banner-mia2.gif

УДК 657.6

Т.М. ЧОРНЯВСЬКА, викладач,

Чортківський інститут підприємництва та бізнесу

Тернопільського національного економічного університету

 

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ФАКТОР УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ І ФІНАНСОВИМИ РЕЗУЛЬТАТАМИ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Питання, які розглядаються:

Досліджено вплив облікової політики на формування фінансових результатів діяльності підприємств АПК.

Визначено основні фактори, які впливають на вибір облікової політики підприємств.

Ключові слова: облікова політика, фінансові результати, сільськогосподарські підприємства, прибуток, сільське господарство.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Исследовано влияние учётной политики на формирование финансовых результатов деятельности предприятий АПК.

Определены главные факторы, которые влияют на выбор учётной политики предприятий.

Ключевые слова: учётная политика, финансовые результаты, сельскохозяйственные предприятия, прибыль, сельское хозяйство.

 

Issues that are examined:

An influence of an accounting politics of an enterprise on the formation of financial results of an activity of enterprises is investigated.

The basic factors which influence at a choice of an accounting policy of enterprises are determined.

Keywords: an accounting policy, financial results, agricultural enterprises, profit, agriculture.

 

Постановка проблеми. Головною метою діяльності сільськогосподарського підприємства в умовах ринкової економіки є досягнення високих фінансових результатів у вигляді прибутків при максимально можливих рентабельності виробничих затрат і прибутковості вкладеного капіталу.

Облікова політика, залежно від вибору методів оцінки, зобов’язань, може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства. Прикладом цього впливу є застосування різних методів амортизації основних засобів, оцінки виробничих запасів, застосування різних баз розподілу загальновиробничих витрат, методів калькулювання виробничої собівартості продукції. Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежать управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Вдало обрана облікова політика позитивно впливає на діяльність підприємства, його рентабельність.

Однак, як справедливо наголошується в економічних дослідженнях, керівники підприємств не надають належної уваги процесу формування облікової політики. Особливо це стосується сільськогосподарських підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що проблема впливу облікової політики на формування фінансових результатів підприємств, в тому числі сільськогосподарських, на сьогоднішній день є досить актуальною. Це пов’язано з тим, що на даний час багато підприємств АПК є збитковими, а їхні фінансові результати – негативними. Над поняттям "облікової політики" працювало і продовжує працювати багато науковців. Серед них – Бутинець Ф.Ф., Загородній А.Г., Білоусова І.А., Лінник В.Г., Ткаченко Н.М. та інші вчені. Аналізуючи ці праці, стає очевидною доцільність подальшого дослідження даного питання. Така необхідність, насамперед, зумовлена тим, що фінансові можливості сільськогосподарського підприємства перш за все вимірюються величиною прибутку, від якого залежить сума власного капіталу.

Метою наукового дослідження є розгляд окремих проблемних питань, які стосуються визначення суті облікової політики як фактора управління доходами і фінансовими результатами діяльності сільськогосподарських підприємств. Для досягнення поставленої мети виникають такі завдання, як обґрунтування економічного змісту поняття "облікова політика" та визначення її впливу на результативність діяльності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Створення системи бухгалтерського обліку передбачає активне застосування такого елемента обліку та звітності як облікова політика.

У практиці обліку багатьох держав світу термін "облікова політика" застосовується тривалий час і визначається як сукупність способів ведення обліку підприємством. В Україні його офіційно введено з 1999 року із прийняттям Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" [4], відповідно до якого – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності.

Варто зазначити, що необхідності в розробці облікової політики підприємств до початку ринкових реформ не виникало, так як законодавство, що регулює організацію бухгалтерського обліку, не передбачало можливості декількох варіантів  відображення в обліку та звітності одних і тих господарських операцій. В зв’язку з розширенням видів господарських зв’язків та організаційно-правових форм підприємств з’явилась необхідність та можливість використання декількох підходів до визначення фінансових результатів різних операцій, а, відповідно, і варіантів їх відображення в обліку.

В економічній літературі зустрічаються різні тлумачення цього поняття.

На думку Бутинця Ф.Ф., облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

Облікова політика – це комплекс методичних прийомів, способів і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку, що обираються підприємством з числа загальноприйнятих або обираються самостійно, виходячи з особливостей його діяльності з метою забезпечення прав та інтересів власника [2].

Бєлоусова Л., в свою чергу, визначає облікову політику у широкому та вузькому розумінні. В першому випадку – це є управлінський облік, у другому – сукупність способів ведення обліку [1].

