Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

Рассматриваются проблемы оценки эффективности инвестиционной деятельности в зависимости от форм и направлений ее осуществления.

Оценку эффективности инвестиционной деятельности на микроуровне обобщено через систему показателей эффективности инвестирования и определено роль каждого отдельного показателя в системе.

Рассмотрено такие понятия как поток платежей, дисконтированный недисконтированный потоки, внутренняя норма доходности, строк окупаемости, индекс рентабельности и др.

Key questions which are considered(examined):

The problems of an estimation of efficiency of investment activity depending on forms and directions of its realization are considered.

Estimation of efficiency of investment activity at a microlevel is generalized through the system of parameters of efficiency of investment and it is determined a role of each separate parameter in the system.

Such concepts as cash flow, discounted stream, undiscounted stream, internal rate of return, pay-back period, rate index, etc. are considered

Проблема оцінювання ефективності інвестиційної діяльності полягає в різноманітності видів форм і напрямів інвестиційної діяльності. Тому кожному з них повинен відповідати свій конкретний – як за складовими, так і за методикою побудови і розрахунку – показник або система показників ефективності. Більшість з них базується на дисконтуванні інвестиційних доходів та інвестиційних витрат на деякій момент часу (зазвичай на початок інвестиційного процесу або на момент його завершення).

Аналіз існуючих вітчизняних і зарубіжних публікацій показав, що для отримання оцінки ефективності прямих виробничих інвестицій використовують систему абсолютних і відносних показників, засновану на зіставленні інвестиційних доходів (чистих інвестиційних доходів) та інвестиційних витрат [1–12]. Але, на нашу думку ще залишається ряд методологічних проблем, що пов’язані з вибором як критерію ефективності, так і методики розрахунку показників, що характеризують ефективність інвестування на мікрорівні. Існують різні підходи до розрахунку цих показників. Деякі з них передбачають обов’язкове використання принципу дисконтування доходів і витрат на один момент часу [1–4, 10–12]. Інші побудовані на методиці, що не враховує фактор часу, і тому, на нашу думку, надають помилкове уявлення про реальний рівень ефективності інвестиційної діяльності [7, с. 187; 9, с. 155–160].

Ігнорування фактору часу призводить до певного рівнозваження всіх інвестиційних доходів і витрат, а також до усереднення величини інвестиційних доходів. Такий принцип можна використовувати тільки для короткотермінових проектів (1–1,5 роки), або для таких, що передбачають прискорене зростання надходження доходів протягом всього інвестиційного циклу. Але в сучасних складних умовах здійснення інвестиційної діяльності такі проекти – це скоріш винятки, ніж правило. Тому, обираючи показники ефективності інвестиційної діяльності, ми будемо виходити з принципу врахування фактору часу.

Метою даної роботи є побудова системи показників для оцінки ефективності інвестування на мікрорівня на основі упорядкування існуючих підходів до вибору показників ефективності і методики їх розрахунку. До основних показників ефективності інвестиційної діяльності на мікрорівні при здійсненні прямого виробничого інвестування слід включити:

1. Чистий приведений доход (ЧПД) (NPV – net present value).

2. Внутрішню норму доходності (ВНД) (IRR – internal rate of return).

3. Термін окупності.

4. Індекс рентабельності (RI – rate index).

Ці показники ефективності відображають процес зіставлення розподілених у часі доходів (абсолютних вигод) від інвестицій і обсягів інвестицій (інвестиційних витрат). У зарубіжних країнах немає єдиної методики оцінювання ефективності інвестицій [2, 5]. Кожна компанія на основі накопиченого досвіду, можливих фінансових ресурсів, мети тощо розробляє власні підході до оцінювання ефективності інвестицій в основний капітал. Однак усі методики базуються на цих характеристиках, їх комбінації та можливих модифікаціях.