banner-mia2.gif

Підприємство на 01.01.05 показує балансові збитки (власний капітал позитивний). У першому розділі пасиву нічого, крім статутного капіталу й збитків немає. Відповідно до положень нового ГКУ[1], підприємство зобов'язане зменшити розмір статутного фонду до суми чистих активів на дату балансу. Податкові органи трактують таке зменшення як безкоштовну передачу (ЗУ № 334/94-ВР[2]) і нараховують податок на прибуток на суму зменшення статутного капіталу (по-суті, на суму збитків). З іншого боку, не роблячи нічого (не зменшуючи статутний фонд) - при черговій перевірці виявляється недотримання норм ГКУ1 і знову ж нараховується той же податок (тільки з якого моменту буде вважатися недоїмка зовсім не зрозуміло).

Такі випадки претензій податкової, при тім, що норма діє не більше місяця, уже не рідкість.

Прошу представити Вашу точку зору по даному питанню.

Які шанси уникнути оподатковування в цьому випадку, відстояти свої інтереси в суді?

Особливо цікавить:

1.       З якої дати буде вважатися недоїмка ( якщо взагалі нічого не робити, і якщо зменшити статутний фонд)

2.       Що означає «за результатами року» - коли властиво провадити зменшення.

3.       В умовах, коли підприємство не має право зменшувати статутний капітал без перереєстрації статутних документів, чи може статутний фонд бути зменшений з обліком всіх юридичних дротиків і переписок з акціонером, наприклад у листопаді 2005 року?

 

Стосовно статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю, новим Цивільним кодексом України (ЦКУ) встановлено три принципові моменти:

1. Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Чому мінімальний, пояснює новий механізм коригування статутного фонду залежно від вартості чистих активів товариства за підсумками фінансового року.

Зокрема, ЗУ № 1576-XII[3] передбачено, що зміна статутного фонду можлива лише після 100% формування статутного фонду та забороняє його зменшення без згоди кредиторів ТОВ.

2. Розмір статутного капіталу ТОВ не може бути менше розміру, встановленого законом.

Так, згідно з ЦКУ[4], розмір статутного капіталу ТОВ не може бути менше розміру, встановленого законом. Безперечно, цей припис стосується вже діючого підприємства. Закон же про господарські товариства, на який у цьому випадку посилається ЦКУ[5], поки що встановлює мінімальний розмір статутного фонду ТОВ виключно на етапі його створення – у прив’язці до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент створення товариства. Іншого механізму встановлення мінімального розміру статутного фонду та порядку його розрахунку на сьогодні законодавством не передбачено.

3. У процесі подальшої діяльності ТОВ, турбуючись про підтримання на належному рівні гарантій власних кредиторів, повинні чітко відстежувати паритет між величиною зареєстрованого статутного фонду і реальною вартістю своїх чистих активів, а також стежити за тим, щоб під час таких коригувань величина статутного фонду в співвідношенні з вартістю чистих активів не зменшувалась нижче встановленого законом мінімуму. Нормою ЦКУ[6] визначено, що якщо після закінчення другого або кожного наступного фінансового року діяльності товариства вартість його чистих активів виявиться менше статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку. При цьому, згідно з нововведеннями ЦКУ, зменшення статутного капіталу ТОВ «допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань товариства та відшкодування їм збитків».

Зауважимо, що на сьогодні згаданий порядок повідомлення кредиторів товариства на законодавчому рівні ще не встановлено, у зв’язку з чим можна рекомендувати процедуру, що застосовується в судовій практиці, – направляти відповідні повідомлення листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Що стосується ТОВ, то вони можуть уникнути необхідності зменшення статутного фонду, прийнявши рішення про здійснення додаткових внесків, які перекривають своєю вартістю необхідне зменшення статутного фонду (хоча в ЦКУ цієї умови й немає). Судячи з усього, таке рішення може бути прийнято в будь-який момент до реєстрації змін до статуту, пов’язаних з обов’язковим зменшенням статутного фонду.

