П.Л. Сук,

канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту,

Національний аграрний університет

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

- Раскрыто сущность трансфертных цен, их назначение и порядок формирования;

- Проанализированы особенности сельскохозяйственного производства, влияющие на разработки и использование трансфертных цен;

- Обосновано необходимость применения трансфертных цен на основании рыночных цен для оценки готовой сельскохозяйственной продукции, которая используется в прoцессе производства и для переработки;

- Доказана целесообразность разрабатывать трансфертные цены на уровне затрат на продукцию, которая предназначена на корм животным, а также на выполненные работы и услуги вспомогательных производств.

Key issues that are examined:

- The essence, destination and ways of forming of transfer prices are opened;

- The peculiarities of the farm production which influence on transfer prices making and using are analyzed;

- The necessity of transfer prices applying on the base of market prices for evaluation finished agricultural products which are used during production and working process are grounded;

- The expediency of transfer prices working out on the level of production costs which are designed for animal feed are proved.

Між підрозділами в межах одного підприємства здійснюється обмін продукцією, роботами і послугами, особливо коли відбувається виготовлення спільного продукту, а підрозділи виготовляють лише окремі його складові. Для цього необхідно визначити ціну, за якою продукцію, роботи і послуги потрібно передавати від одного підрозділу до іншого. За часів СРСР для цієї мети використовували внутрішньогосподарські облікові ціни – як фіксовані ціни в межах підприємства, за якими оцінюється продукція (роботи, послуги) при передачі їх між підрозділами. В зв’язку з ринковими перетвореннями в нашій країні, коли необхідно максимально точно підрахувати доходи і витрати кожного підрозділу і оцінити його вплив на загальний фінансовий результат підприємства, необхідно застосовувати відповідну ціну. Такою є трансфертна ціна – як внутрішня ціна, за якою один підрозділ підприємства (цех, відділ і ін.) передає іншому продукцію або послуги. Слово “трансферт” з французького transfert, від латинського transfero – ереношу, переміщую, тому трансфертна ціна означає ціну обміну або переміщення.

Як зазначають П.Т. Саблук та М.Я. Дем’яненко [1, с.194], трансфертна ціна – ціна, яка визначена одним структурним підрозділом на продукт або послугу другому підрозділу тієї ж організації.

Трансфертна ціна повинна забезпечити відображення витрат і доходів центрів відповідальності (підрозділів), а також підприємства в цілому.

Трансфертною ціною може бути будь-яка ціна. Вона може базуватись на ціні, яка може існувати на незалежному ринку, на основі витрат підрозділу або довільно встановленої ціни.

Не існує простого виміру трансфертної ціни, яка може задовольнити всі потреби підрозділів підприємства. Завданням керівництва (менеджменту) є створити таку систему трансфертного ціноутворення, яка (1) дозволяє виміряти і відобразити використання ресурсів кожним підрозділом і (2) дозволяє оптимально розподіляти ресурси підприємства. [2, с.609].

Застосування трансфертних цін на підприємствах має такі завдання:

-                          забезпечити справедливу передачу продукції між підрозділами підприємства;

-                          посилити контроль за переміщенням продукції між підрозділами;

-                          сприяти точному підрахунку витрат на виробництво продукції кожного підрозділу;

-                          покращити облік розрахунків між підрозділами;

-                          підвищити відповідальність підрозділів за результати своєї роботи.

Питання трансфертних цін широко досліджували як зарубіжні вчені: Ч.Т.Хорнгрен, Дж. Фостер [3], Дж.Г.Хелкамп [4], К. Друрі [5] та вітчизняні вчені: C.Ф.Голов [6], В.С.Лень [7].

Аналіз літературних джерел свідчить, що виділяється три основні методи визначення трансфертних цін: 1) на основі ринкових цін; 2) на основі витрат; 3) на основі переговорів.

К. Друрі виділяє п’ять основних типів трансфертних цін: 1. Трансфертні ціни на основі ринкових цін; 2. Трансфертні ціни на основі маржинальних витрат; 3. Трансфертні ціни на основі повних витрат; 4. Трансфертні ціни типу витрати-плюс; 5. Трансфертні ціни на основі переговорів, але вони також будуються на основі вищезазначених трьох методів [5, с.786].

Трансфертне ціноутворення одне з найбільш складних питань у відносинах між підрозділами.

Якщо існує незалежний досконалий конкурентний ринок для продуктів чи послуг, які передаються, ринкова трансфертна ціна є найкращою для трансфертного ціноутворення. Оцінка діяльності підрозділів полегшується у випадку застосування ринкових трансфертних цін, тому що результати є порівнянні з тими, що існують на зовнішньому ринку. В теорії, підрозділ, який купляє, не повинен очікувати платити більше або менше в межах підприємства, ніж якби він здійснював купівлю за межами підприємства. В цей же самий час  підрозділ, який продає, не повинен очікувати заробити більший або менший доход в межах підприємства, ніж якби він здійснював продаж споживачу за межі підприємства.

Якщо порівнювати внутрішню трансфертну ціну з ціною на зовнішньому ринку, то потрібно враховувати, що її потрібно коригувати на комісійні продавцям і витрати на рекламу.