О.Є. Гудзь,
канд. екон. наук, начальник управління
фінансово-кредитних механізмів,
страхування та боргових зобов’язань Мінагрополітики України
&
Ключевые вопросы,
которые рассматриваются:
·
Рассмотрены проблемы совершенствования государственной финансовой
поддержки предприятий агропромышленного комплекса через механизм удешевления
кредитов
·
Сделана диагностика
этих проблем в контексте реальностей современной аграрной экономики, предложен
собственный подход к их решению
&
Key issues that are examined:
·
Problems of perfection of the state financial support of the enterprises
of agriculture through the mechanism of reduction in price of credits are
considered
·
Diagnostics of these problems in a context of realities of modern
agrarian economy is made, own approach to their decision is offered
Постановка
проблеми. Сучасний етап розвитку сільського господарства України
є визначальним, саме тепер відбувається формування основних засад
функціонування галузі на довгу перспективу. Від того наскільки правильно будуть
визначені принципи державної політики стосовно сільськогосподарських
товаровиробників, а також інструменти реалізації цієї політики, залежатиме
ефективність функціонування галузі в довгостроковій перспективі, її
конкурентоспроможність на світовому ринку та врешті-решт добробут громадян.
В силу об’єктивних причин,
галузь потребує науково обгрунтованих специфічних
режимів та механізмів кредитування і загальні рекомендації щодо народного
господарства і світового досвіду кредитування фермерських господарств у
даному випадку недостатні. Проте слід визнати, що грунтовних
наукових праць по даній проблематиці досить мало.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. З поміж вітчизняних розробок, які
присвячені проблемам фінансово-кредитного забезпечення підприємств АПК варто
виділити наукові праці М. Дем’яненка, В. Алексійчука
та деяких інших, де проблеми кредитування аграрного сектора економіки, особливо
ролі держави у цих процесах розглядаються комплексно. У той же час є і
значна кількість публікацій вчених і практиків які розглядають проблеми
поверхово, однобічно, не містять грунтовних і
комплексних досліджень по даному питанню.
Ціль
статті. Варто відзначити, що нині фактично відсутня наукова
дискусія щодо подальших напрямків розвитку системи та механізмів кредитування
підприємств агропромислового комплексу після закінчення дії спеціального
пільгового режиму кредитування, які діють нині в галузі. Проте така дискусія
щодо формування кредитної політики, особливо, стосовно сільськогосподарських
товаровиробників в наукових колах вкрай необхідна, як необхідні і грунтовні дослідження в цьому напрямі. Саме на вирішення
цих питань направлена дана стаття.
Виклад
основного матеріалу. Особливо гостро проблема кредитного
забезпечення постала у 1999 році, на початку докорінного реформування
сільськогосподарської галузі. В умовах коли багато хто з
сільгоспвиробників ще не розрахувався з попередніми боргами, отримання нових
кредитів стало задачею не з легких. Відмітимо, що доводи з боку уряду про
важливість аграрного сектора для країни і заклики до моральної відповідальності
фінансового сектора перед економікою країни самі по собі не принесли бажаного
результату. Через великий ризик банки і до цього дня вважають за краще
надавати кредитні ресурси трейдерам і переробній
ланці, ніж займатися кредитуванням безпосередньо виробників. Така ситуація була
зумовлена декількома причинами. Це, насамперед, невідповідність
сільськогосподарських товаровиробників вимогам банків (відсутність застави,
збитковість та перебування майна у податковій заставі), нерозуміння банками
специфіки фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарського виробництва.
Окрім того, переважна більшість сільгоспвиробників не мали кредитної історії,
що також виступає однією з передумов отримання комерційного кредиту.
Одним із
ефективних інструментів державної аграрної політики став механізм
здешевлення банківських кредитів, через застосування часткової
компенсації ставки за кредитами комерційних банків про що свідчать дані
таблиці.
Таблиця
Стан кредитування підприємств АПК
за 2000-2004 роки
млн. грн
|
Показники
|
2000 р.
|
2001 р.
|
2002 р.
|
2003 р.
|
2004 р.
|
|
Видано кредитів
підприємствам АПК – всього
|
2090
|
5866
|
6200
|
8200
|
8993
|
|
із них –
короткострокові
|
1900
|
5600
|
5500
|
5900
|
5750
|
|
- довгострокові
|
190
|
266
|
700
|
2300
|
3243
|
|
Видано кредитів
с.г. підприємствам
|
1900
|
4400
|
5600
|
6800
|
7500
|
|
із них –
короткострокові
|
1830
|
4280
|
5290
|
5700
|
5800
|
|
- довгострокові
|
70
|
120
|
310
|
1100
|
1700
|
|
Видано
пільгових кредитів – всього
|
818
|
2803
|
2155
|
3189
|
3644
|
|
із них –
сільгосппідприємствам
|
455
|
1822
|
1773
|
2847
|
3207
|
|
-іншим підприємствам АПК
|
363
|
981
|
381
|
342
|
437
|
|
- у національній валюті
|
755
|
2537
|
2057
|
3117
|
3296
|
|
- у іноземній валюті
|
63
|
266
|
98
|
72
|
348
|
|
Кількість
прокредитованих підприємств пільговими кредитами – всього
|
4187
|
12178
|
8243
|
14433
|
7817
|
|
із них –
сільгосппідприємства
|
3853
|
11354
|
7897
|
14075
|
7297
|
|
- інші підприємства АПК
|
334
|
824
|
346
|
358
|
520
|
|
Перераховано із
держбюджету на часткову компенсацію кредитних ставок
|
50
|
135
|
120
|
326,5
|
144,3
|
|
Залучено
пільгових кредитів на 100 грн.
|
1636
|
2076
|
1796
|
1487
|
2525
|
|
Процентні
ставки
|
|
|
|
|
|
|
- по народному
господарству
|
37,17
|
26,2
|
20,8
|
17,0
|
15,36
|
|
- по сільському
господарству
|
54,0
|
31,1
|
25,7
|
19,7
|
17,08
|
|
із них –
довгострокові
|
48
|
29
|
25
|
18
|
16,8
|
|
- короткострокові
|
55
|
34
|
26
|
22
|
17,7
|
|
У тому числі
|
|
|
|
|
|
|
- пільгові у
національній валюті
|
56
|
35
|
27
|
20,3
|
18,6
|
|
- у іноземній
валюті
|
24
|
22
|
17
|
16
|
15,4
|
|
Додатково:
облікова ставка Національного банку України
|
30,6
|
19,7
|
7
|
7
|
9
|
|
Рівень
повернення кредитів підприємствами АПК (%)
|
86
|
91,9
|
92,1
|
88,4
|
94
|
|
Рівень
повернення кредитів сільгосппідприємствами (%)
|
92
|
94
|
93
|
92
|
96
|