УДК 336.226.12

В. П. Синчак, к. е. н., доцент, зав. кафедри,

Хмельницький університет управління та права

АЛЬТЕРНАТИВНІ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ: СУТНІСТЬ І ЗМІСТ

Постановка проблеми. У процесі трансформаційних змін, що відбуваються у сільському господарстві, особливої актуальності набувають альтернативні системи оподаткування, спрямовані на спрощення податкового механізму з метою стимулювання державної підтримки аграрних підприємств та одночасним врахуванням інтересів бюджету. Певну роль у цьому завданні мають відігравати спеціальна, зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП), та спрощена системи оподаткування, обліку та звітності зі справлянням єдиного податку (ЄП). Звісно, дотриматись усіх цих вимог не завжди вдається. Адже, як показує практика розрахунків сільгоспвиробників із бюджетом, з часу запровадження зазначених платежів держава неодноразово змінювала “правила гри”. У підсумку це й стало однією із проблем реалізації стимулюючої ролі альтернативних систем для суб’єктів малого підприємництва, які здійснюють свою діяльність у сільському господарстві.

Аналіз досліджень. Аналізуючи порядок запровадження та функціонування альтернативних систем оподаткування у сільському господарстві, необхідно віддати належне авторам, які у залежності від масштабів дослідження, безпосередньо, або опосередковано розглядали дане питання і цим самим сприяли подальшим науковим розвідкам. Свої праці цим проблемам присвятили такі вітчизняні науковці, як Ю.Б. Іванов, М.Я. Дем’яненко, П.А. Лайко і Р.П. Жарко, С.І. Юрій і О.Р. Квасовський та ряд інших авторів.

Разом з тим, деякі аспекти альтернативних систем оподаткування, зокрема у сільському господарстві, залишаються недостатньо дослідженими, а окремі їхні положення потребують додаткового, поглибленого, теоретичного розкриття та виявлення можливостей їхнього поширення на наступних етапах формування та розвитку системи оподаткування.

Формування цілей статті (постановка завдання). Беручи до уваги зазначене вище, у статті поставлено такі завдання: виявити особливості у функціонуванні альтернативних систем оподаткування; уточнити та узагальнити зміст теоретичних дефініцій, характерних для даної фінансової категорії; обґрунтувати доцільність їхнього поширення у сільському господарстві. 

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку системи оподаткування у сільському господарстві особлива увага зосереджена на спрощенні розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами. Важливу роль у цьому процесі мали б відігравати ФСП та ЄП, які одночасно введено для суб’єктів господарювання у нашій державі з 1999 року. Однак, як показує вітчизняна практика їх функціонування, за, майже, десятирічний період, вони піддаються частим ревізіям та змінам. Варто лише нагадати, що з 12 видів податків, зборів (обов’язкових платежів) від яких звільнялись платники фіксованого сільськогосподарського податку на початку його запровадження (1999 р.), уже у 2007 р. сільгоспвиробники не сплачують лише 6, серед яких: податок на прибуток; плата (податок) за землю; комунальний податок; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плата за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збір за спеціальне водокористування.

Майже аналогічна ситуація склалась зі спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб. Тож, у вказаному вище періоді єдиний податок став сплачуватись податкоплатниками у рахунок таких податків і зборів: податок на додану вартість крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток; плати (податку) за землю; збору за спеціальне використання природних ресурсів; комунального податку; збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; плати за патенти згідно із Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.