banner-mia2.gif

УДК 657.6:631.151

С.В. СТЕНДЕР, викладач,

 кафедра бухгалтерського обліку,

Подільський державний аграрно-технічного університету

 

АУДИТ ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ

УПРАВЛІННЯ

 

Ключевые слова, которые рассматриваются:

·        Раскрываются общие и отличительные черты между внутрихозяйственным контролем и внутренним аудитом.

·        Указываются теоретические приоритеты традиционной концепции организации системы внутреннего контроля перед аудитом.

·        Предложено одно из направлений совершенствования организации системы внутреннего контроля.

·        Проведен анализ специальной литературы и нормативно-правовой законодательной базы по определению категории «аудит», рекомендуется собственное определение аудита.

 

Key issues that are examined:

·        General and distinctive lines open up between internal control and internal audit.

·        Theoretical priorities of traditional conception of organization of the internal checking system are specified before an audit.

·        One of directions of perfection to organization of the internal checking system is offered.

·        The analysis of the special literature and normative-legal legislative base is conducted on determination of category «audit», own determination of audit is recommended.

 

Постановка проблеми. Багато спеціалістів наголошують на функціонуванні системи внутрішнього аудиту, як одного з найбільш надійних способів контролю. Тому аудит, як форма контролю, вважається одним з елементів контрольної функції управління, завдяки якому оцінюється рівень виконання поставлених завдань в сільськогосподарських підприємствах. Завдання організації внутрішнього аудиту на підприємствах АПК в останній час є досить важким і тому актуальним питанням насьогодні. Крім того, законодавча невизначеність, відсутність правових норм, нормативно-методичних документів з регулювання внутрішнього аудиту призвели до ототожнювання його з системою внутрішньогосподарського контролю. Отже, ряд актуальних питань аудиторської діяльності потребують подальшої розробки.

Аналіз наукових публікацій. Вагомий внесок в теоретичну розробку проблем внутрішньогосподарського контролю та аудиту зробили як зарубіжні економісти Р. Адамс, К. Друрі, Б. Нідлз, П. Фрідман, так і вітчизняні М. Білуха, Ф. Бутинець, Г. Давидов, М. Дем’яненко, В. Єфименко, М. Коцупатрий, Б. Кругляк, М. Кужельний, В. Сопко, М. Чумаченко та інші. Разом з тим ряд питань методології, організації і методики аудиту потребує більш поглибленого вивчення та розробки.

Формування цілей статті. Вказати спільні та відмінні риси внутрішнього контролю та аудиту в сучасних умовах глобалізації. Сформувати теоретичні пріоритети традиційної концепції організаційної системи внутрішнього контролю перед аудитом. Проаналізувати літературні джерела вітчизняних та зарубіжних науковців щодо трактування категорії «аудит» та в результаті вийти на власне визначення.

Основний матеріал дослідження. При дослідженні виявлено, що такі науковці, як Р. Алборов, А. Борисов, Р. Давидов та ін. припускаються до ототожнення внутрішнього аудиту з внутрішньогосподарським контролем. У зв’язку з цим верхня ланка управлінського персоналу сприймає аудит, як власний елемент контролю та здійснює реорганізацію системи внутрішньогосподарського контролю у систему внутрішнього аудиту.

Між контролем та аудитом є взаємозв’язок і взаємозалежність, а тому існує багато спільних рис щодо їх завдань, принципів та процедур проведення. Функції служби внутрішнього аудиту в багатьох аспектах збігаються з функціями внутрішньогосподарського контролю, оскільки внутрішній аудит насправді є частиною системи внутрішнього контролю і займає в ній вагоме місце.

Внутрішній аудит слід розглядати як невід’ємну частину загальної системи управління підприємством. Служба внутрішнього аудиту створюється з метою виконання контрольних функцій не тільки за збереженням і використанням грошових коштів, але й інших активів. Тому пропонуємо на сільськогосподарських підприємствах аудиторську службу створити на базі ревізійних комісій. Аудитори повинні підпорядковуватись тільки керівнику підприємства. На нашу думку, підпорядкування головному бухгалтеру є недоречним, тому що в одній особі поєднуються функції обліку і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проте, існує і ряд суттєвих відмінностей. Крім спільних завдань для внутрішнього аудиту специфічним є вивчення ефективної діяльності системи внутрішнього контролю в ході перевірок та здійснення її оцінки, пошук шляхів з удосконаленням контролю на підприємстві. У зв’язку з цим постає питання про такий критерій доцільності організації внутрішнього контролю, як розмір і масштабність діяльності підприємства, який визначає, потрібен додатковий контроль (окрема служба аудиту) за діяльністю підприємства чи ні.