28 серпня 2003 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до статті 52 Закону України «Про господарські товариства» № 4064, автори якого пропонують установити мінімальний розмір статутного фонду ТОВ у сумі 20,0 тис. грн.

При чинній на сьогодні редакції ЗУ № 1576-XII[7], навіть в умовах дії ЦКУ, різний за величиною статутний фонд для товариств однієї форми буде законним. У цьому питанні ЦКУ[8] не вніс нічого нового до того, що вже визначено ЗУ № 1576-XII1: необхідно лише стежити, щоб розмір зареєстрованого статутного фонду не зменшувався нижче за його мінімальну суму, розраховану на момент створення товариства. У зв’язку з цим, напевно, незайвим буде пригадати хронологію законодавчих вимог до статутного фонду ТОВ (див. таблиці 1 і 2).

 

Таблиця 1

Вимоги до величини статутного фонду ТОВ,

установлені Законом про господарські товариства

№ п/п

Статутний фонд не може бути менше

до

31.01.1994 р.

з 31.01.1994 р.

з 27.05.1999 р.

1

2

3

4

5

1

ТОВ

50 тис. карбованців

625 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства 

100 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства 

 

Таблиця 2

 

Законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати

 

 

Тер

мін дії 

 

01.12.93 – 29.02.96 

 

01.03.96 – 01.09.96 

 

02.09.96* –

31.12.97 

 

01.01.98 – 30.06.98 

 

01.07.98 – 31.12.98 

 

01.01.99  – 31.03.2000 

 

01.04.

2000

 – 30.06.

2000 

 

01.07.

2000 –31.12.

2001

 

01.01.

2002 – 30.06.

2002 

 

01.07.

2002 – 31.12.

2002 

 

01.01.

2003 – 30.11.

2003 

 

01.12.

2003 – 31.10.

2004

 

Роз-мір 

 

60000 крб.  

 

1500000 крб. 

 

15 грн. 

 

45 грн.

 

55 грн. 

 

74 грн. 

 

90 грн. 

 

118 грн. 

 

140 грн. 

 

165 грн. 

 

185 грн. 

 

205 грн. 

____________

* У зв’язку з проведенням в Україні грошової реформи.

 

Звертаємо Вашу увагу на те, що ЦКУ[9] передбачено, що ЦКУ[10] застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (01.01.2004 р.). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦКУ2, положення ЦКУ2 застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Зауважуємо, що у разі невиконання вимог ЦКУ2, відповідно до ГКУ[11], на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом, може бути скасовано (припинено) державну реєстрації суб'єкта господарювання.

Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання.

Таким чином, проведення коригування статутного фонду відповідно до вартості чистих активів товариства, являється необхідністю і є реальністю вже за даними річної фінансової звітності за 2004 рік.

 

Для визначення умов проведення коригування статутного фонду необхідно:

По-перше, визначити поняття «чисті активи». У ЦКУ2 йдеться про показник чистих активів, розрахований виключно за підсумками фінансового року (за підсумками річної фінансової звітності). Нагадаємо, що П(С)БО № 19 визначає чисті активи як активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань. Інакше кажучи, чисті активи – це не що інше, як власний капітал підприємства

По-друге, визначити методику розрахунку чистих активів товариства. Показник вартості чистих активів підприємства підлягає порівнянню з вартістю статутного фонду, зареєстрованого в установленому порядку та зазначеного в його установчих документах.

 

Слід зазначити, що з метою впровадження єдиного підходу до розрахунку вартості чистих активів акціонерними товариствами та реалізації положень ЦКУ[12], Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку розроблено та схвалено Методичні рекомендації щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств[13]. Зокрема, для визначення вартості чистих активів складається розрахунок за даними бухгалтерської звітності відповідно до П(С)БО № 2[14].

