banner-mia2.gif

УДК 339.13.017:636.3

Т.М. ПЕТРОВСЬКА, гол. бухгалтер,

 Немішаївський аграрнотехнічний коледж

 

БАЛАНСОВІ МОДЕЛІ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·         Разработана балансовая модель рынка продукции овцеводства, которая помогает спрогнозировать состояние рынков основных видов овцеводческой продукции за двумя сценариями – развитие рынка при условии сохранения тенденций, которые сложились на рынке шерсти и баранины, и прогноз рынка овцеводческой продукции по сценарию интенсивного развития овцеводства, которое является приоритетным.

 

Key issues that are examined:

·        The balance model of sheep products market development, created by the author, allows predicting the market situation for main sheep products according to two scenarios – market development under existing tendencies at the wool and mutton markets, from the one hand, and prognosis of sheep market under conditions of intensive development of sheep industry, from the other hand.

 

Постановка питання. Для комплексного й детального аналізу, підвищення обґрунтованості управлінських рішень підприємства можуть ефективно використовувати результати галузевих і загальноекономічних досліджень кон’юнктури ринку вівчарської продукції. Дослідження кон’юнктури ринку вівчарської продукції включає декілька стадій. Кожна стадія дозволяє вирішити певний комплекс завдань: провести оцінку кон’юнктури товарного ринку (за поточний період); розробити прогноз основних показників ринку; надати рекомендації щодо динаміки виробництва та реалізації товарів; допомагає оцінити ефективність зпрогнозованих параметрів ринку. Побудова багатоваріантних сценаріїв розвитку галузі є передумовою обґрунтованого вибору найкращого варіанту вирішення поставлених завдань і прийняття оптимальних управлінських рішень, що забезпечує альтернативність підходів при здійсненні управлінських процесів досягнення кінцевих цілей і бажаних результатів діяльності підприємства. 

Стан вивчення питання. Дослідженням кон’юнктури ринків вовни та баранини, визначенню його основних складових попиту та пропозиції, прогнозуванню розвитку галузі присвячені праці Л.В.Жарук, Т.М.Кучеренко, Л.С.Шелест. З метою повнішого забезпечення керівників виробничих та перероблювальних підприємств продукції вівчарства необхідною управлінською інформацією виникає потреба у побудові багатоваріантних сценаріїв розвитку галузі, з урахуванням якомога більшої чисельності чинників, що впливають на нього.

Мета дослідження. На базі офіційних статистичних джерел із врахуванням основних вимог програм розвитку економіки України, можливих дій держави стосовно регулювання діяльності підприємств сільського господарства та переробників вівчарської продукції, зміни інституціонального середовища українських ринків визначити основні параметри базових сценаріїв та побудувати балансові моделі ринку продукції вівчарства.

Матеріали і методика дослідження. Вихідними матеріалами є праці

українських та зарубіжних вчених, надруковані в фахових періодичних виданнях, літературні джерела, статистичні дані Держкомстату. Дослідження виконано з використанням монографічного, аналітичного та методу економіко-математичного моделювання.

Результати дослідження. Управління ринком вівчарської продукції має бути спрямоване на забезпечення рівноваги пропозиції та попиту. Передумовою побудови інтегрованої інформаційно-аналітичної системи є дослідження складових пропозиції та попиту на немиту вовну та баранину.

Головним критерієм, що відбиває рівень керованості ринку, є мінімальна кількість перехідних залишків з попереднього періоду вівчарської продукції у посередників та відсутність незадоволеного попиту. Цей показник свідчить про ефективне функціонування ринку, відповідність пропозиції та попиту. Таким чином, цільова функція моделі ринку матиме вигляд:

 

                                          (1)

 

де  – загальні залишки вовни всіх типів на ринку на кінець періоду (вовна у посередників), тонн;

 - залишки вовни -того типу, тонн;

 - кількість типів немитої вовни.

