banner-mia2.gif

УДК 631.162

 

І.В. КОБУТА, к.е.н.,

 

ОЦІНКА ДОТАЦІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРОВИРОБНИКАМ ЗА ПРОДАНЕ НИМИ ПЕРЕРОБНИМ ПІДПРИЄМСТВАМ МОЛОКО ТА М’ЯСО НА ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ ПОЛОЖЕННЯМ УГОД СОТ ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ УКРАЇНИ ПЕРЕД СОТ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·        Государственная поддержка.

·        Дотации производителям молока и мяса.

·        Налог на добавленную стоимость (НДС).

·        Соглашения ВТО.

 

Key issues that are examined:

·        State support.

·        Subsidies for milk and meat producers.

·        Value added tax (VAT).

·        The WTO  agreements.

 

Постановка проблеми. Для запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу України було прийнято низку важливих політичних рішень, у тому числі відновлено дію дотацій на 1 тонну закупленого молока та м’яса через спеціальний механізм сплати та акумуляції податку на додану вартість. В зв’язку з тим, що при вступі до СОТ Україна взяла на себе певні зобов’язання у дотриманні принципу національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання постає питання  можливості застосування цих дотацій для сільськогосподарських виробників і після вступу України до СОТ.

Ціль статті. Провести оцінку механізму дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко та м’ясо на відповідність положенням угод Світової організації торгівлі та зобов’язанням, взятим Україною при вступі до СОТ.

Виклад основного матеріалу. Україна не має зобов'язань перед Світовою організацією торгівлі щодо скорочення внутрішньої підтримки, що надається через програми «жовтої скриньки». Є лише зобов'язання не перевищувати річний рівень підтримки, який зафіксовано у зведеному показнику – CВП[1]. Таким є результат сільськогосподарських переговорів стосовно внутрішньої підтримки сільського господарства для України, на які вплинули багатосторонні переговори Доха-Раунду «Розвиток» СОТ. Дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко та м’ясо відносяться до категорії програм «жовтої скриньки».

При усуненні дискримінації згідно правил СОТ між застосуванням нульової ставки ПДВ при поставках молока та м’яса на переробні підприємства та оподатковуванням ПДВ імпортної продукції за ставкою 20%, залишається можливість дотувати сільськогосподарських виробників-постачальників молочної та м’ясної сировини через механізм ПДВ.

Як це і було зроблено прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» від 4 лютого 2009 року  922-VI. [2] Цим Законом у статтю 11 Закону України "Про податок на додану вартість"[3] було включено пункт 11.21 такого змісту: "Сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України".

Ця норма закону відновила виплати дотацій на 1 тонну закупленого молока та м’яса через механізм ПДВ.

До 1 січня 2009 року виплата дотацій на 1 тонну закупленого молока та м’яса в живій вазі здійснювалося згідно пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 3 квітня 1997 р.: «До 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі».

Згідно класифікації СОТ ці дотації відносяться до категорії програм «жовтої скриньки», а сума цих дотацій (в середньому за три роки) включена до українських таблиць внутрішньої підтримки за базовий період 2004-2006 рр. (документ WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 «Внутрішня підтримка та експортні субсидії у сільськогосподарському секторі», п.10  додатку I  до Протоколу про вступ України до СОТ). 

При вступі до СОТ Україна взяла на себе зобов’язання застосовувати субсидії на сільськогосподарську продукцію у відповідності із правилами СОТ, зокрема Угоди про сільське господарство та українських таблиць внутрішньої підтримки, розповсюджених документом WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 та включених до українського Графіку поступок і зобов'язань по товарах.  Це зобов’язання міститься у параграфі 391 Звіту Робочої групи з питань вступу України до СОТ[4], в якому зазначено, що «Україна застосовуватиме субсидії на сільськогосподарську продукцію у відповідності із правилами СОТ, зокрема Угоди про сільське господарство та українських таблиць внутрішньої підтримки, розповсюджених документом WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 та включених до українського Графіку поступок і зобов'язань по товарах. Члени Робочої групи взяли до уваги це зобов'язання.»