 

До складу активів, які приймаються до розрахунку, включаються:

Необоротні активи (код рядка балансу - форма 1, далі - р.): 

  

2.1. Необоротні активи:

 

- нематеріальні активи (залишкова вартість) 

р. 010 

- незавершене будівництво 

р. 020 

- основні засоби (залишкова вартість) 

р. 030 

- довгострокові фінансові інвестиції 

р. 040 

- інші фінансові інвестиції 

р. 045 

- довгострокова дебіторська заборгованість 

р. 050 

- інші необоротні активи, включаючи відстрочені податкові активи 

р. 060 + р. 070 

2.2. Оборотні активи (розділ 2 балансу): 

  

- запаси 

р. 100, 110, 120, 130, 140 

- векселі одержані 

р. 150 

- дебіторська заборгованість 

р. 160, 170, 180, 190, 200, 210 

- поточні фінансові зобов'язання 

р. 220 

- грошові кошти 

р. 230, 240 

- інші оборотні активи 

р. 250 

2.3. Витрати майбутніх періодів 

р. 270 

 

До складу зобов'язань, що приймаються до розрахунку, включаються:

3.1. Довгострокові зобов'язання 

р. 440, 450, 470, 460 

3.2. Поточні зобов'язання, в т. ч. 

  

- короткострокові кредити банків  

р. 500 

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 

р. 510 

- видані векселі 

р. 520 

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 

р. 530 

- поточні зобов'язання за розрахунками: 

  

- з одержаних авансів 

р. 540 

- з бюджетом 

р. 550 

- з позабюджетних платежів 

р. 560 

- зі страхування 

р. 570 

- з оплати праці 

р. 580 

- з учасниками 

р. 590 

- із внутрішніх розрахунків 

р. 600 

- інші поточні зобов'язання 

р. 610 

 3.3. Забезпечення наступних виплат і платежів 

р. 430 

3.4. Доходи майбутніх періодів 

р. 630 

 

Визначення вартості чистих активів АТ проводиться за формулою:

Чисті активи = (2.1 + 2.2 + 2.3) - (3.1 + 3.2 + 3.3 + 3.4).

Оскільки, норми П(С)БО № 2[15] застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ), то вищезазначену методику визначення розміру чистих активів можна застосовувати і ТОВ.

По-третє, провести порівняння показників «чисті активи» та «статутний фонд». Перевищення вартості чистих активів над величиною статутного фонду ні до чого не зобов’язує. Зобов’язує якраз протилежне: товариство має здійснити зменшення свого статутного фонду в установленому порядку до величини чистих активів, але, звичайно, лише в тому випадку, якщо «є куди» зменшувати, тобто в результаті такого зменшення статутний фонд не повинен стати менше нормативної величини, визначеної законодавством на момент реєстрації товариства.

Якщо, у результаті зменшення розмір статутного фонду виявиться меншим нормативної величини, визначеної законодавством на момент реєстрації товариства, відповідно до вимог ЦКУ[16] повинна бути виконана умова обов’язкової ліквідації товариства з недостатніми чистими активами, якщо цей обов’язок не буде виконано в добровільному порядку, очевидно, може бути застосовано статтю 110 «Ліквідація юридичної особи» ЦКУ, яка передбачає ліквідацію юридичної особи за рішенням суду на підставі заяви органу державної реєстрації, або ж статтю 19 Закону “Про господарські товариства”, що передбачає ліквідацію товариства на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства (у тому числі й податкових органів), у разі систематичного чи грубого порушення ним законодавства. Втім, у межах такого судового розгляду, відстоюючи збереження підприємства та робочих місць, цілком можна буде просити суд не зобов’язувати власника (власників) чи уповноважений орган здійснити ліквідацію підприємства, а дозволити їм залучити додаткові внески або здійснити реорганізацію з метою усунення допущеного порушення вимог ЦКУ2 до статутного капіталу.

Враховуючи те, що з прийняттям ГКУ[17] та ЦКУ[18] ЗУ № 1576-XII[19] не втратив чинності та діє в частині, що не суперечить прийнятим кодексам, то на даний час при визначенні порядку збільшення статутного фонду слід керуватися нормами, встановленими зазначеними кодексами та Законом.

