banner-mia2.gif

УДК 330.837:[005.412:331.54:657]

В.М. МЕТЕЛИЦЯ, к.е.н., САР,

 заст. зав. відділу методології бухгалтерського обліку і аудиту,

ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН

 

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ В УКРАЇНІ

 

Питання, які розглядаються:

Розроблена інституціональна матриця професії бухгалтера, яка визначає її складові елементи, та спрямована на ріст продуктивності діяльності аудиторів і бухгалтерів.

Проаналізовано вплив положень неоінституціоналізму на бухгалтерську професію та обґрунтовано інституціональні основи її розвитку в Україні.

Ключові слова: бухгалтерська професія, інституціональна матриця, неоінституціоналізм, інституціональні основи бухгалтерської професії.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Разработана институциональная матрица профессии бухгалтера, которая определяет ее составные элементы, и направлена на рост производительности деятельности аудиторов и бухгалтеров.

Проанализировано влияние положений неоинституционализма на бухгалтерскую профессию и обоснованы институциональные основы ее развития в Украине.

Ключевые слова: бухгалтерская профессия, институциональная матрица, неоинституционализм, институциональные основы бухгалтерской профессии.

 

Issues that are examined:

A matrix of institutional accountancy profession is designed. A matrix defines components of accountancy profession and aims to increase productivity of auditors and accountants.

The influence of the positions of neoinstitutionalism on the accounting profession is analyzed. Institutional foundations of the development of accountancy profession in Ukraine are grounded.

Keywords: accounting profession, institutional matrix, neoinstitutionalism, institutional foundations of the profession.

 

Постановка проблеми. Положення неокласичної економічної теорії базуються на дослідженнях поведінки суб’єктів ринку, які виходять з припущення про те, що ці суб’єкти володіють повною інформацією, необхідною для прийняття рішень. Відкидаючи цю точку зору, представники неоінституціоналізму обґрунтовують власну позицію, яка полягає в тому, що економічні рішення приймаються в умовах неповноти (асиметрії) інформації. Отримання інформації потребує понесення трансакційних витрат, а її розподіл між учасниками ринку є нерівномірним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Не зважаючи на той факт, що проблема асиметрії інформації займає важливе місце в новій інституційній теорії, а сама інформація формується в системі бухгалтерського обліку, питання міждисциплінарного зв’язку неоінституціоналізму з обліком залишається поза увагою наукових досліджень.

Метою статті є обґрунтування інституційних основ розвитку бухгалтерської професії в Україні на базі положень нової інституційної економічної теорії: трансакційні та соціальні витрати, невизначеність ринку, формальні правила і неформальні обмеження, інвестиції в людський капітал та інноваційну продукцію.

Виклад основного матеріалу. Для досягнення поставленої в статті мети необхідно розглянути основні праці представників неоінституціоналізму – Р.Г. Коуза, К.Д. Ерроу, Дж. Акерлофа, Д.С. Норта, О.І. Вільямсона.

Ринок є досконалим механізмом, здатним забезпечити потреби його учасників. Тоді незрозумілою виявляється потреба індивідуумів у об’єднанні зусиль і створенні фірм. Питання про причини виникнення фірм, як суб’єктів ринку, поставив у своїй статті «Природа фірми» (1937 р.) Р.Г. Коуз (1910 - ). Причину виникнення фірм вчений бачив у існуванні «витрат використання механізму цін» (трансакційних витрат), які розумів так: «Чтобы осуществить рыночную трансакцию, необходимо определить, с кем желательно заключить сделку, оповестить тех, с кем желают заключить сделку, о ее условиях, провести предварительные переговоры, подготовить контракт, собрать сведения, чтобы убедиться в том, что условия контракта выполняются, и так далее» [1, с. 12].

Трансакційні витрати можуть бути скорочені за рахунок створення фірми і отримання підприємцем права направляти ресурси. Проявляючи ініціативу та винахідливість, підприємець здатен організувати фактори виробництва з меншими витратами, ніж витіснений ним ціновий механізм (ринок). Фірма буде розширюватися до тих пір, поки витрати на організацію однієї додаткової трансакції всередині фірми не зрівняються з витратами на здійснення тієї ж трансакції через обмін на відкритому ринку або з витратами на організацію її через іншу фірму [1, с. 46].

Досліджуючи місце бухгалтерської професії в теорії фірми, розглянемо процес залучення бухгалтера до фіксації фактів господарської діяльності фірми. Підприємець має вибір: вести облік самостійно, найняти на роботу бухгалтерську службу, чи заключити контракт з бухгалтерською фірмою, яка надаватиме аутсорсингові послуги. Перша форма організації обліку характеризується нульовим рівнем трансакційних витрат, проте в більшості випадків вона не буде реалізована через відсутність професійних знань та брак часу на вирішення цього питання безпосередньо підприємцем. Вибір між введенням в штат бухгалтерської служби і залученням бухгалтерської фірми залежатиме від співвідношення величини внутрішніх витрат на організацію роботи бухгалтерської служби та трансакційних витрат на укладення контракту бухгалтерського аутсорсингу. Поки економія на витратах із укладання контракту бухгалтерського аутсорсингу не почне перекриватися перевитратами адміністрування бухгалтерської служби, облік господарської діяльності фірми здійснюватиме бухгалтерська служба. Коли ж внутрішньо фірмові витрати на організацію роботи бухгалтерської служби перевищать трансакційні витрати на укладання договору з бухгалтерського аутсорсингу, фірма зменшиться в розмірі, звільнивши з роботи працівників бухгалтерської служби.

Дослідження трансакційних витрат дали можливість Р.Г. Коузу висловити думку щодо їх впливу на алокацію ресурсів та вирішення проблеми зовнішніх екстерналій (заводський дим, шум, забруднення річок). В статті «Проблема социальных издержек» (1960 р.) вчений навів твердження, яке згодом дістало назву теореми Коуза: за відсутності трансакційних витрат правова система не має значення, інститути нікому і ні для чого не потрібні [1, с. 19]. Своє твердження вчений довів на прикладі: в умовах нульових трансакційних витрат збитки, завдані тваринами посівам фермера будуть покриті або компенсацією з боку ранчера, або сам фермер заплатить винагороду ранчеру за те, щоб той не допустив спаші. Розміщення ресурсів залишається незмінним, соціальні витрати (збитки від спаші) прирівнюються до приватних за рахунок додаткових витрат на усунення негативних екстерналій (компенсація або винагорода). Разом з тим, вчений визнає, що трансакційні витрати існують по факту (в тому числі й при державному втручанні), вони великі, а тому екстерналіям треба дати право на існування, якщо суспільство прагне максимізувати цінність виробництва [1, с. 30-31].

Непогоджуючись з думкою Р.Г. Коуза про те, що держава може залишатись осторонь у вирішенні проблеми негативних екстерналій, згадаємо крах корпорації Enron та її аудитора – компанії Andersen. Остання підтверджувала різні суми бухгалтерського і податкового прибутку, що давало можливість не сплачувати податки, з одного боку, та збільшувати розміри дивідендів акціонерам, – з іншого. В результаті розкриття афери у 2002 р. корпорація та її аудитор припинили своє існування. Конгрес США поніс трансакційні витрати на формування нового інституту – законодавства по боротьбі з шахрайством, яким створено наглядовий орган за аудиторською діяльністю при Комісії з цінних паперів.

Теорія фірми та проблема соціальних витрат дозволила виокремити трансакційні витрати в окремий об’єкт обліку і сформувати трансакційний облік. Сьогодні професійна бухгалтерська спільнота активно шукає підходи до відображення в обліку трансакційних витрат з метою забезпечення їх підконтрольності.

Аналіз праць вітчизняних вчених дає підстави для висновку про обґрунтованість пропозиції про необхідність відображення трансакційних витрат в управлінському обліку (О.М. Замазій [2, с. 100], В.С. Литвиненко [3, с. 7]. На нашу думку, не доцільними є рекомендації авторів про введення трансакційних витрат в діючу систему фінансового обліку, оскільки це спричинить додаткове навантаження на роботу бухгалтерів. Так, Ж.М. Ющак і С.І. Мельник пропонують введення рахунку 86 «Трансакційні витрати», на якому акумулюватимуться трансакційні витрати від рахунку 92 «Адміністративні витрати» до 99 «Надзвичайні витрати» [4, с. 161]. Введення окремого обліку трансформаційних (витрати створення цінності) та трансакційних витрат, який обґрунтовує Т.А. Корнєєва [5, с. 131-135], потребуватиме класифікації доходів на трансформаційні та трансакційні з відповідною перебудовою ф. 2 «Звіт про фінансові результати». Наслідок такого обліку також очевидний – ускладнення облікової практики.

Слідом за Р.Г. Коузом питання використання ринкового механізму в умовах недосконалої конкуренції досліджував К.Дж. Ерроу (1921 -). У своїй роботі «Неопределенность и экономика благосостояния» (1963 р.) К.Дж. Ерроу довів, що в умовах невизначеності, інформація характеризується витратами на її отримання (в системі бухгалтерського обліку – авт.) та витратами на її передачу. Інформація стає товаром і купується у тих, хто її концентрує, тобто у професіоналів [6, с. 299-300].

Аналізуючи ринок медичних послуг, К.Дж. Ерроу прийшов до висновку, що оскільки якість медичного обслуговування не може бути перевірена до моменту його надання, між клієнтом і лікарем налагоджуються відносини довіри. Для того, щоб підтвердити довіру лікар повинен проявити турботу про благо споживача, а не діяти виключно у власних інтересах [6, с. 304]. Очевидно, що і професію бухгалтера необхідно відмежовувати від бізнесу, для якого отримання прибутку є звичайним правилом. Бухгалтер повинен керуватися етичними нормами, які полягають у виправданні довіри в наданні об’єктивної інформації, на противагу виконання можливих протиправних побажань її принципала (замовника).

Вивчаючи питання невизначеності відносно якості медичних послуг, К.Дж. Ерроу зауважив, що інформації як про наслідки, так і про можливості лікування неодмінно набагато більше у лікаря, ніж у пацієнта. Асиметрія інформації виникає в результаті купівлі медичних послуг, знання про які надто складні [6, с. 307]. Так само і бухгалтер володіє знаннями про якість звітної інформації значно більшими, ніж її окремі користувачі, які можуть приймати звітність за достовірну, зважаючи на те, що її перевірка потребує додаткових витрат.

Важливим питанням, досліджуваним К.Дж. Ерроу, є забезпечення якості медицини шляхом ліцензування професійної діяльності. Наслідком ліцензування є обмеження пропозиції медичних послуг, підвищення вартості цих послуг та висока вартість освіти. У вирішенні питання освіти вчений провідну роль відводить некомерційним агентствам [6, с. 308]. Поряд з цим, вчений зауважує, що і ліцензування, і висока вартість освіти залишають місце на ринку медичних послуг для менш кваліфікованого персоналу. Подібна ситуація спостерігається на вітчизняному ринку аудиторських послуг, які пропонують основні його гравці з «Великої четвірки». Висока вартість навчання за програмами сертифікації, такими як АССА, СРА, забезпечує контроль якості аудиторських послуг, лімітує їх пропозицію та обумовлює їх високу вартість. Разом з тим, різні види аудиторських послуг пропонуються за нижчою ціною іншими виконавцями (агентами), в яких роботу виконують працівники нижчої кваліфікації.

Виходячи з поглядів К.Дж. Ерроу, можна констатувати, що професії бухгалтера притаманний прагматизм, що полягає в служінні суспільству. Ключовим завдання бухгалтерської професії стає подолання невизначеності на ринку бухгалтерських послуг. Вирішити проблему асиметрії інформації можна шляхом формування чітких правил гри – інститутів, таких як, суспільний інститут довіри до професії бухгалтера, інститут ліцензування і контролю якості та інститут професійної сертифікації.

Створення інституту довіри можливе лише в умовах відсутності ідеї максимізації прибутку з боку представників бухгалтерської професії. Наприклад, активне відстоювання високої вартості послуг з бухгалтерського аутсорсінгу викликає недовіру клієнта, оскільки агент опікується прибутком, а не якістю послуг принципалу. Розвиток інституту професійної сертифікації може здійснюватись як державою, так і професійними організаціями, і полягає у підготовці кадрів, які здатні надавати послуги високої якості. Формування інституту ліцензування і контролю якості – це завдання держави. В його основі лежить необхідність обмеження пропозиції та контроль якості послуг, які надають сертифіковані професіонали.

Асиметрія інформації може спричинити формування ринку з високим рівнем невизначеності, так званого «ринку лимонів». Таке поняття ввів Дж. Акерлоф (1940 р. - ) у своїй роботі «Рынок «лимонов»: неопределенность качества и рыночный механизм» (1970 р.), де він вивчав операції купівлі-продажу старих автомобілів («лимонів»). Через високу асиметрію інформації «ринок лимонів» характеризується ризиком безвідповідальності (moral hazard) та проблемою негативного вибору (adverse selection).

