banner-mia2.gif

Півторак М.В.

молодший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

 

Підприємство має намір провести “дооцінку” основних фондів 1 групи з метою приведення їх вартості до ринкової.

Чи дозволяють норми податкового законодавства проводити такі операції?

Чи впливатиме така “дооцінка” на величину амортизаційних відрахувань, та на порядок розподілу витрат на поліпшення основних фондів?

 

Для коригування вартості основних фондів у податковому обліку передбачено єдиний інструмент – індексацію. Згідно пп. 8.3.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів. Причому індексація має проводитись тільки в тих випадках, коли річний індекс інфляції  має складати як мінімум 10 % (формула для розрахунку коефіцієнта індексації подана в пп. 8.3.3. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»). Таким чином головною передумовою для зміни вартості основних фондів у податковому обліку є невідповідність їх вартості фактичним темпам інфляції у визначених законом межах.

Причому необхідно зазначити, що проведення індексації основних фондів не призведе до зміни їх балансової вартості у податковому обліку, і відповідно, не зумовить збільшення амортизаційних відрахувань. Відсутність ефекту від «дооцінки» основних фондів пояснюється тим, що у бухгалтерському обліку амортизується первісна або переоцінена вартість необоротних активів з урахуванням їх ліквідаційної вартості, а у податковому обліку об’єктом амортизації є капітальні витрати, пов’язані з придбанням (виготовленням, створенням) основних фондів і нематеріальних активів.

Відповідно до пп. 8.1.2 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі

Тому вартість дооцінки основних фондів в бухгалтерському обліку, на яку підприємство не здійснило фактичних витрат, з метою оподаткування не збільшує балансової вартості таких основних фондів, що не дає ніяких підстав нараховувати на неї амортизаційні відрахування та відповідно ніяким чином не вплине на величину витрат підприємств, пов’язаних з поліпшенням основних фондів у межах встановленого 10% ліміту.