banner-mia2.gif

О.М. Лабенко

молодший науковий співробітник, Національний аграрний університет

 

Оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·                     вопросы оценки инвестиционной привлекательности сельскохозяйственных предприятий;

·                     оценка инвестиционной привлекательности сельскохозяйственной деятельности по районах области.

Key questions which are examined:

·           question of estimation of investment attractiveness of agricultural enterprises;

·           estimation of investment attractiveness of agricultural activity after the districts of area.

 

Постановка проблеми. Загострення ринкової конкуренції, примушує інвесторів до пошуку нових об’єктів інвестування і в цьому випадку кожний інвестор оцінює інвестиційну привабливість майбутнього об’єкта інвестування. Інвестиційна привабливість, в більшості випадків ґрунтується на основі досліджень показників, що відображають результати виробничої, фінансово-економічної та комерційної діяльності тощо.

Мета статті. Метою даної статті є оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств на основі методу головних компонент факторного аналізу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. При підготовці статті було розглянуто публікації присвячені розгляду інвестиційної привабливості наступних авторів: Буткевича С.А., Гайдуцького А.П., Лайко Г.П., Носова О.В., Мамуль Л.О., Чернявської Т.А. та інших [1-5].

Викладення основного матеріалу. Практично всі методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємств показують, що для її оцінки необхідно мати перелік груп показників, які її характеризують і методи їх приведення до порівнянності, що є базою їх подальших досліджень. Обґрунтування змісту і методики розрахунку інтегрального показника дотепер не існує. Це складна наукова і практична проблема, розв’язання якої сприятиме вдосконаленню процедури економічного аналізу функціонування підприємств, встановлення виробничого потенціалу, інвестиційної привабливості і своєчасному прийняттю управлінських рішень щодо стратегії і тактики їхньої діяльності у конкретних умовах.

Численні пропозиції щодо методів визначення інвестиційної привабливості підприємств зводяться до визначення економічної ефективності інвестицій в об’єкти інвестування або визначення оцінки фінансового стану підприємства і його кредитоспроможності.

Ми пропонуємо відбирати, за допомогою методу головних компонент факторного аналізу, з переліку показників фінансово-економічної діяльності, які теоретично можуть свідчити про інвестиційну привабливість сільськогосподарського підприємства, самі значимі із них, поділивши їх на групи (головні компоненти). Для цього було взято 40 показників, які можуть характеризувати інвестиційну привабливість. В процесі аналізу було відібрано лише 15 із них, а саме:Image - рентабельність матеріальних активів;Image - рентабельність власного капіталу;Image - чистий дохід;Image- рентабельність оборотних активів;Image - загальний коефіцієнт ліквідності;Image - коефіцієнт швидкої ліквідності;Image - коефіцієнт абсолютної ліквідності;Image - коефіцієнт фінансової залежності;Image - коефіцієнт маневреності власного капіталу;Image - коефіцієнт структури довгострокових вкладень;Image - коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів;Image - коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів;Image - коефіцієнт структури залученого капіталу;Image - сума амортизаційних відрахувань на 100 га сільськогосподарських угідь;Image - повна собівартість на 100 га сільськогосподарських угідь.

Джерелом інформації виступала звітність сільськогосподарських підприємств Вінницької області.

З числа методів, які дозволяють узагальнювати значення елементарних ознак, метод головних компонент виділяється простою логічною конструкцією і, в той же час, на його прикладі стає зрозумілою загальна ідея та цільові установки багаточисельних методів факторного аналізу [6, с. 347].

При моделюванні складних причинних комплексів часом стикаються з проблемою надлишкової інформації, коли екзогенні змінні xi, включені в ознаковий простір моделі, висококорельовані (мультиколінеарні). Щоб забезпечити адекватність моделі реальному процесу, вдаються до заміни такого типу ознакової множини меншою кількістю некорельованих величин, які б зберігали всю інформацію щодо причинно-наслідкового механізму формування явища (процесу) і не впливати на точність результатів аналізу. Інструментом такої зміни є метод головних компонент[7, с. 149].

