banner-mia2.gif

УДК 657.371:657.411

А.В. БОДНАРЧУК, аспірант,

ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН

 

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

 

Питання, які розглядаються:

· Визначені об'єкти інвентаризації власного капіталу.

· Розроблено методику проведення інвентаризації власного капіталу та запропоновано форму бланка інвентаризаційного опису.

Ключові слова: власний капітал, інвентаризація, об’єкти інвентаризації.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

· Определены объекты инвентаризации собственного капитала.

· Разработана методика проведения инвентаризации собственного капитала и предложена форма бланка инвентаризационной описи.

Ключевые слова: собственный капитал, инвентаризация, объекты инвентаризации.

 

Issues that are examined:

· The objects of inventory of own capital were defined.

· Developed the method of conducting of inventory of own capital and propounded a form of inventory list.

Keywords: own capital, inventory, inventory items.

 

Постановка проблеми. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон про бухоблік) "облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності". Метою облікової політики є забезпечення користувачів фінансової звітності достовірною інформацію про майновий та фінансовий стан підприємства та результати його діяльності. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка [1].

Інвентаризація є одним з основних методів бухгалтерського обліку. За допомогою інвентаризації забезпечується виявлення можливих розходжень між даними в обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Проте, при проведенні інвентаризації власного капіталу виникають проблеми пов’язані з відсутністю науково-обґрунтованої методики проведення інвентаризації власного капіталу.

Отже, метою даного дослідження є визначення переліку об’єктів та розробка методики проведення інвентаризації власного капіталу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню проблемних питань пов’язаних з проведенням інвентаризації присвячують свої праці ряд вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Бардаш С.В., Дмитриєв М.В., Палій В.Ф., Соколов Я.В та інші. Проте, залишається багато практичних та теоретичних проблем, які потребують вирішення.

Виклад основного матеріалу. Бухгалтерський облік призначений для точного відображення стану господарських засобів і джерел їх формування. Проте, навіть найдосконаліша постановка бухгалтерського обліку на підприємстві, своєчасне та точне документальне оформлення господарських операцій не дає 100 % гарантії у співставності облікових даних і фактичної їх наявності. Це пояснюється тим, що окремі господарські явища як всихання, пересортиця, зловживання, крадіжки та інші в момент їх виникнення не відображаються в документах. Це призводить до невідповідностей та розбіжностей.

Для виявлення таких розбіжностей, а також встановлення реального стану господарських засобів проводять інвентаризацію. Інвентаризація дозволяє перевірити чи усі господарські операції були оформлені документами та відображені у бухгалтерському обліку, а також вносить необхідні виправлення та уточнення [2, с. 56].

Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку, а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також упорядкування складського господарства, оскільки, при її проведенні одночасно перевіряють стан складських приміщень, правильність зберігання матеріальних цінностей, справність ваговимірних приладів.

Інвентаризація фінансових розрахунків допомагає уточненню розрахункових відносин з дебіторами і кредиторами, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни.

Основними завданнями інвентаризації є:

а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів [3].

Необхідною умовою для проведення інвентаризації є визначення об’єктів перевірки. Оскільки, об’єкти розкривають зміст та визначають методику інвентаризації.

В економічній літературі приділено недостатньо уваги дослідженню об’єктів, які підлягають інвентаризації. Опрацювавши праці провідних вчених присвячені питанням інвентаризації [4, 5, 6] можна зробити висновки, що деякі вчені відносять до об’єктів інвентаризації лише господарські засоби підприємства, залишаючи поза увагою власний капітал і зобов’язання, перевірка яких є невід’ємною складовою інвентаризаційного процесу.

Серед них можемо виділити думку Бардаша С.В., який стверджує про неможливість проведення інвентаризації джерел власних засобів, обґрунтовуючи це тим, що до них не можна застосувати органолептичні прийоми [10, с. 43]. Проте, ми притримуємось думки тих вчених, які наголошують на необхідність проведення інвентаризації власного капіталу [11, с. 344]. Оскільки, він виступає основою фінансування господарської діяльності підприємства, а також вказує на фінансову незалежність від кредиторів.

В сучасних умовах при інвентаризації не можна обмежуватись лише традиційними органолептичними прийомами. Крім них на практиці застосовують документальну перевірку, проведення розрахунків окремих облікових показників, встановлення відповідності прийнятих в обліку оцінок активів та зобов’язань чинним національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, перевірку правильності визнання активів та визначення їх стану.

Помилковими є погляди вчених, які виділяють лише ті об’єкти, які не знайшли документального відображення в первинному обліку [7, 8, 9]. Проте, це суперечить самому визначенню та сутті інвентаризації.

Часто в літературі зустрічається економічна категорія "інвентаризація статей балансу" [12, с. 77; 13, с. 187; 14, с. 23]. Виходячи з цього об’єктом інвентаризації є всі статті бухгалтерського балансу.

Однак, повним та достовірним визначенням інвентаризації, на нашу думку, є визначення групи вчених, які вважають, що до об’єктів, які підлягають інвентаризації, включаються господарські засоби та їх джерела, що фактично відповідає активу і пасиву балансу [15, 16, 17]. Отже, власний капітал та його складові є об’єктом інвентаризації (рис. 1).

Image

 

Рис. 1. Об’єкти інвентаризації власного капіталу

 

Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Активи, сформовані за рахунок інвестованого в них власного капіталу, є чистими активами підприємства. До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Зміст складових власного капіталу

№ з/п

Елементи власного капіталу

Зміст

1

Статутний капітал

Зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в установчих документах

2

Пайовий капітал

Сума пайових внесків фізичних і юридичних осіб, якщо це передбачено установчими документами

3

Додатковий капітал

Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний дохід). Сума дооцінки необоротних активів, безоплатно отриманих необоротних активів підприємством від фізичних або юридичних осіб, інші види додаткового капіталу

4

Резервний капітал

Сума резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або установчих документів

5

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Прибуток, реінвестований у підприємство, або непокритий збиток

6

Неоплачений капітал

Заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу, яка виражається в сумі неоплаченого внеску, розмір якого визначений в установчих документах

7

Вилучений капітал

Суму коштів тимчасово вилучених з фінансово-господарського обороту підприємства

 

Питання порядку проведення інвентаризації визначені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 року [3].

Залежно від об'єктів інвентаризації методика її проведення змінюється. Для проведення інвентаризації на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію у складі Голови та членів комісії. Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвентаризацію, виявляє та підраховує в натурі (зважуванням або обмірюванням) фактичну наявність цінностей, які перевіряються. Результати інвентаризації записують до інвентаризаційного опису встановленої форми.

Перед початком інвентаризації від матеріально відповідальної особи беруть розписку в тому, що всі документи на оприбуткування і витрачання цінностей здано до бухгалтерії і ніяких не оприбуткованих чи не списаних цінностей у неї немає.

Якщо серед цінностей, які інвентаризуються, є предмети, що не належать підприємству, а тимчасово зберігаються в ньому, їх також слід проінвентаризувати і внести до окремого інвентаризаційного опису. На виявлені при інвентаризації зіпсовані чи непридатні матеріальні цінності складають акт, в якому зазначають ступінь непридатності, а також причини й осіб, з вини яких були зіпсовані цінності.

Інвентаризаційні описи підписує інвентаризаційна комісія і матеріально - відповідальна особа, яка до підпису має зазначити, що матеріальні цінності, перелічені в цій відомості, прийняті на відповідальне зберігання і жодних претензій до інвентаризаційної комісії у неї немає. Підписані інвентаризаційні описи здають для перевірки до бухгалтерії.

Залежно від повноти охоплення перевіркою цінностей інвентаризації бувають повними і вибірковими (частковими). На практиці часто використовують вибіркову інвентаризацію, яка передбачає перевірку певної частини коштів або окремих груп і видів товарів, матеріалів. При вибірковій інвентаризації перевіряють найбільш цінні товари, а також наднормативні запаси і матеріали, які довгий час зберігаються на складах без руху, що мають підвищений попит.

Інвентаризація власного капіталу має свої особливості і полягає у підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником або засновником, а також обґрунтованості розміру окремих його складових. Тобто, при інвентаризації виявляються по відповідних документах залишки на таких рахунках, встановлюються терміни зобов’язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників в статутному капіталі.

Результати інвентаризації повинні відображатися в інвентаризаційних описах. В зв’язку з відсутністю останнього, був розроблений бланк форми інвентаризаційного опису "Інвентаризаційний опис власного капіталу" (рис. 2).

______________________

підприємство, організація

Ідентифікаційний код ЄДРПОУ                                                      ________________________

 

 

ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ ОПИС _______ на __________________20___ р.

 

Інвентаризація власного капіталу проведена на підставі наказу (розпорядження)

 

від _________________ 20 __ р. № ________________

 

п/п

Об’єкт інвентаризації

Одиниця виміру, грн.

Встановлений розмір ( за даними установчих документів та внутрішніх положень)

За даними бухгалтерського обліку

Результати інвентаризації (лишки, нестача)

1

Статутний капітал

 

 

 

 

2

Пайовий капітал

 

 

 

 

3

Додатковий капітал

 

 

 

 

4

Резервний капітал

 

 

 

 

5

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

 

 

 

 

6

Вилучений капітал

 

 

 

 

7

Неоплачений капітал

 

 

 

 

 

Всього за описом порядкових номерів _______________ з № ___________ по № _____________

прописом

 

Голова комісії ________________ __________________________________ __________________

посада прізвище, ім’я, по батькові підпис

 

Члени комісії ________________ __________________________________ __________________

посада прізвище, ім’я, по батькові підпис

 

________________ __________________________________ ______________________________

посада прізвище, ім’я, по батькові підпис

 

________________ __________________________________ ______________________________

посада прізвище, ім’я, по батькові підпис

 

Рис. 2. Інвентаризаційний опис власного капіталу

 

При інвентаризації власного капіталу інвентаризуються усі його складові починаючи з статутного капіталу.

Статутний (пайовий) капітал - початкова складова власного капіталу, що формується засновниками при створенні підприємства, з метою забезпечення його активами для здійснення господарської діяльності. Важливість проведення інвентаризації статутного капіталу випливає з функцій які він виконує, а саме:

1. Заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.

2. Відповідальності та гарантії. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим вищою є його кредитоспроможність.

3. Захисна функція.

4. Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у статутний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5. База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу.

6. Функція управління та контролю.

При інвентаризації перевіряються установчі документи (статут або установчий договір), звіряють сальдо по аналітичному обліку по кожному учаснику. Достовірність записів на рахунках 40 "Статутний капітал" та 46 "Неоплачений капітал" підтверджують первинними документи (прибутковими касовими ордерами, виписками банку, накладними, актами приймання-передачі та інші). На кінець звітного року перевіряють розмір статутного капіталу, з метою контролю правильності оцінки і відображення в обліку операцій зменшення або збільшення статутного капіталу, а також визначають вартість чистих активів, звіряючи з величенною статутного капіталу. Одночасно з статутним капіталом звіряють і неоплачений, який відображає заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу. Перевіряють правомірність, правильність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу та його погашення.

Додатковий капітал призначений для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. При інвентаризації додаткового капіталу перевіряють:

1. Правильність розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку.

2. Правильність визначення величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її відображення в облікових регістрах.

3. Правильність розрахунку емісійного доходу і його відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Повноту оприбуткування безоплатно одержаних необоротних активів.

