banner-mia2.gif

УДК

Л.С. СТЕЦЮК, аспірантка,

ННЦ «Інститут аграрної економіки»[1]

 

ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ

НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·     Рассмотрено понятие организации аналитической работы на сельскохозяйственных предприятиях.

·     Проанализирован порядок организации аналитической службы, определены ее основные формы и типы организационной структуры. Выделено основные этапы проведения аналитической работы.

 

Key questions which are examined:

·        The concept of organization of analytical work on agricultural enterprises is considered .

·        The order of organization of  analytical service is analysed, its basic forms and types of organizational structure are certain. The basic stages of analytical work are selected.

 

Постановка проблеми. Відсутність аналізу або формальне його проведення на сільськогосподарських підприємствах, пов’язані, у першу чергу, зі зниженням зацікавленості у його результатах управлінського персоналу. Особливо, це спостерігається на реорганізованих сільгосппідприємствах, де стару систему аналітичної служби було розформовано, а нову так і не вдалося належно організувати.

Як справедливо зазначають у своїй науковій доповіді А.Ф. Павленко та М.Г. Чумеченко [1] «основною причиною зниження рівня економічної роботи підприємств слід вважати вплив економічного романтизму, що виявився, при незнанні законів ринкових відносин, у наївній вірі в чудодійну регулюючу силу ринку. «Нові» вітчизняні бізнесмени вважали, що відсутність економічної роботи, аналізу й виявлення резервів ефективності можна компенсувати підвищенням цін на вироби і послуги» [1, с. 6].

Проте, практика показує, що доходи підприємства збільшуються не за рахунок підвищення цін на вироблену продукцію, а завдяки належно зорганізованій системі управління, підвищенню якості продукції, впровадженню нових технологій тощо. Тому, відсутність ефективного управління, вкрай незадовільний рівень економічної роботи ставить під загрозу економічну безпеку всього підприємства.

Аналіз останніх публікацій. Питання щодо організації та проведення економічного аналізу на підприємстві на даний час досить актуальні. Тому, їх піднімають у своїх роботах вчені-економісти, зокрема, Білик М.С., Бутко А.Д., Загородній А.Г., Івахненко В.М., Каракоз І.І., Кіндрацька Г.І., Павленко А.Ф., Попович П.Я., Самборський В.І., Чумаченко М.Г. та багато інших. Проте, питання щодо організації та проведення аналізу на сільськогосподарських підприємствах на сьогодні залишаються відкритими та потребують додаткового вивчення.

Метою даної статті є дослідження організації аналітичної роботи на сільськогосподарських підприємствах, для досягнення якої передбачено виконання наступних завдань:

-       розглянути поняття організації аналітичної роботи (аналізу) на сільськогосподарських підприємствах;

-       дослідити порядок організації аналітичної служби, визначити форми організації та типи організаційної структури аналітичної служби;

-       визначити основні етапи проведення аналітичної роботи.

Виклад основного матеріалу. Поняття «організація», зокрема, розглядається як комплекс заходів, зміст яких полягає в координації дій окремих елементів системи.

Щодо організації економічного аналізу, то виходячи з цих визначень, які дають у своїх роботах вчені-економісти [2, 3, 4, 5, 6] можна зробити висновок, що організація аналізу на підприємстві охоплює велике коло питань, які включають в себе організацію аналітичної служби; організацію технології аналітичного процесу; розробку загальних засад та порядку проведення аналізу; організаційне, методичне, матеріально-технічне забезпечення; загальне керівництво та прийом виконаних аналітичних робіт; розвиток та удосконалення економічного аналізу на підприємстві з метою поліпшення якості управління тощо.

Фактично, організацію розглядають у двох аспектах. З одного боку – як організацію аналітичної служби та забезпечення проведення аналізу. З другого – як організацію аналітичних робіт, що безпосередньо здійснюються при проведенні аналізу (рис. 1).

Image

Рис. 1. Аспекти організації економічного аналізу на підприємстві.

