banner-mia2.gif

УДК 657.6

І.І. РАГУЛІНА, к.е.н., доцент

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

 

І.Т. НОВІКОВ, к.е.н., доцент

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

 

М.М. РАГУЛІНА, студентка

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

 

МЕТОДИКА АУДИТУ ДОТРИМАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Питання, які розглядаються:

Розглянуто особливості методики проведення аудиту дотримання облікової політики на підприємстві.

Ключові слова: аудит, облікова політика, бухгалтерський облік.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Рассмотрены особенности методики проведения аудита соблюдения учетной политики на предприятии.

Ключевые слова: аудит, учетная политика, бухгалтерский учет.

 

Issues that are examined:

The features of the technique of audit regulatory compliance of accounting policy in the enterprise were considered.

Keywords: audit, registration policy, accounting.

 

Постановка проблеми. Формування облікової політики на кожному підприємстві в умовах ринкової економіки являє собою поліпшення однієї з економічних функцій управління виробництвом.

В основі облікової політики лежить сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тому вивчення діючих та дослідження нових підходів до формування і дотримання облікової політики відіграє значну роль в покращенні організації бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарського контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням організації системи бухгалтерського обліку та аудиту облікової політики приділяли значну увагу такі вчені: Л. Баєвська, А. Глушаченко, О. Ширкіна, І. Василевич, П. Житний, В. Тищенко та інші.

Так, О. Ширкіна та І. Василевич наголошують, що питання формування облікової політики та її виконання відносяться до значимих областей аудиту, які суттєво впливають на достовірність бухгалтерської звітності. У зв’язку з цим облікова політика підприємства є об’єктом перевірки на всіх етапах аудиту бухгалтерської звітності – від планування до формування висновку [4].

А. Глушаченко вважає, що ознайомлення з діяльністю підприємства аудитор розпочинає з вивчення змісту облікової політики підприємства, що дозволяє швидко визначити особливості обліку підприємства, скласти точний план перевірки з врахуванням специфіки фінансово-господарської діяльності  і стану підприємства [2].

Облікова політика, вказує Л. Баєвська, передбачає побудову інформаційної системи, при якій управлінські рішення, прийняті на основі інформації показників звітності, є обґрунтованими і ефективними. Більшість підприємств в Україні визначили облікову політику при переході на П(С)БО в 2000 році, враховуючи галузеві особливості, організаційно-правову форму, забезпеченість оргтехнікою та інші умови [1].

З розвитком ринкових відносин в Україні суттєво збільшився рівень ризиковості господарської діяльності, зазначають П. Житний та В. Тищенко. І тому господарюючим суб’єктам доводиться функціонувати в умовах все більшої невизначеності, при цьому облікова політика цих суб’єктів сприяє формуванню системи інформаційного забезпечення управлінських рішень. Для того, щоб господарюючий суб’єкт  мав фінансові можливості своєчасно і ефективно реагувати на численні загрози та негативні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, необхідно зосередити увагу на організаційних аспектах облікової політики щодо використання методів управлінського обліку [3].

Тому в даній статті ми ставимо собі за мету розкрити особливості методики проведення аудиту дотримання облікової політики на підприємстві.

Виклад основного результату досліджень. Облікова політика базується на принципах бухгалтерського обліку відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності дають можливість визначити напрямки облікової політики, оскільки в них закладений весь порядок організації і системний підхід ведення бухгалтерського обліку.

При правильному виконанні бухгалтерських процедур вже здійснюється попередній контроль за виробничими процесами функціонуючого об’єкта.

До процедур бухгалтерського обліку можна віднести: спостереження; огляд; вимірювання; перерахунок; зважування; лабораторний аналіз; експертну оцінку товарів; оцінку виконаних робіт; визначення, використання робочого часу; підсумковий підрахунок показників; перевірку документів по суті; перевірку документів з формальної сторони; математичне моделювання; складання відомостей однорідних реєстрацій; економічний аналіз звітності; порівняння показників фінансової звітності.

Вивчаючи порядок використання принципів, методів і процедур, що застосовуються під час складання фінансової звітності, можна зробити висновок про стан облікової політики підприємства. Для проведення перевірки дотримання облікової політики на підприємстві можна скласти програму, в яку включити такі питання:

- перевірка порядку дотримання організаційних заходів щодо порядку ведення бухгалтерського обліку;

- вивчення характеристики особи, яка очолює бухгалтерію і кількісного та якісного складу бухгалтерії, дотримання штатного розпису.

