banner-mia2.gif

УДК 338.532.61

І.В.Кобута, к.е.н.,

НДІ економіки та менеджменту агропромислового виробництва

Національний університет біоресурсів і

 природокористування України

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·         Ценовая политика

·         Государственное регулирование аграрных рынков

·         Всемирная организация торговли (ВТО)

·         Соблюдение обязательств перед ВТО

 

Key issues that are examined:

·         Price policy

·         State regulation of agrarian markets

·         The World Trade Organization (WTO)

·         Fulfilment of WTO’s commitments

 

Постановка проблеми. Аналіз урядової цінової політики та державного регулювання ринків сільськогосподарської продукції є важливим для виявлення впливу цих урядових заходів на рівень ринкових цін агропродукції у поточному році, для кількісної оцінки підтримки ринкової ціни та підготовки пропозицій з дотримання взятих Україною при вступі до СОТ зобов’язань стосовно внутрішньої підтримки сільського господарства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених проблем. Аграрні аспекти членства України у СОТ досліджувалися у наукових працях Власова В.І., Кваши С.М., Молдаван Л.В., Осташко Т.О. Питання трансформаційних змін у регулюванні аграрного сектору та політиці державної підтримки галузі в зв’язку із вступом до СОТ, методичні підходи для моніторингу аграрної політики підтримки сільського господарства, вже досліджувалися автором статті, а основні результати цих досліджень були викладені у попередніх наукових публікаціях[1]. В той же час, питання впливу поточної аграрної політики  регулювання цін та ринків на виконання зобов'язань стосовно рівня внутрішньої підтримки сільського господарства, взятих країною при вступі до СОТ, потребує додаткового вивчення з метою підготовки рекомендацій щодо здійснення цінової підтримки та адміністративного регулювання ринків агропродукції у поточному році без порушення цих зобов’язань.

Формування цілей статті. Автор ставить за мету: по-перше, провести якісний та кількісний аналіз поточної цінової політики та регулювання ринків, щоб виявити наскільки державна політика 2009 року може вплинути на виконання зобов’язань, взятих Україною при вступі до СОТ, по-друге, підготувати рекомендації для дотримання цих зобов’язань.

Виклад основного матеріалу. У 2009 році адміністративні ціни (мінімальні та максимальні інтервенційні ціни) встановлюються Урядом на пшеницю, жито, ячмінь, які були визначені об’єктами цінового регулювання згідно Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877 від 24 червня 2004 р. та Постанови КМУ від 21 січня 2009 р. № 33 «Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2009 - 2010 роках». Пізніше перелік об'єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2009 - 2010 роках було доповнено новими видами продукції – ячмінь, борошно, цукор, кукурудза[2] (табл. 1).

Таблиця 1

Перелік об'єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2009 - 2010 роках

Об’єкт державного цінового регулювання

Період державного цінового регулювання

Пшениця тверда

з 1 липня 2009 р. до 30 червня 2010 р.

Пшениця м’яка

-“-

Зерно суміші пшениці та жита (меслин)

з 1 липня 2009 р. до 30 червня 2010 р.

Жито озиме

з 1 липня 2009 р. до 30 червня 2010 р.

Жито ярове

-“-

Ячмінь

з 1 липня 2009 р. до 30 червня 2010 р.

Борошно пшеничне

з 1 липня 2009 р. до 30 червня 2010 р.

Борошно житнє

-“-

Цукор-пісок (буряковий)

з 1 вересня 2009 р. до 31 серпня 2010 р.

Кукурудза

з 1 вересня 2009 р. до 31 серпня 2010 р.

 

Методика розрахунку підтримки ринкової ціни[3] згідно параграфу 8 Додатку 3 УСГ[4] полягає в наступному: підтримка ринкової ціни розраховується як різниця між застосовуваною адміністративною (регульованою) ціною та фіксованою зовнішньою довідковою ціною, помножена на обсяг виробництва продукції, на яку виробник має право застосувати цю адміністративну ціну. Бюджетні витрати, які здійснюються для підтримання цієї різниці, такі як видатки на закупки резервів або зберігання, не включаються до Сукупного виміру підтримки (СВП) для запобігання подвійного рахунку.

Підтримка ринкової ціни для продукту = (адміністративно встановлена ціна на рівні господарства – фіксована зовнішня довідкова ціна) х прийнятне виробництво,

де фіксована зовнішня довідкова ціна (ЗДЦ) = c.i.f. вартість одиниці імпорту для базового періоду або f.o.b. вартість одиниці експорту.

