В минулому номері нашого журналу Ви мали змогу познайомитись з суттєвими проблематичними моментами, що існують сьогодні в чинному земельному законодавстві. Ввиду проявленого читачами інтересу до представленого матеріалу та ряду питань, що виникли у зв’язку з цим наводимо відповіді на деякі з найбільш поширених питань, що стосуються використання сільськогосподарських угідь та інших аспектів  земельних відносин.

Усі землі, що знаходяться в межах території України, складають єдиний земельний фонд. У залежності від цільового призначення земельний фонд України підрозділяють на категорії земель. Класифікація земель в залежності від їх цільового призначення дозволяє диференційований підхід до правового регулювання земельних відносин в рамках правового режиму земельного фонду. Під цільовим призначенням земель розуміють встановлений правовий режим, умови і межі використання земель для конкретних цілей.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

ЗЕМЕЛЬНІ ЧАСТКИ (ПАЇ)

 Хто має право на земельну частку (пай) і в яких розмірах ?

Відповідно до статті 25 "Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій" Земельного кодексу України, право на земельну частку (пай) мають працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа.

У разі, якщо колективне сільськогосподарське підприємство, сільськогосподарський кооператив, сільськогосподарське акціонерне товариство отримало державний акт на право колективної власності на землю до набрання чинності Земельного кодексу України (до 1 січня 2002 року), то право на земельну частку (пай) мають члени даних підприємств, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) усіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. (Указ Президента України від 8 серпня 1995 року № 720)

Статтею 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема:

- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільгосппідприємств, розташованої на території відповідної ради, а у разі відсутності на цій території таких підприємств - то як середній по району;

- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 154 Земельного кодексу встановлена відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю.

Відповідно до Закону України "Про порядок виділення земельних ділянок у натурі власникам земельних часток (паїв)" від 5 червня 2003 року № 899-IV  право на земельну частку (пай) мають п’ять категорій осіб, а саме:

1.   Колишні члени сільськогосподарських підприємств, кооперативів, товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай);

2.   Громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

3.   Громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

4.   Громадяни, право на земельну частку (пай) яких визнане судом;

5.   Громадяни, переселені із зони Чорнобильської аварії.

З якого моменту виникає право на земельну частку (пай) членів недержавних сільськогосподарських підприємств ?

Право на земельну частку (пай) членів цих підприємств, яким земля була передана у колективну власність, виникає з моменту видачі сертифіката на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та реєстрації у відповідній райдержадміністрації. (Указ Президента України № 720 від 08.08.1995; Постанова КМУ № 801 від 12.10.1995р.)

До якого часу є дійсним сертифікат на право на земельну частку (пай) ?

Сертифікати, отримані громадянами, вважаються правоустановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Сертифікати є дійсними до виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. (Стаття 81 Земельного кодексу України).

Куди слід звертатися громадянам - власникам земельних часток (паїв), - які бажають виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку та отримати державний акт на право приватної власності на землю ?

Якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, то слід звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, а якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, то - до відповідної райдержадміністрації. (п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України).

 Як відбувається розподіл земельних ділянок ?

Спосіб розподілу земельних ділянок визначається самими власниками земельних паїв. Існують різні методи розподілу. Найбільш поширені з них:

- Жеребкування;

- Попереднє групування власників земельних паїв за: родинним принципом, способом   використання землі, передачі в оренду одному орендарю тощо;

-   Обмін (у разі необхідності) земельними ділянками до отримання державних актів.

Права громадян - спадкоємці на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом.

Право на земельну частку (пай) може успадковуватися громадянами, які є спадкоємцями власників земельних часток (паїв) за законом або заповітом. Для підтвердження наявності права на земельну частку (пай) спадкоємець повинен пред'явити видане нотаріусом свідоцтво про право на спадщину, а також сертифікат на право на земельну частку (пай), який свого часу отримав спадкодавець.

Відповідно до "Прикінцевих положень"  Земельного кодексу України: