banner-mia2.gif

 

О.В. Волошина,

молодший науковий співробітник

ННЦ “Інститут аграрної економіки”

 

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

·       Проведён анализ основных изменений в действующем законодательстве относительно расчётов по оплате труда и связанных с ними обязательных отчислений в бюджет и фонды социального страхования в 2005 году.

·       Рассмотрены практические рекомендации относительно общего подхода к вопросам налогового учёта оплаты труда и социальных выплат на предприятиях и организациях.

 

Key issues that are examined:

·       The basic changes in the current legislation concerning payments of wages and the obligatory contributions to the budget and funds of social insurance in 2005 are analysed.

·       Practical recommendations concerning the general approach to questions of the taxation of a payment of wages and social payments at the enterprises and the organizations are considered.

 

З метою забезпечення соціального захисту населення з підприємств та працівників стягуються особливі податки у вигляді нарахувань та утримань із заробітної плати. Правильність і своєчасність здійснення пов’язаних з цим розрахунків значною мірою залежить від організації бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві.

Проблема розрахунків з оплати праці та соціальних виплат є окремим об’єктом бухгалтерського та податкового обліку підприємств. На теоретичному і практичному рівні ця проблема досліджувалась багатьма українськими вченими. Цьому питанню, зокрема, присвячені праці В.П. Завгороднього [11], В.Я. Савченко [11], М.Я. Дем’яненко [14], Ф.Ф. Бутинця [12,13], та ін. Проте і в економічній літературі і в періодичних виданнях питання розрахунків з оплати праці і соціальних виплат, як правило, розглядаються окремо. Разом з тим, практика вимагає комплексного підходу до вирішення проблеми.

Метою статті є висвітлення змін в чинному законодавстві з питань оплати праці та нарахувань і утримань з неї, а також практичні рекомендації щодо організації спільного підходу до питань податкового обліку оплати праці та соціальних виплат на підприємствах та організаціях.

З 1 січня 2005 року до чинного законодавства внесено зміни та доповнення, які значною мірою вплинуть на організацію та ведення підприємницької діяльності, процедуру оподаткування суб’єктів господарювання, облік і звітність. Розглянемо основні з них, що стосуються податку з доходів фізичних осіб, державного пенсійного страхування, загальнообов’язкового державного соціального страхування та соціального захисту населення.

Насамперед звернемо увагу на податок з доходів фізичних осіб, оскільки саме з ним пов’язана найбільша кількість нововведень.

У зв’язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-ІV розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2005 року збільшено до 262 грн., а прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць  - до 409 грн. Це призвело до зміни розміру податкової соціальної пільги та граничного розміру доходу, який дає право на її застосування.

Як відомо, мінімальний розмір податкової соціальної пільги визначено на рівні величини однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої законодавством на 1 січня звітного податкового року. На 2005 рік розмір такої пільги встановлено на рівні 50% податкової соціальної пільги, визначеної пп. 6.1.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV. Тому величина податкової соціальної пільги у цьому році дорівнює 131,00 грн.

Нагадаємо, що якщо до 2004 року пільга застосовувалась лише до доходів, виплачених за місцем основної роботи, то тепер немає необхідності визначати місце роботи для надання податкової соціальної пільги. Єдине обмеження полягає у тому, що вона може застосовуватись лише одним працедавцем, і при цьому зовсім не важливо, чи веде такий працедавець трудову книжку працівника.

Платник податку має право на самостійний вибір місця одержання податкової соціальної пільги, але він обов’язково повинен повідомити про свій вибір працедавця оформивши заяву,  форму якої затверджено наказом ДПАУ від 30.09.2003р. № 461. Пільгу починають застосовувати з доходів того місяця, в якому працівник подав заяву.

Зауважимо, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу за звітний податковий місяць, якщо його розмір не перевищує суму місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на початок звітного року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Оскільки величина прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2005 року затверджена у розмірі 409,00 грн., тому права на податкову соціальну пільгу набуватимуть працівники, в яких заробітна плата за місцем її застосування не перевищуватиме 570 грн.

