С.Я. Бублик,

науковий співробітник,

ННЦ „Інститут аграрної економіки”

Затверджене наказом Міністерства фінансів України від  24 грудня 2004р.  № 817 положення (стандарт) бухгалтерського обліку  28 ”Зменшення корисності активів” (далі  П(С)БО 28) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів  та її розкриття у фінансовій звітності з метою визнання збитків (втрат) від зменшення  їх  корисності та визначення суми очікуваного відшкодування  втрат  цих активів.  Дія П(С)БО 28 поширюється на об’єкти активів – групу активів,  яка генерує грошові потоки та є мінімальною групою,  використання якої приводить до збільшення грошових коштів окремо від інших активів (груп активів)  чи окремий  актив, і не розповсюджується на:   

-  запаси, які регулюються   П(С)БО 9;

- активи, які виникають у підрядника від будівельних контрактів  -   П(С)БО 18;

-  відстрочені податкові активи -  П(С)БО 17;

-  активи, які виникають від виплат працівникам – П(С)БО 26;

-          фінансові активи, які обліковуються за справедливою вартістю  - П(С)БО  13.

Тобто, до переліку  об’єктів зменшення корисності   відносяться:

-          група  (групи)  активів, що генерують грошові потоки. Це особливий  об’єкт зменшення корисності, одиниця активів, яка генерує грошові потоки (група з мінімальним переліком активів), є ресурсом  контрольованим   підприємством у результаті минулих подій,  від використання яких збільшиться сума прогнозованих або фактичних надходжень від діяльності (використання) об'єкта оцінки та  який впливає на величину власного капіталу  (наприклад об’єктом оцінки  є вартість майна цілісного майнового  комплексу, його структурних  підрозділів (цехи, виробництва, дільниці тощо);

-          окремий актив, який є об’єктом оцінки;

-          гудвіл;

-          нематеріальні активи з невизначеним  строком корисного використання та такі, що не використовувались на дату річного балансу,  для  яких  незалежно від наявності ознак про зменшення їх корисності, підприємство на дату річного балансу  визначає суму очікуваного відшкодування (майнові права,  права на об'єкти промислової власності, ліцензії тощо).

Гудвіл та нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання можуть входити  до складу   одиниці, що генерує грошові потоки, і оцінюються  в складі цієї  одиниці;  як самостійні об’єкти  оцінки  вони  відповідно  до п. 7 П(С)БО 28  оцінюються незалежно від наявності  ознак  зменшення  активу з метою  подальшого розподілу  їх  вартості  на  групу активів.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 ”Основні засоби” зменшення корисності  визначено як втрату економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування, тобто відносно П(С)БО 28 така втрата  (зменшення  корисності активу  чи групи активів, які генерують грошові потоки)  може відбутися внаслідок  зміни організаційних  умов  функціонування підприємства  (продажу, злиття,  об’єднання, ліквідації тощо)  або ж  загальноекономічних  (інфляції тощо),  результатом  чого  може відбуватися перегрупування  групи  активів підприємства, які генерують грошові  кошти як  всередині групи так  і між ними. 

Сума очікуваного відшкодування  є оцінкою вартості  активів  в поточному обліковому періоді: