banner-mia2.gif

УДК 631.162

 

С.В. СТЕНДЕР,

викладач ПДАТУ

 

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ СКЛАДОВИХ ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ

 

· Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

Представлен краткий анализ экономической сути всех составных хозяйственного контроля.

Рассмотрены особенности общих и отличительных сторон таких терминов, как «контроль», «ревизия», «аудит», «судебно-бухгалтерская экспертиза» и «проверка».

Даётся сравнительная характеристика в виде таблиц терминов «контроль», «проверка», «ревизия» и «аудит» в отечественной и зарубежной литературе, а также в действующем законодательстве Украины.

С целью улучшения хозяйственного контроля предложены альтернативные определения вышеуказанных терминов.

 

· Key questions which are examined:

The short analysis of economic essence of all economic control components is presented.

The features of general and distinctive sides of such terms, as «control», «revision», «audit», «judicial book-keeping examination» and «verification», are considered.

Comparative description as tables of terms «control», «verification», «revision» and «audit» in domestic and foreign literature, and also in the current legislation of Ukraine is given.

For purpose of improvement of economic control alternative determinations of foregoing terms are offered.

 

Постановка проблеми. Не зменшуючи ролі сучасних досліджень, здійснених для розвитку і удосконалення господарського контролю, можна відмітити невизначеність комплексності та змістовності контролю, сучасних вимог до його суб’єктів і об’єктів, недосконалість методик проведення в АПК, недостатність організаційного і методичного забезпечення окремих технологічних циклів і операцій, а головне – теоретичної  невизначеності економічної суті складових господарського контролю.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Суттєве значення у наукових дослідженнях теоретичних аспектів господарського контролю займають праці провідних вітчизняних науковців: Ф.Бутинця, Я. Гончарука, Л.Кулаківської,  О.Нетикші,  В.Немченко,  О.Петрик,  А.Пшеничної,  Л.Сударєвої,  В.Савчука, В.Хомутенко  та інших.

Питанням організації ревізії і контролю присвячені роботи Б.Усача, який розкриває види і форми контролю та приділяє особливу увагу методиці проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та наводить класифікацію видів контролю та їх основних функцій. Проведені дослідження свідчать про набуття особливої актуальності даного питання.

Формування цілей статті. Необхідність вирішення окреслених вищезазначених питань, вплив їх на якість обліку і звітності сільськогосподарських підприємств та ефективність управління як окремими суб’єктами господарювання, так і сільськогосподарською галуззю вцілому, обумовлюють потребу і актуальність досліджень в цьому напрямі.

Основний матеріал дослідження. Сучасний стан розвитку економіки України обумовлює необхідність функціонування великої кількості контролюючих органів. Вони, в силу свого призначення та відповідно до чинного законодавства, виконують функціональні обов’язки: здійснюють господарський контроль, проводять ревізії, аудит та перевірки. Нині багато вчених вважають ці поняття тотожними.

На нашу думку, окреслення меж цих дефініцій має суттєве значення, зокрема у виділенні як спільних, так і відмінних сторін таких термінів, як «контроль», «ревізія», «аудит», «судово-бухгалтерська експертиза» і «перевірка». Це пов’язано з історичними особливостями виникнення і розвитку, а також зі специфікою та переліком поставлених перед ними завдань.

Нині господарський контроль в Україні за своєю метою та спрямованістю представлено наступними складовими (рис. 1).

Поняття «контроль» не має однозначного тлумачення в науковій літературі. Так, деякі вчені розглядають його як стадію процесу (циклу) управління [1, с. 8], як систематичне спостереження і перевірку процесу функціонування певного об’єкта [2, с. 27], як одну із функцій управління [3, с.7], інші – як діяльність з виконання прийнятих рішень [4, с. 125].

 

Image

Рис. 1. Складові господарського контролю

 

Крім зовнішнього контролю, нині в кожному підприємстві обов’язково функціонує внутрішній. Посадові особи підприємства (керівник, головні спеціалісти, керівники підрозділів) проводять його постійно. Вагомим джерелом інформації для внутрішньогосподарського користування виступає бухгалтерський облік (його контрольна функція).