Прийнятне виробництво = обсяг виробництва продукції, на яку виробник має право застосовувати адміністративну ціну.

 

Сума підтримки ринкових цін зернових культур розраховується шляхом визначення різниці між мінімальною інтервенційною (адміністративною) ціною та зовнішньою довідковою ціною та множенням цієї цінової різниці на обсяги внутрішнього виробництва зернової культури в країні.

Автор статті провела аналіз з метою встановлення факту: чи мала державна політика встановлення мінімальних інтервенційних цін та політика державних закупівель ефект підтримки ринкової ціни на внутрішньому ринку.

З липня 2009 р. АФ проводить закупку зерна за середньозваженими цінами, які складаються на протязі трьох останніх торгових сесій на Аграрній біржі, а у випадку їх зниження нижче мінімальних інтервенційних цін, встановлених Міністерством аграрної політики – за цими мінімальними цінами[5]. На початок 2009/2010 маркетингового року[6] ринкові ціни на пшеницю та жито були вищими за визначені Урядом мінімальні інтервенційні ціни на 2009/2010 МР. Для виявлення факту підтримки ринкових цін на зернові культури потрібно провести порівнння рівнів встановлених державою мінімальних інтервенційних цін та вартості одиниці експорту цих же культур на умовах f.o.b.

 

Таблиця 2

Порівняння мінімальних інтервенційних цін на зернові культури та вартості 1 тонни експорту у 2009/2010 МР

Об’єкт

державного цінового регулювання

Мінімальна інтервенційна

ціна з ПДВ, грн/т[7]

Зовнішня довідкова ціна, вартість 1 тонни експорту, грн/т[8]

Цінова різниця

на 1 тонні, грн.

4=(2-3)

Пшениця м’яка

 

 

 

3 класу

1251,43

1176

75,43

4 класу

1134,61

1228

- 93,39

5 класу

967,83

1022

- 54,17

6 класу

900

999

- 99

Жито 2 класу

1016,89

1155

- 138,11

Ячмінь 3 класу для кормових цілей

 

900

 

985

 

-85

 

Попередня оцінка[9] показала, що рівень встановлених мінімальних інтервенційних цін на зернові культури не має ефекту додатної підтримки, по більшості класів зернових культур отримано від’ємне значення (табл. 2.). При підготовці нотифікацій щодо рівня внутрішньої підтримки за 2009 рік цей від’ємний показник має бути зведений до нуля, перед тим як додавати його до інших форм підтримки певного сільськогосподарського товару. Така методика застосовувалася при розрахунку базового СВП за період 2004-2006 рр. та була погоджена під час переговорного процесу по вступу України до СОТ. А випадку додатної підтримки ринкової ціни сума її кількісної оцінки має бути додана до показника СВП.

Важливим при розрахунку підтримки ринкової ціни є визначення обсягів «прийнятного виробництва». Традиційно вважається, що вставлена Урядом мінімальна інтервенційна ціна має вплив на весь внутрішній  ринок зернових культур та формування цінової ринкової ситуації поточного року, і, теоретично, всі обсяги виробництва зернових культур можуть бути продані на цій ціні. Інколи в якості «прийнятного виробництва» вважається лише обсяг державних закупівель, які здійснювалися за адміністравними цінами.

Згідно чинного законодавства[10] Державний інтервенційний фонд формується Аграрним фондом за рахунок фінансових інтервенцій, заставних, форвардних і ф’ючерсних закупівель та використовується для здійснення товарних інтервенцій з метою забезпечення цінової стабільності.

Аграрний фонд планує формування у 2009 /2010 МР державного інтервенційного фонду в обсягах не менше:

- пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (код УКТЗЕД 1001) - 889 тис. т та жита (код УКТЗЕД 1002 00 00 00) - 86 тис. т; 

- цукру з цукрових буряків (код УКТЗЕД 1701 12) - 314 тис. т.[11]

