УДК: 330.101.52:330.32.014
Н.В. Ковтун,
канд. екон. наук, доцент,
докторант Київського
національного університету імені Тараса Шевченка
Ключевые
вопросы, которые рассматриваются:
Рассматриваются
проблемы оценки эффективности инвестиционной деятельности в зависимости от форм
и направлений ее осуществления.
Оценку
эффективности инвестиционной деятельности на микроуровне обобщено через систему
показателей эффективности инвестирования и определено роль каждого отдельного
показателя в системе.
Рассмотрено
такие понятия как поток платежей, дисконтированный недисконтированный потоки,
внутренняя норма доходности, строк окупаемости, индекс рентабельности и др.
Key
questions which are considered(examined):
The
problems
of an estimation of efficiency of investment activity depending on forms and
directions of its realization
are considered.
Estimation
of efficiency of investment activity at a microlevel is generalized through the system of parameters of
efficiency of investment and it is determined a role of each separate parameter
in the system.
Such concepts as cash flow, discounted
stream, undiscounted stream, internal rate of return, pay-back period, rate
index, etc. are considered
Проблема оцінювання ефективності інвестиційної
діяльності полягає в різноманітності видів форм і напрямів інвестиційної
діяльності. Тому кожному з них повинен відповідати свій конкретний – як за складовими, так і за
методикою побудови і розрахунку – показник або
система показників ефективності. Більшість з них базується на дисконтуванні інвестиційних доходів та
інвестиційних витрат на деякій момент часу (зазвичай на початок інвестиційного
процесу або на момент його завершення).
Аналіз існуючих вітчизняних і зарубіжних
публікацій показав, що для отримання оцінки ефективності прямих виробничих
інвестицій використовують систему абсолютних і відносних показників, засновану
на зіставленні інвестиційних доходів (чистих інвестиційних доходів) та
інвестиційних витрат [1–12]. Але, на нашу думку ще залишається ряд
методологічних проблем, що пов’язані з вибором як критерію ефективності, так і
методики розрахунку показників, що характеризують ефективність інвестування на
мікрорівні. Існують різні підходи до розрахунку цих показників. Деякі з них
передбачають обов’язкове використання принципу дисконтування доходів і витрат
на один момент часу [1–4, 10–12]. Інші побудовані на методиці, що не враховує
фактор часу, і тому, на нашу думку, надають помилкове уявлення про реальний
рівень ефективності інвестиційної діяльності
[7, с. 187; 9, с. 155–160].
Ігнорування фактору часу призводить до певного
рівнозваження всіх інвестиційних доходів і витрат, а також до усереднення
величини інвестиційних доходів.
Такий принцип можна використовувати тільки для короткотермінових проектів
(1–1,5 роки), або для таких, що передбачають прискорене зростання надходження
доходів протягом всього інвестиційного циклу. Але в сучасних складних умовах
здійснення інвестиційної діяльності такі проекти – це скоріш винятки, ніж
правило. Тому, обираючи показники ефективності інвестиційної діяльності, ми
будемо виходити з принципу врахування фактору часу.
Метою даної роботи є побудова системи
показників для оцінки ефективності інвестування на мікрорівня на основі
упорядкування існуючих підходів до вибору показників ефективності і методики їх
розрахунку. До основних показників ефективності інвестиційної діяльності на
мікрорівні при здійсненні прямого виробничого інвестування слід включити:
1. Чистий приведений доход (ЧПД) (NPV – net
present value).
2. Внутрішню норму доходності (ВНД) (IRR – internal rate of return).
3. Термін окупності.
4. Індекс рентабельності (RI – rate index).
Ці показники ефективності відображають процес
зіставлення розподілених у часі доходів (абсолютних вигод) від інвестицій і
обсягів інвестицій (інвестиційних витрат). У зарубіжних країнах немає єдиної
методики оцінювання ефективності інвестицій [2, 5]. Кожна компанія на основі накопиченого
досвіду, можливих фінансових ресурсів, мети тощо розробляє власні підході до
оцінювання ефективності інвестицій в основний капітал. Однак усі методики
базуються на цих характеристиках, їх комбінації та можливих модифікаціях.