banner-mia2.gif

УДК 657:639.3

О.В. КНЯЗЄВА

аспірант Київського національного торговельно-економічного університету

 

Бюджети як норми контролю витрат і доходів підприємств рибного господарства

 

&  Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Определено значение и место контроля  в системе управления предприятием;

·          Предложена классификация норм контроля, обосновано значение системы бюджетов как норм контроля;

·          Разработаны формы операционных бюджетов,  которые отражают особенности функционирования предприятий рыбного хозяйства Украины. 

 

&  Key issues, that are examined:

·          The value and place of the control in a management system of firm is determined;

·          The classification of the control's norms  is offered, the value of systems of the budgets as norms of control is justified;

·          The forms of the operational budgets are designed, which one mirror features of operation of firms of a fish economy of Ukraine. 

 

Постановка проблеми. Ефективна діяльність підприємства досягається завдяки чітко організованому контролю за процесом формування витрат і доходів. В інтеграції з функціями планування, обліку і аналізу контроль створює інформаційні можливості життєдіяльності управлінського циклу. Особливого значення  при цьому набуває розробка методики контролю з урахуванням організаційно-технологічних особливостей господарювання.

Підприємства діють відповідно до визначених стратегічних і тактичних цілей, досягнення яких потребує стратегічного планування. З огляду на це необхідна трансформація суто бухгалтерського контролю в управлінський. Для його здійснення потрібне достатнє інформаційне забезпечення (норми контролю і фактичні дані) і методика виявлення відхилень фактичних даних від норм, аналізу та прийняття рішень по їх усуненню.   

Аналіз останніх публікацій. Контроль як процес виявлення відхилень суб’єктами контролю одним з перших розглянув  Соловйов Г.А. [8]. Ідею контрольних різниць розвинув Шевчук В.О. [9]. Тієї ж позиції дотримується і цю теорію розвиває Дрозд І.К. [3, 18], яка зазначає, що встановлення відхилення тісно пов’язано з встановленням факту господарської діяльності і нормою, що її визначає. У контексті такої теорії контроль розглядають  Л.В. Нападовська, Ф.Ф. Бутинець та інші дослідники. 

Метою статті є визначення місця контролю в системі управління підприємств рибного господарства, надання класифікації норм контролю, обґрунтування доцільності використання бюджетів в якості норм контролю та внесення пропозицій щодо порядку формування бюджетів, які відображають специфіку діяльності підприємств рибного господарства.

Виклад основного матеріалу. Інформаційне забезпечення контролю передбачає необхідність формування даних, порівняння яких дозволяє впевнитися в наявності чи відсутності відхилень, на виявлення яких націлені контрольні функції. Інформаційне забезпечення контролю являє собою сукупність відомостей про стан і зміни об’єктів контролю або відповідності їх нормативно-правовим актам. У той же час ця сукупність інформації обов'язково мусить містити два різновиди даних, а саме: норми контролю та фактичну інформацію про їх дотримання [9, 33]. Процес визначення норм контролю є складним та трудомістким етапом контрольного процесу.

У публікаціях з досліджуваної проблеми вітчизняні вчені дають визначення норм контролю [3; 9], окреслюють їх сутність та теоретичні засади формування. Норми контролю вони трактують як “величини, що визначають цільові орієнтири та обмежуючі параметри діяльності, дотримання яких забезпечує досягнення поставлених цілей” [9, 33].  Інші автори [1; 2; 4; 7] не виділяють категорію “норми контролю”, але передбачають зіставлення фактичних даних з базовими, сутність яких співпадає з визначенням норм контролю.

Нормами внутрішньогосподарського контролю слід вважати узаконені на державному рівні та встановлені на рівні підприємства і визнані обов'язковими параметри його діяльності. Пропонуємо класифікувати норми контролю за змістом на:

ü     законодавчі (Закони, Укази Президента України, Постанови, Положення, Порядки, Розпорядження уряду України);

ü     планові і нормативно-довідкові (система бюджетів; норми і нормативи витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; робочий план рахунків, розміри платежів до державного бюджету, з соціального стра­хування тощо);

ü     договірні (господарські угоди і контракти з суб'єктами підприємницької діяльності);

ü     технологічні (технічна документація з технології вироб­ництва продукції, міжнародні та національні стандарти, технічні умови якості продукції, галузеві стан­дарти, проектно-технічна документація та інші, які викорис­товуються на контрольованому підприємстві);

ü          організаційно-управлінські (структура контрольованого підприємства, організаційно-розпоряд­чі документи, накази, розпорядження, штатний розклад, службове листування з пи­тань виробничої і фінансово-господарської діяльності, свідоцтва, ліцензії).

