УДК 657:631.11

Н.Л. Правдюк,

канд. екон. наук., докторант ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

&                   Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          В статье рассматриваются организационные вопросы финансового учета в сельскохозяйственных предприятиях, на основе чего предложено методическое обоснование его внутриуправленческой ориентации

·          Методологическое обеспечение организации учетного процесса предполагается осуществлять как в научном, так и практическом решении

·          Определены пути совершенствования всех составных организационного процесса, который предусматривает выбор и обоснование форм организации бухгалтерии, штата учетного аппарата, оптимальной формы учета и выбора учетной политики

&                   Key issues that are disclosed:

·          Organizational questions of the financial accounting in the agricultural enterprises are considered on the basis of that the methodical substantiation of its intramanagerial orientation is offered

·          Methodological maintenance of the organization of registration process is supposed to be carried out as in scientific, and the practical decision

·          Ways of perfection of all organizational processes which provides a choice and a substantiation of forms of the organization of accounting departments, their staff, the optimum form of the accounting and a choice of a registration policy are determined

За матеріалами аналізу наукових і практичних публікацій вітчизняних авторів та проведених нами досліджень в Україні відстежується особлива тенденція до розуміння та трактування організації фінансового обліку на підприємствах певних галузей. Мають такі особливості і сільськогосподарські підприємства.

Попри те, що історія виникнення фінансового обліку є історією розвитку економіки міждержавних зв’язків, а фінансовий облік – інформацією, призначеною для використання насамперед зовнішніми користувачами для компаній, що реєструють свої цінні папери на світових біржах, для України характерно застосування фінансового обліку для всіх юридичних осіб, навіть для невеликих сільськогосподарських підприємств з майже натуральним виробництвом.

В Україні фінансовий облік почав формуватися з кінця 90-х років. При цьому, під фінансовим у нас мають на увазі здебільшого бухгалтерський облік. Так, на думку М.С. Пушкаря [6, с.13], не потрібно підкреслювати слово бухгалтерський, бо фінансовий облік і є тим, звичним для бухгалтерів старшого покоління традиційним бухгалтерським обліком.

Загальноприйняті вимоги до ведення фінансового обліку та складання на його підставі фінансової звітності за своїми інформаційними можливостями для сільськогосподарських підприємств є обмеженими, про що відмічається майже у кожному дисертаційному дослідженні з бухгалтерського обліку, кредитування, фінансів, аналізу, що виникає потреба додаткового збору інформації через систему органів статистики. Така особливість не може не відображатися на організаційних і методичних прийомах фінансового обліку і вимагає додаткового дослідження.

Прийняти чужу мову, в даному випадку, категоріальний апарат міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, значить непомітно стати майже повністю залежним від носіїв такої термінології. Тому, щоб не втрачалась можливість діалогу між суб’єктами облікових відносин, насамперед бухгалтерами, як науковцями так і практиками, щоб не втрачався логічний зв’язок явищ і їх відображення при відстеженні дійсності, необхідне створення та розвиток власної теорії, врахування уроків нашого традиційного облікового буття. На цьому шляху одним з важливих кроків є методологічне забезпечення організації облікового процесу, як в науковому так і практичному вирішенні.

З практичної точки зору, для застосування вимог та правил фінансового обліку на підприємствах, необхідне опрацювання та вдосконалення методики його ведення та організації, пошук шляхів підвищення якості інформації. Така необхідність спричинена, по-перше, тим, що в рамках системних досліджень дотепер не вироблена загальноприйнята думка з багатьох організаційно важливих питаннях функціонування фінансового обліку і, по-друге, невизначеністю застосування основних базових понять, насамперед поняття професійного судження.

Треба віддати належне традиційному для нас бухгалтерському обліку, де поняття його організації розглядалось на достойному науково-практичному рівні. Але економічна література дореформеного періоду, яка досліджувала методологію вітчизняного обліку до 1991 р., на що слушно вказує М.С. Пушкар [7, с.33] і навіть до 1999 р. (офіційне введення стандартів обліку) втратила свою актуальність і не може бути вектором нинішнього вдосконалення. Тому для напрацювання бази і подальшого вдосконалення доцільно використовувати досвід розвинутих країн, взявши при цьому за відправну точку традиції української бухгалтерії.

Організація обліку, на нашу думку, є ключовим моментом у системі обліку, визначає місце фінансового обліку в системі економічної інформації, його роль та значення для управління з врахуванням галузевих аспектів. Зумовлено це й тим, що функціонування фінансового обліку знаходиться у тісному зв’язку з його методологією, що є всеохоплюючим знанням про понятійний апарат обліку, його концепції, внутрішню будову, етапи становлення та розвитку. Так як методологія постійно знаходиться у розвитку, це ж стосується й організації обліку.