Існують різні погляди вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів щодо суті внутрішнього контролю та його місця у системі управління. На думку одних, контроль історично обумовлений, а тому мета і завдання його визначаються залежно від способу суспільного ладу держави. Інші вважають, що контроль, це перевірка виконання тих чи інших управлінських рішень, яка сприяє досягненню визначених цілей при оптимальних затратах ресурсів та робочого часу.

Насправді, внутрішній контроль як функція управління охоплює всі сфери діяльності: виробничу, комерційну, інвестиційну, фінансову та ін., і є системою спостереження та перевірки не тільки процесу функціонування і фактичного стану управлінського об’єкта, а й забезпечує максимальний його розвиток  у конкретному середовищі ринкових відносин.

З метою вияснення тотожності термінів «контроль» та «перевірка» доцільно порівняти їх дефініції. Наведемо найпоширеніші визначення контролю, представлені в економічній літературі (табл. 1).

Таблиця 1

Визначення терміну «контроль» в джерелах спеціальної літератури та нормативно-правових актах

Автор і джерело

Визначення

1. Тлумачний словник української мови: за ред. доктора філологічних наук, проф. В.С. Калашникова. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.

Контроль (франц. controle) – перевірка, спостереження для встановлення відповідності чого-небудь певним вимогам

2. Юридична енциклопедія: в 6 т.; Ред.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 2001. – Т.3: К-М., 2001. – Т. 2. – 792 с.

Контроль – перевірка виконання законів, рішень тощо. Є однією з найважливіших функцій державного управління

3. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Головченко, В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 528 с.

Контроль – державні або громадські заходи з нагляду, перевірки, обліку діяльності, поведінки і юридичних осіб

4. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч.посіб. – К.: «Каравела» Львів: «Новий світ - 2000», 2002. – 504 с.

Контроль – це процес, який забезпечує відповідне функціонування конкретного об’єкта, прийнятий управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети

5. Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1994. – 272 с.

Контроль –  ефективний засіб попередження, виявлення та запобігання порушенням і посяганням на національне багатство країни; складову частину господарського управління, його функцію, метод реалізації управлінських рішень; джерело інформації про позитивні і негативні явища на всіх ділянках виробничої діяльності

6. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підруч. – 4-те вид. стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 253 с.

Контроль – його перевірка означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної діяльності

7. Завадський  Й.С.  Менеджмент. – Т. 1. – К.: Українсько-фінансовий інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 543 с.

Контроль – процес спостереження і перевірки відповідності функціонування підприємств встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим планам, програмам і оперативним управлінським рішенням, який здійснюється суб’єктами управління, що мають відповідні повноваження, з метою відхилень від встановлених параметрів цієї діяльності

 

Далі проведемо дослідження економічного терміну  «перевірка» (табл. 2).

Таблиця 2

Визначення перевірки в економічній літературі

Автор і джерело

Визначення

1. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ із змінами і доповненнями // відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 13. – Ст.110

Перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їхніх підрозділів. Результати перевірки оформляють довідкою або доповідною запискою

2. П.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренко. – 2-ге вид., стер. – К.: Либідь, 2004.- 320 с.

Перевірка – проводиться з метою встановлення фактичного стану дотримання чинного законодавства, виконання завдань, і прийнятих рішень, доцільності застосування відповідних прийомів і способів тощо

3. Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1994. – 272 с.

Перевірка проводиться за тематичною ознакою окремих питань або сторін роботи підприємств та організацій для одержання детальних відомостей про стан справ на окремих ділянках і розробки рекомендацій та заходів для усунення недоліків і реалізації виявлених резервів

 

Дані таблиць 1 та 2 свідчать, що контроль є однією з найважливіших функцій державного управління; крім того він є методом реалізації управлінських рішень,  ефективним  способом  попередження, виявлення та запобігання порушень, джерелом  інформації про позитивні і негативні явища на всіх ділянках виробничої діяльності. В той же час перевірка – це проведення за тематичною ознакою лише окремих питань або сторін роботи підприємства, тобто їй  властиве   вивчення  тільки окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства. Отже, є  характерні  відмінності між досліджуваними термінами і не слід, на нашу думку, їх ототожнювати.

