banner-mia2.gif

УДК: „71”657.6(477)

В.П. Бралатан.

ст. викладач кафедри аудиту

та державного контролю

Вінницький державний аграрний університет

 

 

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

-         Рассмотрены проблемные вопросы аудиторской деятельности в Украине;

-         Обоснованы перспективы развития аудита в условиях глобализации.

 

Key questions which are examined:

-         Problem questions of auditor activity in Ukraine are considered;

-         Prospects of development of audit in the conditions of globalisation are proved.

 

Можна стверджувати, що розвиток аудиторської діяльності в Україні розпочався з її незалежністю. Саме тоді державний сектор потребував глобальної перевірки у зв’язку з масовою приватизацією її об’єктів та розвитком приватних підприємств, власники яких були невзмозі контролювати їх у повному обсязі. Особливо аудиторські послуги були потрібні спільним підприємствам, іноземний інвестор вимагав підтвердження звітності аудитором. Однак юридично аудиторську справу в нашій країні було розпочато у 1993 р. з прийняттям Закону України „Про аудиторську діяльність”. Відтоді почали активно створюватися аудиторські фірми та практикувати незалежні сертифіковані аудитори – суб’єкти малого бізнесу.  

В аудиторській діяльності України з 1993 року на сьогоднішній день відбулося багато змін: було прийнято велику кількість нормативних актів, положень, рішень, а також відбувся перехід від національних нормативів аудиту до міжнародних стандартів, що є безумовно позитивним кроком не лише в розвитку аудиторської діяльності, а й України в цілому.

Дослідженням розвитку аудиту в Україні та адаптації його до міжнародних стандартів займається ряд вітчизняних спеціалістів, та науковців а саме: Столярова С.О., Галкін В.В., Жук В.М., Голов С.Ф., Канигін С. Л., Прозоров Ю.В., Усач Б.Ф., Рудницький В.С. та ін.

Однак, на нашу думку, аудиторська діяльність в Україні ще далеко не на завершальному етапі розвитку, дане питання є актуальним і потребує вивчення, що і слугує метою нашої статті.

З прийняттям Закону України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року в Україні було створено Спілку аудиторів України (САУ) на яку були покладені організаційні питання становлення розвитку аудиторської діяльності в державі. На сьогоднішній день САУ налічує у своїх рядах близько 1500 членів, 12 аудиторських фірм – колективних членів САУ. Спілка має свої відділення в усіх обласних центрах України – 25 відділень [1].

Спілкою аудиторів України відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" в червні-липні 1993 року було сформовано Аудиторську палату України (АПУ), до складу якої делегувалися 10 представників від Спілки аудиторів України, по одному представнику від центрального апарату Міністерства фінансів України, Головної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державного комітету статистики України, Міністерства юстиції України та п'ять представників від профільних вищих навчальних закладів, наукових і інших організацій. Загальна кількість членів АПУ становить 20 фахівців. Головним завданням АПУ є методологічне і нормативно-правове забезпечення аудиту в Україні, регулювання та контроль аудиторської діяльності [1].

Аудиторською палатою України 18 грудня 1998 року було зроблено ще один крок у розвитку аудиторської діяльності в Україні, а саме, було прийнято рішення про затвердження Національних нормативів аудиту та Кодексу професійної етики аудиторів. Однак керувалися ними аудитори не довгий час.

Великим кроком вперед у аудиторській діяльності України був поступовий  перехід від Національних нормативів аудиту до заміни їх Міжнародними стандартами аудиту.

Як відомо, країни з досить високим рівнем розвитку аудиту – Канада, Великобританія, Ірландія, США – лише приймають до відома положення Міжнародних стандартів аудита. Аудитори ряду країн, у число яких входять Австралія, Бразилія, Індія й Голландія, використовують їх для розробки національних стандартів аудита. Країни, що не розробляють власні стандарти аудиту, такі, як Малайзія, Нігерія, Фіджі й інші, застосовують Міжнародні стандарти аудиту в якості національних. Наша держава вирішила піти таким самим шляхом.

Перехід до Міжнародних стандартів аудиту, на нашу думку, можна пов’язати з наступними причинами: перш за все ними користуються усі країни Євросоюзу до якого ми прагнемо вступити; по-друге, українським підприємствам, які зацікавлені в залученні іноземних інвестицій, необхідно представляти фінансові результати своєї діяльності відповідно до міжнародно-визнаних стандартів; по-третє, для підготовки фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів необхідне глибоке знання як українських, так і міжнародних принципів бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Відбувався перехід від національних нормативів до міжнародних стандартів у три етапи:

1. Прийняття рішення АПУ від 18.04.2003 р., в якому зазначалося про прийняття Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту з 1 січня 2004 року [2].

2. Прийняття рішення АПУ від 30.10.2003 р. про затвердження Національних нормативів аудиту України та Кодексу професійної етики аудиторів України від 18 грудня 1998 року №73 вважати таким, що втратило чинність з 1 січня 2004 року [3].

3. Керуючись Законом України "Про аудиторську діяльність" (від 22 квітня 1993 року № 3125-XII), Статутом Аудиторської палати України та рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 № 122/2 "Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів", прийнято рішення АПУ від 30.11.2006 р. про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2006 року [4].

Керуючись зазначеними рішеннями, починаючи з 01 січня 2007 року Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики видання 2006 року є обов'язковими для застосування суб'єктами аудиторської діяльності в якості Національних стандартів аудиту.