Термін “організація” походить від лат. оrganizo – спільно, стрункий вигляд, влаштовую [4, с.40]. Організацію розуміють як діяльність по впорядкуванні всіх елементів визначеного об’єкта в просторі й часі. Разом з тим, організація розглядається і як об’єкт, що має внутрішню структуру. Звідси очевидно, що терміну організація надають значення як процесу і як явищу.

Історичні принципи організації бухгалтерського обліку за дослідженнями Я.В. Соколова [8, с.92, 190, 354], полягають в наступному: розподіл праці, локалізація інформації, конкуренція в контролі, дієвість бухгалтерії, методологічна незалежність, психологічний клімат. Ці принципи панували в англо-американській літературі кінця ХІХ ст. Французькими вченими розроблено ряд ключових принципів, на яких ґрунтується організація обліку – налагодженість та пристосування до механізації, одночасне виконання кількох робіт, економія праці, стислі строки надання інформації, самоконтроль записів, зовнішній контроль, зрозуміла термінологія.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) і здійснюється відповідно до законодавства – Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (розділ ІІІ), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, іншими нормативами та установчими документами [1].

Сучасне поняття організації бухгалтерського обліку розкрито у коментарі до ст.8 Закону про бухгалтерський облік, де зазначено, що це – система дій (умов та елементів), необхідних для побудови облікового процесу з метою отримання інформації про господарські операції, їх групування в залежності від економічного значення та реєстрацію у відповідних регістрах, здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів. Її призначення – удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці. Вона є обов’язковою для кожного підприємства, так як без організованого обліку неможлива господарська діяльність [5].

Для сільськогосподарських підприємств організація бухгалтерського обліку висвітлена в Методичних рекомендаціях [2], і є комплексом заходів керівника підприємства, спрямованим на забезпечення збору, реєстрації та узагальнення фактів господарської діяльності з метою отримання достовірної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.

Ряд авторів [4, с.40] під організацією розуміють систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням ресурсів. Її призначення – удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.

Спадщина організації облікового процесу для сільського господарства, на думку М.С. Пушкаря [6, с.34], П.Я. Хомина [9] така, що досить часто до 50% зібраної інформації виявлялась зайвою, а 50% не враховувалась і не використовувалась в роботі господарства. Але й не краще становище й нині, коли відсутні найнеобхідніші дані для аналізу як в господарствах, так і на рівні галузі.

Для усунення таких суперечностей необхідне логічне узгодження поточного обліку з потребами різних рівнів управління, або наукова організація облікового процесу. Хоч у Законі про бухгалтерський облік передбачається, що організація обліку на підприємстві є прерогативою самого підприємства, його керівників і спеціалістів, з цим не можна погодитися однозначно. Ясна річ, організацією обліку займається конкретне підприємство, але базу для цього повинні розробляти науково-дослідні інститути, пропонуючи варіанти, з яких кожне господарство могло б зробити вибір.

Загалом організація [4, с.41] може бути визначена, як науково обґрунтована сукупність умов, при яких найбільш економно і раціонально здійснюється збір, обробка і зберігання інформації з метою оперативного контролю та надання користувачам неупередженої інформації.

Поняття включає в себе як діяльність, спрямовану на застосування уже здобутих знань з обліку, так і результат цієї діяльності – суму здобутих знань, що є основою інформаційного сприйняття світу.

У вузькому значенні, на рівні підприємства, організація бухгалтерського обліку є комплексом заходів власника на забезпечення реєстрації фактів господарського життя, узагальнення їх з метою отримання необхідної інформації для складання необхідної зовнішньої та внутрішньої звітності і прийняття управлінських рішень. Під процесом організації на рівні сільськогосподарського підприємства насамперед мають на увазі забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом установленого законодавством терміну (не менше трьох років).

Процес організації передбачає цілеспрямоване створення, постійне впорядкування, та вдосконалення системи обліку на підприємстві для її відповідності потребам управління. Тому для забезпечення організації фінансового обліку підприємство самостійно обирає його структуру, форми, методи, технічні засоби, процедури тощо відповідно до вимог, які ставляться перед обліковим процесом (рис. 1).

Рис. 1. Забезпечення організації процесу фінансового обліку на підприємстві

Джерело [5, с.8]

Вимоги щодо якості, змісту та побудови фінансового обліку втілюються у певні завдання. Зокрема, вважається загальновизнаним необхідність своєчасного, повного, достовірного відображення облікової інформації, визначення методів обробки даних, складання на основі згрупованого масиву інформації фінансової звітності.

