УДК 657.47

В.Б. Моссаковський,

канд. екон. наук, провідний наук. співробітник ННЦ ”Інститут аграрної економіки” УААН,

С.Я. Бублик,

науковий співробітник ННЦ ”Інститут аграрної економіки” УААН

&                   Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Освещен отечественный и зарубежный научно-практический опыт становления управленческого учета в новых условиях хозяйствования

·          Определены принципы и пути усовершенствования управленческого учета

·          Обоснована необходимость внесения дополнений к Закону ”О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине”

&                   Key questions which are considered:

·          Domestic and foreign scientific and practical experience of standing  of management accounting in new conditions of managing is covered

·          Principles and ways of improvement of management accounting  are determined

·          Necessity of making additions to the Law of Ukraine  " About accounting and financial reporting in Ukraine " is appointed

В практику діяльності підприємств України поняття управлінського (внутрішньогосподарського) обліку було введено Законом „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, де зазначалося, що це ”…система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством”.

Законодавче закріплення функціонування управлінського обліку в Україні та необхідність ведення обліку витрат на виробництво окремих видів продукції здавалося б може свідчити про те, що цей вид обліку набув широкого розповсюдження. Цьому сприяло вихід у світ значного числа наукових публікацій, в яких детально описано методику ведення обліку витрат та виходу продукції, включення до складу спеціальних дисциплін окремого курсу, підготовку навчальних посібників тощо.

Перші роботи, які були присвячені управлінському обліку, зокрема М.Г. Чумаченка, А.Ф. Мухіна, К.Н. Нарибаєва, С.С. Сатубалдіна, В.І. та М.В.Ткачів висвітлювали перший досвід, що був накопичений на підприємствах США.

Українських видань з цього приводу мало. У останні роки вийшли монографія Я.В. Нападовської та підручники і навчальні посібники Ф.Ф. Бутинця із співавторами, С.Ф. Голова, М.С.Пушкаря тощо. Більше робіт підготовлено російськими авторами (В.Ф.Палій та Р.В.Віл, О.Ніколаєва і Т.Шишкова, В.Е.Карімов та багатьох інших).

Поняття управлінського обліку подається багатьма авторами. В основу визначення цього терміну, що даються вченими розвинених країн (Р. Ентоні та Дж. Рис, В. Нідлз, Ч.Т. Хонгрен та Дж. Фостер, Д. Друрі тощо), як правило, покладено поняття управлінського обліку, прийняте Американською асоціацією бухгалтерів, а саме: управлінський облік – це процес ідентифікації інформації, обчислення і оцінки показників і надання даних користувачам інформації для вироблення, обгрунтування і прийняття рішень.

Окремі з іноземних авторів, не дивлячись на те, що їх роботи присвячені управлінському обліку, взагалі не дають визначення цього терміну, наприклад, А. Апчерч.

Визначення управлінського обліку, що подаються у російських та українських виданнях, або наближаються до наведеного вище, або стосуються лише окремих сторін управлінської інформації та її обробки.

Деякі автори, зокрема Ф.Ф. Бутинець, поставили під сумнів існування в Україні управлінського обліку. Порівнявши визначення цього виду обліку, яке подається у ряді опублікованих робіт, цей автор перш за все визначає, що у світі існує кілька близьких за змістом понять, а саме: у Франції – маржинальний облік, у Німеччині – обчислення витрат і результатів і лише в англомовних країнах (США, Англії та Канаді) – управлінський облік. Одночасно було звернуто увагу на те, що в це поняття входить не тільки формування та контроль витрат на протязі звітного періоду, а і обгрунтовується необхідність прийняття управлінських рішень на перспективу.

Розглядаючи методику вивчення витрат, яка запропонована в роботах А. Апчерча [15], К.Друрі, Ч.Т. Хонгрена, Дж.Фостера [17] та багатьох інших, слід визнати, що вони пропонують розраховувати точку беззбитковості, різні методи оцінки витрат, методику розподілу накладних витрат, калькулювання тощо, а також планування, контроль та оцінка результатів діяльності, прогнозування на близьку та далеку перспективу тощо. По суті справи в наведеному переліку робіт лише незначна їх частина стосується безпосередньо обліку в тому розумінні, як це прийнято вважати в Україні.

Виходить, що у Законі „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” подане зовсім інше тлумачення поняття управлінського обліку, як системи обробки та підготовки інформації, адже дефініція  „підготовка” має включати зовсім інше значення ніж аналіз, розробка альтернативних рішень, пропозиції щодо прогнозування діяльності. Сюди, на нашу думку, зовсім не входить планування та бюджетування.

Наведена деталізація функцій, що входять до поняття  „управлінський облік”, свідчить, що воно набагато ширше, ніж  визначення, подане у Законі України.

Управлінський облік є комплексною дисципліною, що включає в себе безпосередньо облік витрат і виходу продукції та ряд інших об’єктів обліку, а також бюджетування та послідуючий контроль за діяльністю підприємства і його підрозділів та розробку заходів щодо покращання наслідків діяльності підприємства на ближню і далеку перспективу. Цей факт свідчить, з одного боку, про необхідність внесення змін до Закону та, з другого, створення належної системи функціонування управлінського обліку в Україні.

Запровадження управлінського обліку в підприємствах України вимагає висвітлення трьох моментів: по-перше, уточнення функцій управлінського обліку та виконавців; по-друге, формування інформації про понесені підприємством витрати на операційні потреби, вихід продукції та результати діяльності; по-третє, здійснення організаційних заходів.

Управлінський облік має на меті надання допомоги спеціалістам та керівникам фірм і, особливо, об’єднань при прийнятті управлінських рішень. З метою стабільності функціонування підприємства, покращання його фінансового стану та зростання прибутку від операційної та інших видів діяльності необхідно здійснити ряд заходів, а саме:

а) формування належного масиву інформації, що характеризує наслідки роботи підприємства та його підрозділів;

б) аналіз наслідків діяльності та розробка практичних та стратегічних рішень на альтернативній основі щодо перспектив діяльності підприємства;

в) систематичний контроль за дотриманням окремими виконавцями, в першу чергу керівниками підрозділів (центрів витрат та центрів прибутку) завдань, передбачених керівництвом фірми щодо витрат та випуску продукції та її реалізації, якщо це доручено підрозділу;

г) підведення підсумків за результатами контролю щодо наслідків діяльності підрозділів та розробка завдань на перспективу.