Включення у обсяги державної підтримки за базовий період 2004-2006 рр. сум дотацій, яку виплачували переробні підприємства сільськогосподарським виробникам за закуплене на переробку молоко та м’ясо, базується на положеннях Угоди про сільське господарство СОТ. В зв’язку з тим, що джерелом дотацій є сума  податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами від продажу готової молочної та м’ясної продукції, але згідно діючого законодавства вона акумулюється переробними підприємствами і направляється в повному обсязі для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко, цей вид субсидій підпадає під визначення «доходи, від отримання яких держава відмовилася на користь сільськогосподарських виробників», на відміну від прямих видатків з Державного бюджету України.

Стаття 1 «Визначення термінів» Частини I  Угоди про сільське господарство СОТ  визначає: «(c) "бюджетні витрати" або "витрати" включають доходи, від отримання яких держава відмовилася». Крім того, згідно методики розрахунку Сукупного виміру підтримки, викладеному у Додатку 3 «Внутрішня підтримка: розрахунок Сукупного виміру підтримки” Угоди про сільське господарство субсидії, що надаються сільськогосподарським виробникам, повинні включати як бюджетні витрати, так і доходи, від отримання яких уряд або його органи відмовилися (на користь виробників сільськогосподарської продукції). 

Українською стороною під час формування позиції щодо рівня Сукупного виміру підтримки (СВП) базового періоду 2004-2006 рр. було прийнято рішення включити підтримку, що надавалася через спеціальні пільгові режими оподаткування ПДВ, а саме дотації на молоко та м’ясо, поставлені переробним підприємствам за нульовою ставкою та акумуляцію ПДВ сільськогосподарськими виробниками, у розрахунок СВП та «жовті» програми таблиць внутрішньої підтримки сільського господарства. Ця позиція базувалася на тому, що включення цих заходів підтримки  збільшить базовий показник СВП, оскільки, по-перше, даний вид підтримки досить поширений у сільському господарстві України, і, по-друге, оскільки в майбутньому урядом передбачалося відмінити ці спеціальні механізми сплати ПДВ сільськогосподарськими виробниками та замінити їх на прямі виплати за програмами підтримки із Державного бюджету. Тому база для прийняття зобов’язань щодо рівня СВП за період 2004-2006 рр. повинна була включати суму дотацій, які надавалися через пільгові режими оподаткування ПДВ, щоб зарезервувати еквіваленту суму для прямих дотацій із Державного бюджету у випадку їх виплати з бюджету на заміну існуючим, і при цьому уникнути ситуації порушення зобов’язань щодо рівня внутрішньої підтримки сільського господарства України перед СОТ. Це рішення України було підтримане країнами-членами Робочої групи по приєднанню України до СОТ.  Вигоди від пільг щодо податків на доходи сільськогосподарських виробників були виключені для більшості країн-членів СОТ, хоча деякі країни включили певні види податкової підтримки у розрахунок СВП (наприклад, Канада та Австралія).

Виходячи з вищенаведеного, збереження виплат дотацій на 1 тонну закупленого молока є можливим після вступу України до СОТ. Щорічний обсяг цих дотацій повинен бути в межах зобов’язань України по обмеженню використання програм «жовтої скриньки» підтримки вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції. Після вступу до СОТ використання Україною механізму дотування виробників молока та м’яса через переробні підприємства, що закуповують молоко, є можливим.

Згідно параграфу 7 Додатку 3 «Внутрішня підтримка: розрахунок Сукупного виміру підтримки» Угоди про сільське господарство СОТ: «СВП розраховується на етапі, якомога ближчому до стадії першого продажу відповідного базового сільськогосподарського товару. Заходи у відношенні підприємств з переробки сільськогосподарської продукції включаються у тій мірі, у якій вони надають вигоду виробникам базових сільськогосподарських товарів».

Наприклад, вигода виробників молока в Україні від цієї схеми субсидування через молокопереробні  підприємства є очевидною – це 925,3 млн. грн. у рік в середньому за базові 2004-2006 роки.

Крім того, текст Звіту Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі не містить претензій країн-членів Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ стосовно включення молокопереробних та м’ясопереробних підприємств у цю схему субсидування сільськогосподарських виробників молока та м’яса.