У числі планових і нормативно-довідкових норм контролю особливе місце займає система бюджетів. Такий підхід до визначення місця бюджетування в системі управління можна обґрунтувати тим, що усі функції управління взаємопов’язані між собою, тому неможливо провести чіткої межі, за якою закінчується одна функція і починається інша. Таким чином, бюджетування можна трактувати двояко. З одного боку, це процес бюджетування, що складається з двох етапів: розроблення бюджетів та контроль за їх виконанням, тобто, контроль тут постає, як складова частина бюджетування. З іншого боку, бюджети можна розглядати як норми контролю, тобто складову частину інформаційної бази контролю, а бюджетування – як процес формування цих норм.

Дослідження, проведені нами на підприємствах рибного господарства, показали, що на сьогодні бюджетування витрат і доходів не здійснюється. Планування ведеться, як правило, тільки по основних матеріалах і заробітній платі, при цьому витрати плануються, виходячи з рівня витрат попереднього місяця, або відповідного місяця минулого року, не враховуючи при цьому ринкову кон’юнктуру, попит на продукцію у розрізі її асортименту, сезонні коливання сировинної бази. При цьому не завжди здійснюється попередній контроль і аналіз можливих резервів виробництва і зниження витрат, не проводиться аналіз відхилень від запланованих показників. Це унеможливлює прийняття обґрунтованих управлінських рішень та складання адекватних планів на майбутнє, істотно послабляє значення планових показників як норм контролю. 

Для підприємств рибного господарства пропонується впроваджувати бюджетування за центрами фінансової відповідальності, тобто на основі фінансової структуризації. Використання такої методики дозволяє визначити частку кожного структурного підрозділу у витратах та їх внесок у доходи підприємства, закріпити відповідальність за конкретними виконавцями.  Як механізм фінансового контролю, бюджети закріплюють повноваження керівників центрів відповідальності, описують показники для оцінки діяльності підрозділів.

Розрізняють два види бюджетування: довгострокове (перспективне) фінансове планування  чи  капітальне бюджетування (строком на 3-5 років) та короткострокове фінансове планування чи поточне бюджетування (до 1-го року). Для ефективного контролю витрат і доходів підприємств рибного господарства обрано поточне бюджетування строком на один рік.

Оскільки асортимент продукції, яку виробляють підприємства рибного господарства, залежить від сезонності надходження сировини, а керівництву підприємства  потрібен високий рівень точності планування, необхідно складати річний бюджет з розбивкою за місяцями (за потребою путинами, декадами, тижнями, днями, рейсами). При складанні річних бюджетів слід використовувати більш агреговані показники, а при місячному бюджетуванні більш деталізовані. Місячне бюджетування слід здійснювати для оперативності контролю, оскільки воно дозволяє уточнювати та корегувати річний бюджет, управляти витратами в межах лімітів витрат за центрами відповідальності, не виходячи за рамки верхніх границь змінних витрат та не перевищуючи постійних витрат, оптимізувати залишки запасів сировини, матеріалів та готової продукції.

Система бюджетів складається з основних та операційних бюджетів. До складу основних бюджетів входять бюджет доходів і витрат,   бюджет руху грошових коштів та розрахунковий баланс. Вони необхідні для управління фінансами підприємства, їх перелік є стандартним для підприємств будь-якої галузі.

Операційні бюджети необхідні для більш точного складання основних бюджетів, для ув’язки натуральних показників із вартісними, їх набір не є обов’язковим і залежить від специфіки галузі. Отже найбільший інтерес для нас являє розробка  переліку та структури операційних бюджетів специфічних для підприємств рибного господарства.

Бюджетування слід починати із визначення обмежуючих факторів. Для підприємствах рибного господарства основними обмежуючими факторами є попит на продукцію і наявність необхідної кількості сировини, для завантаження виробничих потужностей. Планування слід починати із зустрічного узгодження бюджету реалізації із бюджетом забезпечення сировиною.

 На етапі розроблення бюджету реалізації необхідно провести:

ü     аналіз асортименту продукції, що планується до реалізації, та системи реалізації (ринки збуту, наявність угод з покупцями, форми розрахунків);

ü     аналіз ринку рибопродукції, тобто визначення можливих змін зовнішнього середовища, які можуть вплинути на процес бюджетування  (наприклад, зміна взаємовідносин  із постачальниками сировини, поява на ринку нових видів продукції, рівень інфляції тощо);

ü     визначення “вузьких місць” на основі SWOT-аналізу. 