У зв’язку з цим необхідно враховувати фактори, які справляють вплив на організацію облікового процесу (рис.2). У сукупності таких виділяються зовнішні та внутрішні. Зовнішні випливають з організації облікового процесу на макрорівні та передбачають законодавче і нормативне регулювання ведення фінансового обліку та складання фінансової звітності. Важливою є загальна економічна ситуація у країні – бюджетна, податкова і регулююча політика держави, загальний стан економіки та відкритість зовнішньоекономічних зв’язків, контакти підприємства з ринковим оточенням.

Не можна обійти увагою і такі фактори, як вплив провідних теоретиків та діяльності професійних організацій бухгалтерів, економічні наслідки прийняття нових систем обліку, типи користувачів та їх інтереси, що відмічають більшість дослідників організаційного облікового процесу.

Мають значення також категоріальний апарат, рівень підготовки фахівців, правові відносини та їх відображення в системі обліку, джерела фінансування досліджень з обліку, важелі регулювання обліку.

Щодо внутрішніх факторів, то так як організація облікового процесу є одним з найбільш відповідальних етапів створення підприємства, його ефективної діяльності, вони формуються під впливом форми власності, організаційно-правової форми господарювання, предмету діяльності, обраної чи допущеної системи оподаткування. Важливими є фактори, пов’язані з кваліфікацією облікового апарату тощо.

Від повноти врахування цих факторів залежить  структура та якість обліку, забезпечення запитів управління і функціонування інформаційної системи підприємства. Отже, в основі організації обліку лежить певна система знань, вона є інструментом пізнання об’єктивного світу, певним видом розподілу праці, процесом нагромадження та використання інформації.

Ці фактори, в свою чергу, і визначають процедуру або алгоритм організації облікового процесу, збору й обробки даних.

Рис. 2. Фактори впливу на організацію фінансового  обліку  аграрного  підприємства

Про те, що на організацію облікового процесу мають вплив використовувані категорії, закономірності, термінологія, прийняті для ряду країн мова йде з початку реформування економіки. Насамперед, на думку дослідників [7, с.5], це стосується пріоритетних ланок реформування та подальшого розвитку бухгалтерського обліку у сфері аграрного виробництва:

-          облік власності на засоби виробництва;

-          облік орендних відносин і пов’язаних з ними відносин розподілу;

-          облік процесів капіталізації доходів;

-          визначення та облік винагород за працю та за власність;

-          адаптація системи обліку АПВ до вимог внутрішніх і зовнішніх користувачів облікової інформації.

Відомо [4, с.43], що організація обліку складається з трьох взаємопов’язаних етапів: методичний; технічний; організаційний. В сукупності вони представляють організацію технології і організацію управління обліком. Тільки в такому випадку організація обліку буде “цілеспрямованою діяльністю керівництва підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку на підприємстві з метою забезпечення потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів” [8, с.14].

Щодо особливостей організації фінансового обліку в агропромислових підприємствах, то вони підпорядковуються цілям реформування обліку – формування системи, адекватної новому типові господарських відносин у економіці.

З огляду на те, що до обліку в сільському господарстві ставляться як загальні, так і особливі умови й вимоги, ключовим моментом у організаційному процесі стає професійне судження. Воно є з’єднуючою ланкою між економічними інтересами і вибором облікових методик. Економічні інтереси через призму професійного судження формують облікову політику. Професійне судження і облікова політика, на думку визнаних дослідників обліку [3, с.154] сприяли тому, що облік із точних прикладних дисциплін піднявся до рівня економічної науки.

Тому для вдосконалення організаційного процесу треба напрацювати визначення і покращання розуміння процедури і пріоритетів розкриття облікової політики підприємства. При цьому основними завданнями є:

• створення умов для формування достовірної, правдивої і корисної інформації про фінансовий стан і результати діяльності;

• забезпечення прозорості і надійності фінансової звітності як найважливішого джерела інформації для прийняття управлінських рішень широким колом зацікавлених користувачів.

Інформація, сформована виходячи з цих завдань, відповідає загальним потребам організаційного процесу фінансового обліку.

Вдосконалення повинно стосуватися усіх ланок організаційного процесу, який в усталеному уявленні передбачає вибір та обґрунтування форм: організації бухгалтерії, штату облікового апарату, оптимальної форми обліку та вибір облікової політики (рис. 3).

Рис. 3. Основні структурні елементи організації облікового процесу

Джерело [5, с.45]

Метою процесу організації є створення фінансового центру управлінської інформаційної системи, такої системи отримання інформації, яка забезпечувала б реальне управління сільськогосподарським підприємством та примноження доходу.

