banner-mia2.gif

ОПУБЛІКОВАНО: Жук В.М. Проблемні питання збереження інвестицій власників та кредиторів сільськогосподарських підприємств (правовий, бухгалтерський та податковий аспекти) / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. - 2006. - № 4. - С.86-92.

В.М. Жук, канд. екон. наук,

зав. відділу методології обліку та аудиту

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ВЛАСНИКІВ ТА КРЕДИТОРІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ (ПРАВОВИЙ, БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ АСПЕКТИ)

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

· Гражданским кодексом Украины предусмотрено повышение ответственности дирекции предприятий за сохранение инвестиций собственников и кредиторов хозяйственных обществ

· Методику определения стоимости чистых активов за результатами работы каждого финансового года надо в обязательном порядке применять не только для акционерных, но и других видов хозяйственных обществ и кооперативов в сельском хозяйстве.

· Объединениям собственников имущественных паев, управлениям агропромышленного развития районных и областных  госадминистраций рекомендован порядок осуществления контроля за сохранностью инвестиций на предприятиях АПК. Рекомендованы механизмы правового, бухгалтерского и налогового решения данных проблем

Key questions which are considered:

· The civil code of Ukraine stipulates increase of the responsibility of management of the enterprises for preservation of investments of proprietors and creditors of economic societies

· The technique of definition of net wealth should be applied not only for joint-stock ventures, but also for other kinds of economic societies and cooperative societies in agriculture

· The procedure of the control over safety of investments at the enterprises of agrarian and industrial complex is recommended to associations of proprietors of property shares, to departments of agroindustrial development of the district and regional state administrations. Mechanisms of the legal, accounting and tax solution of the given problems are recommended

 

Цивільним кодексом України значно посилена відповідальність господарських товариств перед кредиторами. В агропромисловому комплексі України господарські товариства (ГТ) створено, як правило, в формі акціонерних товариств (АТ) та товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Останні на селі в основному мають абревіатуру – СТОВ.

З прийняттям нового Цивільного кодексу України (ЦКУ), проблему коригування статутного капіталу ГТ, виходячи з вартості його чистих активів на кінець фінансового року досліджували В.П.Бондар, О.Г.Величко, В.Кравчук [13, 14]. Методика визначення вартості чистих активів АТ розкривалась і в наших Рекомендаціях [12].

Разом з тим,  практика засвідчує, що методику контролю за  чистими активами слід поширити на всі підприємства колективної форми власності на селі і розглядати її, в першу чергу, з точки зору відповідальності керівних органів підприємств за збереженням власності як його засновників, так і кредиторів. В сільськогосподарських підприємствах, серед останніх значна частина і селян, які передали майнові паї (оборотні засоби, а в деяких випадках і основні засоби) на викуп з розстрочкою платежу, або є неасоційованими членами виробничих сільськогосподарських кооперативів. Метою статті є розкриття методики визначення вартості чистих активів сільськогосподарських підприємств та підготовка пропозицій їх власникам і кредиторам за результатами такого визначення, а, також,  пропозицій щодо змін в чинному законодавстві для врегулювання проблемних питань збереження інвестицій сільгосппідприємств.

Для початку слід з’ясувати суть додаткових вимог ЦКУ щодо діяльності ГТ.

Статті 144, 155  ЦКУ додатково вимагають для всіх ГТ, в т.ч. і СТОВ, дотримання трьох принципових положень. Що стосується СТОВ:

Перше. Мінімальний розмір статутного капіталу (СК) для СТОВ не може бути меншим розміру, встановленого Законом України “Про господарські товариства” (Закон України № 1576-XII). Цей Закон встановлює мінімальний розмір СК для СТОВ виключно на етапі його створення. Законом встановлено наступні вимоги до мінімального розміру СК СТОВ: до 31.01.94 р. – 50 тисяч  крб.; з 31.01.99р. – 625 мінімальних заробітних плат; 27.05.99р. – 100 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальних заробітних плат щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет...”. На дату створення конкретних СТОВ розмір їх СК мав бути не менший, ніж суми, що наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Мінімальні розміри статутного фонду при створені СТОВ з 1999 по 2006 рік

Періоди

Розмір мінімальної заробітної плати, грн.

