banner-mia2.gif

УДК 331.215.53:657

О. Ю. ШОЛЯК , аспірант,

 викладач кафедри обліку та аудиту,

Ужгородський національний університет

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·         Рассмотрено и охарактеризовано такое  понятие как минимальная заработная плата.

·         Определенно роль и функции минимальной заработной платы в период перехода экономики Украины на рыночные отношения и  интеграции экономики в европейское содружество.

·         Выделены и проанализированы основные проблемы и недостатки в формирование эффективной системы государственных минимальных гарантий в оплате труда работников предприятий разных отраслей и форм собственности.

·         Предоставлены предложения и направления  по устранению  этих недостатков с целью обеспечения формирования эффективной политики оплаты труда.

 

Key issues that are examined:

·         Such concept as a minimum wage is considered and described in this paper.

·          The role and functions of a minimum wage is defined during the period of the economy transition to the market relations as well as during the period of integration of economy in the European Community.

·          Basic problems and defects are selected and analysed in formation of the effective system of the state minimum guarantees in the workers payment of labour of the enterprises of different industries and forms of ownership.

·          The suggestions and directions are given in the paper on the removal of these defects with the purpose of providing the formation of the effective policy of labour payment.

 

Постановка проблеми. Розбудова ринкової економіки України, побудова соціально орієнтованої економіки та підвищення її конкурентоспроможності на всіх рівнях з поступовою інтеграцією у європейське співтовариство вимагають від підприємств різних галузей та форм власності ефективного мотиваційного механізму, основою якого є оплата праці, вимагають постійного вдосконалення трудового та податкового законодавства, переведення його до міжнародних норм та стандартів. Особливого значення це набуло у період економічної кризи.

       У  відповідності із ст. 43-46 Конституції України кожен член суспільства має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату , причому не нижче встановленого мінімуму. Кожен громадянин має право на працю, але реалізувати це право кожна людина повинна самостійно. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Істотний внесок у вирішення проблем пов’язаних з організацією праці та заробітною платою внесли такі видатні вчені-науковці, як А.В. Базилюк, М. Т. Білуха, Д.П. Богиня,  А.В. Калина, А.М. Колот, А.М. Кузьмінський, М.Я. Остап’юк,  В.В. Сопко, Н. М. Ткаченко, О.М. Уманський та інші.

Метою даного дослідження є розробка пропозицій щодо усунення недоліків при формуванні розмірів мінімальної заробітної плати. Для досягнення поставленої мети визначено основні завдання роботи:

-         дослідити основні теоретичні положення, що розкривають сутність мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму;

-         розглянути функції мінімальної заробітної плати;

-         провести аналіз діючої системи мінімальних гарантій в оплаті праці та сформувати пропозиції щодо її покращення.

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали законодавчі та нормативні акти України, зокрема такі, як Закон України «Про оплату праці», Закони України «Про Державний бюджет України», Закон України «Про прожитковий мінімум» тощо та наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

При дослідженні було застосовано методи порівняння, аналізу і синтезу, використовувались історичний та логічний підходи.

Стаття складається із вступу, двох розділів та висновків. У вступі висвітлено мету та завдання дослідження; в основній частині розкриті результати проведеного дослідження та на завершення зроблені відповідні висновки та пропозиції.

1. Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, їх суть та значення

Питання організації оплати праці  є одним із найважливіших у системі соціально-трудових, соціально-економічних відносин; оплата праці є елементом національної політики, а тому їх регулювання повинно здійснюватися виважено і на державному рівні. Одним із основних важелів впливу держави на порядок організації оплати праці на підприємствах є надання соціальних гарантій в оплаті праці працівників (мінімальна заробітна плата, норми оплати праці, інші гарантії та компенсації).

Найголовнішою складовою в системі державних соціальних гарантій є мінімальна заробітна плата, ефективність якої залежить від моделі розрахунку її величини.

Діючим законодавством України передбачено надання громадянам, які працюють на підприємствах (незалежно від форм власності та ведення господарської діяльності), обов’язкової державної соціальної гарантії – мінімальної заробітної плати [7, с.202]. Ця заробітна плата повинна враховувати рівні прожиткового мінімуму, середньої заробітної плати, продуктивності праці, зайнятості та відповідні економічні реалії.