1. Щодо запитання - коли і в який термін може збільшуватися (зменшуватися) статутний фонд - повідомляємо наступне.

Відповідно до ГКУ[20], товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

 

Відповідно до ЗУ № 1576-XII[21], збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.

 

У випадку збільшення розміру статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, розмір, форма і порядок внесення учасниками додаткових вкладів встановлюється загальними зборами товариства з дотриманням вимог ЗУ № 1576-XII[22].

 

Згідно з ГКУ[23], фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

2. Стосовно порядку внесення коштів - до реєстрації відповідних змін чи після, повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 87 ГКУ[24] рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Отже, орган державної реєстрації проводить реєстрацію не факту збільшення (зменшення) розміру статутного фонду товариства, а рішення товариства про зміни розміру статутного фонду товариства, яке після цього набирає юридичної сили.

3. Стосовно питань, як здійснюється контроль за поповненням статутного фонду, хто контролює формування, збільшення, зменшення, поповнення статутного фонду підприємств.

Відповідно до ГКУ[25], учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, виконувати рішення його органів управління, вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та ЗУ № 1576-XII[26].

Діючі нормативно-правові акти не передбачають покладення функцій по здійсненню контролю за формуванням статутного фонду при збільшенні, зменшенні, поповненні його на будь-який окремий орган державної виконавчої влади.

Вищевикладене зазначено також у листі № 1776[27].

Вважаємо за потрібне нагадати деякі законодавчі нюанси щодо організаційних моментів з процедури внесення змін до статуту.

Відповідно до ЗУ № 1576-XII[28], позачергові збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш, ніж за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ЗУ № 1576-XII[29]).

Щодо документів, які повинні надаватися органу державної реєстрації, повідомляємо, що вичерпний перелік документів наведено в ЗУ № 755–ІV[30].

Відповідно до ЗУ № 755–ІV[31], державна реєстрація (перереєстрація ) в органах державної влади відбувається протягом 3-х робочих днів з дати надходження документів.

Відповідно до ЗУ № 1576-XII[32], Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Таким чином, саме за цією датою в бухгалтерському обліку підприємства повинні відображатися господарські операції з заборгованості підприємства перед засновниками (учасниками) ТОВ по поверненню частки внесків та супроводжуються наступними бухгалтерськими записами:

         Дт 40 Кт 672 - нарахована сума відшкодування збитків власникам у зв’язку із зменшенням статутного фонду;

         Дт 452 Кт 443 - набуло чинності рішення Товариства про зміну статутного фонду.

Виплата учаснику за згодою сторін здійснюється або в грошовій, або в натуральній формі. На вимогу учасника та за згодою товариства йому повністю або частково може бути повернено його вклад у натуральній формі (наприклад, внесене учасником до статутного фонду обладнання). Слід зауважити, що товариство може відмовитися від повернення учаснику його вкладу, внесеного в натуральній формі. Річ у тому, що майно, внесене учасниками до статутного фонду, є власністю товариства і більше не належить учаснику. У зв'язку із цим, повернення майна учаснику в натурі може бути здійснено тільки за згодою товариства, а в разі його (товариства) відмови права вимоги цього майна учасник не має.

Майно, передане товариству тільки в користування, повертається учаснику в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до ЗУ № 1576-XII[33], виплата учаснику належної йому частини вартості майна здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, але не пізніше 12 календарних місяців від дати набуття чинності рішення Товариства про зменшення статутного фонду.

У ТОВ, відповідно до ЗУ № 334/94-ВР[34], операція з погашення корпоративних прав у зв'язку з виходом учасника з товариства (або поверненні йому частки при зменшенні статутного фонду) не спричинить жодних податкових наслідків, тобто ні доходи, ні витрати в окремому обліку, передбаченому для «цінно паперових» операцій, у нього не виникають, оскільки норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Що стосується податкових наслідків виплати учаснику належної йому частки в статутному фонді (внаслідок зменшення статутного фонду), то все залежить від того, яке майно йому виплачуватиметься. Якщо виплата провадиться грошовими коштами, підстав для відображення валових доходів і зобов'язань щодо ПДВ у емітента немає, оскільки така операція не є продажем.