Таблиця 3

Визначені Урядом обсяги формування

державного інтервенційного фонду Аграрним фондом у 2009/20010 МР

Об’єкти державного цінового регулювання

Обсяги формування державного інтервенційного фонду,

тис. тонн

Річні обсяги продаж (оцінка),

тис. тонн

Відношення

обсягів закупівель Аграрним фондом до річних обсягів продаж, %

2009/2010 МР

пшениця  та жито, разом

975

19438

5,0

пшениця

889

18900

4,7

жито

86

538

16,0

цукор

314

1700

18,5

Якщо буде виконано завдання Кабінету Міністрів України у повному обсязі із закупівлі пшениці для інтервенційного фонду, то ці закупівлі будуть не більше 5% від річного обсягу продаж зерна на внутрішньому ринку у 2009/2010 МР. Фактично закуплено 286 тис. тонн станом на 1 жовтня. Але одночасно із спотовими закупками у 2009 році Аграрний фонд здійснює форвардні та заставні закупки. Форвардні закупівлі проводяться за мінімальними інтервенційними цінами, встановленими на зерно на відповідний маркетинговий період, з метою формування державного інтервенційного фонду. Державні заставні закупівлі зерна є інструментом надання сільськогосподарським виробникам бюджетних позик під заставу зерна.

Прогнозні обсяги форвардних закупівель Аграрним Фондом пшениці у 2009 році – 650 тис. тонн, заставних – 1730 тис. тонн. Тобто прогнозується, що біля 14% товарної пшениці 2009 року за різними видами закупівельних операцій буде закуплено державним агентом. Стосовно жита та цукру, то відношення визначених КМУ обсягів закупівель Аграрним фондом до річних обсягів продажу становить 16% та 18,5 % відповідно (табл. 3). Але ситуація 2009 року щодо фактичного виділення бюджетних коштів на такі закупівлі, свідчить, що фактичні обсяги закупівель будуть набагато меншими за заплановані. 

Згідно із Законом України «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру в Україні» Уряд встановлює мінімальні ціни продажу цукру та цукрового буряку. Політика цінової підтримки для забезпечення беззбиткового виробництва галузі здійснюється у цукровій галузі шляхом щорічного встановлення мінімальних цін на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру по квоті "А" та на цукор квоти «А», який реалізується на внутрішньому ринку. На 2009/2010 МР Уряд підвищував два рази мінімальні ціни на цукровий буряк для виробництва цукру в межах квоти А та мінімальні ціни продажу цукру на внутрішньому ринку порівняно із 2008/09 МР.   

До розрахунку СВП України включається сума підтримки ринкової ціни цукру. Розраховується вона шляхом визначення різниці між мінімальною ціною продажу цукру та зовнішньою довідковою ціною цукру білого та множення цієї цінової різниці на обсяги внутрішнього виробництва цукру з цукрового буряку в Україні. В середньому у рік (наприклад, за 2004-006 рр.) підтримка ринкової ціни по цукру дорівнює 683,4 млн. грн. у рік. Вартісна оцінка підтримки ринкової ціни цукрового буряку та цукру, яка надається через затвердження мінімальних цін продажу цукру на внутрішньому ринку, закладена до базового СВП.

Ідея фіксованої зовнішньої довідкової ціни полягає в тому, що шляхом порівняння фактичної адміністративної ціни звітного року із фіксованою ЗВД можна здійснювати моніторинг дотримання зобов’язань по Загальному базовому СВП. Існує декілька різних підходів щодо фактичного скорочення підтримки ринкової ціни. Наприклад, країна може знижувати адміністративну ціну підтримки для того, щоб зменшити різницю між ціною підтримки та світовою  ціною базового періоду, або може обмежити обсяги виробництва, які отримують цю ціну підтримки.

Передбачається, що у 2009 році Україна отримає по цукру додатний показник цінової підтримки. У якості фіксованої зовнішньої ціни буде використовуватися зовнішня ціна цукру з таблиць внутрішньої підтримки сільського господарства базового періоду 2004-2006 рр. – 340 дол. США/т.[12] У якості адміністративної ціни на цукор у 2009 році має бути використана мінімальна ціна на цукор, визначена Урядом на 2009/10 МР, тобто 3125 грн/т.[13]

 

Розрахунок підтримки ринкової ціни цукру у 2009 році

(попередня оцінка станом на 20.10.09)

 

Зовнішня довідкова ціна (ЗДЦ): 340 дол. США*7,70[14] = 2618 грн;

Цінова різниця між  мінімальною ціною та ЗДЦ: 3125–2618=507 грн;

Обсяг виробництва цукру з цукрового буряку (прогноз на 2009 р.) = 1300 тис.т

Підтримка ринкової ціни: 1300  тис. тонн * 507 грн = 659 млн. грн.