Ризик безвідповідальності полягає у виникненні стимулів нечесної поведінки з метою отримання додаткової вигоди. Зважаючи на те, що покупець не може відрізнити хороший автомобіль від старого («лимону»), власник цього автомобіля, знаючи, що він продає «лимон», буде відстоювати ціну, близьку до ціни хорошого автомобіля. Оскільки ціна на «лимон» на порядок нижче ціни хорошого автомобіля, покупець орієнтується саме на неї. В результаті власник хорошого автомобіля не може продати його по справжній вартості і отримує менший прибуток (або збиток), ніж власник «лимону». Як наслідок, «лимони» витіснять з ринку хороші автомобілі. Покупці свідомо вибирають старі автомобілі («лимони»), тобто роблять негативний вибір [7, с. 92].

Розглянемо ринок консультацій з питань оподаткування, на якому дві фірми пропонують послуги високої якості. Очевидно, що фірма, яка надає якісні податкові консультації, несе більші витрати, зокрема, на оплату послуг професіоналів. Інша фірма, маючи низький рівень податкового консультування, використовує незнання цього факту агентами для встановлення вартості послуг, дещо нижчої від вартості, встановленої конкурентом. Вона може дозволити собі демпінг вартості за рахунок менших витрат на оплату праці її низько кваліфікованих працівників. В результаті своєї нечесної поведінки друга фірма отримує прибутки, а перша – поступово втрачає ринок клієнтів. Проявляється «ефект заміщення» якісних послуг неякісними, аж до повного зникнення перших.

Асиметрія інформації здатна зруйнувати ринки якісних товарів, послуг, тому виявлення її причин і шляхи подолання займають центральне місце в дослідженнях інституціоналістів. Головною причиною асиметрії вважається еволюція проблеми «принципал – агент», яка характеризується розбіжністю інтересів принципала (якість) і агента (додаткова вигода) та недосконалістю ринку агентських послуг (пошук інформації потребує понесення трансакційних витрат). На думку Дж. Акерлофа протистояти асиметрії інформації можна шляхом створення інституту гарантії та інституту фірмового знаку [7, с. 102-103]. Для ринку бухгалтерських послуг формування першого інституту означає закріплення зобов’язань, які забезпечують необхідну якість послуг, на рівні контрактів і домовленостей. В основі інституту фірмового знаку лежить повторюваність взаємодії між бухгалтерської фірмою і покупцем її послуг, яка сприяє встановленню довготривалих партнерських відносин і позитивного іміджу.

Питання створення інститутів, їх вплив на трансакційні витрати, невизначеність ринку та розвиток економіки в цілому більш детально дослідив Д.С. Норт (1920 - ) у своїй праці «Институты, институциональные изменения и функционирование экономики» (1990 р.).

Під інститутами Д.С. Норт розуміє обмежувальні рамки, які організовують взаємовідносини між людьми, поділяючи їх на дві групи: формальні (правила, придумані людьми) і неформальні (загальноприйняті умовності і кодекси поведінки) [8, с. 18]. Вчений вказує на принципову відмінність між інститутами (правилами гри) та гравцями (організаціями) – такими як, політичні органи, економічні структури, громадські та освітні установи [8, с. 19-20]. І формальні, і неформальні інститути ведуть до створення організацій, які в міру свого розвитку піддають змінам самі інститути. Останні далеко не завжди є соціально ефективними, вони швидше слугують інтересам тих, хто має вплив на розробку нових правил.

Неформальні інститути (ненаписані звичаї, звички, традиції) характеризуються складністю і здатністю знижувати витрати оцінки та контролю виконання умов обміну, продовжують і модифікують формальні правила, передаються за допомогою соціальних механізмів, є соціально санкціонованими нормами поведінки, які змінюються досить повільно і утворюють культуру.

Формальні інститути мають ієрархічну структуру, починаючи від конституцій і нормативно-законодавчих актів, і закінчуючи індивідуальними контрактами, які визначають структуру прав власності. Серед формальних правил виділяються інформаційні, які встановлюють способи обміну інформацією та форми комунікації між суб’єктами господарювання. Сюди слід віднести міжнародні та національні стандарти обліку, аудиту; механізми формування податкової і статистичної звітності.