Що стосується виплати частини майна учаснику в натуральній формі, така операція підпадає під визначення продажу (наявний факт переходу права власності на майно), а отже, в емітента виникають валові доходи і податкові зобов'язання щодо ПДВ при здійсненні такої операції. Єдиним винятком з позиції обкладення ПДВ (зобов'язання не виникають) є операція з повернення учаснику основних фондів, раніше внесених ним як внесок до статутного фонду (ЗУ № 168/97-ВР[35]).

Якщо учаснику повертається інший об'єкт основних фондів, ніж той, який було внесено ним до статутного фонду, то ЗУ № 168/97-ВР[36] не застосовується і така операція обкладається ПДВ на загальних підставах.

Ситуація 1. Коли розрахована належна частка статутного фонду засновнику при його зменшенні, але ТОВ не буде повертати її засновнику.

Звертаємо вашу увагу на те, що лише у тому випадку, коли  грошові кошти передаються власнику корпоративних прав у погашення існуючої перед ним заборгованості, така операція не потрапляє під надання безповоротної фінансової допомоги і саме тому не застосовуються норми ЗУ № 334/94-ВР[37], тому що така операція не є продажем.

Однак, відповідно до ЗУ № 334/94-ВР[38], платник податку – покупець (бо в даному випадку ТОВ придбаває частину статутного фонду) зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені ЗУ № 334/94-ВР[39], поширюються також на випадки, коли покупець (ТОВ) не надав відповідь на претензію (засновника), надіслану продавцем (засновником), у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені ЗУ № 334/94-ВР[40], застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у вказаному  підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених ЗУ № 334/94-ВР[41] вказаного підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець (ТОВ) погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

 

Стосовно ПДВ, то сума не повернених внесків не буде оподатковуватися ПДВ, так як вказані операції не є операціями з продажу відповідно до вимог ЗУ № 334/94-ВР[42].

Ситуація 2. Коли сума збитків ТОВ дорівнює сумі внесків в статутний фонд ТОВ.

 

Відповідно до ЗУ № 1576-XII[43], підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, але в даному випадку, засновники отримали збитки внаслідок недбалого господарювання за рахунок зроблених внесків до статутного фонду ТОВ.

Як вже зазначалося вище, у випадку, коли статутний фонд дорівнює сумі збитків, а засновники  ТОВ не прийняли рішення про поповнення статутного фонду, то новий ЦКУ[44] вимагає примусову ліквідацію ТОВ у судовому порядку на підставі подання органу державної реєстрації та відповідно до ЗУ № 1576-XII[45] на підставі подання органів, що контролюють ТОВ (в тому числі ДПІ).

При здійсненні процедури з ліквідації ТОВ є вимоги щодо порядку розподілу власного капіталу товариства при його ліквідації.

Відповідно до П(С)БО № 2[46], власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Так, відповідно до ЗУ № 1576-XII[47], грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Якщо сума збитків дорівнює сумі статутного фонду, при ліквідації ТОВ засновникам вже нічого не залишається (крім отриманих збитків). Таким чином, при ліквідації ТОВ з метою оподаткування розраховано сума виплати засновникам дорівнює нулю (або від’ємне значення), не буде в даному випадку застосовуватися і норми ЗУ № 334/94-ВР[48], так як від засновників ТОВ отримало нуль (або від’ємне значення).

Використані нормативні документи:

1.           Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

2.           Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV.

3.           Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

4.           Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.  № 168/97-ВР.

5.           Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 р. № 755–ІV.

6.           Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ. (зі змінами та доповненнями).

