banner-mia2.gif

ОПУБЛІКОВАНО: Жук В.М. Чому «німіє» бухгалтер? / В.М. Жук // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 137. - С.8.

ЖУК Валерій Миколайович,

зав. відділом методології обліку та аудиту

ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН

 

 

ЧОМУ «НІМІЄ» БУХГАЛТЕР?

 

Бухгалтерський облік – мова бізнесу!

В сучасному світі бухгалтерський облік сприймається як мова ділового спілкування, а в умовах глобальної економіки – це “есперанто” у міжнародних ділових колах.

Ще за радянських часів на базі бухгалтерського обліку будувалась вся економічна робота підприємства, а також і політика держави, яка була направлена не тільки на контроль за збереженням соціалістичної власності, а, в більшій мірі, на здійснення ефективного управління. Організацію бухгалтерського обліку і звітності та держава сприймала як фактор національної безпеки.

З  прийняттям у 1999 році Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» держава, яка традиційно опікувалася бухгалтерським обліком і наглядала за його веденням, втратила цей серйозний важіль, переключивши свою увагу  на податковий облік, та на так звані статистичні спостереження. Повноваження з питань організації  бухгалтерського обліку на підприємстві держава передала власнику, який і до сьогодні не може зрозуміти навіщо йому потрібні ці повноваження. Податки підприємство сплачує виходячи з даних  податкового обліку, який жорстко перевіряється податковими службами, статистичну звітність чиновники полюбляють “поправляти”. Для більшості сільськогосподарських  підприємств бухгалтерський облік слугує лише джерелом інформації для заповнення фінансової звітності, за яку керівника ніхто не запитує.

А за нашою ментальністю, якщо за щось “зверху” не питають, то це є другорядним. Насправді така ситуація вигідна тільки для чиновника. Звітність, яка базується на бухгалтерському обліку (і за нею стоять документи) не вигідна. Інша справа статистичні спостереження, за якими можна справно рапортувати.

Є ще одна сторона цієї гіркої правди – чим гірший стан справ з бухгалтерським обліком на підприємстві, тим краще його “прихватизувати”, або за безцінь викупити у власників-селян. Це стосується і землі, оскільки на її цінність впливає фактор ефективності виробництва та капіталовкладень в інфраструктуру території. І тут виникає питання як правильно представити підприємство і чи зуміє це зробити керівник, який відповідає за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві? І чи допоможе йому в цьому бухгалтер, якого ніхто не вчить і якого часто не рахують за важливого спеціаліста?

Керівники, особливо в містах, вже давно зрозуміли, що така ситуація є по меншій мірі невигідною, а то і взагалі згубною для підприємства.

Бухгалтерський облік – це першоджерело інформації як для підприємства, так і про підприємство. Завдяки бухгалтерському обліку керівники знають як робити бізнес, заробляти гроші.

В умовах обліку, адаптованого до Міжнародних стандартів, бухгалтер з простого статиста, перетворюється у ключову фігуру, від якої залежить, що почують про підприємство не тільки керівник і його команда, але й зовнішні партнери і якою буде їх подальша ділова співпраця. Якщо цього не розуміє керівник підприємства,  не приділяє належної уваги організації  на підприємстві бухгалтерського обліку і не створює для цього належних умов, то таке підприємство уподібнюється німій людині, яка не може донести оточуючим інформацію про себе, щоб налагодити з ними співпрацю і отримати взаємовигідний результат.

Сучасні керівники підприємств, в першу чергу банківської сфери, промисловості, сервісу, вчаться самі працювати в ринкових умовах і сприяють навчанню керівників бухгалтерсько-економічних служб, вимагають від них сучасного рівня інформаційного забезпечення управління  і підвищення інвестиційної привабливості підприємств.

В столиці та інших великих містах України давно діє маса програм підвищення кваліфікації бухгалтерів, направлених на освоєння міжнародних принципів бухгалтерського обліку, що готують фахівців, конкурентоспроможних по відношенню до відомих міжнародних кваліфікаційних рівнів, як-то: АССА (Великобританія), СІРА (США), СОА (Канада)

А що робити бухгалтеру в селі?

Нажаль, в сільському господарстві переважна більшість головних бухгалтерів підприємств працюють по-старому, залишаючись “німими” перед керівниками і “невидимими” в ринковій економіці.

Система післядипломної освіти бухгалтерів по жодним параметрам не відповідає міжнародним стандартам, що також є причиною їх низького кваліфікаційного рівня. На сільськогосподарських підприємствах більшості  регіонів лише половина бухгалтерів мають вищу освіту. На заміну зруйнованої радянської системи підвищення кваліфікації бухгалтерів за останні роки нічого нового не створено. Сьогодні лише біля 6 відсотків бухгалтерів сільгосппідприємств щорічно проходить підвищення кваліфікації. Те підвищення кваліфікації, що епізодично проводиться в аграрних вузах і приблизно не відповідає задачам, що стоять сьогодні перед бухгалтерами-практиками. В дорадчих служб до таких справ також не готові.