Після вступу України до СОТ відбулося зменшення імпортних тарифів на цукор до адвалерного мита у 50% та щорічно є можливим імпорт цукру-сирцю зі сплатою 2% ввізного мита у межах тарифної квоти 260 тис. тонн що, безумовно, може знівелювати ефект підтримки ринкової ціни, що здійснюється через мінімальну ціну продажу цукру. Тому має відбутися трансформація від цінової підтримки цукру до бюджетних погектарних виплат на гектар посівів цукровому буряку. Одночасне ж запровадження у 2009 році погектарних виплат у розмірі 750 грн. на 1 гектар посівів[15] разом із дією мінімальних цін продажу цукру та цукрового буряку може привести до перевищення показника СВП і порушення взятих перед СОТ зобов’язань.

У таблицях базового періоду зафіксовано підтримку ринкової ціни по цукру у розмірі 683,4 млн. грн. (середнє значення за 2004-2006 рр.), а загальний СВП по цукру – 688 млн. грн, тоді як кількісна оцінка заходів підтримки цукру за 2009 рік дорівнює 905 млн. грн. (підтримка ринкової ціни разом із дотаціями на гектар цукрових буряків), або у 1,3 рази більше порівняно з базовим періодом.

Урядове рішення щодо рівня мінімальної ціни продажу цукру на внутрішньому ринку рекомендується приймати тільки після проведення експертної оцінки стосовно того, як цей рівень може вплинути на дотримання зобов’язань України перед СОТ щодо Загального СВП сільського господарства. При збільшенні річних обсягів виробництва цукру підвищення мінімальних цін на цукор приведе до перевищення суми підтримку ринкової ціни цукру, яка зафіксована у базовому періоді.

Уряд має можливість продовжувати політику цінової підтримки цукрової галузі через мінімальні ціни, тобто не за рахунок коштів бюджету, а за рахунок коштів споживачів цукру в країні, але у розмірі, визначеному зобов’язаннями перед СОТ на основі базового періоду. В той же час, держава може перейти на прямі бюджетні виплати виробникам цукрового буряку, але також у межах суми базового періоду, одночасно відмовившись від мінімальних цін продажу цукру на внутрішньому ринку.

Такі урядові заходи як продаж матеріально-технічних ресурсів за пільговими цінами (нижчими від ринкових цін) для використання у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, класифікується як субсидія на вхідні ресурси і відноситься до непродуктової підтримки «жовтої скриньки», тобто вартісна оцінка такого заходу має бути включена до СВП. Згідно розпорядження КМУ від 17 червня 2009 р. № 679-р «Про додаткові заходи щодо забезпечення сільськогосподарських товаровиробників нафтопродуктами для проведення збиральних робіт у 2009 році» та розпорядження КМУ від 23 липня 2009 р. N 899-р «Про додаткові заходи щодо забезпечення сільгосптоваровиробників нафтопродуктами у період проведення осінньо-польових робіт у 2009 році» передбачається відпуск дизельного палива та бензину сільськогосподарським виробникам за цінами нижчими від ринкових (4500-4900 грн. за тонну дизельного пального та 5500 грн за 1 тонну бензину). Розмір цієї субсидії, який розраховується як цінова різниця між адміністративною та ринковою цінами помножена на обсяг постачання пального (72 тис. тонн дизельного пального та 102 тис. тонн бензину) згідно двох розпоряджень може дорівнювати біля 60 млн. грн.[16]

Всі вищенаведені заходи цінової підтримки відносяться до категорії «жовта скринька» та повинні включатися до СВП. Але крім розрахункових сум підтримки ринкових цін до заходів «жовтої скриньки» відносяться окремі бюджетні програми, які фінансуються із Державного та місцевих бюджетів країни.

Передбачається, що у 2009 році 31,1% у структурі видатків державного бюджету по Міністерству аграрної політики (головний розпорядник) складуть бюджетні видатки на заходи «жовтої скриньки», 39,4% – «зеленої скриньки», а решта 29,5% - не можуть бути віднесені ні до «зеленої», ні до «жовтої» скриньок згідно критеріїв УСГ. Аналіз показав, що у структурі заходів «зеленої скриньки» прямі платежі безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам складають менше 1 відсотка. У той же час фінансування з Державного бюджету «зелених» програм у 2009 році збільшилося порівняно з 2008 роком на 265 млн грн., або 7 відсотків. Фінансування програм «жовтої скриньки» зменшилося на 3,2 млрд. грн., в т.ч. субсидування програм продуктового специфічного спрямування – на 1,9 млрд. грн., порівняно з 2008 роком, або на 48% та 54%, відповідно. До загальної суми видатків додано бюджетні кошти із Стабілізаційного фонду згідно до  частити другої статті 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постанови КМУ від 13 травня 2009 року № 463 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримки окремих проектів в агропромисловому комплексі».  