Мінімальний розмір статутного фонду СТОВ

01.01.99-31.03.00

74

7400

01.04.00-30.06.00

90

9000

01.07.00-31.12.01

118

11800

01.01.02-30.06.02

140

14000

01.07.02-31.12.02

165

16500

01.01.03-30.11.03

185

18500

01.12.03-31.08.04

205

20500

01.09.04-31.12.04

237

23700

01.01.05-31.03.05

262

26200

01.04.05-30.06.05

290

29000

01.07.05-31.08.05

310

31000

01.09.05-31.12.05

332

33200

01.01.06-30.06.06

350

35000

01.07.06-31.11.06

375

37500

01.12.06-31.12.06

400

40000

Максимальний розмір СК закон не обмежує. Як ЦКУ, так і Закон України № 1576- XII вимагають, щоб до моменту державної реєстрації СТОВ всі його учасники внесли не менше 50 відсотків сум своїх вкладів до СК та повністю сформувало СК протягом першого року діяльності. Зазначимо, що в СТОВ внески учасників могли бути і майновими паями. При  реорганізації КСГП таке майно мало бути виділено в натурі або індивідуально, або групі засновників СТОВ (з визначенням долі кожного). Таке майно мало бути передано по акту прийому-передачі і взято на баланс СТОВ (таблиця 2).

Таблиця 2.

Формування статутного капіталу на етапі створення СТОВ

п/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерські записи

Д-т

К-т

1.

Об’явлений засновниками розмір СК СТОВ 

46 “Неоплачений капітал”

40 “Статутний капітал”

2а.

Внесено до моменту реєстрації СТОВ не менше 50% вкладів до СК

30 “Каса”

46

2б.

Внесено до моменту реєстрації СТОВ майновий пай, як вклад засновників до СК

10 “Основні засоби”

20 “Виробничі запаси”

21 і т.п.

46

 

Згідно чинного законодавства внески до СК на етапі створення СТОВ не підлягають оподаткуванню ні в СТОВ, ні в його учасників.

Друге. ЦКУ визначено, що рівень (в т.ч. і мінімальний) СК СТОВ має гарантувати інтереси його кредиторів. Оскільки чинним законодавством дане положення детально не врегульоване і не розписане, то на нашу думку кредитор має сам визначитись щодо інвестування      в       конкретне СТОВ. Для об”єднань співвласників майнових паїв, які вирішили їх передати СТОВ з розстрочкою платежу, при прийнятті таких рішень важливо розуміти, який рівень СК буде для них гарантією по виконанню СТОВ зобов’язань.

Третє. Для підтримання на належному рівні гарантій кредиторів ЦКУ зобов’язує СТОВ відстежувати паритет між величиною зареєстрованого СК і реальною вартістю своїх чистих активів, а також стежити за тим, щоб під час таких коригувань величина СК в співвідношенні з вартістю чистих активів не зменшувалась нижче встановленого законом мінімуму. Нормою ст. 144 ЦКУ визначено, що якщо після закінчення другого або кожного наступного фінансового року діяльності СТОВ вартість чистих активів виявиться меншою розміру його СК, то СТОВ зобов’язане оголосити про зменшення свого СК і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. При цьому, згідно з нововведеннями ЦКУ, зменшення СК допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов’язань СТОВ на відшкодування їм збитків.

Отже, ЦКУ зобов’язав СТОВи визначити вартість їх чистих активів вже за даними річної звітності за 2004 рік, та проводити цю роботу за результатами кожного наступного фінансового року. При цьому важливо, щоб вартість чистих активів не була нижчою за суму СК, що є зафіксованим в установчих документах СТОВ. Останній (СК), в свою чергу, має відповідати вимогам чинного законодавства щодо мінімального розміру СК для СТОВ (таблиця 1).