На нашу думку, слід дотримуватись традиційної концепції організації системи внутрішнього контролю. Йдеться про те, що система внутрішнього контролю на підприємстві – це власне не внутрішній аудит, а комплексна реалізація його завдань та завдань внутрішньогосподарського контролю. Наглядно це зобразимо на досліджуваному підприємстві ТОВ «Мрія-2000» Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (рис. 1.1).

 

Image

Рис. 1.1. Схема внутрішньогосподарського контролю на підприємстві ТОВ «Мрія-2000» Камянець-Подільського району Хмельницької області

Крім того, вважаємо, що одним із напрямків вдосконалення організації системи внутрішнього контролю є перегляд організаційно-методичних аспектів діяльності ревізійних комісій, які мали б всі ознаки внутрішнього аудиту та виконували б його завдання. Для цього необхідно вирішити наступні питання:

·        забезпечення незалежності членів ревізійного підрозділу від виконавчого органу, що буде гарантом надання об’єктивної інформації про результати оцінки діяльності всіх рівнів управління, а також захисту законних інтересів організації та її власників;

·        встановлення вимог щодо рівня професіоналізму суб’єктів здійснення контролю;

·        розробка методики проведення перевірок, відповідної структури та технології контрольного процесу, використовуючи міжнародний досвід, норми і правила у сфері внутрішнього аудиту.

Введення системи внутрішнього аудиту на рівні функціонування господарської одиниці в даний час недооцінюється. Причиною цьому є недостатній об’єм теоретичного і практичного обґрунтування функцій, місця та значення внутрішнього аудиту в сільському господарстві. Разом з тим, слід враховувати досвід країн з розвинутою економікою, який свідчить про можливості і великий потенціал внутрішнього аудиту у справі забезпечення ефективного функціонування суб’єктів різних організаційно-правових форм власності.

Для забезпечення ефективного функціонування та розвитку діяльності внутрішнього аудиту сільськогосподарських підприємствах пропонуємо наступне:

·        оцінку ефективної діяльності – здійснення експертних оцінок різних сторін функціонування господарюючих суб’єктів і представлення обґрунтованих пропозицій щодо їх вдосконалення;

·        оцінку адекватності системи внутрішнього контролю – здійснення детальних аудиторських перевірок діяльності ланок управління (контролю) з метою підготовки обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності управління.

Надзвичайно важливим для теорії і практики розвитку аудиту є правильне визначення терміну «аудит». Воно має враховувати його мету, завдання, сферу діяльності та різновиди.

Проведений аналіз спеціальної літератури з питань аудиту, дозволяє зробити висновок про те, що серед вітчизняних і зарубіжних економістів не має єдиного тлумачення цього поняття. Мало уваги звертається на стратегічні завдання аудиту, хоч саме вони необхідні для розуміння суспільно-економічної потреби існування в сучасних умовах ринкової економіки.

Зарубіжні вчені під поняттям «аудит» розуміють, що це процес збирання фактів про достовірність, своєчасність, точність в кількісному чи якісному відображенні фактів господарської діяльності суб’єкту підприємництва; узагальнення цих фактів і їх представлення у звітності. У цьому випадку, достовірність, своєчасність, точність і правильність узагальнення інформації про господарські події повинна відповідати встановленим критеріям.

Як у зарубіжній, так і у вітчизняній економічній літературі, чинних законодавчих актах України немає єдиного підходу щодо визначення терміну «аудит» (таблиця 1).

Таблиця 1

Визначення терміну «аудит» в джерелах спеціальної літератури та

нормативно-правових актах

п/п

Автор і джерело

Визначення

1.

Про аудиторську діяльність: Закон України від 22 квітня1993 року № 3125-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями)

Аудит – перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів

2.

Юридична енциклопедія: в 6 т.; Ред.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: «Укр.енцикл.», 2001. – Т.3: А-Г., 2001. – 792 с.

Аудит – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормам

3.

    Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Головченко, В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 528 с.

Аудит – вид фінансового контролю, який полягає в перевірці публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, а також іншої інформації з питань фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам

4.     

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч.посіб. – К.: «Каравела» Львів: «Новий світ - 2000», 2002. – 504 с.

Аудит – це незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти, законності і достовірності відображених в них фінансово-господарських операцій господарюючого суб’єкта

5.

Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 1999. – 895 с.        

Аудит – підприємницька діяльність щодо здійснення незалежних невідомчих перевірок, які проводяться кваліфікованими фахівцями (аудиторами), бухгалтерської звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій, інших фінансових зобов’язань і вимог економічних суб’єктів, а також надання інших аудиторських послуг

6.

