УДК 631.16:336.152:330.31

В.В. Макогон,

аспірант* кафедри фінансів та кредиту,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·    Проанализировано влияние прибыльности отдельных отраслей сельского хозяйства на воспроизводственный процесс в них

·    Предлагаются новые подходы к оценке и калькуляции себестоимости органических удобрений в соответствии со стандартами бухгалтерского учета

·    Проанализировано влияние изменений в методике калькуляции себестоимости органических удобрений на экономическую эффективность производства зерна и молока

Key issues that are examined:

·    Influence of profitability of separate industries of agriculture on a reproduction process is analysed

·    New approaches to estimation and cost accounting of organic fertilizers in accordance with the standards of accounting are offered

·    Influence of changes in the method of cost accounting of organic fertilizers on economic efficiency of grain and milk production is analysed

Постановка проблеми та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. Особливістю відтворення в сільському господарстві на сучасному етапі є необхідність сполучення різних галузей рослинництва та тваринництва. Таке сполучення обумовлене, з одного боку, прагненням до більш ефективного використання виробничих ресурсів (вимоги сівозмін, зниження сезонності виробництва за рахунок розвитку галузей тваринництва тощо), з іншого, зниженням виробничих і фінансових ризиків унаслідок диверсифікації виробництва. Збільшення виробництва рослинницької продукції не можливе без підвищення родючості ґрунтів, і тому внесення гною є запорукою вирішення цієї проблеми. Гній забезпечує грунт органічними речовинами та біогенними елементами на 50% від потреби в поживних речовинах і зменшує загальну потребу в дорогих мінеральних добривах[1].

Окремі галузі сільського господарства характеризуються різним рівнем економічної ефективності і відповідно різною динамікою відтворювального процесу. Одна з причин такого становища полягає в механізмі розподілу витрат між окремими галузями, зокрема в оцінці гною як одного з об’єктів такого перерозподілу.

Аналіз останніх досліджень. Проблема ефективності та сталості відтворювальних процесів висвітлюється в публікаціях М.Д. Кондратьєва, І.І. Лукінова, П.Т. Саблука, В.М. Трегобчука, В.Й. Шияна, О.В. Олійника [2-6]. Проблема удосконалення галузевої структури та внутрішньгосподарської спеціалізації виробництва розглядається в наукових працях В.Я. Амбросова, М.М. Турченка [7-8]. Питання оцінки та калькуляції собівартості продукції рослинництва і тваринництва знайшли відображення в наукових працях М.Ф. Огійчука, Ф.Ф. Бутинця, П.І. Гайдуцького [9-11]. І все ж залишається чимало недостатньо досліджених питань щодо оцінки впливу сполучення галузей рослинництва і тваринництва на хід відтворювального процесу в сільському господарстві в умовах ринкового середовища та підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва за рахунок економічно обґрунтованого розподілу витрат між цими галузями.

Формулювання цілей (постановка завдання). Головною метою даної статті є висвітлення результатів дослідження показників економічної ефективності виробництва зернових і молока та залежності цих показників від способів оцінки гною, з чим пов’язані перерозподіл витрат між цими галузями та зміна в оцінках їх економічної ефективності.

Викладення основного матеріалу дослідження. Тенденції відтворення в окремих галузях сільського господарства певною мірою залежать від економічної ефективності виробництва в цих галузях і зокрема від рівня рентабельності. Для успішного розвитку процесу відтворення в окремій галузі необхідно мати рівень рентабельності виробництва в цій галузі не нище 15-17% для її самоокупності і 35-40 % для самофінансування розширеного відтворення виробництва [12].

У сільськогосподарських підприємствах Харківської області в 1998-2003 рр. виробництво зернових щороку було для господарств прибутковим, а рівень рентабельності коливався від 16,5 % в 1998 р. до 72,3 % в 2000 р. Унаслідок високої рентабельності продажу зерна сформувалася тенденція збільшення обсягів його виробництва (рис. 1). Закономірність зміни обсягів виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в досліджуваному періоді характеризує така функція:

у=110,96х+11747

(у – валове виробництво зерна в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в 1998-2003 рр.; х – порядковий номер року в досліджуваному періоді). Параметри функції свідчать, що в досліджуваному періоді обсяги виробництва зерна в сільськогосподарських підприємствах Харківської області зростали за рік у середньому на 111 тис. ц.

Протилежними були закономірності відтворення галузі молочного скотарства. У 1998-2002 рр. продаж молока щороку приносив сільськогосподарським підприємствам збитки, а рівень збитковості в 1998 р. сягав 43,1%. І тільки в 2003 р. виробництво молока стало рентабельним, з рівнем рентабельності 7,4 %, що значно нижче відповідних показників зернового виробництва та виробництва соняшнику. Внаслідок низької ефективності молочного скотарства склалася тенденція до скорочення обсягів його виробництва (рис.1).