В разі невиконання вимог ЦКУ, відповідно до Господарського кодексу України (п.15 ст.88) за рішенням суду може бути скасовано (припинено) державну реєстрацію суб”єкта господарювання з усіма негативними для кредиторів та власників СТОВ наслідками. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в листі № 6610 від 09.08.2005 р. підтверджує існуючу нині практику таких позовів до ГТ зі сторони ДПА і констатує “Оскільки законодавством України передбачені наслідки, при яких товариство зобов’язане зменшити суму статутного капіталу, Державна податкова інспекція може звернутися до суду із позовом про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, в тому числі й у разі невиконання вимог про зменшення суми статутного капіталу”.

Економіко-правовий зміст поняття “чисті активи”.

В ЦКУ йдеться лише про розрахунок вартості чистих активів за підсумками фінансового року. Такий розрахунок слід проводити за даними фінансової звітності, вимоги до складання і подання якої визначені Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та П(С)БО.

П(С)БО № 19 “Об’єднання підприємств” визначає чисті активи як активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань.

Методика розрахунку вартості чистих активів.

На сьогоднішній день Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФРУ) схвалено (рішенням № 485 від 17.11.04 р.) Методичні рекомендації щодо визначення вартості чистих активів АТ (детально подано в № 4/2004 р. Журналу “Облік і фінанси АПК”). Запропонована методика розрахунку проводиться за даними бухгалтерської звітності відповідно до П(С)БО № 2 “Баланс”. Оскільки норми П(С)БО № 2 застосовуються до підприємств усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), вважаємо, що методику ДКЦПФРУ доцільно застосовувати і для СТОВ, і для інших підприємств колективної форми власності на селі (ГТ, ВСГК).

Зміст Методики розрахунку вартості чистих активів наведено в таблиці 3:

 

Таблиця 3.

Методика розрахунку вартості чистих активів сільгосппідприємств

п/п

Статті балансу

Код рядка балансу

1.

Активи підприємства (1.1+1.2+1.3)

280

1.1

Необоротні активи

080

1.2

Оборотні активи

260

1.3

Витрати майбутніх періодів

270

2.

Зобов’язання підприємства (2.1+2.2+2.3+2.4)

(630-380)

2.1

Забезпечення наступних витрат і платежів

430

2.2

Довгострокові зобов’язання

480

2.3

Поточні зобов’язання

620

2.4

Доходи майбутніх періодів

630

3.

Вартість чистих активів (1-2)

380

 

Як видно з таблиці 3 вартість чистих активів – це не що інше, як власний капітал підприємства. Саме цю величину слід контролювати не допускаючи її зменшення нижче рівня величини статутного капіталу СТОВ (рядок 300 “Балансу”), чи пайового капіталу для СГВК (рядок 310 “Балансу”).

            Хто і як зовні контролює дотримання СТОВ вимог ЦКУ?

Що стосується АТ, то питання контролю тут вирішено. Обов’язкова звітність до ДКЦПФР за результатами їх роботи за 2005 рік передбачає не тільки необхідність визначення і наведення в звітності вартості чистих активів, але і необхідність підтвердження достовірності цих даних у висновку незалежної аудиторської фірми.

 Для інших ГТ, СТОВів, ВСГК питання контролю за вартістю чистих активів є внутрішньою справою їх власників та кредиторів.         Щодо інших ГТ, то внесенням останніх змін до закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” (публікується в цьому номері журналу) передбачається обов’язкове подання частини фінансової звітності і до органів державної реєстрації підприємств, що можна розцінити як намагання держави контролювати і ситуацію, яка розглядається в даній статті. Слід враховувати, що контролювати дане питання можуть і інші державні органи. Вище ми навели приклад такого контролю зі сторони ДПА. Проте, чи забезпечить цей додатковий контроль захист власників і кредиторів сільськогосподарських підприємств? Час покаже.

