УДК 336.717.061:631.11
О.О. Олійник,
канд. екон. наук, асистент кафедри банківської справи,
Національний аграрний університет
Ключевые вопросы, которые рассматриваются:
· Представлена разработанная функционально-регрессионная модель, которая определяет границу долгосрочного кредитования предприятия на базе отобранных факторов финансового состояния.
· Рассчитана на основании модели граница долгосрочного кредитования сельскохозяйственных предприятий в целом по Украине и в разрезе природно-экономических зон за 1992 – 2003 гг.
· Определена с помощью коэффициента эластичности степень влияния отобранных факторов финансового состояния на уровень долгосрочной задолженности.
Key issues
that are examined:
·
The developed functionally - regression model which
determines border of long-term crediting of the enterprise on the basis of the
selected factors of a financial position is
submitted.
·
On the
basis of model the border of long-term crediting of the agricultural
enterprises as a whole on
·
The degree of influence of the selected factors of a financial position on a level of long-term debts is determined
with the help of factor of elasticity.
Несприятливі економічні умови минулого десятирічча призвели до значного руйнування матеріально-технічної бази сільського господарства України. Швидке відновлення останньої можливе на сьогодні за умови активізації довгострокового кредитування.
Проте розрахунки свідчать про низькі обсяги забезпечення сільськогосподарських підприємств довгостроковими кредитами: покриття потреби становить лише 2 % [1, с. 47].
Низьке забезпечення галузі довгостроковими кредитами при значній їх потребі пояснюється дією певних факторів. Аналізу факторів, які стримують розвиток довгострокового сільськогосподарських підприємств, приділено багато уваги. Зокрема, такі дослідження проводили О.Є. Гудзь [2], А.І. Берлач [3], Б.А. Дадашев [4], М.Я. Дем’яненко [5], С.І. Кручок [6], М.Й. Малік [1], Г.І. Пиріг [7]. Але зазначене питання знаходиться в постійному розвитку, що потребує його постійного дослідження з використанням статистико-математичного апарату.
Більшість фахівців визначають
основною причиною стримування довгострокового кредитування
сільськогосподарських підприємств – це їх незадовільний фінансовий стан [1, с.
50; 2, с. 86; 3, с. 44; 7, с. 82]. З огляду на це становить інтерес визначення
й оцінка факторів фінансового стану, які обумовлюють рівень довгострокового
кредитування підприємства, що дозволить прийняти правильні управлінські рішення
щодо подальшого розвитку аграрної економіки.
На нашу думку, факторами фінансового стану, які визначають рівень довгострокового кредитування підприємства, є:
§ фінансовий результат діяльності підприємства за попередній рік;
§ співвідношення цін на продукцію сільського господарства і на спожиті ресурси;
§ бюджетна допомога;
§ сплачені податки та інші обов’язкові платежі до бюджету;
§ страхові відшкодування;
§ кредитна підтримка.
Наведені фактори переважно є об’єктивними щодо підприємства й регулювання їх належить до компетенції держави.
У літературі [8, с. 44] взаємозв’язок між фінансовим станом і довгостроковим кредитуванням визначено такою математичною формулою (1):
(1)
де – обсяг можливого довгострокового кредитування підприємства на дату оцінки його фінансового стану, тис.грн;
Д – кількість днів у періоді, протягом якого створюється чистий грошовий потік підприємства, показаний у його балансі (для річного балансу – 360; для квартального – 90);
Н – нерозподілений прибуток (непокритий збиток), тис.грн;
АМ – амортизація, нарахована за період, тис.грн;
– довгострокова заборгованість на дату оцінки, тис.грн.