Тлумачний словник української мови: за ред. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашникова. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.

Аудит – перевірка фінансової діяльності, зокрема бухгалтерського обліку та звітності, комерційного підприємства, банку

7.

Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1994. – 272 с.

Аудит – спосіб незалежного фінансового контролю, який проводять для підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності та платоспроможності підприємства, організації, фірми тощо

8.

Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підруч. – 4-те вид. стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 253 с.

Аудит – незалежна перевірка фінансових звітів і бухгалтерських балансів суб’єктів підприємницької діяльності з метою одержання висновків

9.

Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підруч. – К.: Знання, 2006 – 295 с.

Аудит – це надання практичної допомоги керівництву і економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо постановки бухгалтерського, фінансового та управлінського обліку, надання різних консультацій

10.

Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підруч. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 672 с.

Аудит – це перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству

11.

Петрик О.А. Аудит: методологія і організація; Моногр. – К.: КНЕУ, 2003. – 260 с.

Аудит – це перевірка фінансової звітності підприємства (установи, організації) виконана незалежним професіоналом з метою висловлення об’єктивної думки про її точність, повноту та достовірність, а також про відповідність загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку та чинному законодавству

12.

Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит. Навч. Посіб. – К.: Міленіум, 2002. - 466

Аудит – це процес, за допомогою якого компетентний незалежний фахівець накопичує та оцінює відомості про інформацію, яка піддається кількісній оцінці та належить до специфічної господарської системи, щоб визначити і висловити в аудиторському висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям

13.

Гуцайлюк З.В., Мех Я.В., Щирба М.Т. Аудит (теорія, методика, збірник завдань). – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 190 с.

Аудит – системний процес одержання і оцінки об’єктивних даних про економічні дії і факти, який встановлює їх відповідність певному критерію та подає результати заінтересованим користувачам

14.

Универсальный экономический словарь: Менеджмент, маркетинг, реструктуризация. – К.: Поисково-издательское агентство «Книга памяти Украины», 1999. – 392 с.

Аудит – інститут незалежного зовнішнього фінансового контролю

15.

Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / Пер. з англ.; О.В. Селезньова, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик та ін. – К.: ТОВ ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2004. – 1028 с.

Аудит – перевірка фінансових звітів має на меті надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені ці фінансові звіти (у всіх суттєвих аспектах) відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності

16.

Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

Аудит – перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству

17.

Аренс Е., Дж. Лобекк. Аудит. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 558 с. 

Аудит – це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник нагромаджує і оцінує свідчення про інформацію, яка підлягає кількісній оцінці та належить до специфічної діяльності, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям

 

З таблиці 1 видно, що одні автори дають дуже коротке і спрощене визначення, а інші, навпаки – складніше. На наш погляд, в багатьох визначеннях необґрунтовано включені слова «первинних документів», так як перевірку обліку не можна здійснити без них. Будь-яка господарська операція спочатку оформляється належним чином первинними документами, які є основою ведення бухгалтерського обліку. Крім того, є необов’язковим словосполучення «фінансово-господарської», тому що, по-перше, поняття «господарська діяльність» включає в себе і поняття «фінансова діяльність»; по-друге, об’єктом аудиту є не лише фінансова діяльність, а й багато інших сфер, наприклад, виробнича і маркетингова діяльність господарюючого суб’єкта; по-третє, перевірка стану бухгалтерського обліку, його повноти та відповідності діючому законодавству та встановленим нормативам є перевіркою не тільки фінансової, а й всієї господарської діяльності підприємства, оскільки саме вона є предметом бухгалтерського обліку. Деякі економісти ототожнюють аудит і ревізію, мотивуючи це наявністю загальних рис і елементів в їх організації і методології. Такий підхід не можна вважати правильним, оскільки існують принципові відмінності в меті, здійсненні, вирішенні завдань, суб’єктах, видах контрольної інформації, її обробці, реалізації тощо.

Наведені в таблиці визначення, на наш погляд, мають ряд недоліків. По-перше, слова «систематичний процес» можна застосовувати при визначенні суті будь-якої науки; по-друге, не наголошується на незалежності перевірок; по-третє, не підкреслюється консалтингова діяльність аудиту. Під аудитом іноді розуміють процес зниження до прийняття рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів, тобто вірогідності того, що у них є неправдиві або неточні дані. Вивчення і аналіз тлумачень аудиту у вітчизняній та зарубіжній літературі, дозволяє зробити висновок про те, що не дивлячись на тривалий історичний розвиток аудиту за кордоном та широке його поширення, чіткого визначення аудиту на сьогодні не має.