На нашу думку, посилити відповідальність господарюючих суб’єктів на селі в цьому питанні могло б наділення певними повноваженнями і галузевих органів управління. Так, у відповідності до чинного законодавства Мінагрополітики України проводить адміністративні спостереження за станом майнових відносин на селі. Разом з тим, місцевим підрозділам Мінагрополітики заборонено приймати від сільськогосподарських підприємств фінансову звітність (хоч на практиці саме бухгалтера районних управлінь агропромислового розвитку і до нині консультують сільгосппідприємства по її складанню.)  Останнє не тільки не сприяє розвитку дієвого обліку в галузі, але і не уможливлює дієвий зовнішній контроль за збереженням майна селян та зовнішніх інвесторів.

Неодноразові наші звернення до Мінфіну України про пагубність виключення галузевого підходу до змісту і подання звітності, і, на кінець, до збереження майна власників і кредиторів, поки що не знаходять розуміння.

В ситуації, що склалася, вважаємо за доцільне, щоб Мінагрополітики в черговий раз вийшов із законодавчою ініціативою щодо обов’язкового подання сільськогосподарськими підприємствами річної бухгалтерської звітності до районних управлінь агропромислового розвитку, аргументуючи доцільність такого кроку, в т.ч. і проблемами, піднятими в даній статті.

            Як організувати самоконтроль за дотриманням вимог ЦКУ.

На сьогоднішній день важливо довести до відому власників СТОВ (ВСГК та інших ГТ), до відому об’єднань співвласників майнових паїв необхідність проведення ними контролю за дотриманням дирекціями підприємств параметрів ефективного господарювання та надійного покриття зобов’язань. Рекомендаціями в цьому можуть бути: по-перше, обов’язкове включення питання контролю вартості чистих активів до планових перевірок ревізійних органів СТОВ (СВГК) та обговореного цього на зборах власників; по-друге, звернення до підприємств – самих кредиторів, в.т.ч. і об’єднань співвласників майнових паїв, щодо надання їм для контролю офіційної звітності підприємств.

Що робити, коли виявиться, що вартість чистих активів підприємства менша величини його статутного (пайового) капіталу:

1. Спочатку розглянемо дану проблему з точки зору найменш захищених кредиторів – селян, які передали свої майнові паї на викуп з розстрочкою платежу, або, і просто в оренду.

Кредиторам слід знати, що ч. 3 ст. 16 Закону України “Про господарські товариства” допускає зменшення СК СТОВ за відсутності заперечень від кредиторів. Тоді, коли ЦКУ вимагає від СТОВ лише повідомити кредиторів і врегулювати з ними питання про подальшу долю зобов’язань за їх участю в порядку, встановленому законом. На сьогодні лише Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців” дає тлумачення як це має бути зроблено: “Рішення про зменшення статутного фонду юридичної особи підлягає обов’язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації”.

Отже, якщо кредитори-селяни не будуть цікавитись справами підприємств, яким вони довірили своє майно і “чомусь” не зможуть прочитати “об’яв в газеті”, то вони ризикують своє майно втратити. Набагато доцільніше об’єднанням співвласників постійно контролювати ситуацію з чистими активами підприємств і в разі загроз письмово вимагати розрахунку з ними, вилучати майно і т.п.

Варто наголосити, що кредиторів має цікавити саме вартість чистих активів підприємства, а не саме по собі зменшення статутного чи пайового капіталу. Насправді зменшення СК не перебуває у причинному зв’язку із виконанням чи невиконанням СТОВ, ВСГК своїх зобов’язань. Наприклад, коли причиною зменшення СК є вихід учасників з СТОВ, ВСГК – то при цьому просто зменшується об’єм корпоративних прав власників. Це кредиторів цікавити не повинно. Єдине, що їм має бути не байдуже і що може вплинути на їх майнові інтереси – це зменшення вартості чистих активів підприємства. Їх вартість залежить від ефективності господарювання, кон’юнктури нестабільного сільськогосподарського ринку і т.п., але не від розміру статутного (пайового) капіталу. І саме за цим потрібно постійно слідкувати.