Функцією є забезпечення оптимального процесу фінансового обліку та звітності на підприємстві у відповідності до нормативних вимог та потреб управління.

Об’єкт і суб’єкт розрізняються за господарськими та кадровими факторами.

Складовими структури організації обліку є положення про бухгалтерську службу, положення про головного бухгалтера, відповідальність осіб за організацію та ведення бухгалтерського обліку, графіки документообороту, посадові інструкції виконавців та матеріально-відповідальних осіб, технічне забезпечення обліку, наукова організація праці, інші роботи.

Створена за багато років інфраструктура бухгалтерського обліку згортається, і це впливає на якість інформаційно-правового поля. Тим часом науковий підхід повинен визначати суттєві напрями та шляхи змін структури бухгалтерського обліку відповідно до класу власників і користувачів бухгалтерської інформації.

Насамперед при організації облікового процесу беруть до уваги концептуальну модель фінансового обліку, пристосовуючи її до діяльності конкретного підприємства. Це необхідно тому, що концептуальні основи можна вважати закономірностями функціонування системи обліку. Закономірність трактується як перший ступінь пізнання відповідної залежності між речами, явищами й процесами, яка може стати законом, коли знання про них набувають повного характеру.

Так як концептуальну основу розробляють, виходячи із певних характеристик, а саме: видів обліку та їх мети, якісних характеристик інформації (зрозумілість, порівнянність, релевантність, достовірність); груп користувачів і методів задоволення їх потреб; обмеження в обліку; форми і зміст інформації – ці ознаки повною мірою переносяться і на організацію облікового процесу.

Саме тому концепція повинна опиратися на наукові положення, а не практику, яка не має достатності, а для України – ще й необхідного досвіду. Розробка структури й змісту організаційної моделі фінансового обліку на підприємстві повинна виходити з того, що:

• фінансовий облік – це окрема підсистема цілісної системи господарського обліку. Так як теоретична модель побудови підсистем неоднозначна, а базується щонайменше на кількох допущеннях, при організації фінансового обліку слід враховувати основні із них;

• попри визначені в П(С)БО нові категорії, прийняті для міжнародного спілкування, необхідно використовувати й усталені національні обліково-економічні категорії, закономірності, термінологію;

• організація фінансового обліку на підприємстві повинна бути тотожною (відповідною) моделі облікової політики держави. Для цього розробка моделі облікової політики держави повинна супроводжуватися чіткими коментарями;

• організація, як і власне облік має свої суб’єкт та об’єкт і їх відповідне тлумачення. Тому організація обліку повинна бути оптимальною щодо обслуговування різних потреб управління;

• ревізія елементів, які слід зберегти, а саме базові поняття, які б посилювали процедуру організації фінансового обліку в методичному плані. Вона не має вирішального впливу на концепцію, тому традиційний цикл: документування, збір і обробка, способи групування, послідовність записів, головна, звітність не видозмінюються.

Таким чином, організаційний процес обліку є сферою безперервного розвитку діяльності облікового апарату, основною ознакою і головною функцією якої є відкриття, вивчення і класифікація інформації про господарську діяльність з метою її практичного застосування.

Список використаної літератури:

1.        Ліга: еліт Закон Сорyringht: ІАЦ "Ліга". 1991-2005.

2.        Методичні рекомендації по організації та веденню бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах України (за ред. Лузана Ю.Я., Михайлова М.Г., Жука В.М.) // Облік і фінанси АПК. – 2005. – №2. – С.106-187.

3.        Миронова О.А. Финансовый учет в системе управления: Дис. на соиск. уч. степ. д.э.н.: 08.00.12. – М., 1998. - 383 с.

4.        Організація бухгалтерського обліку: Підручник /За ред. Бутинця Ф.Ф. – Житомир: ПП "Рута", 2002. – 592 с.

5.        Правдюк Н.Л. Бухгалтерський облік на підприємствах АКП (посібник по застосуванню нормативних документів) (у співавторстві). /За ред. П.Т. Саблука – К.: ІАЕ, 2001. – 478 с.

6.        Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – 422 с.

7.        Саблук П.Т., Колузанов К.В., Колузанова Н.О., Саблук Р.П. Актуальні проблеми національної системи бухгалтерського обліку в Україні в період його реформування. Навч.пос. – К., ІАЕ УААН, 2002. – 398 с.

8.        Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов. — М. : Аудит, 1996. — 638с.

9.        Хомин П.Я. Реформування бухгалтерського обліку: методологічний аспект // АгроІнком. – 2003. – №11-12. – с.24.