banner-mia2.gif

УДК 653: 23.01

 

О.В. ОСТАПЧУК

Вінницький державний аграрний університет

 

МІСЦЕ І РОЛЬ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ

У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ

 

·Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

Проблемы сущности и роли биологических активов.

Предложено определить функции биологических активов для большего понимания их предназначения.

 

·Key issues that are examined:

 Problems of essence and role of biological assets.

To define functions of biological assets for understanding of their missionit is offered.

 

Актуальність статті. Однією з пріоритетних функцій держави є створення сприятливого економічного середовища у сільському господарстві. Сільське господарство відіграє важливу роль у розвитку економіки України і перш за все, у забезпеченні населення продуктами харчування. Облік на сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, які в першу чергу пов’язані із технологією вирощування біологічних активів та продукції рослинництва та тваринництва, що є основою саме даної галузі народного господарства.

Постановка проблеми. Однією із найслабкіших сторін з обліку біологічних активів залишається питання визначення їх місця та ролі у господарській діяльності. Багато корисного у вивченні обліку біологічних активів принесли наукові праці та дослідження вчених С. Голов, Б. Мосаковського, Л. Сука, та ін.

Аналіз останніх публікацій, щодо нового обліку сільськогосподарської діяльності показав, що дану проблему широко обговорювали як науковці так і практики на сторінках періодичних видань. Вирішенню даного питання присвятили свої праці такі українські науковці як С. Голова, Л. Гуцаленко, О.Канцуров, Т. Маренич, М. Михайлов, Б. Мельничук, М. Огійчук, Л. Сук, В.М. Жук. Проте, на даний момент по питанню щодо місця біологічних активів залишилось багато спірного і неясного. Це обумовлено, по-перше, новизною проблеми, а по-друге – неоднозначністю поглядів різних вчених на шляхи практичного застосування П(С)БО 30 “Біологічні активи”.

З огляду на зазначене при написанні даної статті ставимо перед собою основні завдання, а саме:

1) визначити місце біологічних активів у господарському процесі;

2) сформулювати та обґрунтувати роль біологічних активів.

Виклад основного матеріалу. Біологічні активи забезпечують продовольчу безпеку країни та виробничий процес аграрних підприємств, тому вони займають важливе місце у процесі господарської діяльності. Значимість біологічних активів зумовлена тим, що вони становлять основну частину виробництва продукції сільськогосподарських підприємств, для яких це є основне джерело надходжень ресурсів. Стан та ефективність їх використання – одна із головних умов успішної діяльності підприємства.

Кожний елемент, параметр економіки як у будь-якій державі, так і у світовій економічній системі знаходить своє місце у господарській діяльності. Місце біологічних активів у господарському процесі розглянемо наступним чином.

Протягом виробничого періоду, біологічні активи змінюють своє місце перебування. Наприклад, переведення молодняку тварин до основного стада, в результаті чого місце “групи тварин на вирощуванні і відгодівлі” змінюється на місце “групи тварин основного стада”.

Роль біологічних активів у господарському процесі потрібно розглядати окремо по галузям. Відразу виникає запитання – чому?

Принципова важливість відокремлення зумовлена тим, що кожна галузь характеризується рядом особливостей.

Рослинництво, як галузь господарства визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля - один із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості вона – лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незмінним засобом виробництва. При раціональному використанні вона не тільки не зношується, а навпаки – підвищує свою родючість. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у  виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища.

У рослинництві виділяють дві групи біологічних активів – поточні біологічні активи та довгострокові біологічні активи, а також похідні від них додаткові біологічні активи. В результаті біологічних перетворень від біологічних активів отримують сільськогосподарську продукцію, та інші економічні вигоди.

Крім наявності біологічних активів (рослинних організмів), що є характерною особливістю галузі рослинництва, важливе значення має явно виражена сезонність виробництва. Ця специфічна особливість є визначальною для ведення бухгалтерського обліку в рослинництві, оскільки процес виробництва залежить від ряду чинників, чільне місце серед яких посідають природні умови виробництва. Через такий великий вплив природно-кліматичних умов на вирощування біологічних активів, технологічні процеси виробництва практично не можуть бути прискорені.

Узагальнюючи вищесказане обов’язково потрібно зазначити, що біологічні активи рослинництва в процесі своєї життєдіяльності здатні давати сільськогосподарську продукцію змінюючи при цьому свою зовнішню форму.

Наприклад, сади та виноградники після пори плодоношення повністю змінюються.

Тваринництво характеризується значно більшою рівномірністю витрат і виходу продукції, ніж рослинництво. Тут відсутнє розмежування витрат за суміжними роками, а невиробничі витрати ( за винятком витрат у рибальстві, бджільництво та птахівництво - інкубації) відносять до собівартості продукції, одержаної в поточному періоді. В тваринництві немає також необхідності розраховувати витрати на виконання відповідних робіт, по обслуговуванню тварин ( годування, поїння, очищення приміщення від гною тощо), оскільки ці роботи здійснюються в єдиному технологічному циклі, тобто нерозривно.

До специфічних об’єктів бухгалтерського обліку, яких немає в жодній іншій галузі, крім сільськогосподарської, належать тварини на вирощуванні і відгодівлі.

