& Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

· Переход отечественных предприятий АПК от концепции сбыта к концепции маркетинга в управлении их деятельностью.

· Анализ классификации затрат на сбыт в нормативно-законодательной базе и экономической литературе.

· Обоснование выделения из состава затрат на сбыт «маркетинговых затрат» как отдельной группы и их предположительная классификация

& Key questions that are considered:

· Transition of the domestic enterprises of agro-industrial complex from the concept of selling to the concept of marketing in management of their activity.

· The analysis of classification of expenses for selling in legislative base and the economic literature.

· Substantiation of allocation from structure of expenses for selling of "marketing expenses» as separate group and their presumable classification

Підприємства АПК України зазнають істотних змін в процесі управління діяльністю, що в свою чергу пов’язано з такими загальносвітовими тенденціями як динамізм, боротьба за ринки збуту, відкритість інформації, глобалізація та дефіцит ресурсів. Тому прийняття стратегічних рішень в умовах такого мінливого та динамічного середовища з елементами невизначеності потребує аналізу, оцінки та прогнозування як внутрішнього розвитку підприємства, так і забезпечення відповідності між зовнішнім та внутрішнім макросередовищами та результатами фінансово-господарської діяльності підприємства. Зрозуміло, що при цьому зростає роль якості та оперативності надання управлінської інформації, яка стає приводом для прийняття рішень, що відповідають конкурентній стратегії ринку. Таку інформацію умовно можна поділити на облікову та маркетингову. Але, в свою чергу, саме облікова інформація є основою для здійснення маркетингових досліджень та її подальшої обробки й адаптування для вироблення стратегічних маркетингових рішень (пропозицій) та їх представлення управлінському персоналу підприємства. Проте, чинним законодавством не передбачено таке розкриття маркетингових витрат в обліку, яке б давало достатній обсяг інформації про напрямки здійснення маркетингових заходів та їх ефективність.

Метою даної статті є визначення суті маркетингових витрат на підприємствах АПК та їх відокремлення від звичних витрат на збут, зважаючи на функціонування агропромислових формувань в умовах ринкової економіки та їх орієнтації на маркетингову концепцію (на відміну від концепції збуту). Буде також запропоновано зміни у класифікації витрат підприємства в розрізі витрат на збут та маркетингових витрат (на відміну від існуючих витрат на збут) та подано пропозиції щодо їх приблизного переліку на підприємствах АПК.

Відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” у складі витрат на збут передбачено наступні витрати:

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах;

- витрати на ремонт тари для зберігання продукції;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

- витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів),

- та інші [1, 7].

Тобто, незважаючи на зміну орієнтації господарської діяльності підприємств АПК на маркетингову, а не збутову концепцію, витрати “прив’язані” до збуту, а не до управління збутом. Хоча, як зазначає Т.Г.Дудар [14, 588-594] та низка вітчизняних економістів, в умовах вільної ринкової економіки функціонування агропромислових формувань і їх зв’язок з ринком диктують необхідність застосування чіткої економічно обгрунтованої системи маркетингу, адже перед ними постають питання: що і скільки виробляти, кому і за якою ціною продавати? Маркетинг, як концепція управління виробничо-збутовою діяльністю різноманітних підприємств у ринковій системі господарювання являє собою комплекс заходів з аналізу аграрного ринку, формування і стимулювання попиту, врахування ринкових чинників на всіх стадіях ринкового процесу, просування товару по каналах товароруху до кінцевого споживача, ціноутворення, рекламної і міжнародної діяльності.