вторник, 22 мая 2012  
logo
б у х г а л т е р с ь к и й   п о р т а л
arrowГоловна сторінка arrow Публікації arrow Фінанси підприємств, оподаткування arrow Особливості кредитування фермерських господарств
 
search
Журнал
Головна сторінка
Про журнал
Публікації
Актуальні питання практики
Методичні рекомендації
Наукові праці Жука В.М.
Пошук
Передплата
Реклама у виданні
Авторам
Контакти
На допомогу бухгалтеру
Бланки
Норми і правила
План рахунків
Консультаційний центр
Бухгалтерський форум
Видавництво
Про видавництво
Каталог посібників
Моніторинг закон-ва
Останні зміни
Рубрикатор
Авторизація





Забули пароль?
Голосування
Що необхідно додати на сайт
 
Зараз на сайті
Зараз на сайті: 74 гостей
banner-mia2.gif
Особливості кредитування фермерських господарств Надрукувати Надіслати електронною поштою
01.05.2005
Вибачте, Ви незареєстрований користувач
Стаття знаходиться у платному доступі

Оплачко Л.П.,

науковий співробітник Інституту приватного права та підприємництва

 

&                   Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·          Рассмотрены особенности функционирования системы кредитования фермерских хозяйств в Украине и подчеркнута необходимость развития долгосрочного кредитования сельского хозяйства

·          Проанализирован процесс банковского кредитования и выявлены существующие пробелы в процедуре получения кредита фермерским хозяйством

·          Обоснована необходимость разработки банками специальных программ кредитования небольших фермерских хозяйств по регионам Украины с учетом конкретных географических и природно-климатических условий отдельных регионов

&                   Key issues that are examined:

·          Features of functioning of system of crediting of farms in Ukraine are considered and necessity of development of long-term crediting of an agriculture is underlined

·          Process of bank crediting is analysed and existing blanks in procedure of reception of the credit by a farm are revealed

·          Necessity of development of special programs of crediting of small farms by banks іn regions of Ukraine is proved in view of concrete geographical and natural and climatic conditions of separate regions

 

Незважаючи на те, що основним джерелом фінансування сільського господарства залишаються власні засоби, кредитування в останні роки здобуває все більшого значення. Відповідно до оціночних даних, зараз в АПК України зосереджено близько 16% кредитного портфеля банків. Це чимало, з огляду на ризики банків при роботі в цьому напрямку. Нерозв'язаність питань зі складськими свідоцтвами, із правом селян надавати в заставу землю не дозволяють банкам використовувати ці ефективні засоби забезпечення кредитів і гальмують розвиток кредитування сільгоспвиробництва. З іншого боку, перешкодами на шляху збільшення агрокредитування є відсутність традицій роботи агросектора в ринкових умовах, низька культура роботи позичальників із кредитами і недостатній рівень знань позичальників про ринок кредитних послуг, що більшою мірою стосуються саме невеликих фермерських господарств, висока залежність кредитоспроможності від таких непередбачених факторів як погодні умови, висока зношеність основних фондів, недиверсифікованість бізнесу (наприклад, якщо господарство займається тільки рослинництвом, то несприятливі погодні умови в такому випадку ставлять під погрозу результат діяльності в цілому і погашення кредиту в тому числі).

Проблемам кредитування та кредитних відносин на селі присвячена значна кількість наукових праць вчених-аграрників, зокрема П.Т.Саблука, М.Я.Дем’яненка, А.Г.Борща, Н.М.Єфіменка, О.О.Непочатенко, О.Г.Малій, О.Ю.Шубко та інших.

У контексті вищеописаних проблем метою даної публікації є дослідження та аналіз діючої практики кредитування сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств та надання пропозицій щодо удосконалення системи кредитування агропромислового комплексу з врахуванням сучасних умов господарювання.