З використанням цього методичного підходу і на підставі визначених факторів створено восьмифакторну функцонально-регресійну модель визначення межі довгострокової заборгованості сільськогосподарських підприємств України залежно від їх фінансового стану:
(2)
де – межа довгострокової заборгованості за t-період, тис. грн /
– фінансовий
результат за попередній рік, тис. грн /
– обсяг отриманих
банківських кредитів за t-період, тис. грн /
– коефіцієнти пропорційності (регресії);
– вільний член;
– базова ціна одиниці умовної продукції, тис. грн;
– індекс цін на продукцію сільського господарства за t-період;
– обсяг
бюджетного фінансування сільського господарства за t−період,
тис. грн /
– сума сплачених
податків та інших обов’язкових платежів до бюджету за t-період, тис. грн /
– обсяг страхових відшкодувань за
t-період, тис. грн /
– змінні витрати, пов’язані з використанням засобів виробництва промислового походження, на одиницю умовної продукції (в базових цінах), тис. грн;
– індекс цін на засоби виробництва промислового походження за t−період;
– змінні витрати, пов’язані з використанням засобів виробництва непромислового походження, на одиницю умовної продукції (у базових цінах), тис. грн;
– індекс цін на засоби виробництва непромислового походження за t-період;
– постійні витрати, пов’язані з
використанням засобів виробництва промислового походження (у базових цінах),
тис. грн /
– постійні витрати,
пов’язані з використанням засобів виробництва непромислового походження (у
базових цінах), тис. грн /
– сума амортизації, нарахованої
за t-період, тис. грн /
З метою дослідження окремо впливу цін промислових засобів виробництва на обсяги довгострокової заборгованості у наведеній моделі визначений нами фактор впливу – ціни на спожиті ресурси – представлений двома складовими: індексом цін на промислові засоби виробництва та індексом вартості засобів виробництва непромислового походження. У цьому контексті до промислових засобів виробництва належать трактори, сільськогосподарські машини й запчастини до них; автомобілі та запчастини до них; мінеральні добрива та хімічні засоби захисту рослин; продукти комбікормової промисловості; нафтопродукти; будівельні матеріали; лісо- та пиломатеріали; шини та гумотехнічні вироби; електроенергія; паливо; продукція інших промислових виробництв. До засобів виробництва непромислового походження належать: матеріальні ресурси сільськогосподарського походження; тарифи та націнки на послуги; оплата праці; оплата процентів за банківський кредит.
Модель побудована таким
чином, що одні фактори (ціни на продукцію сільського господарства, ціни на
спожиті ресурси, бюджетна допомога, сплачені податки та інші обов’язкові
платежі до бюджету, страхові відшкодування) мають функціональний зв’язок з
результативною ознакою, інші (фінансовий результат діяльності підприємства за
попередній рік, кредитна підтримка) – кореляційний. Кореляційна залежність
фінансового результату і кредитної підтримки з межею довгострокової
заборгованості визначається через обсяг реалізованої продукції.
Відповідно до визначеної формули максимальна межа довгострокової заборгованості для сільськогосподарського підприємства залежно від його фінансового стану становить 2,5 річного внутрішнього інвестиційного потоку (внутрішній інвестиційних потік – це прибуток плюс амортизація). Обґрунтування величини – 2,5. Практика комерційних банків показала, що в сучасних економічних умовах підприємство може мати такий обсяг довгострокової заборгованості, який воно спроможне погасити за рахунок доходів протягом п’яти найближчих років. Нормальне функціонування підприємства досягається, коли половина його внутрішнього інвестиційного потоку спрямовується на погашення основної суми боргу, а друга половина – на виплату процентів та фінансування інвестиційних витрат. Отже, максимальний обсяг довгострокової заборгованості для підприємства буде становити половину від сформованого за п’ять років внутрішнього інвестиційного потоку, тобто 2,5 річного внутрішнього інвестиційного потоку.
Дослідження впливу фінансових
факторів на межу довгострокової заборгованості сільськогосподарських
підприємств проводилося на підставі даних чотирнадцяти областей України за 1992
– 2003 рр. Зокрема, за об’єкт дослідження були взяті з Поліської зони та Карпат
– Волинська, Житомирська, Закарпатська та Чернігівська області, із Лісостепової
природно-економічної зони – Вінницька, Полтавська, Тернопільська, Харківська та
Черкаська області, із Степової природно-економічної зони – АР Крим,
Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Херсонська області.
Оскільки протягом визначеного для аналізу періоду мали місце значні інфляційні процеси, зміна грошової одиниці, виникла проблема забезпечення зіставленості цих даних у динаміці. З цією метою всі значення факторів перераховувалися до рівня 2003 р.