Молодняк тварин і тварини на відгодівлі у складі активів господарства являють собою особливу групу. За своїм економічним змістом тварини на вирощуванні і відгодівлі є, по суті, незавершеним виробництвом у тваринництві, оскільки вони у процесі зростання постійно змінюють свою вагу і вартість. На їх утримання і годування протягом усього періоду вирощування та відгодівлі господарства систематично несуть певні витрати.

Тварини на вирощуванні і відгодівлі займають в оборотних засобах сільськогосподарських підприємств значну питому вагу і є їхньою особливою групою. Вони, практично не міняючи своєї зовнішньої форми, змінюють економічний зміст активів підприємства. Так, молодняк тварин, який досяг відповідного віку, переводять до основного стада. При цьому він переходить до групи засобів праці, і навпаки, тварини, вибракувані з основного стада і поставлені на відгодівлю, стають для підприємства предметами праці.

Крім цього, від тваринництва отримують специфічний вид продукції (приплід, приріст), який в процесі виробництва безперервно змінює свою форму з кількісної на якісну.

Для більш детального розуміння біологічних активів ми пропонуємо виділити їх функції, завдяки яким біологічні активи як і інші фінансові категорії розкривають свою сутність та роль у господарському процесі, а саме:

1) виробнича функція, забезпечує безперервність процесу виробництва при

здійсненні біологічних перетворень, в результаті яких підприємство отримує сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи.

2) платіжно-розрахункова функція, так як біологічні активи здатні багаторазово давати сільськогосподарську продукцію, в результаті продажу якої підприємство отримує економічні вигоди, що в першу чергу впливає на стан розрахунків підприємства і грошовий обіг, також обмін біологічними активами, здача в оренду.

3) функція забезпечення – біологічні активи забезпечують потреби населення в продуктах харчування. Одночасно вони виступають сировинною базою для переробної промисловості.

4) функція взаємодії – забезпечують життєдіяльність одного виду біологічних активів за рахунок іншого. Продукція одного виду біологічних активів є невід’ємною часткою для існування іншого.

Так тварини беруть участь у запиленні багатьох рослин, поширенні насіння, ґрунтоутворенні, у руйнуванні залишків померлих рослин і тварин, в очищенні водоймищ.

Враховуючи роль та призначення біологічних активів доцільно розглядати їх як господарські об’єкти, які змінюються під впливом діяльності людини в напрямку отримання сільськогосподарської продукції або додаткових біологічних активів.

Як бачимо існує ряд особливостей біологічних активів рослинництва та тваринництва, що різняться між собою. Проте, їм також наступні спільні характерні ознаки:

- здатність до змінювання;

- здатність управляти цими змінами;

-  здатність вимірювати ці зміни.

Здатність до змін означає, що тварини і рослини, як живі організми, здатні до біологічних змін (трансформації), в результаті яких підприємство отримує сільськогосподарську продукцію чи/або додаткові біологічні активи.

В період своєї життєдіяльності біологічні активи здатні до біологічної трансформації, в результаті якої може відбутися:

a)  видозмінення активу, що виражається в його:

- рості (збільшення ваги і покращення якості тварини чи/або рослини);

- спаді (зменшення ваги і погіршення якості тварини чи/або рослини);

- розмноженні (отримання додаткових біологічних активів - тварин чи/або рослин);

б) одержання сільськогосподарської продукції (в тваринництві - молоко, м’ясо, шерсть, яйця, мед та ін.; в рослинництві - зерно, овочі, фрукти, виноград та ін.).

Висновки. Узагальнюючи нами сказане потрібно відмітити таке: ряд особливостей біологічних активів рослинництва та тваринництва різняться між собою, деякі з них є спільними, проте основне завдання, головна їх роль залишається однаковою - надання сільськогосподарської продукції для подальшої її переробки чи реалізації. Адже вирощування сільськогосподарської продукції має великі перспективи, це – шлях до створення аграрно–промислових комплексів, які є найбільш досконалою формою організації виробництва.

Таким чином, біологічні активи відіграють одну з найважливіших ролей у забезпеченні ефективного функціонування як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому.

Отже, для ефективного ведення обліку біологічних активів на сільськогосподарських підприємствах, потрібно в першу чергу визначити їх місце у господарській діяльності. Це полегшить роботу облікового апарату аграрних підприємств, крім того це дозволить ефективно організовувати виробничий процес, а також сприятиме веденню бухгалтерського обліку на підприємствах відповідно до вимог ринкового середовища та забезпечення користувачів достовірною та обґрунтованою інформацією.

 

Список використаних джерел

1. П(С)БО 30 “Біологічні активи” затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 № 790.

2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів //Облік і фінанси АПК.-2006.-№6.-с.9-23.

3. Жук В.М. Нові методичні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 “Біологічні активи” //Облік і фінанси АПК.-2006.-№6.-с.34-42.

4. КучеренкоТ. Відображення біологічних активів у фінансовій звітності сільськогосподарських підприємств//Бухгалтерський облік і аудит.-2007.-№7.-с.46-49.

5. Михайлов М.Г. Проблемні питання запровадження П(С)БО 30 “Біологічні активи”//Облік і фінанси АПК.-2006.-№12.-с.103-107.

6. Сук Л.К. Облік біологічних активів //Бухгалтерія в сільському господарстві.-2007.-№4.-с.47-52.

7. Шаповал А. Облік довгострокових біологічних активів рослинництва//

Баланс-Агро.-2007.-№17.-с.16-19.