banner-mia2.gif

УДК 631.11:65.012.45

 

С.М. ХОМОВИЙ, аспірант ,

 Національний  університет біоресурсів і природокористування

 

ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        В статье раскрыта суть определения «экономическая информация» и требования к ее оценке.

 

Key issues that are examined:

·        In the article essence of term is exposed «economic information» and requirements to its estimation.

 

Постановка проблеми. Останнім часом стало ясно, що інформація грає в науці фундаментальну роль. Інформацію з любого дже­рела необхідно якісно оцінювати з позицій можли­вості використання для рішення конкретної проблеми. Це має велике значення при використанні економічної інформації в сільськогосподарських підприємствах, на яку впливають такі фактори, як рівень цін, вплив питомої ваги окремих витрат, час, місцеві умови, наявність ринкової інфраструктури, транспортна складова в ціні реалізації тощо. Тільки після всесторонньої  оцінки певної інформації може бути забезпечена висока вірогідність розрахунків фінансових показників та ризику інвестиційних вкладень в підприємства АПК.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Місце інформації в економічній системі знайшло відображення у працях таких вчених, як Т. Балабанов, Дж. Акерлофом, П. Друкер, І. Бочан, А. Гриценко, В. Іноземцев, В. Мельянцев, А. Філіпенко,  О. Яременко та ін.

Формування цілей статті. Дослідити суть, значення та якість економічної інформації, виділити фактори її формування.

Виклад основного матеріалу: Інформація – це універсальна загальнонаукова категорія. З одного боку, вона є субстанціональною основою існуючої економічної реальності у всій багатогранності її проявів. Усі різноманітні економічні явища мають одну суспільну основу, єдиний фундамент. Саме ця основа, яка на змістовному рівні має в собі інформаційну взаємодію або функціональне існування інформації, робить різноманітні економічні явища якісно компоративними та порівняними одне з одним. З іншого боку, зовнішні форми вираження та кількісного співвідношення, що характеризують різноманітні економічні явища, можуть бути розкладені на інформаційні складові та виражені в єдиних універсальних одиницях інформації.

Слово information вперше з'явилося в англійській мові – в написанні informaciun  -  в 1387 р. Сучасне написання це слово отримало в XVI столітті. До України слово “інформація” прийшло з Польщі в XVII столітті.

У сучасній українській мові слово “інформація” має три значення:

1) дію за значенням дієслова інформувати, тобто повідомити  про положення справ в якій-небудь області, про які-небудь події;

2) повідомлення про положення справ де-небудь, про які-небудь події і тому подібне;

3) відомості про навколишній світ і процеси, що протікають в нім, сприймані людиною або спеціальними пристроями.

Слово “інформація” походить від латинського слова informatio, що має теж три значення: 1) роз'яснення, виклад, тлумачення; 2) уявлення, поняття; 3) інформування, освіта [1].

Інформаційний продукт – це особливий товар, який має не тільки вартість та ціну, але й конкретну споживну вартість як для окремих користувачів, так і загальну корисність для всієї людської цивілізації. Інформація може багато разів продаватися на ринку й при цьому вона не втрачає своїх споживчих властивостей та не відчужується від власника, на відміну від інших товарів. Якщо промислове використання енергії, матеріалів, сировини, палива веде до їх фізичного використання та своєрідного “знищення”, то використання доцільної інформації дає цілковито позитивний ефект – сприяє примноженню та накопиченню наукових знань, підвищенню ступеню впорядкованості зовнішнього середовища та сталості суспільно-економічних систем [7]. Коли інформація пов'язана з матеріальним способом її уявлення, її економіка визначається основним законом, що полягає в зворотній залежності між багатством інформації і її доступністю. Доступність означає просто кількість людей,  що обмінюються інформацією. Багатство визначають три аспекти самої інформації: 1) її насиченість, тобто об'єм інформації, що передається від передавача до приймача за певний час; 2) ступінь "кастомизації", тобто спрямованості на конкретного одержувача (наприклад, телевізійна реклама значно менш кастомизована, чим пропозиція при прямій продажі, але доступна значно більшому числу людей); 3) інтерактивність (діалог можливий в невеликій групі, а мільйонам людей доступне посилання у формі монологу). Таким чином, співвідношення між багатством і доступністю інформації визначає колишні основи не тільки економіки інформації, але і широких уявлень про функціонування бізнесу. Саме це співвідношення в даний час піддається ломці[8].

Асиметрія інформації як така була проаналізована Дж. Акерлофом. Гіпотеза про те, що розподіл інформації і знання нерівномірно і обумовлено економічним і соціальним станом агентів, виявляється вельми продуктивною. Науковий інтерес Акерлофа був зосереджений на одній особливості. Державі, вважав він, нічого робити там, де виникають проблеми асиметрії інформації. Є лише два способи рішення — гарантії і репутація. Окрім цього, існують бренди, магазини, включені в ланцюги єдиних постачань, франчайзинг і різні форми контрактів [5]. Інформаційний принцип повинен знайти відображення у сутності нової наукової парадигми, яка адекватно відображує сучасні особливості суспільного розвитку. Ґрунтовнішою науковою категорією, що виконує функцію базисного поняття в провідних галузях сучасного наукового знання, стає інформація. Інформація слугує обґрунтуванням та виправдуванням економічних дій суб’єктів економічної системи. Підтвердженням цього слугує формування таких принципово нових напрямків та понять сучасної наукової думки, як “інформаційне суспільство”, “інформаційні потреби та ресурси”,  “інформаційна економіка”, які були породжені інформатизацією, що охопила практично усі галузі та сфери життя суспільства.

