banner-mia2.gif

УДК 338.439.22

Н.К. МРАЧКОВСЬКА[1], здобувач

Житомирський національний агроекологічний університет

 

Щодо підвищення ефективності використання землі

 

Питання, які розглядаються:

·      Проведений кореляційно-регресійний аналіз одного з найбільш значущих показників ефективності використання земельних ресурсів - землевіддачі.

·      Встановлено, що найбільший вплив на результативний показник має врожайність зернових, рівень господарського використання земель, виробництво м'яса всіх видів і прибуток у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь.

Ключові слова: кореляційно-регресійний аналіз, ефективність, економетрична модель, ресурсний потенціал.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Проведенный корреляционно-регрессионный анализ одного из наиболее значимых показателей эффективности использования земельных ресурсов - землеотдачи.

·      Установлено, что наибольшее влияние на результативный показатель имеет урожайность зерновых, уровень хозяйственного использования земель, производство мяса всех видов и прибыль в расчете на 100 га сельскохозяйственных угодий.

Ключевые слова: кореляционно-регресионный анализ, эффективность, эконометрическая модель, ресурсный потенциал.

 

Issues that are examined:

·      The correlation-regression analysis of one of the most important performance indicators of land resources - zemleviddachi.

·      Found that the greatest impact on productivity is the result ratio of grain, the level of economic use of land, production of meat of all kinds and found that the greatest impact on the effective rate is the yield of grain, the level of economic use of land, all types of meat production and income per 100 hectares of agricultural land.

Keywords: correlation-regression analysis, efficiency, an econometric model, the resource potential.

 

Постановка проблеми. Пошук шляхів раціонального використання виробничих факторів є одним із головних завдань у системі цілей будь-якого господарюючого суб’єкта. Основним фактором виробництва, задіяних у виробничому процесі, для сільськогосподарських підприємств являються земельні ресурси. Особливості формування та використання земельних ресурсів у сільському господарстві зумовлені  виключною роллю останніх у процесі формування кінцевих результатів [2, 16]. Тому і виникає потреба дослідження системоутворюючих чинників економічної віддачі від використання землі у сільськогосподарському виробництві. На основі кореляційно-регресивної моделі досліджуватимемо вплив окремих чинників на ефективність використання земельного потенціалу.

Аналіз останніх досліджень. Важливий внесок у розгляд проблеми ефективного використання земель, реформування земельних відносин внесли українські та зарубіжні вчені: П.Саблук, В.Андрійчук, В.Юрчишин, П.Гайдуцький, О.Онищенко, В.Трегобчук, Л.Новаковський, А.Третяк, А.Даниленко, Г.Шарий, В.Носік, О.Булатов, М.Комов, В.Горемикін, Р.Гумеров, Е.Крилатих. Однак, у сучасних умовах посилення кризових аспектів становлення ринкової економіки в Україні проблема ефективного використання земельного потенціалу залишається надзвичайно актуальною і потребує подальшого вивчення.

Метою дослідження є виявлення найвагоміших чинників зростання землевіддачі та встановлення на цій основі резервів підвищення ефективності використання земельних ресурсів.

Виклад основного матеріалу. Вплив окремих факторів на ефективність використання земельного ресурсного потенціалу встановлено шляхом побудови кореляційно-регресійної моделі, яка дозволяє дослідити чутливість результативної ознаки до зміни включених до моделі факторів. Розробка багатофакторної економетричної моделі дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам визначити у певній мірі і резерви підвищення використання земельних ресурсів у аграрному виробництві з врахуванням впливу кожного фактору, що формує її рівень.

Оскільки узагальнюючим показником  ефективності використання виробничих ресурсів є ресурсовіддача, то в якості результативного показника використання земельних ресурсів доцільно визначити землевіддачу. До системи чинників формування її рівня нами віднесено чинники, виділені за трьома напрямами: урожайність сільськогосподарських культур та виробництво основних видів продукції тваринництва з розрахунку на 100 га. сільськогосподарських угідь, якість землі, інтенсивність ведення системи господарювання.

