І.В. Замула,

викладач

кафедри аналізу і статистики

Житомирського державного

технологічного університету

&        Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·              Особенности бухгалтерского учета и внутрихозяйственного контроля операций по охране окружающей среды в сельскохозяйственных предприятиях.

·              Практические рекомендации по усовершенствованию учета и контроля природоохранной деятельности.

&         Key issues that are examined:

·              The peculiarities of accounting and internal business control for environmental transactions at the agricultural enterprises have been disclosed.

·              Practical recommendations on improvement of accounting and control of environmental activity are developed.

Взаємодія суспільства та природи на сучасному етапі має всі ознаки антропогенного екоциду — людьми руйнуються необхідні умови життєдіяльності та навіть власного існування.

«Давайте подивимось на світові проблеми навколишнього середовища до початку 70-х років, — пишуть Ю. Чибала та М. Кедзор. До того часу люди не турбувались про навколишнє середовище, тому що вони не знали про забруднення. Вони не знали, тому що це не досліджувалося. Слід зауважити, що відсутність вимірювання призведе до ігнорування проблем. Як кажуть багато авторів, бухгалтерський облік — це процес вимірювання. Облік — це основа для всіх інших економічних рішень у підприємстві. Неможливо прийняти рішення без виміру і збору інформації» [1, c. 105-106]. Тобто для зменшення негативного впливу людини на навколишнє середовище необхідно в першу чергу виміряти (відобразити в бухгалтерському обліку) зазначений вплив.

Екологічна проблема в аграрному секторі пов’язана насамперед з деградацією ґрунтового покриву від різноманітного зовнішнього впливу. За образним висловом проф. В.І. Вернадського, ґрунт є основою організації біосфери. Земля (ґрунт) є також основою сільськогосподарського виробництва. При будь-якій екологічній ситуації забруднюється ґрунт. Внаслідок його забруднення відбувається і поступове зараження людського організму через споживання продуктів рослинництва і тваринництва.

Пошук оптимального шляху вирішення дилеми «економіка-екологія» на сьогодні визначає не тільки темпи технічного прогресу, але й сферу існування майбутніх поколінь. З цієї точки зору значущою умовою при організації системи бухгалтерського обліку підприємства є формування обліку операцій з охорони навколишнього середовища.

На думку Д. Добії, починаючи з 2000 р., замість теорії господарської одиниці та теорії власності майбутнє бухгалтерського обліку вбачається у розвитку таких напрямів як інтелектуальний, соціальний облік (який включає екологічний облік — прим. автора) і облік людських ресурсів [2].

Отже, розвиток економіки супроводжується погіршенням екологічної ситуації, а суспільство вимагає зменшення негативного впливу господарської діяльності підприємств на навколишнє середовище. Внаслідок цього в бухгалтерському обліку підприємств повинні відображатися операції зі здійснення природоохоронної діяльності — операції з охорони навколишнього середовища.

Аграрний сектор економіки досить вразливий з точки зору екологічної безпеки. Тому нагально постає проблема розробки методики обліку та контролю операцій з охорони навколишнього середовища для сільськогосподарських підприємств.

Питанням обліку таких операцій приділяли увагу І.В. Бешуля, проф. С.М. Бичкова, М.Ю. Єгоров, А. Ляпіна, Л.І. Максимів, Г. Мкртчан, І. Блам, В.А. Терехова, О.І. Васильчук, В.З. Папінко, О.Д. Токбаєва та інші, але їхні роботи були присвячені обліку природоохоронної діяльності промислових підприємств.

Мета дослідження в даній публікації — обґрунтування теоретичних питань і розробка практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку і контролю операцій з охорони навколишнього середовища в сільськогосподарських підприємствах.

У літературних джерелах облік операцій з охорони навколишнього середовища називають по-різному. Так, були виявлені  назви: екологічний облік [3, 4, 6, 10], облік природоохоронної діяльності [11, 13], облік охорони навколишнього середовища [7, 12], соціальний облік [8] тощо. У зв’язку з цим необхідно  внести уточнення. Встановлено, що термін «екологія» не передбачає захисту навколишнього середовища шляхом раціонального використання та відновлення природи, тому застосування його у значенні «екологічного обліку» недоцільне. Адже методи обліку при відображенні операцій з охорони навколишнього середовища не змінилися. Тому запропоновано застосувати назву «облік операцій з охорони навколишнього середовища». Синонімом, але вживаним на міжнародному або загальнодержавному рівні, можна вживати  також назву «облік операцій з охорони природи».

Вважаємо найбільш доцільним таке визначення обліку операцій з охорони навколишнього середовища: це система збору, реєстрації та узагальнення інформації про вплив діяльності підприємства на навколишнє середовище. Подібне визначення прийнятне в зв’язку з тим, що облік операцій з охорони навколишнього середовища формується в системі єдиного бухгалтерського обліку.

Запропоновані завдання обліку операцій з охорони навколишнього середовища такі:

— збереження земельних угідь власника від забруднення;

— контроль за рівнем витрат на охорону навколишнього середовища (економія та достатність вкладених засобів на його охорону);

— формування повної достовірної інформації про діяльність сільськогосподарських підприємств з охорони навколишнього середовища;

— визначення впливу операцій з охорони навколишнього середовища на фінансові результати підприємства.

Природоохоронна діяльність підприємства пов’язана зі значними витратами матеріальних і грошових ресурсів, які не приносять прибутку підприємству. Це вимушена діяльність, яка виникає в результаті негативного впливу підприємства на навколишнє середовище.

Вважаємо, що причини, з яких необхідно вести облік операцій з охорони навколишнього середовища наступні:

— у бухгалтерському обліку підприємства повинні відображатися заходи, пов’язані з охороною навколишнього середовища, а також вплив операцій з його охорони на фінансові результати господарювання;

— інвесторам необхідно володіти інформацією про природоохоронні заходи для прийняття рішень щодо інвестування підприємства;

— підприємства  матимуть переваги у конкурентній боротьбі за покупців, якщо зможуть довести, що їхні товари та послуги кращі з екологічної точки зору; це збільшить доходи підприємств.