banner-mia2.gif

ОПУБЛІКОВАНО: Жук В.М. Інституціональна теорія у вирішенні проблем обліково-інформаційного забезпечення агропромислового виробництва / В.М. Жук // Інституціональні засади трансформації в аграрній сфері: збірник матеріалів Тринадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників, Київ, 20-21 червня 2011 р. / Редкол. П.Т. Саблук та ін. - К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2011. - 672 с. – С. 54-60.

 

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ТЕОРІЯ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ ОБЛІКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Жук Валерій Миколайович

д.е.н., професор, член-кореспондент НААН, академік-секретар
Відділення аграрної економіки та продовольства НААН

 

Важливість досліджень інституціональної доктрини обґрунтовується її здатністю пояснити сучасний стан та перспективи розвитку глобальної і національної бухгалтерської системи з позиції взаємодії: базових соціально-економічних мотивів користувачів бухгалтерської інформації, самих бухгалтерів, нормативно-правових норм регулювання, організаційних форм бухгалтерської діяльності та її самоорганізації.

Використовуючи теоретичні підходи, інституціоналізм зможе допомогти знайти відповіді на такі питання:

- яке співвідношення національно-специфічних та універсальних факторів у розвитку бухгалтерського обліку? Чи можлива універсальна (бездоганна) модель бухгалтерського обліку? Чи можливо в глобальному світі країнам «йти своїм шляхом» в цьому питанні, або всі повинні втратити свою ідентичність?

- яка мета глобального обліку? Чи піддається його стратегічна доктрина суспільному регулюванню?

- чи може інституціональна теорія допомогти в практичній реалізації парадигми бухгалтерського обліку майбутньої гармонійної економіки (або економіки сталого розвитку)?

- які інститути сприяють забезпеченню бажаного розвитку бухгалтерського обліку?

- які можливості держави, професійних об’єднань та інших складових «інституціонального проектування» і т.д.

Починаючи з 90-х років минулого століття і по цей час, глобальні процеси у світовій економіці та політиці збільшили кількість та якість інститутів, що зацікавлені в розвитку міжнародної системи бухгалтерського обліку.

У сучасному світі країнами застосовується декілька варіантів державних стратегій розвитку національних обліково-інформаційних систем (рис. 1).

Image

Рис. 1. Варіанти застосування державних стратегій розвитку обліково-інформаційних систем

 

Розвинуті країни застосовують варіант, в якому національні стандарти бухгалтерського обліку претендують на роль міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) (наприклад GAAP США).

Країни, котрі розглядають себе в світі глобальними гравцями, але потребують зовнішнього залучення інвестицій (Росія, Індія, Бразилія), як правило, адаптовують міжнародні стандарти фінансової звітності до національних потреб.

І, нарешті, країни, які розвиваються (варіант 3), повністю замінюють власні національні облікові системи на міжнародні стандарти фінансової звітності.

З точки зору інституціональної теорії, перший та другий варіанти відповідають її доктринам щодо ефективності розвитку національної економіки і національних економічних систем. І навпаки, третій варіант протирічить цим доктринам.

За доктринами інституціональної теорії основою освоєння міжнародної системи обліку та звітності є націленість рішень урядів на досягнення не тільки інтеграції у світовий бізнес-інформаційний простір, а й збереження при цьому пріоритетності національних інтересів.

Разом з тим, розвинуті країни претендують на більше – вони, через власні інститути, формують методологію МСФЗ та нав’язують світу пріоритетність власних цінностей. Це найбільше досягнення впливу на формування методології міжнародних стандартів фінансової звітності, для привабливішого висвітлення у МСФЗ найважливіших для кожної країни національних цінностей.

Такими цінностями для України, безперечно, є землі сільськогосподарського призначення (рис. 2).

Image

Рис. 2. Інституціональний підхід до стратегій освоєння міжнародної системи обліку та звітності

 

Отже, для нашої країни імплементація МСФЗ – це лише початок справи – «А», набагато важливіше досягти подібно розвинутим країнам точки «В» (рис. 2).

Досягнення поставленої мети з точки зору інституціональної теорії забезпечується, як видно з рис. 3, трьома умовними складовими інституціоналізму (формальними інститутами, інститутами адаптування і розвитку та неформальними інститутами). При цьому вирішальною є неформальна складова.

Натомість в Україні не враховуються базові основи інституціональної теорії при запровадженні МСФЗ і міжнародних стандартів статистики (МСС). Наша країна зупинилась на реалізації формальної складової, тобто прийнятті лише ряду законів та нормативних документів (рис. 3).

Image

Рис. 3. Ієрархія складових сутності "інституту"

 

В результаті такого підходу наша держава стикається з проблемами достовірності та ефективності використання бухгалтерської і статистичної звітності.

До прикладу, за даними звітності Держкомстату України у 2010 році виробництво валової сільськогосподарської продукції господарствами населення на 100 га угідь (у співставних цінах) досить різні для промислових і аграрних регіонів України.

В промислових регіонах показник, як правило, менший 300 тис. грн. (наприклад, Луганська область 187,1 тис. грн.). А в аграрних регіонах цей показник складає більше 500 тис. грн. (Закарпатська область 602 тис. грн.). Зрозуміло, що в цьому прикладі формальні інститути («правила гри»), котрі запозичені як методичні підходи закордонної статистики були «підкореговані» неформальними інститутами районних та обласних державних адміністрацій з метою кращого представлення їхньої роботи.

Отже, потрібне адаптування запозичених інститутів МСФЗ та МСС до національної специфіки. Характерно, що цю проблему бачив і пояснював ще К. Маркс.

Висновок. Україна має змінити стратегію імплементування МСФЗ та МСС на стратегію їх адаптування, відстоювання національних інтересів, при запровадженні нових «правил гри», що неможливе без задіяння інститутів адаптування і розвитку та клопітливої роботи з неформальними інститутами (рис. 4).

Image

Рис. 4  Врахування інституціональної теорії при запровадженні

в Україні МСФЗ і МСС

 

Інститутами адаптування і розвитку мають виступати в першу чергу галузеві органи управління. В агропромисловому комплексі – це Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Іншою важливою проблемою є інституціональний погляд на сучасну стратегію нав’язування цінностей. Розвинутий світ через транснаціональні корпорації і міжнародні стандарти фінансової звітності нав’язує світові пріорітетність цінностей, інновацій (нематеріальні активи, гудвіл). Україна через розвиток власних неформальних інститутів має навчитись доводити світу пріоритетність власних цінностей (землі сільськогосподарського призначення, екологічних біологічних активів тощо) (рис. 5).

Image

Рис. 5. Стратегія нав’язування цінностей

 

Інституціональною основою досягнення цієї мети є формування в Україні неформальних інститутів аграрної обліково-інформаційної системи (рис. 6).

 

Image

Рис. 6. Формування неформальних інститутів аграрної обліково-інформаційної системи України

 

Саме формування неформальної інституціональної основи Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України, Інституту обліку і фінансів Національної академії аграрних наук дозволяє не тільки сформувати, але у перспективі досягти представлення у МСФЗ цінностей вітчизняного земельного капіталу (рис. 6).

Image

 

Рис. 7. Інституціональна основа досягнення мети ефективного обліково-інформаційного забезпечення розвитку АПК України у глобальному світі

 

Отже, для досягнення мети – побудови в Україні дієвої системи обліково-інформаційного забезпечення, що сприятиме лідерству вітчизняного АПК у глобальному світі (точка «В»), необхідне формування всіх складових інституціональної основи розвитку національної системи обліку.