 

Організація аналітичної служби полягає у виборі форми організації аналізу та типу організаційної структури відділу (служби, підрозділу), що передбачає підпорядкованість працівників, побудову взаємозв’язків як між окремими працівниками, так і іншими відділами.

Питання організації аналізу на підприємстві належать до компетенції його власників (засновників) або уповноваженого органу чи посадової особи, відповідно до регламентуючих документів підприємства.

Для забезпечення проведення аналізу господарської діяльності підприємство самостійно обирає форми його організації.

Сьогодні виділяють дві форми організації аналізу: централізовану і децентралізовану.

При централізованій організаційній формі передбачається утворення спеціалізованого відділу (служби, підрозділу) економічного аналізу. Така організаційна форма допомагає забезпечити єдність методологічного забезпечення аналізу та чіткий розподіл роботи аналітиків. Але, разом з тим, зумовлює відірваність аналітичного процесу від загального процесу управління.

У децентралізованій формі весь комплекс аналітичних робіт розподіляють по загальний структурі управління. Тобто, кожен відділ (служба, підрозділ) здійснює певний комплекс аналітичних робіт відповідно до свого призначання на підприємстві (табл. 1). Організація економічного аналізу за даною формою об’єднує аналітичний процес з процесом управління та виступає його окремим етапом.

При виборі організаційної форми аналізу слід враховувати ряд зовнішніх та внутрішніх факторів:

-              розмір підприємства;

-              структура управління підприємством;

-              рівень конкурентоспроможності підприємства;

-              характеру функціональних зв’язків та автоматизації управління;

-              вид діяльності та обсяги виробництва;

-              облікова система підприємства;

-              регламентації економічного аналізу державними інститутами.

За сучасних умов реформування економіки, змінами механізмів господарювання, принципів та методів управління при організації та проведенні економічного аналізу на сільськогосподарських підприємствах доцільно застосовувати децентралізовану форму організації економічного аналізу. Оскільки, це дозволить враховувати всі особливості сільськогосподарського виробництва, які пов’язані з його сезонністю та багатогалузевістю та швидше реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства.

Таблиця 1

Розподіл аналітичних робіт

на сільськогосподарських підприємствах за суб’єктами

Суб’єкти аналізу

Зміст аналітичної роботи

Економічний (планово-економічний) відділ

-       організація та методичне керівництво роботою відділів з питань аналізу;

-       розробка плану аналітичної роботи і контроль за його виконанням;

-       узагальнення результатів аналізу підприємства;

-       розробка заходів за результатами аналізу.

Бухгалтерська служба

-      дослідження основних показників господарської діяльності;

-      аналіз витрат на виробництво продукції рослинництва, тваринництва та іншої продукції;

-      визначення собівартості продукції;

-      аналіз виробництва готової продукції тощо.

Фінансовий відділ

-      аналіз грошових надходжень;

-      аналіз виконання бізнес-плану;

-      аналіз фінансових результатів діяльності та рентабельності підприємства;

-      вивчення взаємовідносин з банком;

-      аналіз та оптимізації оподаткування підприємства.

Відділ оплати праці

-      аналіз рівня організації та нормування праці;

-      аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами;

-      визначення рівня продуктивності праці, використання робочого часу та фонду оплати праці;

-      аналіз трудомісткість виробництва та її зниження.

Агрономічна служба

-      аналіз забезпеченості земельними угіддями та ефективність їх використання;

-      аналіз дотримання строків, обсягів і якості робіт у рослинництві;

-      аналіз виконання завдань щодо виробництва і якості продукції рослинництва.

Зоотехнічна служба

-      аналіз наявності та руху поголів’я тварин;

-      аналіз рівня продуктивності тварин;

-      аналіз виробництва та якості продукції тваринництва;

-      стан кормової бази та кормовиробництва.

