& Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

· Реформирование системы учета на сельскохозяйственных предприятиях имеет негативные последствия. Среди причин - несовершенная нормативная база с бухгалтерского учета, его несогласованность с другими видами законодательства, недостаточный квалификационный уровень бухгалтеров-практиков, слабое информационное и методическое обеспечения отраслевого учета.

· В контексте выявленных проблем, актуальным на сегодня является поиск путей усовершенствование системы учета, которые бы по максимуму учитывали отраслевые особенности сферы аграрного производства.

& Key issues that are examined:

· Reforming of accounting at the agricultural enterprises has essential negative consequences. Among them - the unimproved normative base from accounting, its inconsistency with other kinds of legislation, an insufficient qualifying level of account executives , incomplete information and methodical maintenance of the accounting.

· In a context of the revealed problems, actual is a search of ways improvement of system of the accounting which would take into account branch features of sphere of agrarian manufacture.

Протягом останніх десяти років бухгалтерський облік в Україні зазнав суттєвих змін, які торкнулися в першу чергу ролі бухгалтерського обліку в державі, його наукової концепції, застосування міжнародних стандартів, професійної мови, підготовки кадрів, а також аудиту й громадських організацій.

Передумовою реформування обліку слугували вступ України до світового економічного співтовариства та перехід економіки на ринкові засади. Формально це реформування розпочалося 1993 року після виходу Указу Президента України «Про перехід до загальноприйнятих засад обліку та статистики». Звісно, проблема формування національної системи бухгалтерського обліку досить широко обговорювалась у наукових колах. На сьогодні вона є ключовим питанням для розгляду в працях переважної більшості науковців та практиків, а також для дискусій. Зокрема, цим питанням займалися С.Ф. Голов [7, 8, 9], Ф.Ф. Бутинець [10, 11], С.І. Прилипко, В.М. Пархоменко [12, 13]. Значний внесок у розвиток та вдосконалення теоретичної бази бухгалтерського обліку здійснено П.Т. Саблуком, М.Я. Дем’яненком [4], В.М. Жуком [5]. Однак, незважаючи на високий ступінь дослідження зазначеної проблеми, в процесі реформування бухгалтерського обліку наявні не тільки позитивні зрушення. Негативними сторонами процесу можна вважати перш за все наслідком безпосереднього формування нормативної бази обліку. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку свого часу розроблялися Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України без їх попереднього обговорення широким загалом — у наукових виданнях, засобах масової інформації.

1998 року Кабінет Міністрів України розробив програму реформування обліку. Вихід цієї програми й можна вважати реальним початком процесу реформування бухгалтерського обліку на підприємствах України.

Програма передбачала:

— розробку та затвердження положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

— розроблення та затвердження інструкцій і методичних вказівок;

— підготовку фахівців бухгалтерського обліку та підвищення їх кваліфікації;

— співробітництво з міжнародними організаціями.

Було також розроблено план заходів з виконання програми реформування бухгалтерського обліку.

Перший варіант Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» розроблено 1995 року. Ще чотири роки знадобилося Парламенту для доопрацювання й затвердження закону, який було підписано Президентом України 16 липня 1999 року. Він закріпив принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

У подальшому реформуванні державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємствах України здійснювалося згідно з цим законом.

Як свідчать дані Таблиці 1, графіки розробки, затвердження та впровадження П(С)БО суттєво відрізнялися від затверджених планом термінів. Більшість П(С)БО затверджувалися з запізненням на рік і більше по відношенню до запланованого. Водночас планом не передбачалося прийняття П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», 26 «Виплати працівникам», 27 «Діяльність, що припиняється».

Прийняття Закону і основних положень (стандартів) бухгалтерського обліку проходило з затримками й не відповідало програмі реформування обліку.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку приймалися поспіхом, без детального опрацювання, а це в свою чергу призвело до їх корегування відповідними наказами Міністерства фінансів.

Крім того, замало відводилося часу на вивчення кожного нормативного документа та його подальше використання в роботі практикуючих бухгалтерів. Так, План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій було затверджено в листопаді 1999 року й рекомендовано для впровадження з 1 січня 2000-го.

Усе це не сприяло своєчасному та якісному впровадженню положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нового плану рахунків активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій господарюючих суб’єктів.