Загалом на 2009 рік передбачено бюджетні витрати на програми підтримки сільського господарства (головний розпорядник – Міністерство аграрної політики) у сумі 10,9 млрд. грн, в тому числі додатково за рахунок Стабілізаційного фонду 2,2 млрд. грн. Це на 5,3 млрд. грн. або на 32,4% менше порівняно з 2008 роком.

Більшу частину непродуктової підтримки складають видатки на програму здешевлення кредитів для підприємств агропромислового комплексу. При підготовці нотифікацій по внутрішній підтримці українських сільськогосподарських виробників за 2009 рік для Секретаріату СОТ по факту використання бюджетних коштів треба зробити корегування по цій бюджетній програмі підтримки і вилучити суму субсидій, яку отримали окремі категорії позичальників кредитів. Так, до внутрішньої підтримки сільськогосподарських виробників повинні включатися лише ті фактичні бюджетні кошти, які надійшли як субсидії на часткову компенсацію відсотків за користування кредитами комерційних банків тільки для такої категорії позичальників як сільськогосподарські підприємства - виробники первинної сільськогосподарської продукції. Ті суми бюджетної компенсації за коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами, які отримали інші категорії позичальників, визначені у Постанові КМУ від 26 лютого 2009 р. №153, не повинні включатися до розрахунку СВП, а саме: підприємства, які надають послуги із використанням сільськогосподарської техніки у рослинництві, підприємства споживчої кооперації, цукрові заводи, підприємства агропромислового комплексу (хлібозаготівельні, борошномельні, хлібопекарські, комбікормові, консервні, м'ясопереробні та молокопереробні підприємства, крупозаводи, підприємства первинної обробки вовни та спиртові заводи), хлібопекарські підприємства, ремонтні і сервісні підприємства агропромислового комплексу, підприємствам агрохімсервісного обслуговування.

Згідно із параграфу 7 Додатку 3 до Угоди про сільське господарство СОТ СВП розраховується на етапі, якомога ближчому до стадії першого продажу відповідного базового сільськогосподарського товару. Заходи відносно підприємств з переробки сільськогосподарської продукції включаються тою мірою, якою вони надають вигоду виробникам базових сільськогосподарських товарів.

Такий підхід (вилучення сум субсидій, які надавалися підприємствам переробки та іншим позичальникам, крім сільськогосподарських підприємств) дозволить зменшити суму непродуктової підтримки «жовтої скриньки», обмеженої для України рівнем de minimis у 5% від вартості виробництва продукції сільського господарства у 2009 році, і, відповідно, виконати зобов’язання з неперевищення річного Загального базового СВП.    

Висновки та рекомендації. Аналіз урядової цінової політики 2009 року відносно основних ринків сільськогосподарської продукції показав, що:

1) політика мінімальних інтервенційних цін на зернові у 2009 р. не має ефекту додатної підтримки, по більшості класів зернових культур отримано від’ємне значення. Біля 14% товарної пшениці 2009 року за різними видами закупівельних операцій буде закуплено державним агентом. Стосовно жита та цукру, то відношення визначених КМУ обсягів закупівель Аграрним фондом до річних обсягів продажу становить 16% та 18,5 % відповідно. Але ситуація 2009 року щодо фактичного виділення бюджетних коштів на такі закупівлі, свідчить, що фактичні обсяги закупівель будуть набагато меншими за заплановані; 

 

2) державна політика мінімальних цін продажу цукру буде мати у 2009 році ефект підтримки внутрішньої ринкової ціни на цукор та цукровий буряк, вартісна оцінка якої дорівнює 659 млн. грн.;

2) зменшення імпортних тарифів на цукор до адвалерного мита у 50%, що сталося після вступу України до СОТ, та можливі щорічні обсяги імпорту цукру-сирцю зі сплатою 2% ввізного мита у межах тарифної квоти 260 тис. тонн можуть знівелювати ефект підтримки ринкової ціни, що здійснюється через мінімальну ціну продажу цукру;

3) будь-які поставки палива (або інших матеріально-технічних ресурсів) за регульованими державою цінами, які є нижчими від ринкових цін, для використання у процесі виробництва сільськогосподарської продукції у 2009 році класифікується як субсидія на вхідні ресурси і відноситься до непродуктової підтримки «жовтої скриньки», а вартісна оцінка такого заходу повинна  включатися до СВП;