Резервний капітал – частина власного капіталу підприємства, що створюється за рахунок щорічних відрахувань з прибутку, є джерелом для соціального розвитку підприємства, відшкодування втрат, а також для виплати дивідендів і поповнення капіталу у випадках недостатності прибутку. При інвентаризації перевіряють дотримання передбаченого статутом розміру правомірності використання коштів резервного капіталу, а також дотримання передбаченого законодавством розміру щорічних відрахувань до резервного капіталу, порядку відображення операцій на бухгалтерських рахунках.

При інвентаризації нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) перевіряють достовірність розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року, минулих років, а також правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у минулих роках.

Інвентаризація вилученого капіталу передбачає перевірку правомірності викупу, продажу та анулювання акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку, реєстрі акціонерів та звітності.

Висновки. Таким чином, на основі дослідження законодавчо-нормативної бази з питань проведення та організації інвентаризації, аналізу економічної літератури, а також вивчення практики здійснення інвентаризації визначено перелік об’єктів інвентаризації власного капіталу, розроблено форму бланку інвентаризаційного опису та запропоновано методику проведення інвентаризації.

При цьому залишаються невирішеними питання пов’язані з документальним та методичним забезпеченням, які потребують подальших розробок.

 

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.1999 р. № 996: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ "Ліга". – 1999 – 2011.

2. Дмитриев М.В. Бухгалтерский учет и анализ хозяйственной деятельности промышленного предприятия: учебник. – [3-е издание, дополненное и переработанное] / М.В. Дмитриев, А.М. Дмитриев. – М.: Издательство "Экономика", 1968. – 549 с.

3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.1994 р. № 69: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Ліга: еліт Закон Copyright: ІАЦ "Ліга". – 1994 – 2011.

4. Галкин А.Ф. Теория бухгалтерского учёта: [Учеб. пособие для сельскохозяйственных вузов] / А.Ф. Галкин, Н.Ф. Огийчук, Г.И. Войчук. – [2-е издание, доп. и перераб.]. – М.: Статистика, 1976. – 336 с.

5. Мочерний С.В. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1. ред.кол.: С.В. Мочерний та ін. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 864 с.

6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – [2-е вид., перероб. і доп.] / В.В. Собко. – К.: КНЕУ, 1999. – 500 с.

7. Грабова Н.Н. Бухгалтерский учёт в производственных и торгових предприятиях 2000 : Учебное пособие для вузов. / Н.Н. Грабова, В.Н. Добровский. Под ред. М.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.

8. Кузьминський А.М. Теорія бухгалтерського обліку: [підручник для вузів] / А.М. Кузьминський, Ю.А. Кузьминський. – К.: Все про бухгалтерський облік, 1999. – 288 с.

9. Палий В.Ф. Введение в теорию бухгалтерського учёта / В.Ф. Палий, Я.В. Соколов. – М.: Финансы, 1979. – 303 с.

10. Бардаш С.В. Інвентаризація: теорія, практика, комп’ютеризація / Бардаш С.В. - Житомир: ЖІТІ, 1999. – 372 с.

11. Бухгалтерский учет / [Е.П. Козлова, Н.В. Парашутин, Т.Н. Бабченко, Е.Н. Галанина]. - М.: Финансы и статистика, 1995. – 464 с.

12.  Демченков В.С. Методы счётной проверки отчёта промышленного предприятия / В.С. Демченков, З.А. Куферштейн. - М.: Финансы и статистика, 1981. – 95 с.

13. Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – [4-е вид., випр. та доп.] / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. - К.: Т-во "Знання", КОО; Л.: Вид-во Львів. банк. ін-ту НБУ. – 566 с.

14.  Патров В.В. Как читать баланс / Патров В.В., Ковалёв В.В. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 128 с.

15. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: [Навчальний посібник для вузів] / За ред. Ф.Ф. Бутинця, М.М. Кацупатрого. – Житомир: Рута, 2003. – 512 с.