Згідно із ст. 3 Закон України «Про оплату праці» та ст. 95 Кодексу законів про працю України,  «мінімальна заробітна плата» – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) [2,5].

Відповідно до ст. 9 цього ж закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

-         вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників в міру стабілізації та розвитку економіки країни;

-         загального рівня середньої заробітної плати;

-         продуктивності праці, рівня зайнятості та ін. економічних умов [2].

Визначення рівня мінімальної заробітної плати в Україні проводиться ще з 1973 року, проте при СРСР це значення мало суто формальний характер так як всі підприємства мали державну форму власності і тарифні ставки всіх працівників визначалися на державному рівні. Своє значення  мінімальна заробітна плата почала виконувати з набуттям Україною незалежності, коли розпочався процес роздержавлення і приватизації. В цей період мінімальна заробітна плата виступає інструментом захисту та гарантом одержання працівниками мінімального доходу для задоволення своїх потреб.

На сьогоднішній день розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при прийнятті Державного бюджету. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу, тобто в основу розрахунку розміру мінімальної заробітної плати покладено розмір прожиткового мінімуму.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум -  це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [3]. Обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи: фізіологічний  - це вартісне вираження матеріальних благ, необхідних для існування; соціальний – це певний мінімальний набір духовних цінностей.

Прожитковий мінімум як соціальний стандарт застосовується для: загальної оцінки рівня життя в Україні; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги і т.п.; встановлення величини неоподаткованого мінімуму доходів громадян тощо.

Розмір прожиткового мінімуму встановлюється Кабінетом Міністрів України та затверджується Верховною Радою України при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік. Розрахунок прожиткового мінімуму здійснюється з використанням нормативного методу, який полягає у встановлені вартісної величини прожиткового мінімуму через мінімальний споживчий кошик (набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та набір послуг).

Набір продуктів харчування формується з використанням нормативів фізіологічної потреби організму людини в продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності. Набір непродовольчих товарів формується з використанням нормативів забезпечення засобами гігієни, медикаментозними засобами, засобами захисту організму людини від впливу навколишнього середовища, а також засобами влаштування побуту. Набір послуг формується спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.

Результати проведеного аналізу (таблиці 1) дають можливість стверджувати , що на сьогоднішній день в Україні рівень мінімальної заробітної плати не досягає рівня прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відхилення мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму на початок 2009 року становить 64,00 грн. або 9,57%, що говорить про неефективну політику держави, щодо забезпечення мінімальних гарантій в оплаті праці.  

Таблиця 1.

Співвідношення мінімальної заробітної плати (МЗП) та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць (ПМ) (2000-2009 рр.)*

Рік

Мінімальна

заробітна плата,

грн.

Прожитковий

мінімум, грн.

Співвідношення,

%

Відхилення МЗП від ПМ

грн.

%

01.01.2000

74,00

287,63

25,73

-213,63

74,27

01.01.2001

118,00

331,05

35,64

-213,05

64,36

01.01.2002

140,00

365,00

38,36

-225,00

61,64

01.01.2003

185,00

365,00

50,68

-180,00

49,32

01.01.2004

205,00

386,73

53,00

-181,73

47,00

01.01.2005

262,00

409,00

64,06

-147,00

35,94

01.01.2006

350,00

483,00

72,46

-133,00

27,54

01.01.2007

400,00

525,00

76,19

-125,00

23,81

01.01.2008

515,00

633,00

81,36

-118,00

18,64

01.01.2009

605,00

669,00

90,43

-64,00

9,57

* Розраховано автором (джерело: законодавчі акти України)

 

Однак, позитивним моментом є те, що відхилення мінімальної заробітної плати від прожиткового мінімуму з року в рік скорочується (рисунок 1). Так,  на 01.01.2000р. цей розрив становив 74,27%, а на 01.01.2009р. вже 9,57%.