Специфікація визначеної математичної моделі лінійна:

Image         (1)

Оскільки сільськогосподарські підприємства Житомирської області спеціалізуються на виробництві зернових культур та м’яса, доцільно ввести в економетричну модель такі чинники, як урожайність зернових та виробництво м’яса усіх видів на 100 га угідь.

Інтенсивність використання земельних ресурсів проаналізовано за показниками рівня господарського використання земель та питомою вагою інтенсивних культур у загальній посівній площі. Якість земельних ресурсів характеризує бальна оцінка природної родючості земель. Окрім того, до системи факторів формування ефективності використання земель включено і вартісний – прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь.

Вимірювання ступеня зв’язку між досліджуваними явищами здійснювалось на підставі середньозважених показників сільськогосподарських підприємств усіх районів Житомирської області за 2006-2008 рр. Обробка даних здійснювалась із використанням засобів аналізу статистичних даних програми Excel.

Кореляційно-регресійний зв'язок чинників землевіддачі розрахований за двома варіантами. За першим у модель була включена якомога більша кількість визначальних факторів. Їх виявилось 7 (урожайність зернових культур, питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі, якісна оцінка земель за природною родючістю, рівень господарського використання земель, виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь, виробництво м’яса усіх видів на 100га сільськогосподарських угідь, одержаний прибуток (збиток) на 100 га сільськогосподарських угідь).

У якості залежної змінної визначено показник земле віддачі, який розраховується діленням вартості валової продукції у співставних цінах на грошову оцінку сільськогосподарських угідь підприємства. Вимірювання ступеня зв’язку між досліджуваними явищами здійснювалось на підставі середньозважених показників сільськогосподарських підприємств усіх районів Житомирської області.

Попередні розрахунки засвідчили незначущість окремих факторів та недоцільність їх включення до моделі. Тобто існуюча залежність зміни землевіддачі від зміни досліджуваного фактору могла бути спричинена систематичною дією інших процесів. Таким фактором виявилась питома вага інтенсивних культур у загальній посівній площі, що і було підставою виключення зазначеного показника із подальшого аналізу.

З метою усунення факторів, що спотворюють модель, якість земельних ресурсів враховано у моделі через урожайність зернових культур, оскільки за низького рівня агрокультури у сільськогосподарських підприємствах спостерігається зворотний регресійний зв'язок між землевіддачею та якісною оцінкою земель. Тобто через непропорційність вкладання капіталу на одиницю земельної площі на землях з різною природною родючістю кращі землі використовуються екстенсивно на відміну від менш родючих, де для отримання продукції необхідно здійснювати певні вкладення.

За другим варіантом дослідження запропонована наступна чотирьохфакторна кореляційно-регресійна модель:

Image,             (2)

де х1 – урожайність зернових, ц/га;

х2 –    рівень господарського використання земель, %;

х3 –    вироблено м’яса усіх видів на 100 га сільськогосподарських угідь, ц;

х4 –    одержано прибутку (збитку) на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.;

у – землевіддача, грн. (валова продукція у співставних цінах поділена на вартісну оцінку земельних ресурсів).

Підбір факторів економетричної моделі здійснювався на основі незалежності змінних, тобто за відсутності автокореляції між ними та їх суттєвого впливу на результативний показник.

Рівняння зв’язку, яке визначає залежність результативної ознаки від досліджуваних факторів, набуло такого вигляду:

yх = – 3,78 + 0,13х1 + 0,13х2  + 0,29х3 + 0,08х4.                 (3)

Коефіцієнти регресії показують, на скільки в середньому змінюється рівень землевіддачі за зміни кожного фактора на одиницю його виміру за умови фіксованих значень інших факторів, включених до моделі [1, 239]. Так, підвищення урожайності зернових культур на 1 ц та рівня господарського використання земель на 1% збільшує рівень землевіддачі на 0,13 грн. Нарощування виробництва продукції м’ясної галузі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь сприяє зростанню землевіддачі відповідно на 0,29 грн., а поліпшення їх фінансового стану (збільшення прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь) – на 0,08 грн.