Інформаційне суспільство - це суспільство, яке характеризується: високим рівнем комп’ютеризації, великим обсягом інформації, яка передається переважно електронними каналами зв’язку, дематеріалізацією об’єктів економічного обміну. Економіка такого суспільства визначається активним використанням інформаційних технологій. Потреби у “технологіях інформаційного суспільства” та їх використання більше не обмежується ринковою нішею заможних користувачів – як у бізнесі, так і у суспільстві. Свідченням цього є  використання електронної пошти та Інтернету на економічно розвинутих підприємствах агропромислового комплексу [4].

Теорія інформаційної економіки, як спеціальна теорія в межах загальної економічної теорії, хоча й має свій специфічний предмет, але використовує при цьому методи та інструментарій загальної економічної теорії. Найбільш повно її зміст може бути переданий тільки системою взаємопов’язаних категорій, які логічно співвідносяться між собою та формулюються у залежності від цілей дослідження, методів аналізу, практичних задач [2].

Найважливішим завданням теорії інформаційної економіки є дослідження нової ролі й місця людини в інформаційному суспільстві, що обумовлена підвищенням його значимості як головної творчої сили й суб'єкта виробництва, аналізу, відбору й використання інформації в системі сучасної економіки ринкового типу.

Сучасні аграрні підприємства в своїй діяльності використовують як первинну, так і вторинну інформацію. До первинної належить інформація, яку отримують при виробництві інноваційної ідеї, з первісного обліку на діючих підприємствах, а також при проведенні спеціальних досліджень. Первинна інформація є основою для створення вторинної інформації (нормативної, облікової, звітної, проектно-кошторисної тощо).

Для оцінки якості вторинної інформації необхідно знати:

·                     джерела отримання інформації і мету, для якої вона створена;

·                     методику утворення вторинної інформації;

·                     базу, на якій створена інформація ;

·                     об’єкт, для якого створена інформація;

·                     коло витрат, які враховані в вартісній інформації;

·                     в цінах, на який період створена економічна інформація;

·                     актуальність інформації  [3].

В цілому можна сказати, що інформація грала найважливішу роль в будь-якому суспільстві, будь то наш час або початок минулого століття. Проте тільки останніми роками, коли суспільство, держава, наука усвідомили той потенціал, який втілюють в собі інформація і інформаційні технології, можна говорити про перехід до інформаційного суспільства, зокрема і в сфері аграрного виробництва.

Виробничий процес в сільському господарстві пов’язаний із застосуванням робочої сили та техніки. Ефективність їх використання залежить в першу чергу від інформації та навиків якими володіють керівник підприємства і його підлеглі,  вміння вчасно її використовувати. Це, у свою чергу, призводить до зміни технології виробництва за нормами витрат, часом, і в подальшому впливає на планування обсягів виробництва та реалізації продукції. Тому саме інформація значним впливає на обсяги виробництва сільськогосподарської  продукції, полегшує чи ускладнює виконувані роботи працівників [6].

Висновки: Отже, інформація – це невичерпний ресурс світового суспільства, який найповніше потрібно використовувати у всіх його сферах, зокрема і галузях АПК. Але використання інформації далеко не завжди відповідає інтересам суспільства, а інколи прямо суперечить їм. Особливо у випадках, коли потенціал інформаційних ресурсів спрямовується виключно на максимізацію прибутків, в тому числі за рахунок розвитку тіньової та кримінальної економіки.

 

Список використаних джерел

1.           Большой энцыклопедический словар. - [Електронний ресурс] Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

2.           Велика економічна енциклопедія: ЄКСМО 2007 р. 5000; с. – 816.

3.           Друкер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво. Пер. з англ / Петер Друкер. - К.: Україна, 2004.- 241 с.

4.           Звоник А.А. Роль государства в становлении информационного общества // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. - № 564.  - Х.: ХНУ, 2002. - С. 95-100.

5.           Сапир Ж. Экономика информации: новая парадигма и ее границы.//Вопросы экономики 2005,  №10.

6.           Садовська І.Б. Організація системи управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Управлінський облік і конкурентоспроможність бізнесу”. – Київ: ФПБАУ, МІМ, 2006. - С. 200-206.

7.           Сайт Word Stats [Електронний ресурс]http://www.internetworldstats.com.

8.           EVANS  Ph.B., WURSTER T.S.  Strategy and the new economics of information // Harvard business rev.- Boston, 1977. - Vol. 75, N 5. - P. 71-82.