УДК
336.717.061:631.11
О.О. Олійник,
канд. екон. наук, асистент кафедри банківської справи,
Національний
аграрний університет
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
·
Представлена разработанная
функционально-регрессионная модель, которая определяет границу долгосрочного
кредитования предприятия на базе отобранных факторов финансового состояния.
·
Рассчитана на основании модели граница
долгосрочного кредитования сельскохозяйственных предприятий в целом по Украине
и в разрезе природно-экономических зон за 1992 – 2003 гг.
·
Определена с помощью коэффициента
эластичности степень влияния отобранных факторов финансового состояния на уровень
долгосрочной задолженности.
Key issues
that are examined:
·
The developed functionally - regression model which
determines border of long-term crediting of the enterprise on the basis of the
selected factors of a financial position is
submitted.
·
On the
basis of model the border of long-term crediting of the agricultural
enterprises as a whole on Ukraine
and in a section of natural-economic zones for 1992 - 2003 is designed.
·
The degree of influence of the selected factors of a financial position on a level of long-term debts is determined
with the help of factor of elasticity.
Несприятливі економічні умови
минулого десятирічча призвели до значного руйнування
матеріально-технічної бази сільського господарства України. Швидке відновлення
останньої можливе на сьогодні за умови активізації довгострокового
кредитування.
Проте розрахунки свідчать про
низькі обсяги забезпечення сільськогосподарських підприємств довгостроковими
кредитами: покриття потреби становить лише 2 % [1,
с. 47].
Низьке забезпечення галузі
довгостроковими кредитами при значній їх потребі пояснюється дією певних
факторів. Аналізу факторів, які стримують розвиток довгострокового
сільськогосподарських підприємств, приділено багато уваги. Зокрема, такі
дослідження проводили О.Є. Гудзь [2], А.І. Берлач [3], Б.А. Дадашев
[4], М.Я. Дем’яненко [5], С.І. Кручок [6],
М.Й. Малік [1], Г.І. Пиріг [7]. Але
зазначене питання знаходиться в постійному розвитку, що потребує його
постійного дослідження з використанням статистико-математичного апарату.
Більшість фахівців визначають
основною причиною стримування довгострокового кредитування
сільськогосподарських підприємств – це їх незадовільний фінансовий стан [1, с.
50; 2, с. 86; 3, с. 44; 7, с. 82]. З огляду на це становить інтерес визначення
й оцінка факторів фінансового стану, які обумовлюють рівень довгострокового
кредитування підприємства, що дозволить прийняти правильні управлінські рішення
щодо подальшого розвитку аграрної економіки.
На нашу думку, факторами
фінансового стану, які визначають рівень довгострокового кредитування
підприємства, є:
§ фінансовий результат
діяльності підприємства за попередній рік;
§ співвідношення цін на
продукцію сільського господарства і на спожиті ресурси;
§ бюджетна допомога;
§ сплачені податки та інші
обов’язкові платежі до бюджету;
§ страхові відшкодування;
§ кредитна підтримка.
Наведені фактори переважно є
об’єктивними щодо підприємства й регулювання їх належить до компетенції
держави.
У літературі [8, с. 44]
взаємозв’язок між фінансовим станом і довгостроковим кредитуванням визначено
такою математичною формулою (1):
(1)
де
– обсяг можливого
довгострокового кредитування підприємства на дату оцінки його фінансового
стану, тис.грн;
Д
– кількість днів у періоді,
протягом якого створюється чистий грошовий потік підприємства, показаний у його
балансі (для річного балансу – 360; для квартального – 90);
Н
– нерозподілений прибуток
(непокритий збиток), тис.грн;
АМ
– амортизація, нарахована за період, тис.грн;
– довгострокова
заборгованість на дату оцінки, тис.грн.
З використанням цього методичного
підходу і на підставі визначених факторів створено восьмифакторну
функцонально-регресійну модель визначення межі
довгострокової заборгованості сільськогосподарських підприємств України залежно
від їх фінансового стану:
(2)
де
– межа довгострокової заборгованості за t-період, тис. грн / 100 га умовної ріллі;
– фінансовий
результат за попередній рік, тис. грн / 100 га умовної ріллі;
– обсяг отриманих
банківських кредитів за t-період, тис. грн / 100 га умовної
ріллі;
– коефіцієнти пропорційності
(регресії);
–
вільний член;
– базова ціна одиниці умовної продукції, тис. грн;
– індекс цін на продукцію
сільського господарства за t-період;
– обсяг
бюджетного фінансування сільського господарства за t−період,
тис. грн / 100 га умовної ріллі;
– сума сплачених
податків та інших обов’язкових платежів до бюджету за t-період, тис. грн / 100
га умовної ріллі;
– обсяг страхових відшкодувань за
t-період, тис. грн / 100 га умовної ріллі;
– змінні витрати,
пов’язані з використанням засобів виробництва промислового походження, на
одиницю умовної продукції (в базових цінах), тис. грн;
– індекс цін на засоби
виробництва промислового походження за t−період;
– змінні витрати,
пов’язані з використанням засобів виробництва непромислового походження, на
одиницю умовної продукції (у базових цінах), тис. грн;
– індекс цін на
засоби виробництва непромислового походження за t-період;
– постійні витрати, пов’язані з
використанням засобів виробництва промислового походження (у базових цінах),
тис. грн / 100 га умовної ріллі;
– постійні витрати,
пов’язані з використанням засобів виробництва непромислового походження (у
базових цінах), тис. грн / 100 га умовної ріллі;
– сума амортизації, нарахованої
за t-період, тис. грн / 100 га умовної ріллі.
З метою дослідження окремо впливу
цін промислових засобів виробництва на обсяги довгострокової заборгованості у
наведеній моделі визначений нами фактор впливу – ціни на спожиті ресурси –
представлений двома складовими: індексом цін на промислові засоби виробництва
та індексом вартості засобів виробництва непромислового походження. У цьому
контексті до промислових засобів виробництва належать трактори,
сільськогосподарські машини й запчастини до них; автомобілі та запчастини до
них; мінеральні добрива та хімічні засоби захисту рослин; продукти
комбікормової промисловості; нафтопродукти; будівельні матеріали; лісо- та пиломатеріали; шини та гумотехнічні
вироби; електроенергія; паливо; продукція інших промислових виробництв. До
засобів виробництва непромислового походження належать: матеріальні ресурси
сільськогосподарського походження; тарифи та націнки на послуги; оплата праці;
оплата процентів за банківський кредит.