Висновки з даного дослідження.  Для забезпечення ефективного функціонування та розвитку діяльності внутрішнього аудиту на сільськогосподарських підприємствах пропонуємо оцінку ефективної діяльності та оцінку адекватності системи внутрішньогосподарського контролю. Хоча існує суттєвий взаємозв’язок, взаємозалежність та багато спільних рис щодо завдань, принципів, процедур проведення та функцій служби внутрішнього аудиту з внутрішньогосподарським контролем слід дотримуватись, на нашу думку, все ж таки традиційної концепції організації ведення системи внутрішнього контролю. Оскільки внутрішній аудит є лише структурним елементом системи внутрішньогосподарського контролю. Пропонуємо один із напрямків вдосконалення організації системи внутрішнього контролю у вигляді перегляду організаційно-методичних аспектів діяльності ревізійних комісій, які мали б всі ознаки внутрішнього аудиту та виконували би його завдання.

Проведений аналіз спеціальної літератури з питань аудиту, дозволяє рекомендувати таке трактування: аудит – це перевірка стану внутрішнього контролю та відповідності обліку чинному законодавству, надання консультаційних та інших послуг. Таке визначення, на наш погляд, по-перше, врахує еволюцію розвитку аудиту; по-друге, не обмежується лише констатацією достовірності інформації, а вказує на роль аудиту, який дозволяє визначити дійсний фінансовий стан підприємства, дати рекомендації по його покращенню та розробити фінансову стратегію; по-третє, підкреслює його незалежність; по-четверте, відображає консалтингову сторону аудиту.

 

Список використаних джерел

1. Алборов Р.А. Основы аудита: Учеб. пособие / Р.А. Алборов, Л.И. Хоружий, С.М. Концевая. – М.: Дело и Сервис, 2001. – 224 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 416 с.

3. Аренс Е.Аудит / Е. Аренс, Дж. Лобекк – М.: Финансы и статистика, 1995. – 558 с. 

4. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник / М.Т. Білуха – К.: Вища школа. – Знання, 1998. – 574 с.

5. Большой экономический словарь / [авт.-уклад. Борисов А.Б.]. – М.: Книжный мир, 1999. – 895 с.

6. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підруч. / Ф.Ф. Бутинець – 2-ге вид., перероб. та доп. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 672 с.

7. Грілецька А. Шляхи підвищення ефективності внутрішнього аудиту грошових коштів на підприємствах споживчої кооперації // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 11.

8. Гуцайлюк З.В. Аудит (теорія, методика, збірник завдань). / З.В. Гуцайлюк, Я.В. Мех, М.Т. Щирба – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 190 с.

9. Давидов Г.М. Аудит: навчальний посібник / Г.М. Давидов. – 2-ге видан., перероб. і допов. – К.: Знання, 2001. – 363 с.

10. Закон України від 22 квітня 1993 року № 3125-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) «Про аудиторську діяльність».

11. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Навч.посіб. / Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча – К.: «Каравела» Львів: «Новий світ-2000», 2002. – 504 с.

12. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / Пер. З англ.; О.В. Селезньова, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик та ін. – К.: ТОВ ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2004. – 1028 с.

13. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація; Моногр. / Петрик О.А. – К.: КНЕУ, 2003. – 260 с.

14. Популярна юридична енциклопедія / [Кол. авт.-уклад.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Головченко, В.С. Ковальський та ін.]. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 528 с.

15. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / [уклад. Л.О. Пустовіт та ін.]. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

16. Тлумачний словник української мови: за ред. [Д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калашникова]. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.

17.Универсальный экономический словарь: Менеджмент, маркетинг, реструктуризация [авт.-уклад. Вершкова А.М.]. – К.: Поисково-издательское агентство «книга памяти Украины», 1999. – 392 с.

18. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підруч. / Б.Ф. Усач – 4-те вид. стер. – К.: Знання-  Прес, 2002. – 253 с.

19. Усач Б.Ф., Організація і методика аудиту: Підруч. / Б.Ф. Усач, З.О. Душко – К.: Знання, 2006. – 295 с.

20. Чернелевський Л.М., Аудит. Навч. Посіб. / Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда – К.: Міленіум, 2002. – 466 с.

21.Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах / Л.С. Шатковська – К.: Урожай, 1994. – 272 с.

22. Юридична енциклопедія: в 6 т. Т.3: А-Г [авт.уклад. Шемшученко Ю.С.] – К.: «Укр. енцикл.», 2001. – 792 с.