З 1 січня 2005 року згідно з внесеними змінами Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 15.06.2004р. № 1781-ІV податкова соціальна пільга підвищеного розміру 150% надаватиметься платнику податків, який утримує дитину-інваліда (незалежно від групи інвалідності) в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Раніше, відповідно до пп. “б” пп. 6.1.2 Закону про доходи, на податкову соціальну пільгу в розмірі 150%  суми звичайної пільги, могли претендувати платники податку, які утримують дитину інваліда І чи ІІ групи, - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Але справа в тому, що груп інвалідності для дітей до 18 років немає, а є діти інваліди до 16 років і діти інваліди І чи ІІ групи. Тому батьки дітей-інвалідів до 16 років фактично не мали податкової соціальної пільги. Тепер цю проблему вирішено на законодавчому рівні, і батьки всіх дітей-інвалідів до 18 років матимуть право на податкову соціальну пільгу у 150%, причому така пільга передбачена і для батьків, які мають дитину інваліда не лише І і ІІ, а й ІІІ групи.

На підставі п. 2 ст. 1 Закону України від 15.06.2004р. № 1781-ІV права на максимальний розмір податкової соціальної пільги у 200% набули Герої Соціалістичної Праці та особи, які під час Другої світової війни працювали у тилу ворога, незалежно від того, чи мають вони державні відзнаки чи ні.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 01.07.2004р. № 1958-ІV, який почав діяти з 1 січня 2005 року, по-перше, у п. 3.5 Закону про податок з доходів усунено непорозуміння зі сполучниками (“або” замінили на “і”). Тепер сума заробітної плати перед утриманням податку з доходів має зменшуватись як на суму збору до Пенсійного фонду України, так і на внески до фондів соціального страхування.

По-друге, законодавчо вирішено питання на користь не оподаткування допомоги по вагітності та пологах. У 2004 році також було досить підстав не сплачувати з цієї допомоги податку з доходів. З цим довелось погодитись і ДПАУ (лист від 08.06.2004р. № 10306/7/17-2117). Тому внесені до пп. 4.3.1 Закону про податок з доходів мають скоріше уточнюючий характер.

По-третє, урегульовано механізм оподаткування “перехідних” відпускних. Так, якщо платник одержує доходи у вигляді відпускних, то для цілей визначення граничної суми доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги у конкретному місяці, такі відпускні розподіляються за відповідними податковими періодами їх нарахування.

По-четверте, збільшено розмір нецільової благодійної допомоги, яка може виплачуватися без утримання податку з доходів. Тепер він зріс у 1,4 рази і становить суму граничного розміру доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, тобто 570 грн.

По-п’яте, з 01.01.2005р. застосовуватиметься штраф за несвоєчасне повернення до каси підприємства коштів, виданих працівнику на відрядження чи господарські потреби, понад суми, щодо яких він відзвітував. Нагадаємо, що протягом 2004 року платники податку звільнялися від сплати штрафних санкцій та пені стосовно доходів, отриманих у 2004 році.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” від 24.12.2004р. № 2287 зі складу податків і зборів замість яких справляється фіксований сільськогосподарський податок вилучаються внески на загальнообов’язкове пенсійне та соціальне страхування, тому такі платники зобов’язані нараховувати внески на загальних підставах. Нагадаємо, що внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності нараховуються  за ставкою 2,9%, а  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 1,9%.

У зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму збільшилась межа заробітної плати, до якої застосовується ставка 1%. Тепер вона становить 409 грн.

На підприємствах найбільш розповсюдженими видами використання коштів соціального страхування є оплата листів непрацездатності та виплата допомог. Відповідно до Постанови Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.12.2004р. з 1 січня 2005 року розмір допомоги при народженні дитини збільшено до 1550 грн., по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – до 102 грн., на поховання – до 1000 грн.

Починаючи з І кварталу 2005 року роботодавці будуть звітувати про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття за новою формою. Це передбачено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.11.2004р. № 281. У новій формі з’явився окремий розділ, в якому зазначається середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості станом на кожний квартал та всього за рік; істотно спрощено розділ, призначений для відображення заборгованості щодо заробітної плати; видалено розділ, в якому показували суми несплачених страхових внесків; з’явився спеціальний рядок, призначений для відображення суми повернення платнику надміру сплачених внесків.

Що стосується порядку обчислення страхових внесків, то його доповнено пунктами, згідно з якими встановлено механізм визначення бази нарахування страхових внесків у разі нарахування доходів у будь-яких не грошових формах. Зокрема, таку базу приведено у відповідність з вимогами ст. 3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, тобто тепер вона визначатиметься як вартість нарахування у негрошовій формі, яка виплачена за звичайними цінами та помножена на коефіцієнт 1,149425. При цьому звичайна ціна збільшується на суму ПДВ (якщо особа є платником ПДВ) та акцизного збору (якщо видано підакцизний товар).