Ветеринарна служба

-      аналіз проведення профілактичних робіт на фермах;

-      вивчення відтворення стада, одержання приплоду;

-      аналіз дотримання зооветеринарних вимог утримання тварин.

Виробничий відділ

-      аналіз виконання плану випуску продукції за обсягом, асортиментом, якістю;

-      аналіз тривалості технологічного циклу; ритмічності роботи виробничих потужностей;

-      аналіз витрачання матеріальних ресурсів.

Відділ збуту

-      аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції споживачам за обсягом, якістю, строками;

-      дослідження та оцінка альтернативних ринків збуту.

Відділ постачання

-      аналіз своєчасності та якості матеріально-технічного забезпечення виробництва;

-      аналіз виконання планів поставок пального, насіння добрив, засобів захисту, кормів тощо;

-      аналіз стану складських запасів

Інженерно-технічна служба

-      аналіз стану експлуатації автомобілів, тракторів, комбайнів, іншої сільськогосподарської техніки та виробничого обладнання;

-      аналіз виконання графіків ремонту техніки;

-      аналіз ефективності та раціональності  використання техніки;

-      аналіз використання пального і мастил, запасних частин, електроенергії, газу, палива, води тощо

 

Але варто зауважити, що з метою дотримання єдиної методології та методики досліджень керівництво та координація аналітичних робіт повинні бути покладені на економічний відділ.

Процес управління підприємством полягає у реалізації функцій, які повинен виконувати кожен працівник. На даний час існують дві внутрішні організаційні форми розподілу праці: горизонтальний та вертикальний.

Горизонтальний розподіл – це розподіл праці на компоненти, складові частини загальної діяльності підприємства. На основі горизонтального розподілу праці формується функціональна структура управління, яка передбачає розподіл функціональних обов’язків за спеціальностями. Тобто, функції по управлінню підприємством зосереджені в руках спеціалістів, кожен з яких здійснює управління у межах своєї компетенції. Прикладом такого розподілу на сільськогосподарському підприємстві може бути розподіл обов’язків між спеціалістами по галузях діяльності: головний економіст, головний бухгалтер, головний аргоном, головний зоотехнік, головний інженер тощо.

Вертикальний розподіл відділяє роботу по координації дій від самих дій. Даний спосіб розподілу полягає у виділенні рівнів управління: керівників вищої ланки, керівників середньої ланки і керівників нижньої ланки. Кількість рівнів управління може бути і більшою, але виділення трьох рівнів є найбільш поширеним. На основі вертикального розподілу праці формується лінійна структура управління. У даному випадку розподіл обов’язків здійснюється не за функціями, а за об’єктами управління.

Побудова взаємозв’язків та підпорядкованості працівників, зайнятих аналізам, відповідає побудові загальної системи управління та поділяється на наступні типи:

-                  лінійна;

-                  лінійно-штабна;

-                  комбінована.

Лінійна структура адміністративного підпорядкування зазвичай формується на малих та середніх сільськогосподарських підприємствах та передбачає, що виконавці аналітичних операцій безпосередньо підпорядковуються керівнику. У малих підприємствах керівництво аналізом найчастіше покладено на головних бухгалтерів. У середніх підприємствах можуть створюватись відділи або підрозділи економічного аналізу, на керівників яких і покладено обов’язок здійснювати керівництво аналізом.

На великих сільськогосподарських підприємствах можливе використання лінійно-штабної структури. Така структура передбачає, що керівники окремих відділів (підвідділів, секторів, груп) знаходяться у підпорядкуванні керівника аналітичної служби. У свою чергу, працівники даних відділів, безпосередньо, виконують розпорядження і звітуються перед керівниками відділів.

Комбінований тип організаційної побудови аналітичного апарату формується враховуючи функціональний розподіл управління та виділяючи спеціальні підрозділи. Такий тип передбачає передачу частини прав головного економіста керівникам підрозділів (секторів).

Лінійно-штабний та комбінований типи структури аналітичного апарату будується переважно на великих сільськогосподарських підприємствах.