2. Функції мінімальної заробітної плати

В сучасному суспільстві виділяють більше десятка функцій, які притаманні заробітній платі, але серед них можна виділити основні: відтворювальна, регулююча, стимулююча, соціальна [6, с.74-75]. По суті ці функції повинна виконувати і мінімальна заробітна плата.

 

Image

Рисунок 1. Динаміка змін розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в Україні за 2000-2009 рр.*

* Складено автором (джерело: законодавчі акти України)

 

Проте, сьогодні мінімальна заробітна плата не може повністю виконувати ці функції через те, що: по-перше, сьогодні розмір мінімальної заробітної плати нижче рівня прожиткового мінімуму, а відтворювальна функція передбачає встановленням на державному рівні такого  мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили, розвиток їх фізичних і духовних сил та підвищення життєвого рівня населення; по-друге, мінімальна заробітна плата розраховується на основі прожиткового мінімуму, який не пов'язаний ні з процесом, ні з результатом праці, а, отже , вона не може бути стимулом підвищення продуктивності праці, так як не знаходиться в прямій залежності від продуктивності праці; по-третє, потреби людини включають не тільки мінімальні фізіологічні та соціальні блага, але й потреби у кваліфікаційному рості, духовному збагаченні тощо.

Отже, державна мінімальна соціальна гарантія в оплаті праці в наш час лише формально названа заробітною платою, а по суті – це мінімальна розрахункова одиниця, яка використовується при визначені тарифних ставок працівникам і дає можливість роботодавцям мінімізувати свої витрати, скоротивши статтю витрат на оплату праці при формуванні собівартості новоствореної продукції.

Виходячи, із вище наведеного, можна стверджувати, що на сьогоднішній день в Україні необхідно реформувати систему соціальних гарантій оплати праці. При цьому, змінам підлягають не лише розміри мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, але й сама методика розрахунку цих показників.

Сучасна система соціальних гарантій повинна передбачати різницю у рівнях життя, рівнях доходів і рівнях споживання в різних регіонах країни, у селі і у місті. Тому є необхідність у диференціації мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму в залежності від регіону. Встановлення єдиного державного показника та регіональних, які б визначались виходячи з державного з використанням  поправочного коефіцієнта.

 Висновки.На основі викладено можна дійти висновку, що країна, яка будує соціально-ринкову економіку не може в жодному разі обійтися без державного регулювання оплати праці. Головним завданням державного регулювання є забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників трудового процесу, підвищення рівня життя населення та забезпечення нормального відтворення робочої сили.

В ході дослідження автором запропоновано провести реформування системи мінімальних соціальних гарантій оплати праці та визначено основні її напрямки. Сьогодення потребує  перегляду розміру мінімальної заробітної плати  і умов, які впливають на її величину, для  створення необхідних основ, які б забезпечували виконання основних функцій заробітної плати.  

Метою подальшого дослідження є вивчення проблем й недоліків в  методології і організації обліку розрахунків з оплати праці та визначення механізму удосконалення.

  

Список використаних джерел

1.     Голеусова Г. Прожитковий мінімум як об'єктивна основа визначення рівня соціальних гарантій / Г. Глеусова // Вісник ФПУ. – 2001. –  С. 17.

2.     Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР з наступними змінами і доповненнями / Верховна Рада України // Урядовий кур’єр. - 1995. – 18 трав. - С. 10 -11.

3.     Про прожитковий мінімум: Закон України від 15.07.1999р. №966-XIV / Верховна Рада України //  Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 38. – С. 348.

4.     Квітко Н. Прожитковий мінімум та ступінь його врахування в державному бюджеті України / Н. Квітко // Вісник ФПУ. -  2001. -  С. 16.

5.     Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / [відп. ред. О.П. Товстенько]. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 1024 с.

6.     Прогресивні форми організації і оплати праці – основи ефективного управління підприємством: [монографія] / Т.А. Костишина, Н.І. Огруй, Л.В. Степанова, О.І. Єрещенко. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2005. – 241 с.

7.     Справжній бух облік / [Белова Н., Бобро А., Вінокуров Д. та ін. ]. – [2-ге вид.]. – Х.: Фактор, 2007. – 1027 с.