З огляду на ситуацію, що склалася на ринку капіталів (в т.ч. землі), керівництву сільськогосподарських підприємств прийшов час задуматись, чи “заговорить” його бухгалтер мовою бізнесу. Адже майже у всі галузі промисловості капітал вже вкладений, на черзі сільське господарство, а в міру того як сільськогосподарські підприємства стають привабливими для інвесторів, усі хочуть вкласти менше, а отримати більше. Цьому сприяє й нав’язана суспільству думка про занепад сільськогосподарського виробництва, неспроможність сільськогосподарських підприємств та їх керівництва вести справи. Та слід мати на увазі й інше. Сільськогосподарське виробництво – це  “родзинка” України в світовому розподілі, яку необхідно використати на користь держави і, насамперед, тих людей які ним займаються. Тому бухгалтерський облік це дзеркало, яке має показати перспективність вкладень, реальну вартість існуючих активів, а власники та керівники підприємств мають піклуватися про те, щоб воно не виявилось кривим.

З 2003 року в світі почав застосовуватись міжнародний стандарт з бухгалтерського обліку № 41 “Сільське господарство”. З 2007 року на його основі запроваджується новий український бухгалтерський стандарт П(С)БО 30 “Біологічні активи”, який докорінно змінює склад інформації в обліку і звітності про сільськогосподарську діяльність. Все – земля, рослини, тварини - стають активами в повному розумінні цього слова, тобто засобом отримання економічної вигоди. На перший план виходить оцінка активів за справедливою, тобто ринковою вартістю, а не за собівартістю – як раніше. Останнє вимагає створення на підприємствах спеціальних Комісій з оцінки та постановки на баланс сільгосппродукції і активів за ринковими цінами. Роботу цих Комісій має контролювати керівник, а до їх складу входити агрономи, зоотехніки, інженери та інші спеціалісти. З 2007 року по новому визначається і фінансовий результат від сільськогосподарської діяльності, змінюється фінансова та статистична звітність. Бухгалтер має все це не тільки знати, але і зуміти зорганізувати таку роботу. 

Отож, настав час, коли бухгалтерам сільськогосподарських підприємств потрібно перебудувати свою свідомість та сприяти організації бухгалтерського обліку на новому витку його розвитку. Разом з тим, слід розуміти й те,  що бухгалтер, як правило, найманий працівник і за власні кошти не матиме змоги розібратися в усіх змінах, які приготував новий стандарт “Біологічні активи”. Тому потрібне сприяння та підтримка з боку  керівника стосовно навчання бухгалтерів та підвищення їх кваліфікації. Але де ж пройти такі вузькоспеціалізовані навчання, призначені безпосередньо для бухгалтерів сільгосппідприємств? Адже більшість сучасних програм у місті на це не розраховані.

По мірі можливостей Міністерство аграрної політики України сприяє інформаційному забезпеченню бухгалтерських служб сільгосппідприємств через районні та обласні управління агропромислового розвитку. Разом з тим, Міністерством запроваджується і міжнародний підхід до підвищення кваліфікації бухгалтерів через їх професійні об’єднання. В 2003 році створено Федерацію аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, яка вже сьогодні нараховує більше тисячі членів і яку на громадських засадах очолює Ю.Я. Лузан – заступник Міністра аграрної політики України.

У співпраці з Міністерством, Федерація видає спеціалізований галузевий Журнал “Облік та фінанси АПК” та навчальні посібники. Останній такий посібник “Облік сільськогосподарської діяльності” підготовлено саме з питань запровадження на підприємствах обліку за П(С)БО 30 “Біологічні активи”. Цей Посібник вже доставлено в кожне районне управління агропромислового розвитку.

З 2006 року Міністерством та Федерацією підготовлено Комплексну програму підвищення кваліфікації і сертифікації бухгалтерів АПК. Вона розрахована на рік і включає п’ять семінарів-навчань за найважливішими темами, що стосуються обліку в сільському господарстві.

З 2007 р. дана Програма почала реалізовуватися в м. Києві, Київській та Кіровоградській областях.

Є, звичайно, сьогодні і перешкоди у реалізації таких вкрай необхідних навчально-освітніх заходів. Найголовніша з них – банальна – «немає грошей». Як показує практика, бухгалтери не можуть дозволити собі розкоші у 100-200 грн. на придбання посібника та участі в семінарі. Іноді вони бояться попросити ці кошти у керівника або не можуть йому пояснити важливість проблеми. От і получається: чого “німий” – бо бідний, чого бідний, бо “німий”.

Дійсно, керівникам слід задуматись про подальше інформаційне оздоровлення своїх підприємств. Їх бухгалтери мають бути на рівні, особливо зараз, коли все в бухгалтерському обліку АПК різко змінилося з прийняттям нового стандарту.

Про функціонування Програми підвищення кваліфікації бухгалтерів АПК, графік навчань та перелік посібників, які стануть підтримкою кожному бухгалтеру, потрібно довідатись у районних та обласних управліннях агропромислового розвитку в Міністерстві аграрної політики України, територіальних відділеннях Федерації. Головне не чекати повного “оніміння” Вашого бухгалтера.