О.В.ОЛІЙНИК,

доктор екон. наук, професор, зав. кафедри фінансів

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва

І.В.ФІЛОН,

викладач кафедри фінансів

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва

Оподаткування операцій фінансового лізингу: проблеми та шляхи їх вирішення

& Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·         Рассматривается механизм налогообложения финансового лизинга;

·         Обосновываются предложения по его совершенствованию.

& Key issues are examined:

·         The mechanism of the taxation of operations of financial leasing is considered;

·         It is proved offers concerning its improvement.

В умовах ринкової економіки для фінансування підприємницької діяльності існують лише два джерела – власні або залучені кошти. На практиці підприємство або підприємець у пошуках грошей на розширення діяльності та на формування матеріальної бази частіше звертається до  другого варіанта, який реалізується шляхом залучення банківського кредиту з притаманними йому недоліками. Серед альтернатив кредиту практика вже давно виділила такий інструмент фінансування інвестицій в основні фонди, як фінансовий лізинг. У порівнянні з довгостроковим банківським кредитуванням фінансовий лізинг має значні переваги, оскільки дає змогу в повному обсягу профінансувати придбання основних засобів, кредитні ж ресурси забезпечують лише 60-70 % їх вартості [1]. До того ж у нинішніх умовах господарювання підприємству простіше одержати майно в лізинг, ніж позичку на його придбання, оскільки само майно при цьому виступає у вигляді застави.

У розвинених країнах світу фінансовий лізинг відіграє значну роль в оновленні матеріально-технічної бази виробництва. Так, у загальній сумі капітальних вкладень у машини й устаткування на лізинг припадає: в Австралії – 33 %; у США – 25-30 %; в Англії та Франції – 13-17 % [2, с. 5]. Через лізинг проводяться і значні інвестиції в сільське господарство. Так, обсяг продажу компанією „John Deere” техніки за лізингом досяг 20 % від її загальної реалізації і щорічно збільшується [3, с. 43].

В Україні, на жаль, фінансовий лізинг ще не набув належного визнання серед інших форм довгострокового інвестування коштів в економіку. Особливо це стосується аграрного сектора. Однією з головних причин обмеженого використання фінансового лізингу є недосконалість та антипідприємницька спрямованість вітчизняного податкового законодавства. Тому головною метою даної статті є детальний аналіз оподаткування операцій фінансового лізингу в Україні та розробка пропозицій щодо його удосконалення.

Фінансовий лізинг набув широкого визнання у світі завдяки, зокрема, системі пільг в оподаткуванні. Так, одержуючи основні засоби у лізинг і здійснюючи регулярні лізингові платежі, підприємства-лізингоодержувачі збільшують свої валові витрати і цим частково зменшують суму податку на прибуток (це так званий ефект податкового коректора) [4]. У багатьох розвинених країнах існують податкові пільги на інвестиції у технічне переозброєння виробництва, в тому числі для лізингових компаній, що дає їм змогу зменшувати розміри регулярних лізингових платежів, а лізингові угоди стають привабливішими для лізингоодержувачів. В Україні таких пільг немає. Навпаки, операції з передачі майна у фінансовий лізинг прирівнюються до продажу майна й оподатковуються податком на прибуток за повною ставкою 25 %. Докладно розглянемо вітчизняний механізм оподаткування лізингових операцій. Оподаткування оперативного лізингу в Україні не викликає особливих суперечностей. На підставі п.п. 7.9.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” [5] переданная майна в оперативний лізинг не змінює податкові зобов’язання орендодавця й орендаря. Орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. Звичайно, майно при цьому продовжує обліковуватися у складі основних фондів лізингодавця та відповідним чином амортизується.

Оподаткування фінансового лізингу має декілька принципово важливих нюансів, тому для зручності окремо покажемо, як передавання майна у фінансовий лізинг оподатковується податком на прибуток і ПДВ у лізингодавця й у лізингоодержувача.

Механізм оподаткування податком на прибуток

 передавання об’єкта у лізингодавця

Для лізингодавця передавання майна у фінансовий лізинг з метою оподаткування відображається як продаж. Зрозуміло, що у правовому аспекті ніякого продажу немає, адже право власності на орендовані основні засоби залишається у лізингодавця. У податковому ж обліку такий умовний продаж призводить до того, що лізингодавець зобов’язаний збільшити свої валові доходи на вартість об’єкта лізингу без урахування відсотків або комісій, які нарахованих або будуть нараховані на вартість об’єкта фінансового лізингу. Лізингодавець зобов’язаний відобразити і списання вартості переданого об’єкта зі свого балансу. Тут можливі дві ситуації:

1)             об’єкт основних фондів був придбаний  (виготовлений) лізингодавцем спеціально для лізингоодержувача;

2)             такий об’єкт вже перебував у складі основних фондів лізингодавця.