Далі необхідно також передбачити такі питання з перевірки:

- встановлення прав і обов'язків головного бухгалтера та всіх посадових осіб бухгалтерії;

- затвердження переліку посадових осіб, які наділяються правом дозволу на проведення господарських операцій та затвердження посадових осіб, яким дозволено отримувати товарно-матеріальні цінності;

- затвердження переліку посадових осіб, які складають звітність;

- затвердження правил і графіка документообігу;

- затвердження відповідальних осіб за приймання документації для звітності;

- затвердження відповідальних осіб за приймання документації на тимчасове зберігання до архіву підприємства;

- затвердження порядку проведення інвентаризації;

- встановлення складу постійно діючої інвентаризаційної комісії та прав і обов'язків її членів, визначених Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 9;

- встановлення складу комісії для проведення раптової інвентаризації каси підприємства;

- визначення особи, яка відповідає за ведення податкового обліку;

- встановлення форми бухгалтерського обліку, первинних облікових документів, Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Під час аудиторської  перевірки наказу про облікову політику підприємства встановлюють правильність його структури та порядок дотримання. Окрім загальної частини з організації обліку, він повинен мати відповідні розділи облікових об'єктів, використані принципи, методи та процедури: необоротні активи; запаси; біологічні активи; кошти, розрахунки та інші активи; власний капітал; зобов'язання; фінансові інвестиції; доходи і витрати; звітність.

У розділі наказу про облікову політику "Необоротні активи" необхідно показати і за даними поняттями перевірити: правильність формування складу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій; відображення оцінки та переоцінки основних засобів; порядок нарахування амортизації основних засобів; порядок відображення зменшення корисності основних засобів; порядок відображення вибуття основних засобів; порядок розкриття інформації про основні засоби в примітках до фінансової звітності; визнання й оцінка нематеріальних активів; порядок переоцінки нематеріальних активів; порядок відображення зменшення корисності нематеріальних активів; порядок відображення вибуття нематеріальних активів; порядок розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансової звітності.

Для проведення перевірки використовують П(С)БО 7 "Основні засоби", П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

У розділі "Запаси" необхідно показати і за даними поняттями перевірити: порядок визнання та визначення первісної оцінки запасів; порядок оцінки вибуття запасів; порядок оцінки запасів на дату балансу; порядок розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

Під час перевірки внутрішнього використання цінностей  потрібно перевірити необхідність та норм списання товарно-матеріальних цінностей на об’єкти обліку. Метою перевірки при цьому є встановлення дійсного використання цінностей та можливості збільшення витрат на виробництво, як при зайво списаних цінностях, так їх відсутності, під час здійснення господарських операцій.

Розрахунок нормативних запасів цінностей здійснюється підприємствами. Такі норми необхідні для встановлення величини споживання сировини окремими промисловими виробництвами, насіннєвих фондів, кормів, добрив тощо. Дотримання розрахункових необхідних нормативів для окремих видів цінностей є однією з умов стабільності роботи підприємства.

Визначення правильності проведення інвентаризації та виявлення збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей проводиться відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства і фінансів України від 11.08.1994 р. № 69, а також відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116.

Для проведення перевірки використовують П(С)БО 9 "Запаси".

Завдання перевірки порядку застосування П(С)БО 30 "Біологічні активи" повинні містити питання, що викладені в наказі про облікову політику, як програмні: визнання та оцінка біологічних активів; визначення доходів та витрат сільськогосподарської діяльності; розкриття інформації про біологічні активи у примітках до фінансової звітності (групи довгострокових біологічних активів і поточних біологічних активів), робоча худоба, продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші довгострокові біологічні активи, тварини на вирощуванні та відгодівлі, біологічні активи в стані біологічних перетворень, інші поточні біологічні активи.

В Наказі про облікову політику необхідно вказати, що при придбанні (одержані) біологічні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість безоплатно одержаних біологічних активів дорівнює їх справедливій вартості з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Додаткові біологічні активи при первинному визначенні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Довгострокові і поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визначаються та відображуються за первісною вартістю. При цьому довгострокові біологічні активи відображуються за первісною вартістю з урахуванням сум їх зносу і витрат від зменшення корисності.

Враховують, що за відсутності активного ринку визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції здійснюється за:

- останньою ринковою ціною операції такими активами;

- ринковими цінами на подібні активи;

- додатковими показниками, які характеризують рівень цін на біологічні активи і сільськогосподарську продукцію.