2. Що робити власникам підприємств, коли вартість чистих активів виявиться меншою за розмір СК?

Перший варіант. Збори власників можуть уникнути необхідності зменшення СК, прийнявши рішення про проведення переоцінки активів або здійснення додаткових вкладів (таблиця 4).

Таблиця 4.

Уникнення підприємствами необхідності зменшення статутного (пайового) капіталу за рахунок здійснення додаткових внесків учасників (за вимогами ЦКУ).

п/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерські записи

Д-т

К-т

1.

Оформлено (актами) звітами переоцінку основних засобів.

Порядок та облік переоцінки (до оцінки та уцінки) основних засобів здійснюється на підставі пп.. 16-21 П(С)БО “Основні засоби”.

Процедура до оцінки зводиться до визначення індексу переоцінки та збільшення первісної вартості і зносу основного засобу з одночасною відповідною зміною додаткового капіталу. 

10 “Основні засоби”

423 “До оцінка активів”

2.

Взято на баланс виявлені необоротні активи

12 “Нематеріальні активи”

423

3.

Згідно рішення зборів прийнято від власників додаткові внески

10, 14, 20, 26, 27, 30 та інші рах.

422 “Інший вкладений капітал”

424 “Безоплатно одержані необоротні активи”

 

 

Так згідно п. 16 П(С)БО № 7 “Основні засоби” підприємство може переоцінювати активи, якщо їх залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої. Окрім того, підприємство може проінвентаризувати та взяти на баланс наявні в нього нематеріальні активи.

Варто зазначити, що дані операції доцільно проводити лише в бухгалтерському обліку, що достатньо для виконання означених вимог ЦКУ. Адже в податковому обліку дооцінка вартості активів розглядається як об’єкт оподаткування і є зайвою в даній ситуації (детально дивись № 7/2005 р. Журнал “Облік і фінанси АПК”).

Ще одним варіантом вирішення проблеми є прийняття рішення про проведення додаткових внесків (але не до СК, бо в цьому випадку співвідношення між чистими активами та СК не зміниться), а як безповоротна допомога підприємству. Для підприємств платників фіксованого сільськогосподарського податку, такі операції не будуть об’єктом оподаткування (хоча вони є валовим доходом і для підприємств, що працюють на загальній системі оподаткування, будуть об’єктом оподаткування) (Дивись “Окремого обліку немає (або інші види діяльності в обліку платників ФСП № 4/2006 р. Журнал “Облік і фінанси АПК”).

            Оцінку додаткових вкладів засновників (окрім грошей) має проводити Комісія, склад і повноваження якої визначаються зборами власників. Для врегулювання спірних питань з кредиторами (особливо з об’єднаннями співвласників майнових паїв) радимо включити до складу Комісії представників кредиторів.

            Другий варіант. Збори власників приймають рішення про зменшення СК до величини вартості чистих активів.

            При прийнятті такого рішення власникам слід врахувати, що на дату перереєстрації Статутних документів новий розмір СК для СТОВ має бути не менший величини, що наведена в таблиці 1 (наприклад: на 01.05.2006 р. – 35000 грн.).

            Якщо, наприклад, розмір СК СТОВ на дату його реєстрації 01.01.2001 р. був сформований в сумі 50000 грн., а за результатами роботи в 2005 році вартість чистих активів СТОВ склала 37000 грн. і засновники СТОВ прийняли рішення про зменшення розміру СК до 37000 грн., то перереєстрація СК можлива до 01.07.2006 р. (див. таблицю 1).

            Вичерпний перелік документів , які повинні надаватись органу державної реєстрації при перереєстрації Статутних документів, наведено в Законі України № 755-IV. При прийнятті такого рішення підприємству слід керуватись вимогами органів державної реєстрації.