Для точності бюджетування відділ збуту повинен узгодити замовлення із покупцями, підписати угоди, в яких повинно бути вказано асортимент, строки відвантаження, кількість та якість продукції, ціна, форми розрахунків.

Бюджет реалізації слід починати зі складання місячних бюджетів (враховуючи при цьому можливості сировинної бази, яка має сезонний характер), а потім зводити у річний бюджет реалізації за видами продукції. У табл. 1 представлено бюджет реалізації на  жовтень 2007 року підприємства ООО “Риба”.

Таблиця 1

Бюджет реалізації продукції за видами ООО “Риба” на жовтень 2007 року

№ з/п

Вид продукції

Обсяг реалізації, т.

Ціна за 1 т, тис. грн.

Сума, тис. грн.

1

2

3

4

5

1

Морожена

38,60

4,90

189,14

2

Охолоджена

14,70

4,21

61,89

3

Солона

98,20

6,30

618,66

4

Копчена

3,20

8,50

27,20

5

в'ялена

2,10

4,80

10,08

6

Кормова

22,70

0,78

17,71

7

Консервна

25,20

3,54

89,21

Усього

204,70

*

1013,89

 

Бюджет реалізації є основою для підготовки бюджету виробництва, метою складання якого є визначення обсягу виробництва у натуральному виразі. У ньому слід визначити об’єм виробництва необхідний для підтримки оптимального розміру запасів готової продукції. Бюджет виробництва визначається за формулою (1).

Image

 

У табл. 2 представлено бюджет виробництва ООО “Риба” у розрізі  видів продукції на жовтень 2007 року.  При цьому дані про запланований обсяг продажу переносяться  з бюджету реалізації.

Для підприємств рибного господарства доцільно складати окремо бюджет витрат   сировини   на   запланований  обсяг   виробництва,    оскільки   вона   займає

 

Таблиця 2

Бюджет виробництва продукції ООО "Риба" на жовтень 2007 року

№ з/п

Вид продукції

обсяг реалізації, т. (табл.1 гр.3)

запас готової продукції на кінець місяця, т

разом (гр.3+гр.4)

запас готової продукції на початок місяця, т

Обсяг виробництва, т (гр.5 - гр.6)

1

2

3

4

5

6

7

1

морожена

38,60

2,10

40,70

3,60

37,10

2

охолоджена

14,70

0,00

14,70

0,00

14,70

3

солона

98,20

0,00

98,20

0,00

98,20

4

копчена

3,20

0,20

3,40

1,30

2,10

5

в'ялена

2,10

1,20

3,30

0,80

2,50

6

кормова

22,70

12,30

35,00

11,80

23,20

7

консервна

25,20

14,80

40,00

5,30

34,70

Усього

204,70

30,60

235,30

22,80

212,50

 

найбільшу питому вагу у матеріальних витратах, та бюджет інших матеріальних витрат. Потреба в сировині та інших матеріалах на кожен вид продукції визначається об’ємом виробництва та нормами витрачання сировини на одиницю продукції.

Кожному підприємству рибного господарства необхідно розробляти та періодично переглядати науково обґрунтовані норми витрати сировини, а також норми витрати інших матеріалів для кожного виду продукції виходячи з технологічних можливостей виробництва. Це дозволяє вже на стадії розробки бюджетів здійснювати попередній контроль, який полягає  у перевірці правильності норм витрати сировини, свідчить про якість розробленого бюджету та носить характер превентивного контролю, оскільки запобігає нераціональному використанню сировини та інших матеріалів.

На підприємствах рибного господарства попередній контроль  обґрунтованості норм втрат, відходів, природного убутку та витрати сировини на одиницю кожного виду продукції здійснює технологічна лабораторія, яка періодично проводить контрольно-дослідні роботи. За трьома-п’ятьма контрольно-дослідними роботами виводять середній коефіцієнт витрати сировини на одиницю готової продукції чи напівфабрикату та відсоток втрат сировини на кожній стадії технологічного процесу. Так, для виготовлення 1 кг кільки холодного коптіння необхідно 1,551 кг кільки чорноморської солоного напівфабрикату.

На основі встановлених норм розраховується потреба у сировині на кожен вид продукції запланований до виробництва у бюджетному періоді. Так, у жовтні 2007 року заплановано виготовити 2,1 т кільки холодного копчення. Виходячи з встановленої норми витрати сировини (1,551), підприємству необхідно 3, 26 т кільки сирцю (2,1 х 1,551) для виготовлення запланованого обсягу продукції. 