За розділом "Кошти, розрахунки та інші активи" перевіряють: правильність визначення поняття "грошові кошти"; правильність визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності; правильність визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності; правильність визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності; правильність визначення зміни величини грошових коштів за звітний період; правильність визначення розкриття інформації про рух грошових коштів у примітках до фінансової звітності; правильність визначення понять "дебіторська і кредиторська заборгованості"; правильність визначення, визнання та оцінки дебіторської і кредиторської заборгованостей; правильність визначення розкриття інформації про дебіторську і кредиторську заборгованості у примітках до фінансової звітності; правильність визначення коефіцієнта сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості:

Кс = Image

Бзн – фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи за n-й місяць обраного для спостереження періоду;

Дзн – дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи та послуги відповідної групи на кінець n-го місяця, обраного для спостереження періоду;

І – кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Для перевірки використовують П(С)БО 4, П(С)БО 10, П(С)БО 11.

За розділом "Власний капітал" перевіряють порядок включення до Наказу про облікову політику інформації про зміст і форму звіту про власний капітал (П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал": правильність формування статей звіту про власний капітал; правильність розкриття інформації в примітках до фінансової звітності.

За розділом "Зобов'язання" перевіряють: визнання та оцінку зобов'язання; встановлення класифікації зобов'язань (довгострокові, поточні забезпечення, непередбачені зобов'язання, доходи майбутніх періодів); розкриття інформації про зобов'язання у примітках до фінансової звітності.

За розділом "Фінансові інвестиції" перевіряють: порядок включення до Наказу про облікову політику інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності (П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"), а також порядок використання правил стандарту в обліку та звітності; здійснення первісної оцінки фінансових інвестицій; проведення фінансових інвестицій на дату балансу; прийняття порядку обліку фінансових інвестицій для проведення спільної діяльності; порядок розкриття інформації про фінансові інвестиції у примітках до фінансової звітності.

До розділу Наказу про облікову політику "Доходи та витрати" та програми перевірки включають: визнання та класифікацію доходів; класифікацію доходів у бухгалтерському обліку за групами; оцінку доходу; порядок відображення доходу у примітках до фінансової звітності; визнання витрат; склад витрат; розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності; порядок розподілу загальновиробничих витрат.

Міністерством фінансів України 19.05.2005 р. затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами". Норми П(С)БО 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності. Положення визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи й зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.

Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" – форма № 6.

Звітний сегмент визначається підприємством. Сюди відносять господарський або географічний сегмент. До господарського сегмента відносять відокремлену частину діяльності підприємства з виробництва або продажу продукції (товарів, виконання робіт, надання послуг).

До географічного сегмента відносять відокремлену частину діяльності підприємства з виробництва продукції (товарів, виконання робіт, надання послуг) у конкретному економічному середовищі.

У зв'язку з цим основним визначенням Наказу про облікову політику, а також програмними питаннями перевірки за розділом "Інформація за сегментами" будуть: визначення звітних сегментів; визначення доходів і витрат звітних сегментів; визначення активів і зобов'язань за звітними сегментами; склад фінансової звітності за сегментами. Характеристика звітності повинна бути показана як у наказі про облікову політику, так і в програмі перевірки.

В цих документах відображаються питання: порядок складання фінансової звітності згідно з П(С)БО 1 та Постановою Кабінету Міністрів України  від 28. 02. 2000 р. № 419 "Порядок подання фінансової звітності", а також П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 – "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 4 – "Звіт про рух грошових коштів", П(С)БО 5 – "Звіт про власний капітал", П(С)БО 6 – "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Таким чином перевірка правильності формування облікової політики та складання Наказу буде мати комплексний підхід.

Висновки. Правильність формування облікової політики є необхідною нормативною базою для здійснення процесу ведення всього бухгалтерського обліку на підприємствах. В цих випадках головну роль буде грати більш глибоке розуміння та відображення в Наказі про облікову політику законодавчих та нормативних документів.

При проведенні перевірки з питань організації облікової політики необхідно правильно скласти програму з вивчення даної тематики. Особливу увагу необхідно приділити встановленню правильності використання принципів й процедур бухгалтерського обліку фінансової звітності та перевірити за всіма розділами правильність складання Наказу про облікову політику підприємства та порядок його виконання.

 

Список використаних джерел

1. Баєвська Л.Л. Особливості облікової політики та її вплив на фінансову звітність інтегрованих підприємств / Л.Л. Баєвська // Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 5. – С. 16-21.

2. Глушаченко А.І. Сучасні аспекти облікової політики сільськогосподарських підприємств та її застосування при аудиті / А.І. Глушаченко // Вісник СНАУ [Серія "Економіка та менеджмент"]. – Випуск 6-7. – 2005. – С. 150-156.

3. Житний П. Вплив організаційних аспектів облікової політики на фінансову стійкість банку / П. Житний, В. Тищенко // Економіст. – 2007. – № 8. – С. 56-59.

4. Ширкина Е.И. Аудит учетной политики / Е.И. Ширкина, И.П. Василевич // М.: Бухгалтерский учет. – 2000. – № 15. – С. 41-45.