Ще однією складовою організації аналітичної служби є координація, контроль та забезпечення аналізу. Тобто, створена на підприємстві аналітична служба повинна не лише координувати та контролювати роботу виконавців і забезпечувати своє функціонування, а й має організаційно, методично, інформаційно, технічно забезпечувати якісне та оперативне проведення аналітичних робіт.

Розглядаючи організацію аналізу як організацію аналітичних робіт, перш за все, треба пам’ятати про комплексність та системний характер аналітичних досліджень. Ці основні принципи аналізу (комплексність та системність) сприяють вивченню та дослідженню всіх елементів системи (підприємства), так як зміна будь-якого з них може спричинити зміну всієї системи, а також дають змогу комплексно оцінювати всі параметри економічних явищ і процесів, їх зміну і розвиток у просторі і часі, за кількісними і якісними ознаками, враховуючи як основні так і побічні результати.

Комплексність та системність організації аналітичних робіт забезпечується через планування, що полягає в складанні комплексного плану організації всієї аналітичної роботи на підприємстві та складанні планів для окремого виду аналізу, передбаченого в комплексному плані.

Реалізації заходів, передбачених у плані аналізу щодо проведення аналітичних робіт, здійснюється в певні послідовності. Кількість етапів, що передбачають здійснення окремих послідовних процедур, різна. Економісти виділяють три, п’ять, шість і, навіть, дев’ять етапів [3, 7, 8, 9,].

На нашу думку, необхідно виділяти три основних етапи аналітичної роботи: підготовчий, основний (аналітичний), підсумковий (заключний). При такій структуризації етапи аналітичної роботи співпадають з етапами технології аналітичного процесу та відображають причинно-наслідкову взаємозалежність між ними (рис.1).

Технологія аналітичного процесу передбачає послідовність виконання певних процедур та аналітичних операцій, що формують відповідні етапи: підготовчий, аналітичної обробки (процедурний), заключний (узагальнюючий).

На підготовчому етапі відбувається вхід інформації до системи та здійснюють комплекс робіт по підготовці інформації до наступної аналітичної обробки.

Процедурами другого етапу аналітичного процесу є різні методичні, технічні та аналітичні розрахунки, за допомогою яких здійснюють обробку інформації та перетворюють її у придатну для використання при прийнятті управлінських рішень. Етап аналітичної обробки є основним, так як від нього залежить якість та повнота дослідження і оцінки явищ та факторів, які спричинили певні результати діяльності, а відповідно – обґрунтованість висновків і пропозицій за результатами даного аналізу.

Третій, заключний етап, передбачає узагальнення перетвореної аналітичної інформації та підготовку на їх основі висновків, пропозицій та рекомендацій щодо поліпшення господарської діяльності підприємства, усунення недоліків та використання резервів.

Проведення аналізу теж можна поділити на три етапи, які взаємопов’язані з етапами технології аналітичного процесу: підготовчий, основний, підсумковий.

Image

Рис. 1. Причинно-наслідковий зв'язок аналітичної роботи та аналітичного процесу

 

На першому – підготовчому – етапі складають програму аналізу; уточнюють об’єкти, мету і завдання; визначають виконавців та розподіляють між ними функції; вибирають методику аналізу (конкретні методи (способи, прийоми) дослідження; систему аналітичних та синтетичних показників; фактори, які впливають на зміну показників; порядок формування висновків за результатами аналізу); визначають джерела інформації та вирішують інші питання щодо організації та забезпечення проведення аналізу.

На другому – основному – етапі безпосередньо проводиться аналітична робота, в процесі якої реалізовується методика аналізу. Він включає в себе систематизацію отриманої інформації, перевірку достовірності даних, аналітичне опрацювання та створення додаткової аналітичної інформації, вивчення напрямків та причини відхилень. На даному етапі також відбувається ознайомлення з показниками роботи підприємства, складаються аналітичні таблиці, проводяться розрахунки основних показників, розраховується вплив факторів і розкриваються причинно-наслідкові взаємозв’язки та взаємозалежності між ними тощо.