Необхідно відмітити, що розробкою, впровадженням і просуванням міжнародних стандартів аудиту займається Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) – це всесвітня організація бухгалтерів-професіоналів, заснована у 1977 році. Її мета – служіння інтересам суспільства, вдосконалення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розвиток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження та додержання високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національних стандартів та висловлювання з питань, що викликають широкий суспільний інтерес, де професійні знання бухгалтерів найбільш вагомі [5].

МФБ складається зі 163 організацій-членів з усього світу і нараховує  понад 2,5 мільйона професійних бухгалтерів-практиків, що працюють в промисловості, торгівлі, державному секторі та освіті.

Безпосередньо міжнародними стандартами аудиту займається Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ). Структура стандартів виданих Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості показана на рисунку 1.

 

Image

 

Рис. 1. Структура стандартів виданих РМСАНВ

 

Проведення аудиту за міжнародними стандартами дає можливість вітчизняним аудиторам покращити свої професійні навики та працевлаштуватися в аудиторські фірми міжнародного значення.

Відповідно до вимог закону України „Про аудиторську діяльність”, а також відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, які застосовуються в Україні в якості національних,  від 27.09.2007 року було прийнято Рішення „Про затвердження переліку послуг які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми)”. Це рішення набирає чинності від 1 січня 2008 року і містить такі положення:

1. Завдання з надання впевненості.

2. Супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг.

3. Інші послуги, пов’язані з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм).

4. Організаційне та методичне забезпечення аудиту [6].

Для надання послуг аудиторами і аудиторськими фірмами професійно і якісно Аудиторською палатою України було прийнято Рішення „Про затвердження Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 „Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг”, яке набирає чинності з 01 жовтня 2007 року.

Якісною визнається аудиторська послуга, яка надається фірмами з дотриманням Професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, та задовольняє потреби користувачів.

Аудиторські фірми, а також аудитори які займаються індивідуальною аудиторською діяльністю зобов’язані розробити і впровадити в свою практику таку систему контролю якості, яка б забезпечувала обґрунтовану впевненість у тому, що сама Фірма та її персонал діють відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, надання

впевненості та етики, Кодексу етики професійних бухгалтерів та законодавчих і нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, а висновки (звіти), що надаються фірмою, відповідають умовам завдання [7].

Також позитивним моментом розвитку аудиту в Україні необхідно відмітити можливість отримання міжнародного сертифікату бухгалтера та аудитора.

Сертифікат професійної організації – унікальний інструмент, що підтверджує роботодавцеві, що його носій володіє:

1) достатніми знаннями. Підтвердженням необхідного рівня знань служить успішна здача незалежних екзаменів та наявність диплома про вищу спеціальну освіту.

2) досвідом роботи за фахом. Для отримання сертифіката необхідно підтвердити перед професійною організацією стаж роботи за фахом.

3) доброю репутацією. Додержання кодексу професійної етики – необхідна умова членства в професійній організації та отримання сертифіката. Недотримання кодексу не лише призводить до втрати сертифіката, а також і до інших дисциплінарних заходів.

4) Крім того, членство в професійній організації покладає на кожного члена зобов‘язання постійно підвищувати власну кваліфікацію.

Найавторитетніші національні програми сертифікації бухгалтерів - АССА (Великобританія), СРА (США), CGA (Канада) - вийшли за межі національних кордонів і здобули статус міжнародних. Такий статус присудив їм міжнародний ринок праці.

Щоб вибороти АССА, СРА або CGA необхідно не лише відмінно знати предмет, але й вільно володіти англійською мовою, адже іспити доведеться складати саме англійською. До того ж, участь в АССА, СРА або CGA доволі недешева справа. Так, наприклад, за кожну спробу скласти іспити СРА треба буде віддати в середньому 400 доларів США, а також сплатити вартість проїзду і проживання в США, – екзамени СРА не проводяться за межами США.

Висновки. Нещодавно директор Регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, Молдові та Білорусі п. Ерл Ґаст вручив сертифікати САР та СІРА членам Української асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів (УАСБА).

Починаючи від 2001 року, коли за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) було засновано сертифікаційну програму для бухгалтерів, фінансових менеджерів, аудиторів CIPA, тільки в Україні більше 8 000 фахівців брали участь у спеціалізованих тренінгах, а більше 10 000 – складали іспити. Зараз в Україні нараховується 2 300 фахівців з кваліфікацією CAP (перший сертифікаційний рівень програми) та 68 – з кваліфікацією CIPA (другий сертифікаційний рівень).

Також ми вважаємо, що для ефективного економічного розвитку необхідним є запровадження в Україні Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Відповідно, критично важливим є професійний рівень фінансових менеджерів, бухгалтерів, аудиторів, їхні знання МСФЗ, а також вміння застосовувати знання на практиці.

Як наслідок, зростає кількість міжнародних аудиторських фірм в Україні, як і кількість зайнятого в них персоналу, розпочала свою діяльність на території нашої держави і „Велика четвірка” до складу якої входять такі компанії як McKinsey та Accenture, PricewaterhouseCoopers (PwC), KPMG та Ernst & Young, що призвело до збільшення конкуренції і тим самим до покращення якості роботи аудиторів.

 

Список використаних джерел

1.                www.sau-apu.org.ua/sau/pro.html.

2. Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів: Рішення АПУ від 18.04.2003 р., № 122/2.

3. Про втрату чинності рішення Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 року №73: Рішення АПУ від 30.10.2003 р. №128/1.

4. Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2006 року: Рішення АПУ від 30.11.2006 р., №168/7

5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року / Пер. з англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.И. Юрківська, CO. Куліков. - К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС", 2006. - 1152 с.

6. http://www.sau-apu.org.ua/apu/guides/182_listofservices.pdf

7. Про затвердження Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 „Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг”: Рішення АПУ від 27.09.07р., № 182/4