Залишки вовни у посередників розраховуються як загальна пропозиція вовни -того типу на ринку за вирахуванням спожитої вовни текстильними підприємствами, підприємствами первинної обробки вовни і господарствами населення та іншими вовнопереробними підприємствами. Залишки вовни -того типу розраховуються за формулою:

 

     (2)

де  – пропозиція немитої вовни -того типу, тонн;

 – споживання немитої вовни -того типу без врахування залишків у посередників на кінець періоду, тонн.

 – споживання немитої вовни -того типу текстильними підприємствами, тонн;

 – споживання немитої вовни -того типу підприємствами первинної обробки вовни, тонн;

 – споживання немитої вовни -того типу господарствами населення, тонн;

 – споживання немитої вовни -того типу іншими підприємствами, тонн;

 – експорт немитої вовни -того типу, тонн.

Методика розрахунку складових балансової моделі ринку немитої вовни представлена нижче (табл. 1).

Таблиця 1

Методика розрахунку складових балансової моделі ринку немитої вовни

Формула розрахунку показника або спосіб визначення

Характеристика чинників та тенденцій зміни показника

1

2

3

1

Пропозиція вовни -того типу:

де  – виробництво в країні немитої вовни -того типу, тонн;

 – залишки нереалізованої немитої вовни на початок періоду (перехідні залишки), тонн;

 – імпорт немитої вовни, тонн.

Пропозиція має бути врівноважена із попитом на ринку.

2

Виробництво немитої вовни вівчарськими господарствами:

де  – номер вівчарського господар­ства;

 – номер породи овець, що досліджуються на ринку;

 – настриг вовни з вівці -тої породи в -тому вівчарському господарстві, кг/гол;

 – кількість овець в -тому вівчарському господарстві, голів;

 – частка овець -тої породи в -тому вівчарському господарстві.

Зростання обсягів виробництва вовни є бажаною тенденцією, оскільки виробництво вовни справляє позитивний вплив на екологічне середовище. Крім того, збільшення власного виробництва вовни виконує функцію імпортозаміщення та покращує платіжний баланс країни.

3

Залишки немитої вовни -того типу:

де  – загальні перехідні залишки немитої вовни всіх типів у посередників, тонн;

 – частка залишків немитої вовни -того типу.

Залишки немитої вовни попередніх періодів свідчать про недостатні потужності переробки вовни або про відсутність платоспроможного попиту на вовняну продукцію. Зберігання вовни

4

Імпорт немитої вовни -того типу:

де  – імпорт немитої вовни, тонн, статистичні дані митниці.

 – частка імпорту немитої вовни -того типу.

Зростання імпорту у динаміці свідчить про занепад сировинної бази (вівчарства). Якщо зростання імпорту немитої вовни супроводжується зростанням експорту готової продукції з вовни, це позитивна тенденція.

5

Споживання вовни:

Зростання споживання вовни свідчить про розвиток вовнопереробних підприємств та є позитивною тенденцією.

6

Потреба (споживання) у немитій вовні текстильного підприємства:

де  – норма витрат митої вовни -того типу, г/м;

 – випуск тканини  -того виду, що не забезпечений митою вовною -того типу від сторонніх постачальників, тис. м;

 – коефіцієнт виходу митої вовни.

Споживання немитої вовни текстильними підприємствами є небажаною тенденцією, оскільки якість знежирення вовни на текстильному підприємстві буде нижчою. Але як тимчасове явище, первинна обробка вовни забезпечує підприємство власною обробленою сировиною та запобігає зупинці виробництва.

7

Споживання немитої вовни підприємствами первинної обробки вовни визначається обсягом замовлень на миту вовну:

де  – обсяг замовлень на вовну -того типу на підприємстві первинної обробки вовни, тис. м.

Зростання цього показника є позитивною тенденцією, але необхідно забезпечувати відносно рівномірний розподіл переробки між підприємствами та зменшувати рівень монополізації ринку.