Більшість фахівців у сфері банківського кредитування наголошують на досить повільному розвитку довгострокового кредитування сільського господарства. Відповідно до оцінок експертів, потреба сільгоспвиробників у довгострокових кредитах задовольняється тепер на 2%, у той час як по короткострокових кредитах - на 50%. Це є серйозною проблемою для розвитку фермерства в Україні, оскільки фермери змушені направляти оборотні кошти на придбання довгострокових активів. Не менш несприятливою, але іноді неминучою, є практика продажу основних засобів для покриття поточних витрат.

Специфікою кредитування невеликих фермерських господарств виступає те, що фермер, якому необхідно 10-20 тис. грн.., звернеться скоріше в будь-який кредитний союз, до партнерів або сусідів, ніж у комерційний банк. Це обумовлюється, як правило, більш простою процедурою одержання кредиту, незначними додатковими витратами або їхньою відсутністю взагалі, часто більш низькою ставкою по кредиту, а головне - необов'язковістю кредитного забезпечення у вигляді застави. Для банків фермери також звичайно є менш важливими клієнтами, ніж великі сільськогосподарські підприємства, що беруть значні суми кредитів. При цьому різні дослідження показують, що фермерські господарства в цілому краще повертають кредити, ніж великі реформовані сільгосппідприємства про що, ймовірно, банки поки не знають. Одним з додаткових перешкод на шляху одержання невеликим фермерським господарством кредиту в комерційному банку є проблематичність в одержанні компенсації частини кредитної ставки з боку держави. Багато фермерів відзначають, що великі сільськогосподарські підприємства мають великі шанси на одержання даної пільги.

Існуючі в багатьох регіонах кредитні спілки звичайно пропонують більш високі кредитні ставки, але приваблюють простотою процедур при оформленні кредиту. Однак цей вид кредитування поки ще майже не розвинутий і такі спілки працюють скоріше як каси взаємодопомоги і не мають у своєму розпорядженні достатніх ресурсів. Також фермерські господарства можуть одержувати кредити в Державному фонді підтримки фермерських господарств, хоча через брак коштів фонд не забезпечує навіть 5% потреби фермерів у кредитних ресурсах.

В Україні існує велика кількість банків, що кредитують сільськогосподарських виробників і підприємства АПК, однак фермери найчастіше звертаються в “Аваль”, “Приватбанк”, “Промінвестбанк” і “Ощадбанк”, багато в чому завдяки розгалуженій мережі філій цих банків. У той же час процентні ставки по кредитах не задовольняють практично всіх виробників, хоча вони і знизилися досить відчутно в 2004 році в порівнянні з 2003 роком. І хоча ставки істотно розрізнялися в залежності від регіону, найчастіше кредит видавався під 18-22% річних у гривнях і під 14-16% у доларах США. Середня ставка по кредитах виданих фермерам була на 1-2-процентних пунктів вище. Банк визначає ставку по кредиту для кожного клієнта індивідуально.

Велика кількість банків говорить про наявність у них гнучкої системи аналізу кредитних заявок і оцінки кредитоспроможності, що не вимагає розробки окремих програм кредитування фермерів.

На сьогоднішній день існує кілька програм поліпшення доступу фермерів до кредитів. Одна з найбільш цікавих пропонується банком "Надра" за підтримкою Агентства США по міжнародному розвитку. Агентство виділило близько 6 млн. доларів на відшкодування 50% ризику по неповерненню кредиту виданого фермерам і постачальникам устаткування банком "Надра". На жаль, небагато фермерів знають про цю програму. Для того щоб одержати кредит, фермер-одержувач кредиту повинний звернутися до банку.

Поняття кредитного процесу комерційного банку включає всі кроки комерційного банку, які він виконує при здійсненні кредитування позичальника, тобто від отримання ним кредитної заявки до повного погашення позичальником суми основного боргу та відсотків за ним.

 
< Попередня   Наступна >
 
up догори up


Облік і фінанси АПК: бухгалтерський портал © 2012