Третій – підсумковий – етап – це систематизація та узагальнення результатів аналізу. На даному етапі дають оцінку діяльності підприємства, розробляють рекомендації, висновки та пропозиції. Ефективне використання результатів аналітичної роботи потребує належного узагальнення, яке б могло забезпечити повноту оцінок та висновків, своєчасність отримання матеріалів, відповідність їх запитам управління. Узагальненні результати повинні охоплювати всі сторони дослідження, починаючи з виявлених упущених вигод та невиконаних заходів і закінчуючи інформацією про приховані резерви та перевиконання планів.

Визначені етапи аналітичної роботи є досить умовними. Перехід від попереднього етапу до наступного відбувається дуже еластично. Процедури першого етапу можуть повторюватись або уточнюватись на другому та третьому.

Проте, виділення окремих етапів проведення аналізу допомагає не лише організувати та якісно провести аналіз, а й сприяє контролю над якістю та ефективністю виконання аналітичних процедур.

Висновки. В нових умовах господарювання проведення економічного аналізу на підприємствах частіше стає предметом уваги керівників та менеджерів. Проте, неефективність результатів аналізу пов’язана з невмілою організацією аналізу на підприємстві.

Для проведення ефективного та якісного аналізу, перш за все, необхідно створити аналітичну службу, вибрати форму організації аналізу і тип організаційної структури, які найбільше відповідатимуть системі управління підприємством, та сформувати належне забезпечення.

Безпосередньо, організація аналітичних робіт вимагає дотримання основних принципів аналізу (системності та комплексності) та потребує послідовного виконання певних процедур. Виходячи з цього, аналітичну роботу доцільно виконувати, розділивши на три етапи: підготовчий, основний, заключний. На кожному етапі будуть здійснюватися відповідні заходи, які забезпечують організацію, проведення економічного аналізу та узагальнення аналітичних результатів.

Такий порядок організації аналізу та проведення аналітичних робіт забезпечить дослідження всіх аспектів діяльності підприємства, які зумовлені його сезонністю та багатогалузевістю сільськогосподарського виробництва; зменшить дублювання показників та виконання однотипних розрахунків; сприятиме дотриманню з року в рік єдиної методології аналізу, що зумовлює оперативність та якість аналітичних висновків.

 

Список використаних джерел

1.           Павленко А.Ф. Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства»: [наук. доповідь]/ Павленко А.Ф., Чумаченко М.Г. – К.: КНЕУ, 2001. – 88 с.

2.           Серединська В.М. Теорія економічного аналізу: [підручник] / Серединська В.М., Загародна О.М., Федорович Р.В.; за ред. Р.В. Федоровича. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002. – 323 с.

3.           Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу: [підручник]/ Бутко А.Д. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 411 с.

4.           Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: [навч. посібник]/ Івахненко В.М. – К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с. (Вища освіта ХХІ сталіття).

5.           Собко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу[підручник] / Сопко В.В.,Ю Завгородній В.П. – К.: КНЕУ, 2004. – 412 с.

6.           Ветрова Н.М. Теорія економічного аналізу: авч. метод. посібн. для самост. вивч. дисц.]/ Ветрова Н.М., Кузьміна Н.В., Токарєва Д.Є. – Сімферополь: РИО НАПКС, 2005. – 97 с.

7.           Економічний аналіз: [навч. посібник]/ [М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка] – [вид. 2-ге, перероб. і доп.] – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.

8.           Каракоз И.И.Теория экономического анализа/ Каракоз И.И., Самборский В.И.. – К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. – 255 с.

9.           Кіндрацька Г.І.Економічний аналіз: теорія і практика: [підручник]/ Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г.; за ред. проф. А.Г. Загороднього. – Львів: “Магнолія Плюс”, 2006 – 428 с.



[1] Науковий керівник – Н.Л.Жук, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки»