В.Я. Плаксієнко,

доктор екон. наук, професор,

зав. кафедри обліку і аудиту

Дніпропетровського державного аграрного університету

О.І. Дацій,

канд. екон. наук, доцент,

зав. кафедри обліку і аудиту

Гуманітарного університету «Запорізький інститут

державного та муніципального управління»

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

w                   Ряд  вопросов организации учета финансовых результатов остается не урегулированным.

w                   Усовершенствования требуют существующая классификация финансовых результатов, действующий порядок определения прибылей

 и убытков, методика подготовки Отчета о финансовых результатах.

Key issues that are considered:

w                   A lot of problems of the accounting of financial results remains not solved.

w                   Existing classification of the financial results, working order of definition of profits and losses, a technique of preparation of the Report on financial results demand to be improved..

У процесі розвитку ринкових відносин сільськогосподарські підприємства України зіткнулися з рядом проблем щодо регулювання витрат і доходів, визначення фінансових результатів та відображення їх у обліку. Господарювання в умовах вільної конкуренції вимагає від управлінського персоналу прийняття оперативних та вірних рішень стосовно питань управління витратами й доходами. Проблема організації високоефективної системи обліку та аналізу витрат і доходів, визначення прибутку (збитку), яка буде сприяти надходженню та обробці якісної інформації для потреб управління, постає дуже гостро.

Питання бухгалтерського обліку фінансових результатів регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві, іншими законодавчими та нормативними актами.

Дослідженню проблем визначення фінансових результатів та відображення їх у обліку приділили увагу в своїх працях провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: В.В. Сопко В.Г. Лінник, М.В. Кужельний В.Я. Савченко, В.П. Завгородній, Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук, Л.В. Нападовська, С.Ф. Голов, В.Ф. Палій, Я.В.Соколов, А.Н. Кузьмінський, Ч. Хорнгерн, Дж. Фостер, К. Друрі .

Разом  з цим, залишається  не врегульованими  цілий ряд питань обліку фінансових результатів. Недостатньо уваги приділено обґрунтуванню методичних принципів, у відповідності з якими визначаються такі категорії, як прибуток і збиток. Серйозного вдосконалення потребує існуюча класифікація фінансових результатів для забезпечення користувачів оперативної та достовірної інформації. Уточнення потребує діючий порядок визначення фінансових результатів.

Наукової проблеми з визначенням фінансових результатів на перший погляд не існує. Всім давно відомо, що метою бізнесу, або ж підприємництва є прибуток, (на практиці це може бути й збиток). Однак трактування цих понять як  категорій у економічній теорії, в законодавчих і нормативних документах (зокрема стандартах бухгалтерського обліку), навчальній та науковій літературі дається різне.

Тут можна провести аналогію з капіталом. Усім відомо, що це вартість, яка приносить додаткову вартість. Насправді ж капітал вказує лише на належність певних активів певному власникові (фізичному чи юридичному). Або кредит уявляють як певну суму коштів (грошей), взятих у банку. Але ж у бухгалтерському обліку все відображається у грошовому вимірнику, а самі гроші облічуються лише на трьох рахунках. Насправді ж кредит — це вид зобов’язань — кредиторської заборгованості (тобто джерело залучених коштів).

Більш детально ми зупинимося не на термінології, що стосується фінансових результатів, а на методичному аспекті визначення показників, тому що саме методика часто й покладається в основу формулювання цих понять у законодавстві та економічній літературі.

Так, у статті 18  Закону України «Про підприємства в Україні» йдеться саме про прибуток (дохід) підприємства: «…основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (дохід)» [1].

У підручнику з бухгалтерського обліку в сільському господарстві за редакцією Ю.Я.Литвина вказується: «Прибуток на підприємствах визначають як різницю між виручкою за реалізовану продукцію, надані послуги, одержані доходи від позареалізаційної діяльності і повною собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг, різних витрат і втрат від позареалізаційної діяльності» [2]. Далі зазначається: «Прибуток є частиною додаткового продукту, вираженого в грошовій формі, який повністю або частково надходить у розпорядження підприємства після реалізації продукції. Основні складові частини формування фінансових результатів сільськогосподарських підприємств — валова продукція, валовий і чистий доход (прибуток). Ці показники мають вартісний вираз і знаходять своє відображення у звітах сільськогосподарських підприємств» [2].

Але ж дохід і прибуток, навіть за останнім формулюванням — різні речі й співвідносяться як загальне і часткове. Дохід — це надходження на підприємство (виручки, дивідендів, штрафів і т.ін.), яке порівнюється з витратами і в складі цього доходу може бути часткою прибутку (а якщо витрати перевищують доходи — то збитком). Навіть якщо говорити про чистий дохід, то він не дорівнює прибутку, оскільки є розрахунковою величиною і включає внутрішнє споживання (в основі лежать різні методики визначення).

 Законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб’єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку — з другого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища.

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» [3], прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скорегована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів. Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об’єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між доходами й витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування. Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою після реалізації і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об’єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не збігається з бухгалтерським обліком прибутку.