Зауваження з боку Робочої групи з вступу України до СОТ стосувалося лише розміру ставки ПДВ, а саме застосування нульової ставки ПДВ сільськогосподарськими підприємствами до операцій з продажу молока молокопереробним підприємствам та м’яса переробним підприємствам (згідно підпункту 6.2.6. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість») порівняно з ставкою ПДВ у 20% оподаткуванні операцій з імпорту молочних та м’ясних продуктів в Україну. Так, у параграфі 162 із Звіту Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі зазначено: «...згідно з чинним порядком справляння ПДВ з його звільненням та накопиченням у застосуванні до продажу молока, м'яса та іншої вітчизняної сільськогосподарської продукції, ці товари продаються переробникам за нульовою ставкою ПДВ, в той час коли аналогічні імпортні продукти реалізуються за ставкою ПДВ 20 %. ...член Робочої групи визнав, що пізніше надходження передавалися виробникам у якості державної підтримки, але, на думку цього члена Робочої групи такий порядок все ж таки не відповідає вимогам Статті III:2 ГАТТ 1994 року, оскільки податки до імпортованої продукції застосовуються в більшій мірі ніж до вітчизняної продукції, і тим самим створюються нерівні умови конкуренції для вітчизняної та імпортованої сировини. На думку цього члена Робочої групи це також створює захист для вітчизняного виробництва у розумінні Статті III:1 ГАТТ 1994 року...»

Стаття ІІІ.1 та III.2 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі вимагають надання імпортованим товарам, в тому числі сільськогосподарським товарам, національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання:

1) “...внутрішні податки й інші внутрішні збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортних чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва.

2) Товари, які походять з території будь-якої сторони, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори, що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів. Більш того, жодна сторона не повинна будь-яким іншим чином застосовувати внутрішні податки чи інші внутрішні збори до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.

На дату завершення переговорів і погодження тексту Звіту Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі Законом України № 1112-V від 31 травня 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" було урегульоване питання дискримінації у розумінні статті III ГАТТ. Так, у параграфі 164 із Звіту Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі зазначено, що «Представник України відповів, що Закон України N 1112-V від 31 травня 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників" скасував положення Статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", тим самим скасувавши введення нового спеціального режиму оподаткування сільськогосподарської продукції. Ці зміни також запровадили нульову ставку ПДВ на молочні та м'ясні продукти у живій вазі для підприємств з переробки цієї продукції, поставленої від сільськогосподарських товаровиробників всіх форм власності та юридичних форм та для поставок аналогічних імпортованих продуктів для підприємств з переробки з 1 січня 2008 року Положення Закону України N 1112-V від 31 травня 2007 року наберуть чинність з дати вступу до СОТ та, на його думку, забезпечать повну відповідність з положеннями Статті III ГАТТ 1994 року.»

Якщо привести положення національного законодавства у відповідність Статті III:2, то схема виплати субсидій через переробні підприємства (несплата ними ПДВ до бюджету, його акумуляція і повернення виробникам молока та м’яса у вигляді дотацій на відміну від імпортерів аналогічної продукції, які зразу сплачують ПДВ до бюджету) дозволена також параграфом 8 (b) Статті III ГАТТ, а саме: «положення цієї Статті (III ГАТТ) не повинні перешкоджати виплаті субсидій винятково вітчизняним виробникам, включаючи виплати вітчизняним виробникам за рахунок надходжень від внутрішніх податків чи зборів, які застосовуються відповідно до положень  Статті ІІІ ГАТТ...».

У випадку України, повернення акумульованого ПДВ -  це виплата, яка робиться молоко- та м’ясопереробними підприємствами, саме виробникам сільськогосподарської продукції, шляхом певного державного регулювання. Навіть, якщо гроші не проходять через державні рахунки, вони можуть вважатися прямою виплатою від держави, оскільки походять від стягнення внутрішніх податків чи зборів, які мають застосовуватися відповідно до статті ІІІ ГАТТ.

Тому після вступу України до СОТ використання механізму дотування виробників молока та м’яса через переробні підприємства, що закуповують молоко та м’ясо, є можливим, але при умові застосування ПДВ за недискримінаційною ставкою податку по відношенню до аналогічної імпортної продукції.

Не існує також з боку СОТ обмеження у застосуванні при продажу молочних та м’ясних продуктів ставки ПДВ менше, ніж 20%. Зобов’язання України при вступі до СОТ не містять обмежень у застосуванні при продажах молочних продуктів ставки ПДВ менше, ніж 20%. Ставка ПДВ може бути встановлена Урядом України у будь-якому розмірі, але однаковою як для операцій з продажу вітчизняної, так і аналогічної імпортованої продукції на територію України. 

У випадку аналогічних товарів (like products) порушення статті III:2 ГАТТ членом СОТ буде явним при доведенні того, що стосовно імпортного товару податки застосовуються вищі, ніж стосовно аналогічного товару вітчизняного виробництва. У випадку товарів, які не є аналогічними, однак безпосередньо конкуруючими або замінюючими, довести факт дискримінації шляхом оподаткування може виявитися складнішим.

При цьому виникає питання, які товари вважаються аналогічними (like products) для цілей ГАТТ 1994. Аналогічність товарів визначається у кожному випадку окремо на основі певних критеріїв:

1.                 Фізичні характеристики товару (властивості та якість товару);

2.                 Класифікація за Гармонізованою системою (на рівні 4, 6 або10 знаків);

3.                 Переваги споживачів

4.                 Кінцеве використання товару.

Практика врегулювання суперечок у СОТ показує, що, звичайно увагу зосереджують на розгляді 1, 2 та 4 критеріїв. Саме ці критерії будуть важливими для країн СОТ при визначенні аналогічності товарів українського виробництва та імпортних товарів, наприклад, таких як сире молоко, м’ясо худоби, свиней та свійської птиці у живій вазі.

Таким чином, після вступу до СОТ на продаж вітчизняної та аналогічної імпортної сільськогосподарської продукції Україна має застосовувати ставки ПДВ на недискримінаційній основі, а конкретний розмір ставки ПДВ не регулюється угодами СОТ та зобов’язаннями України при вступі до СОТ.

У параграфі 165 Звіту Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі викладено зобов’язання України стосовно дотримання статті III ГАТТ після вступу до СОТ, а саме: «Представник України підтвердив, що з дати вступу до СОТ Україна застосовуватиме національні податки, у тому числі акцизний збір та податок на додану вартість, у повній відповідності із усіма застосовними положеннями Угоди СОТ, у тому числі Угоду про сільське господарство, Угоду про субсидії та компенсаційні заходи і Статті I та III ГАТТ 1994 року, без будь-якої дискримінації, як по відношенню до імпорту з усіх країн-членів СОТ, так і до продукції українського походження...»

Висновки. Після вступу до СОТ на продаж вітчизняної та аналогічної імпортної сільськогосподарської продукції Україна має застосовувати ставки ПДВ на недискримінаційній основі. Конкретний же розмір ставки ПДВ не регулюється угодами СОТ та зобов’язаннями України при вступі до СОТ.

Проведений автором аналіз показав, що при усуненні дискримінації між застосуванням нульової ставки ПДВ при внутрішніх поставках молока та м’яса на переробні підприємства та оподатковуванням ПДВ аналогічної імпортної продукції за ставкою 20%, залишається можливість дотувати сільськогосподарських виробників-постачальників молочної та м’ясної сировини через механізм ПДВ і після вступу України до СОТ. Що й було зроблено прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» від 4 лютого 2009 року  922-VI, який відновив виплати дотацій на 1 тонну закупленого молока та м’яса через механізм ПДВ.

 

Список використаних джерел

1.     Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947)/ Результати уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: тексти офіційних документів. - К. : Вимір: Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ. – 1998.  –  с.441-443

2.      Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» від 4 лютого 2009 року  922-VI// Урядовий кур'єр. – 2009. – N 47 (17.03.2009).

3.     Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» № 250-VI від 10 квітня 2008 року, Протокол про вступ України до СОТ,  Додаток I, п.9,  документ WT/ACC/UKR/152 від 25 січня 2008 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2008. – N 23 (06.06.2008). – ст.  213

4.     Закон України «Про податок на додану вартість» № від 168/97-ВР від 03.04.1997/ Відомості Верховної Ради України. – 1997. –N 21. –ст. 156 із наступними змінами

5.     Угода про сільське господарство/ Результати уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – с.35–62

 



[1] Сукупний вимір підтримки

[2] вступив в силу з 17 березня 2009 року

[3] Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами

[4] документ WT/ACC/UKR/152 від 25 січня 2008, п.9 додатку I  до Протоколу про вступ України до СОТ, ратифікованого Законом України про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі № 250-VI від 10 квітня 2008 року