Крім того, зазначеним документом подовжені терміни подання до центрів зайнятості розрахункових відомостей про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття. Тепер відомість має подаватися до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 25 січня.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких Законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” від 24.06.2004р. № 1878-IV до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, для сільськогосподарських товаровиробників – суб’єктів спеціального режиму оподаткування починаючи з 1 січня 2005 року встановлена спеціальна ставка збору до Пенсійного фонду.

Розмір такої ставки у 2005-2006 роках буде відповідати 20 відсоткам загальної ставки збору, тобто 6,4%. Протягом наступних років спеціальна ставка підлягає щорічному збільшенню на 20 відсоткових пунктів до загального розміру ставки збору.

При цьому слід додати, що Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” від 24.12.2004р. № 2287 передбачено встановлення спеціальної (заниженої) ставки збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування для всіх працівників сільськогосподарських підприємств – платників фіксованого сільськогосподарського податку, а не лише для працівників, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, як це було передбачено Законом № 1878. Періоди сплати страхових зборів за спеціальною ставкою зараховуватимуться до страхового стажу, а зарплата буде врахована при нарахуванні пенсії.

З 1 січня 2005 року набуває чинності Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затверджений постановою КМУ від 25.08.2004р. № 1092. Згідно цього порядку всі підприємства та приватні підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, які виплачують працівникам допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повинні будуть нараховувати збір до Пенсійного фонду. Сплата збору буде здійснюватися за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Причому у 2005 році сплата повинна здійснюватися з урахуванням п. 3 частини 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV, тобто в розмірі 10% мінімального страхового внеску з подальшим щорічним збільшенням на 10% до 100-відсоткового розміру мінімального страхового внеску. Якщо внески сплачують не за повний місяць, їх розмір визначають пропорційно кількості календарних днів оплати відповідного місяця.

Нагадаємо, що згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004р. №7-6 до 1 квітня 2005 року до Пенсійного фонду потрібно подати нові форми персоніфікованої звітності за минулий рік. Якщо на підприємстві більше 5 працівників, то необхідно відзвітувати ще й в електронному вигляді (програму безплатно надають управління Пенсійного фонду).

Зміни зачеплять і працевлаштування інвалідів. Вони пов’язані з появою  Закону України від 15.06.2004р. № 1771-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. З 1 січня 2005 року середньооблікова чисельність працюючих для обов’язкового створення одного робочого місця інваліда становить від 8 до 25 осіб. Тобто вже за наявності 8 працюючих підприємству необхідно мати одного працевлаштованого інваліда. Але при кількості від 8 до 15 осіб розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини, а не повної середньої річної заробітної плати. Крім того, підприємства, на яких працює 8 і більше осіб, зобов’язані реєструватись у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку, не пізніше 1 лютого, подавати звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за затвердженою формою.

Підсумовуючи вищевикладене можемо зробити такі висновки:

1.               При розгляді питань податкового обліку оплати праці та соціальних виплат на підприємствах та організаціях необхідно використовувати комплексний підхід.

2.               Законодавчі ініціативи  ДПАУ, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування щодо вказаних питань повинні бути узгодженими в тому числі і з врахуванням пропозицій від галузевих Міністерств.

 

Список використаної літератури:

1.            Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004р. № 2285-ІV.

2.            Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-IV.

3.            Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 15.06.2004р. № 1781-ІV.

4.            Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 01.07.2004р. № 1958-ІV.

5.            Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” від 24.12.2004р. № 2287.

6.            Постанова Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.12.2004р. № 171.

7.            Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 09.11.2004р. № 281.

8.            Закон України “Про внесення змін до деяких Законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” від 24.06.2004р. № 1878-IV.

9.            Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затверджений постановою КМУ від 25.08.2004р. № 1092.

10.        Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 15.06.2004р. № 1771-ІV.

11.        Фінанси в період реформування агропромислового виробництва /Дем’яненко М.Я, Алексійчук В.М., Борщ А.Г. та ін.; За ред. М.Я. Дем’яненка. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 645 с.

12.        Бухгалтерський облік в сільському господарстві: Навчальний посібник. /За ред. проф. Ф.Ф Бутинця та к.е.н. доц. М.М. Коцупатрого. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 544 с.

13.        Бухгалтерський фінансовий облік в сільському господарстві: Підручник. /За ред. проф. Ф.Ф Бутинця – 4-е видання доповнене і перероблене. - Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 688 с.

14.        Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учёт, контроль и аудит в условиях рынка. – К.: Изд-во Блицинформ”, 1996. – 832 с.