В умовах складної контрактної економіки створення інститутів само по собі не усуває можливостей опортунізму, обману та шахрайства. Крім того, інститути змішані між собою: одні зменшують трансакційні витрати, інші – їх збільшують. На думку Норта, ключовою дилемою, яку слід вирішити в процесі дослідження інституціональної еволюції, є забезпечення виконання контрактних умов шляхом контролю з боку третьої сторони [8, с. 55]. Такий контроль над бухгалтерською професією може здійснювати не тільки держава, але і професійні організації, членство в яких без додаткових трансакційних витрат надає гарантію виконання бухгалтером-членом організації укладеного трудового контракту, договору надання послуг тощо. Виховання моральних цінностей, розвиток інновацій також може зменшити трансакційні витрати контролю за дотриманням контрактних домовленостей.

Досліджуючи зв’язок між розвитком інституціональної системи та навиками і знаннями, Д.С. Норт зробив висновок, що інвестиції в навики і знання приносять економічну віддачу [8, с. 104]. Для бухгалтерської професії інвестиції в людський капітал мають ефект позитивної зовнішньої екстерналії, оскільки суспільство отримує ефект у вигляді професіоналів, що сприяє розвитку економіки в цілому.

Напрям розвитку економіки залежить від минулих здобутків і усталених неформальних інститутів, чим і пояснюється той факт, що формальні правила розвинутих держав не спрацьовують в інших країнах («после обретения латиноамериканскими странами независимости федеративные схемы государственного устройства не работали» [8, с. 133]. Так і оцінка біологічних активів (сільськогосподарської продукції) за справедливою вартістю, визначена в міжнародних стандартах фінансової звітності, не проводиться вітчизняними бухгалтерами через відсутність чіткого механізму моніторингу цін на аграрному ринку.

Дослідження Д.С. Норта дають нам підстави для висновку про те, що формальні правила, неформальні обмеження та організації, що ними створюються і під впливом яких вони змінюються, утворюють інституціональну матрицю, яка стимулює ріст продуктивності діяльності завдяки зниженню трансакційних витрат та оперативній реакції на зовнішні зміни. На основі наведеного твердження нами розроблена інституціональна матриця бухгалтерської професії, адаптивні властивості якої дозволяють суспільству очікувати зростаючий економічний ефект від роботи аудиторів і бухгалтерів: практиків, науковців та викладачів (рис. 1).

Звертають на себе увагу неформальні інститути бухгалтерської професії. Під «пережитками» минулого розуміється вплив командно-адміністративної системи на свідомість вітчизняних бухгалтерів, де нормативне регулювання призвичаїло бухгалтерів чекати чітких вказівок і роз’яснень «згори», зробило бюрократичні процедури нормою, а розкрадання соціалістичної власності – найбільшим страхом. В той же час престиж професії бухгалтера, який формувався в англо-американській моделі обліку, вказує на рівень суспільної довіри і відповідальність за прояви нечесної поведінки.


 

Елементи бухгалтерської професії

Функції (права, обов’язки, відповідальність)

Нормативне регулювання

Освіта

Самоорганізація

Етика

Академічна

Професійна

Принципал бухгалтерського обліку і аудиту

Суспільство

Агенти бухгалтерського обліку і аудиту

Організації

Міністерство праці та соціальної політики України

МФБ (IFAC), РМСБО (IASB), Світовий банк (WB), Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Рада ЄС (CEU), Міністерство фінансів України, Аудиторська палата України, галузеві міністерства

Міжнародна асоціація освіти та досліджень в сфері бухгалтерського обліку (IAAER)

Рада з міжнародних стандартів освіти бухгалтерів (IEASB), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), Рада ЄС, професійні бухгалтерські об’єднання, Аудиторська палата України

МФБ, професійні бухгалтерські об’єднання, Аудиторська палата України

Субєкти

Бухгалтер, аудитор, науковець, викладач

Інститути бухгалтерської професії

Формальні

Посадова інструкція

МСФЗ, Директиви ЄС, МСА, П(С)БО, П(С)БО ДС, Положення про ліцензування аудиту, методичні рекомендації, інструкції

Болонська угода, Кодекс етики викладачів бухгалтерського обліку, Велика хартія університетів

МСО, Директиви ЄС, Положення про сертифікацію

Положення про обовязки членів МФБ, Статути, Положення про членство

Кодекс етики професійних бухгалтерів, Кодекс професійної етики аудиторів

Неформальні

 

«Пережитки» минулого в свідомості і поведінці

 

Суспільна довіра, престиж

 