8

Споживання немитої вовни господарствами населення та іншими вовнопереробними підприємствами визначається за результатами статистичних спостережень та маркетинго­вих досліджень.

Витрати вовни на виготовлення ковдр, килимів, подушок; кількість виготовленої продукції.

9

Експорт вовни (визначається за статистичними даними, що надає митниця та за даними підприємств, що входять до інтегрованої інформаційно-аналітичної системи)

Експорт вовни, структура експорту, тенденції зміни структуру експорту та фізичних обсягів, світові ціни та вимоги до якості вівчарської продукції на світовому ринку. Зростання обсягів експорту немитої вовни свідчить про підвищення конкурентноздатності вітчизняної сировини на світовому ринку. Проте більш бажане зростання експорту продукції з вовни, оскільки в ній більша частка доданої вартості.

 

Споживання немитої вовни текстильними підприємствами можливе за умови наявності потужностей для первинної обробки вовни. Наприклад, на ВАТ «Чексіл» присутня установка для миття вовни, потужність цієї установки незначна порівняно з переробкою вовни на підприємстві, але дозволяє підприємству компенсувати коливання періоду поставок вовни, забезпечуючи себе митою знежиреною вовною власної обробки.

Споживання немитої вовни підприємствами первинної обробки вовни визначається обсягом замовлень на миту вовну, що вони отримали від текстильних та інших підприємств.

Структура ринку продукції вівчарства, суттєво відрізняється від інших ринків народного господарства. При виборі шляхів та напрямів розвитку ринкової інфраструктури продукції вівчарства необхідно враховувати його специфіку: висока вартість сільськогосподарської сировини – вовни; стратегічні види сировини державного масштабу – вовна та баранина; спрямування продукції вівчарства на імпортозаміщення; значний рівень резервів підвищення прибутковості, висока оборотність активів у легкій промисловості та низький рівень оборотності у сільському господарстві.

Тому аналіз балансів ринку вовни та баранини повинен містити такі позиції, які відбивають галузеву специфіку:

- на рівні виробників та покупців продукції вівчарства в центрі уваги має бути підвищення якості як показник, що формує доход;

- активізація впровадження, освоєння та всебічне використання переваг та можливостей інформаційно-аналітичної системи;

- забезпечення оптимального балансу виробництва та споживання продукції вовни, який сприятиме неухильному зростанню доходності;

- удосконалення асортименту продукції вівчарства і як наслідок цілеспрямований розвиток нових технологій вирощування овець.

Наступним видом вівчарської продукції для дослідження ринку є баранина.

Перехідні залишки баранини з попереднього періоду варто залучати в балансову модель поточного періоду з врахуванням строків придатності продукції до споживання та переробки.

Головним критерієм, що відбиває рівень керованості ринку баранини, є мінімальна кількість продукції, для якої закінчився термін придатності та яку довелось утилізувати. Також бажане зменшення перехідних залишків баранини з попереднього періоду вівчарської продукції у посередників, особливо для яких завершується термін зберігання та реалізації, та відсутність незадоволеного попиту. Таким чином, цільова функція моделі ринку буде представлена сукупністю функцій:

 

                         (3)

 

де  – загальні залишки баранини всіх типів на ринку на кінець періоду (баранина у посередників), тонн;

 – залишки баранини -того ґатунку, тонн;

 – кількість типів баранини;

 – загальна кількість партій баранини всіх типів на ринку, які довелось утилізувати через закінчення строку придатності, тонн;

 – партія m баранини -того ґатунку, яку було утилізовано через закінчення строку придатності, тонн;

 – кількість партій баранини, що було утилізовано.

Залишки баранини у посередників розраховуються як загальна пропозиція баранини -того ґатунку на ринку за вирахуванням спожитої баранини м'ясокомбінатами, підприємствами первинної обробки та заморожування баранини, харчовими підприємствами, торговельною мережею та іншими підприємствами. Також вираховується утилізована на протязі аналізованого періоду баранина. Залишки баранини -того ґатунку розраховуються за формулою:

 

          (4)

де  – пропозиція баранини -того ґатунку, тонн;

 – споживання баранини -того ґатунку без врахування залишків у посередників на кінець періоду, тонн.