4) Уряд має можливість продовжувати політику цінової підтримки цукрової галузі через мінімальні ціни, тобто не за рахунок коштів бюджету, а за рахунок коштів споживачів цукру в країні, але у розмірі, визначеному зобов’язаннями перед СОТ на основі базового періоду. Або держава може перейти на прямі бюджетні виплати виробникам цукрового буряку, але також у межах суми СВП по цукру базового періоду, одночасно відмовившись від мінімальних цін продажу цукру на внутрішньому ринку;

5) рекомендується приймати урядове рішення щодо рівня мінімальної ціни продажу цукру на внутрішньому ринку тільки після проведення експертної оцінки стосовно того, як цей рівень відображаєтьс я на дотриманні зобов’язань України перед СОТ щодо СВП сільського господарства. При збільшенні річних обсягів виробництва цукру підвищення мінімальних цін на цукор приведе до перевищення суми підтримку ринкової ціни цукру, яка зафіксована у базовому періоді;

6) до внутрішньої підтримки сільськогосподарських виробників, яка має бути відображена у нотифікаціях від України до СОТ, повинні включатися лише ті субсидії на часткову компенсацію відсотків за користування кредитами комерційних банків, які виплачені для такої категорії позичальників як виробники первинної сільськогосподарської продукції. Вилучення субсидій, які надавалися підприємствам переробки та іншим позичальникам, крім виробників первинної продукції, дозволить зменшити суму непродуктової підтримки «жовтої скриньки», обмеженої для України рівнем de minimis у 5% від вартості виробництва продукції сільського господарства у 2009 році, і, відповідно, виконати зобов’язання перед СОТ з не перевищення річного Загального базового СВП.   

 

Список використаних джерел

1.     Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: тексти офіційних документів. – К.: Вимір: Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – 520 с.

2.     Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №  1877–IV. – Відомості Верховної Ради України, 2004, №49 (03.12.2004), ст. 527.

3.     Закон України «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру». – Урядовий кур’єр, 1999, 07, 22.07.99 № 135-136.

[1] Кобута І.В. Зміни у регулюванні аграрного сектору в зв’язку зі вступом України до Світової організації торгівлі та євроінтеграцією. – Науковий вісник НАУ - 2007. - № 110. - С.33-38; Кобута І.В. Аграрна політика підтримки сільського господарства – нові виклики в зв’язку із вступом України до СОТ. – Облік і фінанси АПК - 2008. - № 8. - С.32-39; Кобута І.В. Державна політика підтримки сільського господарства України згідно з вимогами Світової організації  торгівлі . – К.: ННЦ ІАЕ, 2009 – 116 с.

 

 

[2] Постанови КМУ від 24.06.2009 № 636; від 23 липня 2009 року N 847; від 16 вересня 2009 року № 996

[3] для відображення у повідомленнях, або нотифікаціях, щодо виконання зобов’язань країни-члена СОТ стосовно внутрішньої підтримки 

[4] УСГ – Угода про сільське господарство СОТ

[5] Постанова КМУ від 1 липня 2009 р. № 655 «Про формування державного інтервенційного фонду у 2009 році»

[6] 1 липня 2009 р.

[7] «Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2009/2010 маркетинговому  році» Наказ Міністерства аграрної політики України від 24 січня 2009 року №50

[8] Середня з 1 липня по 21 жовтня 2009 року за даними Державної митної служби України

[9] Остаточна оцінка здійснюється за результатами календарного року

[10] Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України»

[11] Наказ Міністерства аграрної політики "Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2009/2010 маркетинговому році" від 24.01.2009 № 50.

[12] Середня ціна за 3 роки базового періоду (2004-2006 рр.) на цукор білий в європейських портах відповідно до даних LIFFE на умовах f.o.b., скоригованих з урахуванням вартості фрахту до українського порту м. Одеса у розмірі US $25 за тонну/ документ WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 від 26 листопада 2007 р.

[13] Постанова КМУ «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. № 63» від 30 вересня 2009 р. №1094

[14] Офіційний курс гривні до долару США середньомісячний з початку року станом на 1.10.2009 за інформацією НБУ http://www.bank.gov.ua/Statist/Stat_data/Exchange_r.xls

[15] загалом заплановано виділити із Стабілізаційного фонду 246 млн. грн. на цю дотацію

[16] розрахунок автора