Рис. 1. Інституціональна матриця професії бухгалтера


Положення про те, що основною метою і результатом функціонування економічних інститутів є мінімізація трансакційних витрат розвинув ще один представник інституціоналізму – О.І. Вільямсон у своїй праці «Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация» [9, с. 51]. Шукаючи шляхи зниження трансакційних витрат, автор звертає увагу на трансакційно-специфічні активи, такі як людський капітал, інноваційні продукти. Інвестиції в ці активи дають перевагу перед конкурентами в довгостроковій перспективі, а їх ефект у вигляді трансакційно-специфічної економії на комунікаціях виникає в результаті здатності контрактів адаптуватися до непередбачених обставин [9, с. 119]. При цьому укладаються нові контракти, які враховують новий професійний і технологічний рівень розвитку. Для бухгалтерської професії інвестиції в людський капітал та інновації (наприклад, проведення підвищення кваліфікації фахівців за допомогою он-лайн технологій) слугує фактором підвищення якості професійних послуг. Проте для підприємств такі заходи спричиняють додаткові ризики: мобільність персоналу та підвищення рівня заробітної плати, що, в свою чергу, гальмує стимули для такого фінансування і стримує розвиток професії в цілому.

Висновки. Проведений аналіз праць у сфері інституціональної економічної теорії дає змогу сформулювати інституціональні основи розвитку бухгалтерської професії в Україні:

- трансакційний облік (Р.Г. Коуз). Виділення трансакційних витрат в окремий об’єкт обліку потребує розробки методології трансакційного обліку: формування підходів до їх класифікації, створення аналітичних звітів в системі управлінського обліку. Тобто професія бухгалтера орієнтована на здійснення контролю за виникненням трансакційних витрат для цілей їх економії і збільшення масштабів ринкових трансакцій.

- прагматизм професії (К.Д. Ерроу, Дж. Акерлоф). Професія бухгалтера служить суспільству. Ключовим питанням, яке лежить в основі її поступального розвитку, є подолання асиметрії інформації на ринку бухгалтерських послуг шляхом розбудови правил гри – інститутів, таких як, суспільний інститут довіри до професії бухгалтера, інститут ліцензування і контролю якості, інститут професійної сертифікації, інститут гарантії та інститут фірмового знаку.

- формування інституційної матриці (Д.С. Норт). Зростаючий економічний ефект від професії бухгалтера суспільство може отримати при побудові інституційної матриці бухгалтерської професії, яка складається з елементів професії, інститутів та організацій обліку і аудиту.

- інвестиції в людський капітал та інновації (О.І. Вільямсон). Фінансування бухгалтерської освіти та інноваційних технологій (професійні вебінари, он-лайн комунікації) знижує трансакційні витрати та має ефект зовнішньої позитивної екстерналії для суспільства завдяки підвищенню професійного рівня бухгалтерів і аудиторів.

 

Список використаних джерел

1. Рональд Коуз Фирма, рынок и право [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://inliberty.ru/assets/files/coasepdf.pdf.

2. Замазій О.В. Проблеми обліку трансакційних витрат у діяльності суб’єктів господарювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.library.dgtu.donetsk.ua/fem/vip70/70_14.pdf.

3. Литвиненко В.С. Класифікація трансакційних витрат для цілей побудови системи бухгалтерського обліку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Oif_apk/2010_1/11_Litv.pdf.

4. Ющак Ж.М., Мельник С.І. Трансакційні витрати у вітчизняній обліковій системі: ХХІ століття – нове уявлення майбутнього [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ztu.edu.ua/ua/science/publishing/wzbirnik/econom/1_13/16.pdf.

5. Корнеева Т.А. Трансакционные и трансформационные издержки в системе функционирования консолидированных групп [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://auditfin.com/fin/2006/4/Korneeva/Korneeva%20.pdf.

6. Кеннет Дж. Эрроу Неопределенность и экономика благосостояния [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.seinstitute.ru/Files/veh4-2-8_Arrow_p293-338.pdf.

7. Джордж Акерлоф «Рынок «лимонов»: неопределенность качества и рыночный механизм» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dofa.ru/Dumnaja/4_PRIET/Akerlof.pdf.

8. Дуглас Норт Институты, институциональные изменения и функционирование экономики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://financepro.ru/economy/7564-d.-nort.-instituty-institucionalnye-izmenenija-i.html.

9. Оливер И. Уильямсон Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.econ.msu.ru/cmt2/lib/c/750/file/Wilyamson-EcInstCap.doc.