Визначивши потребу у сировині, необхідно скласти бюджет надходження сировини. Особливості сировинної бази для виробництва рибопродукції на підприємствах рибного господарства обумовлені джерелами надходження сировини. Рибна сировина може надходити від власного рибодобувного флоту або із зовнішніх джерел  (від постачальників).

Ми пропонуємо складати спеціальний бюджет надходження сировини з урахуванням джерел надходження, необхідних залишків сировини на початок та кінець бюджетного періоду та запланованих цін на сировину за схемою, представленою на рис. 2.

Image

Рис.2 Схема розрахунку бюджету забезпечення сировиною підприємства рибного господарства

 

Запропонована форма бюджету надходження сировини представлена у табл. 3.

Таблиця 3
Image
Бюджет забезпечення сировиною ООО “Риба” на жовтень 2007 року

 

Для заповнення граф 8 і 9 табл. 3 необхідно скласти операційні бюджети центру відповідальності “Флот”, а саме: бюджет реалізації, бюджет вилову риби та виробництва напівфабрикатів на судах,  і бюджет витрат на вилов і виробництво напівфабрикатів. Слід враховувати виробничу потужність власного добувного флоту, дослідження сировинних ресурсів Азово-чорноморського басейну та внутрішніх водойм, які проводяться науково-дослідними установами, сезонність вилову певних порід риб, прогнозовані метеорологічні умови для вилову, розмір наданих квот на вилов по кожному виду риби, прийняту на підприємстві методику встановлення трансфертних цін на продукцію флоту тощо.

Кількість сировини, яку необхідно закупити у постачальників (гр. 11 і 12 табл. 3), планують, виходячи з кількості укладених угод, умов оплати, розмірів дебіторської заборгованості тощо.

 Окрім запропонованих, обов’язковим для підприємств рибного господарства  є  складання бюджету інших прямих матеріальних витрат, бюджету прямих витрат на оплату праці, бюджет інших прямих витрат, бюджет загальновиробничих витрат, на основі яких складається бюджет виробничої собівартості. Також слід скласти бюджет адміністративних витрат і витрат на збут. Обмежений обсяг статті не дозволяє навести методику складання цих бюджетів, яка розглядається в науковій та практичній літературі [2, 5, 6].

Завершальним етапом побудови системи операційних бюджетів є розробка фінансового бюджету витрат і доходів підприємства, які очікуються в бюджетному періоді, на основі бюджетних обсягів реалізації продукції і витрат на продукції, що прогнозується до реалізації.  Для підприємств рибного господарства бюджет витрат і доходів пропонуємо складати за центрами прибутку, а потім зводити їх у загальний бюджет витрат і доходів по підприємству.

Інформація, яка міститься в бюджеті витрат і доходів, є основою для подальшого планування руху грошових коштів та платоспроможності підприємства. Бюджетування витрат і доходів може мати як коротко-, так і довгостроковий характер та здійснюватися зіставленням прогнозів доходів та витрат за всіма видами діяльності (наприклад, виручки від реалізації та собівартості реалізованої продукції).

Висновки. Запропонований порядок складання операційних бюджетів для підприємств рибного господарства дозволить побудувати деталізовану базу норм контролю. Вона є основою здійснення поточного, оперативного та наступного контролю діяльності підприємства та його структурних підрозділів, виявлення відхилень у процесі здійснення господарської діяльності та по його закінченні, аналізу таких відхилень для прийняття рішень про коригування діяльності чи удосконалення бюджетів. Запровадження бюджетування витрат і доходів на підприємствах рибного господарства сприятиме зменшенню нераціонального використання коштів організації завдяки своєчасному плануванню господарських операцій, фінансових потоків та безперервного контролю за їх реальним здійсненням.

 

Використана література

1.        Білуха М.Т. Микитенко Т.В. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: Підручник. – К.: Українська академія оригінальних ідей. - 2005. – 888 с.: іл.

2.        Волкова О.Н. Бюджетирование и финансовый контроль в коммерческих организациях  - М.: 2005. – 271 с.

3.        Дрозд І.К. Контроль економічних систем: Монографія. – К.: Імекс-ЛТД, 2004. – 312 с.

4.        Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с.

5.        Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або Як ефективно управляти фінансами. – Х.: Фактор, 2005. – 340 с.

6.        Методическое руководство «5 шагов к бюджетному управлению». – М.: Инталев, 2003. – 783с.

7.        Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 224 с.

8.       Соловьев Г.А. Экономический контроль в системе управления. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 191 с.

9.       Шевчук В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології): Монографія. – К.: КДТЕУ, 1998. – 371 с.