Для забезпечення зіставленості даних різних регіонів показники
розраховувалися на
У зв’язку з відсутністю даних щодо обсягу страхових відшкодувань межа довгострокової заборгованості була прорахована без нього.
Результати розрахунків межі довгострокової заборгованості наведено в табл. 1 та графічно відображено на рисунку.
Дані
(рис.) засвідчили, що межа довгострокової заборгованості сільськогосподарських
підприємств України залежно від їх фінансового стану протягом досліджуваного
періоду значно скоротилася (у цілому по Україні з 12498,4 тис. грн / на
2000 р.
відновилися можливості сільськогосподарських підприємств щодо довгострокового
кредитування. Так, у 2000 р. межа довгострокової заборгованості
сільськогосподарських підприємств у цілому по Україні становила 22,2 тис. грн, у Лісостепу – 36,1 тис. грн,
на Поліссі – 21,1 тис. грн, у Степу – 8,7 тис.
грн. Така ситуація була обумовлена насамперед зростанням цін на
сільськогосподарську продукцію, а також впливом факторів: звільнення
сільськогосподарських підприємств від сплати податку на додану вартість та
фіксованого податку на землю; сприяння держави щодо банківського кредитування
сільськогосподарських підприємств; списання реформованим господарствам сум
заборгованості зі сплати податків і зборів до бюджетів і цільових фондів.
Таблиця 1
Межа довгострокової заборгованості
сільськогосподарських підприємств України, визначена на основі математичної
моделі (формула 2), тис. грн /
Природно-економічна зона |
Роки |
|||||||||||
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
|
Полісся і Карпати |
10675,982 |
3147,077 |
266,431 |
47,119 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
21,104 |
2,036 |
0,000 |
7,215 |
Лісостеп |
14116,375 |
5894,565 |
432,071 |
121,849 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
36,119 |
16,320 |
4,364 |
10,286 |
Степ |
12231,836 |
4058,855 |
261,296 |
69,707 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
8,695 |
12,398 |
9,179 |
4,282 |
Україна у цілому |
12498,353 |
4695,036 |
347,825 |
96,076 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
22,239 |
10,089 |
1,901 |
7,031 |
Таблиця 2
Коефіцієнти еластичності впливу фінансових факторів на межу довгострокової заборгованості сільськогосподарських підприємств України
Природно-економічні зони |
Фактори |
||||||
фінансовий результат за попередній рік, тис. грн / 100 га ум. ріллі |
індекс цін на продукцію сільського господарства |
індекс цін на промислові засоби виробництва |
індекс вартості засобів виробництва непромислового походження |
бюджетне фінансування с. г., тис. грн / 100 га ум. ріллі |
сплачені податки та інші обов’язкові платежі до бюд-жету, тис. грн / 100 га ум. ріллі |
банківське кредитування, тис. грн / 100 га ум. ріллі |
|
Полісся і Карпати |
0,19094272 |
7,05587731 |
-1,78366394 |
-4,82285603 |
0,00000084 |
-0,00001675 |
0,88581367 |
Лісостеп |
0,21367029 |
6,20638285 |
-1,78250611 |
-3,90363563 |
0,00000081 |
-0,00002689 |
0,74211597 |
Степ |
0,16199811 |
5,43469902 |
-1,50488120 |
-3,35570665 |
0,00000074 |
-0,00001415 |
0,71268441 |
Україна у цілому |
0,19542585 |
6,28643941 |
-1,82599928 |
-3,94920728 |
0,00000083 |
-0,00002007 |
0,79210922 |
Протягом 2001 – 2002 рр.
відбувалося поступове погіршення фінансового стану сільськогосподарських
підприємств України внаслідок несприятливої цінової кон’юнктури і це, як
показала модель, призвело до скорочення межі довгострокової заборгованості
(порівняно з 2000 р. у 2001 р. у цілому по Україні на 54,6%, 2002 р. – на
91,4%; у Лісостепу відповідно – на 54,8% та 87,9%;).
2003 р. значно покращилася цінова
кон’юнктура, що позитивно вплинуло
на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств і забезпечило зростання
межі довгострокової заборгованості практично до рівня 2001р. (рис.).
Як засвідчили розрахунки (табл.
1, рис.), у природно-економічних зонах протягом 1992 – 2003 рр. найвища межа
довгострокової заборгованості прослідковувалися в
сільськогосподарських підприємствах зони Лісостепу, найменша – у сільськогосподарських
підприємствах зони Полісся і Карпат.
Модель (формула 2) дає змогу виявити рівень впливу окремих факторів на формування межі довгострокової заборгованості. Вплив того чи іншого фактора на межу довгострокової заборгованості вимірюється таким чином: значення досліджуваного фактора змінюється на один відсоток при фіксованих середніх значеннях інших факторів. Зіставлення обсягу довгострокової заборгованості до і після зміни фактора дає можливість вирахувати коефіцієнт еластичності як міру впливу окремих факторів (табл. 2).
Значення коефіцієнта еластичності свідчить про те, на скільки процентів змінюються межа довгострокової заборгованості зі зміною фактора на один відсоток. Знак “+” або “-” означає прямий чи зворотний зв’язок між фактором та межею довгострокової заборгованості.
Отже, як у цілому по Україні, так і по природно-економічних зонах найбільш впливовим фактором на межу довгострокової заборгованості є індекс цін на продукцію сільського господарства. Збільшення його значення на один відсоток забезпечує зростання межі довгострокової заборгованості у цілому по Україні на 6,2%, у Поліссі та Карпатах – на 7,1%, у Лісостепу – на 6,3%, у Степу – на 5,4%.
Наступними за вагомістю факторами впливу на межу довгострокової заборгованості є індекс цін на засоби виробництва непромислового походження (його значення становить у цілому по Україні –3,9, у Поліссі та Карпатах –4,8, у Лісостепу –3,9, Степу –3,4) та індекс цін на промислові засоби виробництва (значення коефіцієнта еластичності відповідно становить –1,8; –1,8; –1,8; –1,5), які мають, як показали розрахунки, зворотний зв’язок із результативною ознакою.
Результати засвідчили, що забезпечення високого рівня фінансового стану сільськогосподарських підприємств із метою їх довгострокового кредитування насамперед можливо в разі проведення ефективної цінової політики в державі.
Вагомими факторами впливу на межу довгострокової заборгованості, також згідно з моделлю, є банківське кредитування та фінансовий результат за попередній рік (коефіцієнт еластичності впливу першого становить у цілому по Україні + 0,8, у Поліссі та Карпатах + 0,9, у Лісостепу + 0,7, Степу + 0,7; коефіцієнт еластичності впливу другого фактора відповідно +0,19; +0,19; +0,21; +0,16).
Незначний вплив на межу довгострокової заборгованості (табл. 2) мають такі фактори, як оподаткування та бюджетне фінансування. Перший обумовлений створенням пільгових умов оподаткування сільськогосподарських підприємств України, другий – свідчить про недостатню підтримку аграрного сектора економіки з боку держави.
Створена модель та проведені на її базі розрахунки дали змогу визначити такий напрямок покращання безпосереднього фактора впливу на довгострокове банківське кредитування, як фінансовий стан сільськогосподарських підприємств – це проведення ефективної цінової політики в державі.
Список використаної літератури:
1. Малік М.Й. Фінансово-кредитний механізм у розвитку аграрного підприємництва // Фінанси України. – 2004. – № 5. – С. 47-53.
2. Гудзь О.Є. Забезпечення сільськогосподарських підприємств кредитними ресурсами // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 86-90.
3. Берлач А.І., Фещенко Н.М. Система кредитування сільськогосподарських виробників // Фінанси України. – 2004. – № 3. – С. 44-51.
4. Дадашев Б.А. Удосконалення фінансово-кредитного обслуговування сільського господарства // Економіка АПК. – 2003. – № 11. – С. 70 – 73.
5. Дем’яненко М.Я. Проблеми іпотеки сільськогосподарських земель // Економіка України. – 2003. – № 2. – С. 98-104.
6. Кручок С.І. Іпотечне кредитування: європейська практика та перспективи розвитку в Україні. – К.: Урожай, 2003. – 208 c.
7. Пиріг Г.І. Особливості розвитку кредитних відносин у сільському господарстві // Агроінком. – 2004. – № 1-2. – С. 80 – 86.
8. Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. – 2002. – № 8. – C. 40 – 47.