За командно-адміністративної системи управління основним видом контролю була ревізія. На нашу думку, передовий зарубіжний досвід організації та проведення ревізій і прогресивні європейські зміни соціального устрою в Україні повинні поступово призвести до оздоровлення господарської діяльності і зменшення потреби в контролі. Домінуючі позиції в цьому повинна забезпечити децентралізація управління.

Але нині, в умовах ринкової економіки, ревізії як складовій економічного контролю доводиться поступатись іншій – аудиту.

На сьогодні існує багато поглядів щодо сутності внутрішнього аудиту, але ми погоджуємось з думкою тих авторів, якими відзначено, що внутрішній аудит – це перевірки, виконані в середині суб’єкта господарювання його працівниками з метою надання необхідної інформації керівництву для прийняття управлінських рішень і здійснення внутрішнього поточного контролю [6, с. 53].

Доцільно зазначити, що ці служби вже існують на підприємствах і здійснюють внутрішній контроль (ревізійні комісії, наглядові ради тощо). Однак, існує відмінність, яка полягає в тому, що відділ внутрішнього аудиту контролює роботу служб внутрішнього контролю з метою попередження зловживань зі сторони посадових осіб. Це також головна відмінність між досліджуваними термінами «контроль» та «аудит» (таблиця 3).

 


 Таблиця 3

Визначення термінів «ревізія» та «аудит» в джерелах спеціальної літератури та нормативно-правових актах

№ з/п

Автор і джерело

Визначення поняття «ревізія»

Визначення поняття

«аудит»

1.

Тлумачний словник української мови: за ред. Д-ра філологічних наук, проф.. В.С. Калашникова. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.

Ревізія – це перевірка правильності і законності діяльності підприємства, установи, організації або службової особи

Аудит – перевірка фінансової діяльності, зокрема бухгалтерського обліку та звітності, комерційного підприємства, банку

2.

Универсальный экономический словарь: Менеджмент. маркетинг, реструктуризация. – К.: Поисково-издательское агентство «книга памяти Украины», 1999. – 392 с.

Ревізія – це перевірка господарської діяльності фірми, включаючи і фінансову діяльність

Аудит – институт независимого внешнего финансового контроля

3.

Юридична енциклопедія: в 6 т.; Ред.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: «Укр.енцикл.», 2001. – Т.3: К-М., 2001. – Т. 2. – 792 с.

Ревізія – це документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій або служб, осіб за певний період

Аудит – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормам

4.

Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 1999. – 895 с.        

Ревізія – це дослідження фінансової, господарської або іншої діяльності підприємства з метою перевірки правильності його дій, достовірності і об’єктивного відображення в документах справжнього становища. відсутності порушень, наявності документально зафіксованих товарно-матеріальних цінностей

Аудит – підприємницька діяльність щодо здійснення незалежних невідомчих перевірок, які проводяться кваліфікованими фахівцями (аудиторами), бухгалтерської звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій, інших фінансових зобов’язань і вимог економічних суб’єктів, а також надання інших аудиторських послуг

5.

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч.посіб. – К.: «Каравела» Львів: «Новий світ - 2000», 2002. – 504 с.

Ревізія – це система контрольних дій, яка здійснюється за дорученням керівника вищестоящого органу управління або державними контролюючими органами, ревізійною групою або ревізором, за діяльністю підприємств і організацій, при якій встановлюється законність, достовірність та економічна доцільність здійснення господарських операцій, а також правомірність дій посадових осіб, які брали участь в їх здійснені

Аудит – це незалежна експертиза стану бухгалтерського обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти, законності і достовірності відображених в них фінансово-господарських операцій господарюючого суб’єкта

6.

Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підруч. – К.: Знання, 2006 – 295 с.

Ревізія – це складова системи управлінського контролю, покликана встановлювати законність, вірогідність, доцільність і економічну ефективність здійснюваних господарських операцій

Аудит – це надання практичної допомоги керівництву і економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо постановки бухгалтерського, фінансового та управлінського обліку, надання різних консультацій

7.