 – споживання баранини -того ґатунку м'ясокомбінатами, тонн;

 – споживання баранини -того ґатунку підприємствами первинної обробки, охолодження та заморожування баранини, тонн;

 – споживання баранини -того ґатунку торговельною мережею, тонн;

 – споживання баранини -того ґатунку закладами харчування та іншими підприємствами (готельними, медичними закладами, дитячими садками тощо), тонн;

 – експорт баранини -того ґатунку, тонн.

Методику розрахунку складових балансової моделі ринку баранини наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Методика розрахунку складових балансової моделі ринку баранини

Формула розрахунку показника або спосіб визначення

Характеристика чинників та тенденцій зміни показника

1

2

3

1

Пропозиція баранини -того ґатунку:

де  – виробництво в країні баранини -того ґатунку, тонн;

 – залишки нереалізованої баранини на початок періоду (перехідні залишки), тонн;

 – імпорт баранини, тонн.

Пропозиція має бути врівноважена із попитом на ринку.

2.

Виробництво баранини вівчарськими господарствами:

де  – номер вівчарського господарства;

 – номер породи овець, що досліджуються на ринку;

 – вихід баранини з вівці -тої породи в -тому вівчарському господарстві, кг/гол (в тушах без голів);

 – кількість забитих овець в -тому вівчарському господарстві, голів;

 – частка забитих овець -тої породи в -тому вівчарському господарстві.

Зростання обсягів виробництва баранини є позитивною тенденцією, оскільки виробництво баранини свідчить про розвиток вівчарства, але необхідно відстежувати, щоб не порушувалась структура стада та не мав місце вимушений забій овець цінних порід на м'ясо. Також збільшення власного виробництва баранини виконує функцію імпортозаміщення та покращує платіжний баланс країни.

 

3

 

Залишки баранини -того ґатунку:

де  – загальні перехідні залишки баранини всіх ґатунків у посередників, тонн;

 – частка залишків баранини -того ґатунку.

Залишки замороженої баранини попередніх періодів свідчать про недостатні потужності переробки баранини або про відсутність платоспроможного попиту на продукцію з баранини. Зберігання баранини потребує особливих умов, тому залишки баранини спричинюють зростання витрат на зберігання.

4

Імпорт баранини -того ґатунку:

де  – імпорт баранини, тонн, статистичні дані митниці.

 – частка імпорту баранини -того ґатунку.

Зростання імпорту у динаміці свідчить про занепад вівчарства. Якщо зростання імпорту баранини супроводжується зростанням експорту переробленої продукції з баранини, це позитивна тенденція.

5

Споживання баранини:

Зростання споживання баранини свідчить про зміни у пріоритетах споживачів та збільшення обсягів переробки баранини м'ясокомбінатами та іншими підприємствами харчової промисловості та є позитивною тенденцією.

6

Потреба (споживання)  баранини м'ясокомбінатами:

де  – норма витрат свіжої баранини -того ґатунку на 1 кг. готової продукції, кг/кг;

 – випуск м’ясної продукції  -того виду з баранини -того ґатунку, кг;

 – коефіцієнт виходу готової продукції з свіжої баранини.

Первинна обробка баранини на м’ясокомбінаті є проявом вертикальної інтеграції та забезпечує підприємство власною свіжою сировиною та запобігає зупинці виробництва.

7

Споживання баранини підприємствами первинної обробки, охолодження та заморожування баранини визначається обсягом замовлень на баранину:

де  – обсяг замовлень на оброблену баранину -того ґатунку на підприємстві первинної обробки, охолоджування та заморожування баранини, кг.

Зростання цього показника є позитивною тенденцією, але необхідно забезпечувати відносно рівномірний розподіл переробки між підприємствами та зменшувати рівень монополізації ринку.