7.           П(С)БО № 2 “Баланс”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України  від 31.03.1999 р. № 87.

8.           П(С)БО № 19 “Об’єднання підприємств”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163.

9.           Рішення «Про схвалення  Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств»  від 17.11.2004 р. № 485.

10.        Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва «Про порядок збільшення статутного фонду» від 23.03.2004 р. № 1776.

 

Матеріал підготували: к.е.н. В.П. Бондар, головний партнер АФ MGI „Консалтинг ЛТД”,

та к.е.н. М.Д. Корінько, експерт-бухгалтер ПП «Бюро судових експертиз»

 

за участю спеціалістів АФ MGI „Консалтинг ЛТД”: аспіранта кафедри бухгалтерського обліку та аудиту ДАСОА Д.С. Сушко, аспіранта кафедри бухгалтерського обліку та аудиту ДАСОА Т.М. Ковбич, аспіранта кафедри бухгалтерського обліку та аудиту ДАСОА Т.А. Калюти, Н.В. Горічко; експерта-бухгалтера, зав. сектором ЛСЕД КНДІСЕ А.П. Чередніченко; аспіранта кафедри бухгалтерського обліку та аудиту КНЕУ В.О. Ворони; аспіранта кафедри бухгалтерського обліку та аудиту ДАСОА М.В. Клочкова та головного бухгалтера ВАТ «Квазар» Ю.Ф. Заріцького



[1] ГКУ1

[2] пп. 4.1.6. ЗУ № 334/94-ВР3

[3] п.16 гл.2 р. І ЗУ № 1576-XII6

[4] ст. 144, 151, 155 ЦКУ2

[5] ЦКУ2

[6] ч.4 ст. 144 ЦКУ2

[7] ЗУ № 1576-XII6

[8] ЦКУ2

[9] п. 4 Прикінцевих положень ЦКУ2

[10] ЦКУ2

[11] п.15 ст.58 ГКУ1

[12] ст. 155 ЦКУ2

[13] Рішення № 4859

[14] П(С)БО № 27

[15] П(С)БО № 27

[16] ЦКУ2

[17] ГКУ1

[18] ЦКУ2

[19] ЗУ № 1576-XII6

[20] ч. ІІ ст. 87 ГКУ1

[21] ст. 16 ЗУ № 1576-XII6

[22] ст. 13, 16, 51, 59, 60 ЗУ № 1576-XII6

[23] ст. 86 ГКУ1

[24] част. III ст. 87 ГКУ1

[25] част. III ст. 88 ГКУ1

[26] ЗУ № 1576-XII6

[27] лист № 177610

[28] ст.61 ЗУ № 1576-XII6

[29] ст. 60 ЗУ № 1576-XII6

[30] ст. 4 ЗУ № 755–ІV5

[31] п. 5 ст. 25 ЗУ  № 755–ІV5

[32] ст. 56 ЗУ № 1576-XII6

[33] ст. 54 ст. 56 ЗУ № 1576-XII6

[34] останній абзац пп. 7.6.1 ЗУ № 334/94-ВР3

[35] пп. 3.2.8 ЗУ № 168/97-ВР4

[36] пп. 3.2.8 ЗУ № 168/97-ВР4

[37] пп. 4.1.6 ЗУ № 334/94-ВР3

[38] пп. 12.1.5  ЗУ № 334/94-ВР3

[39] абз «а» пп. 12.1.5  ЗУ № 334/94-ВР3

[40] абз. «б» пп. 12.1.5  ЗУ № 334/94-ВР3

[41] абз "а" або "б" пп. 12.1.5  ЗУ № 334/94-ВР3

[42] п.1.31 ЗУ № 334/94-ВР3

[43] ст. 42 ЗУ № 1576-XII6

[44] ст. 110 ЦКУ2

[45] ст. 19 ЗУ № 1576-XII6

[46] П(С)БО № 27

[47] ст. 21 ЗУ № 1576-XII6

[48] пп. 4.1.6   ЗУ № 334/94-ВР3