            Вище зазначалось про необхідність повідомлення про рішення зменшити розмір СК всіх кредиторів підприємства.

            В рішенні зборів власників має бути записано “кошти від зменшення статутного капіталу спрямувати на погашення збитків” (в нашому прикладі це 13 тисяч грн. (50000 – 37000) і далі “зменшення СК провести за рахунок всіх засновників пропорційно їх вкладам”. Бухгалтерський облік таких операцій наведено в таблиці 5.

Таблиця 5.

Зменшення СК до вартості чистих активів СТОВ

п/п

Зміст операції

Бухгалтерські записи

Д-т

К-т

 

Зменшення СК спрямовується на погашення збитків

40 “СК” аналітичні рахунки по засновниках

442 “Непокриті збитки”

 

            За такої операції в податковому обліку підприємства ніяких зобов’язань не виникає.

            І, накінець, третій варіант, коли вартість чистих активів підприємства менша ніж мінімальний розмір СК (таблиця 1) і засновники не бажають зробити додаткові внески, новий ЦКУ вимагає примусової ліквідації підприємства в судовому порядку на підставі поданнів органів, що мають контролювати роботу підприємства.

            При здійсненні процедури з ліквідації діють вимоги щодо порядку розподілу власного капіталу підприємства при його ліквідації.

            Відповідно до П(С)БО № 2, власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

            Відповідно до Закону України № 1576-XII, грошові кошти, що належать СТОВ, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами (в першу чергу власниками майнових паїв), розподіляються між засновниками у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний термін після опублікування інформації про ліквідацію підприємства.

            Бухгалтерський та податковий облік операцій з ліквідації сільськогосподарських підприємств детально показаний нами в № 5/2005 р. журналу “Облік і фінанси АПК”.

            Висновки

            В нових умовах господарювання власники та кредитори сільськогосподарських підприємств (серед яких і селяни, що довірили їм майновий пай) мають освоїти і постійно застосовувати рекомендовану в даній статті методику визначення вартості чистих активів.

            В разі зменшення вартості чистих активів до величини, що загрожує невиконанню підприємством зобов’язань перед кредиторами, або в разі отримання збитків, що загрожують корпоративним правам власників цих підприємств, доцільно дотримуватись рекомендованого в даній статті правового, бухгалтерського та податкового забезпечення зняття цих проблем.

            Для забезпечення дієвого контролю зі сторони державних органів за збереженням майнових прав селян (як власників, так і кредиторів-підприємств АПК) доцільно відновити подання фінансової звітності сільгосппідприємств до управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій.

 

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

2.        Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV.

3.        Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.

4.        Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.  № 168/97-ВР.

5.        Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003 р. № 755–ІV.

6.        Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ. (зі змінами та доповненнями).

7.        П(С)БО № 2 “Баланс”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України  від 31.03.1999 р. № 87.

8.        П(С)БО № 19 “Об’єднання підприємств”, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163.

9.        Рішення ДКЦПФР України “Про схвалення  Методичних рекомендацій щодо визначення вартості чистих активів акціонерних товариств»  від 17.11.2004 р. № 485.

10.     Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва «Про порядок збільшення статутного фонду» від 23.03.2004 р. № 1776.

11.     Лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва «Про розгляд листа щодо зміни розміру статутного фонду” від 09.08.2005 р. № 6610.

12.     Рекомендації з покращення інвестиційної привабливості акціонерних товариств: фактори звітності та корпоративного управління. Журнал “Облік і фінанси АПК” № 4 2005 р. с. 106-171.

13.     В.П.Бондар та інші. Коригування статутного фонду відповідно до вартості чистих активів. Журнал “Облік і фінанси АПК” № 4 2005 р. с. 70-76.

14.     В.Кравчук. “Зменшення статутного капіталу”. Галицькі контракти. Дебет-Кредит. № 7, 13.02.2006 р.