Основне призначення методу головних компонент – виявити приховані (латентні) першопричини, які пояснюють кореляції між ознаками і змістовно інтерпретуються. Використання методу ґрунтується на припущенні, що ознаки xi є лише індикаторами певних існуючих властивостей явища, які безпосередньо не вимірюються.

Після здійснення останнього етапу побудови моделі головних компонент, буде проведено ранжирування сільськогосподарських підприємств, з метою визначити найбільш інвестиційно привабливі підприємства за виокремленими, в процесі побудови моделі, головними компонентами.

На основі розрахунків кореляційної матриці основі розраховується матриця факторних навантажень, на основі значень яких визначається кожного з відібраних показників до тієї чи іншої групи узагальнюючих факторів.

Значущими із імовірністю 0,95 є навантаження, що перевищують за абсолютним значенням 0,7 за кількістю спостережень 304 і 15 змінних. Ці навантаження враховуються при економічній інтерпретації результатів факторного аналізу.

В результаті проведення аналізу виявлено шість узагальнюючих факторів. Перший узагальнюючий фактор(Image) характеризує власні та залучені ресурси та включає в себе: коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів(Image), коефіцієнт структури залученого капіталу(Image) та амортизаційні відрахування(Image).

Другий узагальнюючий фактор(Image) характеризує власний капітал і включає наступні показники: рентабельність власного капіталу(Image), коефіцієнт фінансової залежності(Image) та коефіцієнт маневреності власного капіталу().

Третій узагальнюючий фактор() включає загальний коефіцієнт ліквідності(), коефіцієнти швидкої() та абсолютної ліквідності() і характеризують платоспроможність підприємства.

Наступним, четвертим, узагальнюючим фактором() є рентабельність активів підприємства, яка включає в себе наступні показники: рентабельність матеріальних() та оборотних активів().

П’ятим узагальнюючим фактором() є довгострокові вкладення і включають в себе наступні показники: коефіцієнт структури довгострокових вкладень() та коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів().

Останнім, шостим, узагальнюючим фактором() є прибуток підприємства, який характеризується показниками чистого доходу() та повної собівартості().

Разом всі шість компонент пояснюють 88,17% сумарної варіації, що свідчить про високий ступінь факторизації.

Визначення балу інвестиційної привабливості кожного окремого підприємства буде проводитися в три етапи. На першому етапі проранжируємо всі підприємства за 15-ма відібраними показниками, від найкращого до кожного окремого найгіршого значення, присвоюючи їм порядкові номера. Наприклад, найбільшому значенню рентабельності активів буде присвоєно порядковий номер 1, 2, 3 і т.д. до найменшого його значення. Другим етапом, сумуємо порядкові номери по кожному з показників головних компонент і завершальним етапом, по визначенню рейтингу інвестиційної привабливості підприємств, буде сумування балів по шести головних компонентах, в результаті чого отримуємо коефіцієнт інвестиційної привабливості, і чим менше його значення тим більша інвестиційна привабливість аналізованого підприємства. (Класифікаційне дерево визначення рівня інвестиційної привабливості представлено на рис. 1).

 

 

Рис.1 Класифікаційне дерево визначення рівня інвестиційної привабливості підприємств

Проведено групування шляхом поділу на п’ять рівних груп за балом інвестиційної привабливості (групувальної ознаки), з метою виявлення узагальнюючих характеристик при різних рівнях інвестиційної привабливості.

До першої групи підприємств було віднесено підприємства бал інвестиційної привабливості, яких знаходиться в межах від 1114 до 1591 бала (клас досить високої інвестиційної привабливості). До другої групи – від 1592 до 2068 балів (високої інвестиційної привабливі). Третя група – від 2067 до 2545 балів (група помітної інвестиційної привабливості). Четверта група – від 2546 до 3022 балів (помірна інвестиційна привабливість). І остання, п’ята група – від 3023 до 3500 балів (слабка інвестиційна привабливість).

Середні значення показників, які віднесені до першої головної компоненти (f1) поступово зменшуються в кожній з груп інвестиційної привабливості підприємств.

Лише сума амортизаційних відрахувань на 100 га с.-г. угідь в четвертій групі інвестиційної привабливості підприємств переважає теж значення в третій групі. Значення коефіцієнтів співвідношення власних і залучених коштів та структури залученого капіталу зменшуються відповідно до зменшення групи інвестиційної привабливості.

Наступна, друга, головна компонента (f2) характеризується досить нестабільними середніми значеннями рентабельності власного капіталу, по перших трьох групах інвестиційної привабливості вона зростає, а в четвертій та п’ятій різко знижується. Середні значення коефіцієнтів фінансової залежності та маневреності власного капіталу поступово погіршуються (зростають) разом зі зменшенням групи інвестиційної привабливості.

Середні значення показників третьої групи головних компонент всі поступово зменшуються зі зменшення групи інвестиційної привабливості .

Четверта головна компонента характеризується зменшенням середніх значень показників рентабельності матеріальних та оборотних активів.

Наступна, п’ята, головна компонента вказує на зменшення коефіцієнтів структури довгострокових вкладень та довгострокового залучення позикових коштів разом зі зменшенням групи інвестиційної привабливості.

Остання, шоста, головна компонента також характеризується зменшенням загальної собівартості та чистого доходу на 100 га сільськогосподарських угідь. Слід також відмітити, що в четвертій та п’ятій групі інвестиційної привабливості чистий дохід є навіть меншим ніж загальна собівартість (Для проведення дослідження методом головних компонент та визначення рівня інвестиційної привабливості відбиралися дані по однорідних підприємствах, в тому числі лише по прибуткових). Така ситуація може пояснюватися тим, що підприємства четвертої та п’ятої груп інвестиційної привабливості отримують прибуток від іншої операційної діяльності.

Відповідно до визначеного рейтингу інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, ми здійснили оцінку інвестиційної привабливості сільськогосподарської діяльності по районах Вінницької області.

Підприємства,які зареєстровані безпосередньо у Вінниці мають бал інвестиційної привабливості 1557, і входять до групи досить високої інвестиційної привабливості підприємств.

До другої групи інвестиційної привабливості входять підприємства трьох районів, а саме: Тростянецького, Томашпільського і Чечельницького районів.

Найчисельніша група районів (22) припадає на третю групу інвестиційної привабливості підприємств (помітна інвестиційна привабливість). Серед них такі райони: Калинівський, Козятинський, Хмільницький, Бершадьський, Мурованокуриловецький, Погребищенський, Барський, Ямпільський, Немирівський, Крижопільський, Могилів-Подільський, Літинський, Тульчинський, Піщанський, Іллінецький, Шаргородський, Чернівецький, Липовецький, Вінницький, Тиврівський, Гайсинський та Оратівський райони.

Теплицький та Жмеринський райони відносяться до четвертої групи інвестиційної привабливості.

До останньої, п’ятої, групи інвестиційної привабливості не було віднесено жодного району.

Висновки. Отримані результати в процесі розробки моделі, дають змогу інвесторам більш якісно оцінювати інвестиційну привабливість, як сільськогосподарських підприємств так і регіонів, за рахунок оптимального набору показників для її визначення. Оцінка інвестиційної привабливості відкриває нові можливості для розширення ведення бізнесу.

 

Список використаної літератури:

1.                   Буткевич С.А. Инвестиционная привлекательность аграрного сектора економики. - К.: Изд-во Европ. ун-та, 2003. - 251 с.

2.                   Гайдуцький А. П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 3. – С. 119-128.

3.                   Лайко Г.П. Формування інвестиційної привабливості підприємств АПК. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005, - 202 с.

4.                   Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів// Вісник економічної науки України. - 2005. - №1(7). - с.83-89

5.                   Носова О.В. Інвестиційна привабливість підприємства// Стратегічні пріоритети, №1 (2). -  2007 р. с.120-126

6.                   Сотникова Л.А., Томашевич В.Н., Уебе Готц, Шефер Мартин Многомерний статистический  анализ в економике, Учебное пособие для студентов ВУЗов. Под ред. В.Н.Томашевича, 1999, - 598 с.

7.                   Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 170 с.