З точки зору Житнього П., облікова політика – це одночасно інструмент історичного та поточного обліку, попередньої оцінки господарських фактів, прогнозування, планування і внутрішньогосподарського контролю, а також інструмент перетворення інформації про господарські події в облікові показники згідно з потребами фінансової звітності та управління виробничою системою [3].

На думку автора, найбільш повним є визначення, подане Людвенко Д. Згідно з ним, під обліковою політикою підприємства розуміється обрана ним сукупність способів бухгалтерського обліку, які включають методи групування й оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, прийоми організації документообігу, інвентаризації, порядок застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи облікових регістрів, обробки інформації та інші [5]. Заслуговує уваги також і визначення Бутинця Ф.Ф., тому що облікова політика — інструмент, який виражає інтереси власника з погляду максимізації прибутків та зниження фінансових ризиків.

На вибір і обґрунтування облікової політики підприємства, на нашу думку, впливають такі основні фактори: форма власності та організаційно-правова форма підприємства; галузева приналежність або вид діяльності; обсяги діяльності, чисельність працівників; система оподаткування; ступінь свободи діяльності в ринкових умовах (самостійність рішень щодо ціноутворення, вибору партнера); стратегія фінансово-господарського розвитку (мета і завдання економічного розвитку, очікувані напрямки інвестицій); наявність матеріальної бази (забезпечення комп’ютерною технікою й програмними продуктами тощо); система інформаційного забезпечення підприємства (по всіх необхідних для ефективної діяльності підприємства напрямках); рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, ініціативи підприємництва керівника підприємства; система матеріального стимулювання і ефективності роботи підприємства.

Варто зауважити, що розроблення облікової політики на підприємстві – дуже трудомісткий і відповідальний процес, адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати всі зобов’язання згідно з розробленою ним обліковою політикою. Облікова політика має довгостроковий характер і не підлягає змінам протягом усього звітного року.

Облікова політика підприємства повинна відповідати принципам бухгалтерського обліку України, з одного боку, і цілям діяльності підприємства по досягненню фінансових результатів – з іншого.

Вважаємо, що розроблення і прийняття облікової політики підприємства має ґрунтуватися не тільки на глибокому і всебічному вивченні ринкового середовища, потенційних перспектив розвитку підприємства, нормативної бази діяльності, а й на інформації, одержаній бухгалтером-аналітиком після ґрунтовного проведення розрахунків та оцінки фінансових наслідків вибору того чи іншого варіанту облікової політики.

Глибше вплив облікової політики на доходи і фінансові результати діяльності вивчає Кондраков Н.П. [6]. Він зазначає, що при здійсненні операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності у складі інформації про облікову політику підлягає розкриттю наступна інформація: порядок обліку позареалізаційних доходів; умови визнання доходів за видами діяльності; використання чистого прибутку підприємства.

Як бачимо, питанню операцій з обліку доходів і результатів діяльності увага приділяється, але самі елементи облікової політики таких операцій визначені досить узагальнено. Вважаємо, що наказ про облікову політику має містити детальні питання процесу ведення обліку доходів і фінансових результатів діяльності окремо щодо різних видів діяльності підприємства. В наказі про облікову політику в обов’язковому порядку мають бути розкриті питання щодо організації обліку доходів і фінансових результатів діяльності, які відносяться до методології обліку.

Аналіз економічної літератури показав, що, в основному, авторами приділяється увага методам визначення виручки від реалізації продукції та порядку розподілу і використання прибутку підприємства. Проте, на нашу думку, нераціонально передбачати в наказі про облікову політику питання щодо обліку використання прибутку підприємства, які передбачені статутом підприємства та не потребують альтернативних варіантів вибору підприємства.

Окремо слід зупинитись на обліковій політиці операцій з визнання доходів від надання послуг та виконання робіт, адже альтернативними варіантами щодо обліку доходів від надання послуг має бути метод рівномірного нарахування або метод поетапного закінчення на підставі: огляду виконаних робіт, співвідношення виконаних робіт на дату балансу робіт до загального їх обсягу за договором, співвідношення фактично понесених витрат на дату балансу до їх оціненої загальної суми.

Необхідно відмітити, що одними з найсуттєвіших елементів облікової політики підприємства, які впливають на визначення фінансових результатів є моменти визнання доходів і витрат, амортизаційна політика, підходи до оцінки виробничих запасів тощо.