Шатковська Л.С. економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Урожай, 1994. – 272 с.

Ревізія – це спосіб наступного, переважно документального контролю, який передбачає всебічну, глибоко систематизовану перевірку виробничо-фінансової діяльності підприємств, установ, організацій, об’єднань за певний період

Аудит – спосіб незалежного фінансового контролю, який проводять для підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності та платоспроможності підприємства, організації, фірми тощо


На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної спеціальної літератури і нормативно-правових актів (табл. 3) видно, що аудит і ревізія мають як багато спільних рис, так і відмінностей. До перших слід віднести:

·        предмет (досліджують фінансово-господарську діяльність організацій, установ, підприємств і підприємців);

·        джерела інформації (у процесі своєї діяльності використовують однакові інформаційні джерела);

·        прийоми і методи (використовують подібні прийоми як фактичного, так і документального контролю).

До основних відмінностей аудиту від ревізії належать:

·        мета проведення;

·        правове регулювання;

·        відповідальність;

·        витрати на проведення;

·        характер відносин;

·        оформлення результатів.

Без уваги не можна залишити і інші складові господарського контролю. Судово-бухгалтерська експертиза  знайшла широке застосування в господарських судах, насамперед у позовах про скасування актів податкових органів про застосування і стягнення фінансових санкцій, коли господарюючі суб’єкти ставлять під сумнів їх застосування. Судово-бухгалтерська експертиза  є  способом  економічного дослідження конфліктних ситуацій у господарській діяльності, що стали об’єктами розслідування правоохоронними органами, і ґрунтується виключно на документальних джерелах [5, с. 272].

Висновки експертів-бухгалтерів є дуже ефективними засобами доказу того, що штрафи, застосовані податковими органами, або значно завищені, або зовсім не мають під собою законних підстав. Проте чимало господарських суб’єктів та захисників їх інтересів у господарських або кримінальних справах нехтують своїм правом клопотання про призначення експертизи та недооцінюють роль судово-бухгалтерської експертизи у захисті прав господарських суб’єктів.

Беручи до уваги вищенаведені терміни, пропонуємо їх  визначати так:

·        контроль –  це ефективний засіб попередження, виявлення і запобігання порушенням, метод реалізації управлінських рішень, джерело інформації про позитивні та негативні явища фінансово-господарської діяльності;

·        перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності установи, організації, підприємства чи його підрозділу на відповідність чинному законодавству та внутрішній нормативній базі підприємства;

·        ревізія –  метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотримання чинного законодавства, спосіб документального викриття нестач, збитків, привласнень і крадіжок коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань;

·        судово-бухгалтерська експертиза –  процесуальна дія, яка полягає у вивченні експертом-бухгалтером на завдання слідчого або судді первинних бухгалтерських документів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

·        аудит – перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її організацію в усіх суттєвих аспектах і відповідність вимогам чинного законодавства України або іншим правилам згідно із вимогами користувачів.

 

Список використаних джерел

1. Афанасьєв В.Г. Человек в управлении обществом  /  Афанасьєв В.Г. – М.: Политиздат, 1997.

2. Грілецька А. Шляхи підвищення ефективності внутрішнього аудиту грошових коштів на підприємствах споживчої кооперації / Афанасьєв В.Г.  // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. - № 11.

3. Лайчук С.М. Облік і контроль лізингових операцій: теорія і практика: Автореф. дис. канд. екон. Наук /  Лайчук С.М. – К., 2002.

4. Ореховський П.А. Контроллинг: Учеб. Пособ. / Международная академия современного знания / Ореховський П.А.  – Обнинск: МАСЗ, 2000.

5. Пушкар М.С. Контролінг: Монографія   /  Пушкар М.С. – Тернопіль, 1997.

6. Редько О.Ю. Аудит в Україні. Монографія / Редько О.Ю.  Держ. академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. – К.: Інформаційно-аналітичне агентство, 2008. –  493 с.

 7. Шатковська Л.С. Економічний контроль на сільськогосподарських підприємствах  / Шатковська Л.С.  – К.: Урожай, 1994.