Коефіцієнт множинної кореляції становить 74%, що свідчить про наявність помірного зв’язку між результативною ознакою та досліджуваними факторами. Коефіцієнт множинної детермінації R2 = 0,55 показує, що варіація результативного показника у зв’язку із зміною розглянутих факторів становить 55%, тобто дане рівняння пояснює 55% коливання землевіддачі за районами Житомирської області, а 45% спричинено факторами, що не враховано у моделі.

Для визначення найбільш впливових факторів у нашій моделі досліджені β-коефіцієнти: β1 – 0,19, β2 – 0,21, β3 – 0,51, β4 – 0,22. Тобто, найбільші можливості до нарощування земельного потенціалу закладено у галузі тваринництва, тому що за зміни на одне середнє квадратичне відхилення обсягу виробництво м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь рівень землевіддачі змінюється на 0,51 свого середнього квадратичного відхилення. Далі за ступенем впливу йдуть такі фактори: одержано прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь: β4=0,22, рівень господарського використання земель: β2=0,21,  урожайності зернових культур:  β1=0,19.

Виходячи з результатів , наведених в табл. 1 визначаємо вагомість коефіцієнтів еластичності землевіддачі в цілому у сільськогосподарських підприємствах Житомирської області у відповідності з факторами, які на неї впливають.

Таблиця 1

Основні параметри кореляційно-регресійної залежність  землевіддачі та факторів, що її формують

 

Показник

Середнє значення показника

Нестандартизований коефіцієнт
(коефіцієнт регресії)

Середнє значення помилки для коефіцієнту регресії

t-статистика

Стандартизований коефіцієнт
(β-коефіцієнт)

Коефіцієнт еластичності

а0 – середнє значення землевіддачі при х­і = 0.

х

-3,772

4,749

-0,794

х

х

х1 – урожайність зернових, ц/га

17,69

0,129

0,072

1,807

0,19

0,14

х2 – рівень господарського використання земель, %

86,35

0,127

0,059

2,176

0,21

0,68

х3 – вироблено м’яса усіх видів на 100 га сільськогосподарських угідь, ц

19,44

0,292

0,052

5,587

0,51

0,35

х4 –одержано прибутку (збитку) на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.

11,52

0,086

0,039

2,210

0,22

0,06

у – землевіддача (валова продукція у співставних цінах поділена на вартісну оцінку земельних ресурсів), коп.

16,19

х

х

х

х

х

 

Розклад загального обсягу варіації за рахунок кожного включеного у рівняння фактора показує, що із 55% загального коливання землевіддачі 28% пояснюється  варіацією обсягів виробництва м’яса, 11% – змінами прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь та по 7% урожайністю зернових та рівнем господарського використання земель.

Висновки. Встановлені чисельні значення кореляційних зв’язків між землевіддачею та обраними факторними ознаками свідчать про необхідність прийняття гіпотези щодо суттєвості впливу включених у модель факторів. Для нарощення економічного потенціалу земельних ресурсів та підвищення віддачі вкладених у аграрне виробництво коштів необхідно перш за все орієнтуватися на підвищення господарського використання земель, формування їх родючості та зростання урожайності культур, формування збалансованого розвитку всіх галузей аграрного виробництва.

 

Список використаних джерел

1.      Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики: навч. пос., [2-е вид.] / Мармоза А.Т. - К.: Ельга, Ніка-Ценр, 2004. – 348 с.

2.Шарий Г. Складові концепції державного регулювання і розвитку ринку земель / Шарий Г., Микитенко Ю., Банна Т. // Землевпорядний вісник. – 2008. - №1. – С.16-24.



[1] Науковий керівник – к.е.н, доцент Л.Д.Павловська