banner-mia2.gif

Моніторинг законодавства

Податківці нагадали, що серед коригувальних різниць, передбачених розділом ІІІ ПКУ, є й такі, що зобов'язують підприємства застосовувати механізм коригування витрат, пов'язаних з формуванням резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, і резервів, визначених п. 139.2-139.3 ПКУ) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.1.1 ПКУ). При цьому такий фінрезультат слід одночасно зменшити на суму:

- витрат (крім оплати відпусток працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, і резервів, визначених п. 139.2-139.3 ПКУ), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

-коригування (зменшення) резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, і резервів, визначених п. 139.2-139.3 ПКУ), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ (пп. 139.1.2 ПКУ).

У листі від 15.07.2016 р. № 15291/6/99-99-15-02-02-15 (індивідуальна податкова консультація) застосування цього правила фіскали поширили і на незавершене виробництво та залишки готової продукції.

Так, на думку податківців, платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування наступних витрат та зменшує фінансовий результат на суму витрат, які відшкодовані за рахунок таких забезпечень, незалежно від того, у складі яких витрат вони відображені (поточні, незавершене виробництво, залишки готової продукції).

Пунктом 140.2 ст. 140 ПКУ встановлено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Фахівці ДФС України, в  листі від 28.07.2016 р. № 16197/6/99-99-15-02-02-15 (індивідуальна податкова консультація), зазначають, що при розрахунку обмеження суми процентів, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, використовується, зокрема, сума фінансових витрат за даними фінансової звітності. Шукати такі витрати слід в рядку 2250 «Фінансові витрати» форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Якщо у звітному періоді при розрахунку суми вищезгаданого перевищення сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від'ємне значення за рахунок від'ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат збільшується на всю суму нарахованих в такому періоді процентів за борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями із пов'язаними особами - нерезидентами.

При цьому, в даному звітному періоді не враховуються у зменшення фінансового результату до оподаткування проценти, що перевищують суму згаданого вище обмеження, визначеного в минулих звітних періодах.

ФСС з ТВП у листі від 20.07.2016 р. №2.4-46-1257 зазначив, що при оформленні первинних бухгалтерських документів необхідно використовувати бланки типових форм, затверджених Держкомстатом, або бланки спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами й відомствами, виготовлені самостійно, із вказівкою обов'язкових реквізитів типових або спеціалізованих форм.

Оскільки чинні законодавчі і нормативні акти із загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять додаткових норм з питання щодо автоматизованого розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах підприємством, установою, організацією, а бланк діючого листка непрацездатності не відповідає нормам чинного законодавства, Фонд вважає, що не буде порушенням, якщо:

  • розділ листка непрацездатності "Довідка про заробітну плату" не заповнювати,
  • а до листка непрацездатності додавати розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства.

Додатково повідомляється, що Фонд листом від 12.08.2015 р. №2.4-15-1310 звернувся до Міністерства охорони здоров'я з приводу внесення змін і доповнень до бланку листка непрацездатності у зв’язку із зміною законодавства із загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Податківці нагадали, що оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають. Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1 та 138.2 ПКУ, здійснюється в рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ декларації з податку на прибуток:

-       у рядку 1.1.1 додатка РІ відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до правил бухобліку;

-       у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів. З таким роз'ясненням податківців можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційнодовідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 102.13).

Податківці в Загальнодоступному інформаційному ресурсі (категорія 103.25) зазначають, що доходи нараховані (виплачені) платнику податку у вигляді сум індексації зарплати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «101».

Дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації зарплати не підпадає під дію пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тож суми індексації зарплати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за ф. №1ДФ у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).