8

Споживання баранини закладами харчування та іншими підприємствами визначається за результатами статистичних спостережень та маркетинго­вих досліджень.

Кількість клієнтів закладів харчування, лікарень, готельних підприємств; раціональні норми споживання.

Збільшення є бажаною тенденцією та свідчить про позитивні зміни у смаках споживачів.

9

Експорт баранини (визначається за статистичними даними, що надає митниця та за даними підприємств, що входять до інтегрованої інформаційно-аналітичної системи)

Експорт баранини, структура експорту, тенденції зміни структури експорту та фізичних обсягів, світові ціни та вимоги до якості баранини на світовому ринку. Зростання обсягів експорту баранини свідчить про підвищення її конкурентноздатності на світовому ринку. Проте більш бажане зростання експорту готової продукції з баранини, оскільки в ній більша частка доданої вартості.

 

На базі офіційних статистичних джерел [1, 2] і врахуванням основних вимог програм розвитку економіки України, можливих дій держави стосовно регулювання діяльності підприємств сільського господарства та переробників вівчарської продукції, зміни інституціонального середовища українських ринків нами було визначено основні параметри базових сценаріїв та балансові моделі ринку вівчарства.

Перший сценарій, прогноз показників моделює ситуацію, яка виникає, якщо менеджмент визнає існуючий стан попиту та пропозиції на вівчарську продукцію українськими сільськогосподарськими та переробними підприємствами достатнім.

Автором спрогнозовано стан ринків основних видів вівчарської продукції за двома сценаріями – розвиток ринку за умови збереження тенденцій, що склалися на ринку вовни та баранини, та прогноз ринку вівчарської продукції за сценарієм інтенсивного розвитку вівчарства, який є пріоритетним.

Рис. 3.11. Прогноз пропозиції вовни на ринку на 2009 р.

Рис. 3.11. Структура пропозиції вовни на ринку за прогнозом на 2009 р.

Розроблена автором балансова модель ринку продукції вівчарства є інструментом регулювання та розвитку ринкових відносин та дозволяє, насамперед, з’ясувати, як будуть узгоджені між собою управлінські рішення у виробничій та збутовій сфері, тобто попит та пропозиція. Ринкова стратегія отримує цілісне та цілеспрямоване підґрунтя, надає базу для прийняття управлінських рішень суб’єктам ринку вівчарської продукції, ринок перестає бути сукупністю випадкових подій та розробки ситуаційних заходів. Потенціал використання інформаційно-аналітичної системи на основі балансового методу вельми значний для аналізу сценаріїв розвитку ринку, а також ситуацій, що виникають в процесі конкурентної боротьби, освоєння нових ринків, оцінки реакції споживачів і наслідків політичних рішень.

Висновки.

1. В статті запропоновано використання балансового методу для формування структури та розвитку ринків вівчарської продукції, який передбачає зосередження зусиль сфери ринку на створенні сприятливого розподілу пріоритетності ролей для стабілізації ринкової сфери. Це дозволяє отримати більшу віддачу кожному господарюючому суб’єкту ринку при раціональному використанні вовни та баранини як цінної сировини, що передбачає в перспективі створення збалансованої системи їх ринку

2. Дослідження показали, що основним критерієм регулювання ринку виступають перехідні залишки, що знижують рівень зацікавленості у збільшенні обсягів вівчарської продукції. Для активізації ринкових процесів рекомендується знижувати рівень критерію внаслідок своєчасного використання інформації та швидкого реагування на зміни в ринковій ситуації, які дозволяють узгодити діяльність господарюючих суб’єктів ринку.

 

Список використаних джерел

1. http://www.ukrstat.gov.ua/,

2. http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/cstat/f2/showstat

3. Робин Дж. Берн. Эффективное использование результатов маркетинговых исследований.- М.: Баланс Бизнес Букс, 2005.- 272 с.