Так, доходи підприємства повинні визнаватися лише в тих випадках, коли на це є обґрунтована впевненість. При цьому в світовій практиці найпоширенішими є два методи визнання доходів: касовий та метод нарахування.

На думку автора, наказ про облікову політику повинен містити такі елементи з обліку доходів і фінансових результатів:

- розмежування доходів за кожною класифікаційною групою: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи;

- перелік та склад доходів від реалізації: дохід від реалізації готової продукції; дохід від реалізації товарів; дохід від реалізації робіт, послуг;

- умови визнання та критерії оцінки доходу від надання і виконання робіт та послуг на дату складання балансу: метод оцінки ступеня завершеності операцій; метод рівномірного нарахування;

- перелік та склад інших операційних доходів: дохід від реалізації іноземної валюти; дохід від реалізації інших оборотних активів; дохід від операційної оренди активів; дохід від операційної курсової різниці; одержані штрафи, пені, неустойки; відшкодування раніше списаних активів; дохід від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти та субсидії; інші доходи від операційної діяльності;

- перелік та склад інших фінансових доходів: дивіденди одержані; відсотки одержані; інші доходи від фінансових операцій;

- перелік та склад доходів від участі в капіталі: дохід від інвестицій в асоційовані підприємства; дохід від спільної діяльності; дохід від інвестицій в дочірні підприємства

- перелік та склад інших доходів: дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від реалізації необоротних активів; дохід від реалізації майнових комплексів; дохід від неопераційної курсової різниці; дохід від безоплатно одержаних активів; інші доходи від звичайної діяльності;

- перелік та склад надзвичайних доходів: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Необхідно зазначити, що вибір способів облікової політики визначається цілями і завданнями підприємства, його взаємовідносинами з податковими органами та інвесторами.

Таким чином, на наш погляд, важливість такого документу як "Наказ про облікову політику" дуже велика, але як показує практика на багатьох підприємствах такого внутрішнього документу немає або він не знаходить застосування, також не приділяється належна увага його формуванню, що негативно впливає на процес ведення бухгалтерського обліку та функціонування підприємства в умовах ринку. Надання підприємствам більшої самостійності і свободи при виборі способів і методів облікового процесу сприяє більш швидкому вирішенню проблеми відносин між господарюючим суб’єктом і зовнішніми користувачами інформації.

Загалом елементи облікової політики затверджені в більшості наказів, не відповідають умовам господарювання  господарських підприємств, що свідчить, в першу чергу, про не усвідомлення керівництвом стратегічного значення облікової політики для підприємства, для його прибуткової та ефективної роботи. Деякі питання організації обліку окремих об’єктів не висвітлені в повному обсязі або зовсім не висвітлені.

Висновки. Вищенаведене зводиться до того, що облікова політика – це інструмент організації обліку на конкретному підприємстві, який включає сукупність способів та процедур його ведення, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності.

На підставі дослідження доведено, що умовності, які виникають при визначенні фінансових результатів діяльності підприємств є наслідком прийнятої підприємством облікової політики, зокрема в таких питаннях, як визнання доходів, методів оцінки виробничих запасів, готової продукції і незавершеного виробництва та інше. Прийняття підприємством конкретної облікової політики на поточний фінансовий рік забезпечує організацію бухгалтерського (особливо аналітичного) обліку відповідно до показників форм річної фінансової звітності, зменшує трудомісткість і тривалість формування фінансової звітності, забезпечує використання оптимальних методів облікових робіт із метою отримання очікуваних результатів фінансово-економічної діяльності підприємства.

Таким чином, основним критерієм при виборі того або іншого методу обліку по елементах облікової політики для кожного підприємства є виключно економічна ефективність, оскільки  від установлених методів обліку залежить не тільки об’єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності, а й величина чистого прибутку.

 

Список використаних джерел

1. Белоусова Л.И. Учетная политика предприятия – основа составления финансовой отчетности / Л.И. Белоусова // Вісник СНУ ім. Даля. – 2008. – № 1. – С.14-17.

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / Ф.Ф. Бутинець. – Житомир: ПП "Рута", 2006. – 440 с.

3. Житний П. Системний аспект облікової політики / П. Житний // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. – № 1. – С.62-65.

4. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-XIV // Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Укладач: Горецька Л.Л. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 112 с.

5. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учебное пособие / Н.П. Кондраков. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 592 с.

6. Людвенко Д. Система управлінського обліку та облікова політика в Україні / Д. Людвенко // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2007.– № 7. – С.14.