banner-mia2.gif

УДК 631.162.008.4

О.С. Кривоконь, к. е. н., доцент

кафедри Облік та аналіз, завідувач Центром дорадництва,

Вінницький державний аграрний університет

 

 

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ДОРАДНИЦТВО У ФОРМУВАННІ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

 

 

            В нинішніх умовах розвитку аграрної економіки України важливою проблемою є відсутність цілісної системи макроекономічного регулювання бухгалтерського обліку, який в останній час зазнав значних змін і перетворень. Нормативно-правова база щодо обліку сформована на найвищому рівні виконавчої влади доводиться до обласного рівня, а далі звязок з районним рівнем та рівнем конкретної господарської одиниці повністю втрачається. Це призводить до втрати практичної цінності розроблених законодавчих норм по бухгалтерському обліку, а тому проблема вимагає якнайшвидшого вирішення.

На сьогоднішній день достатньо уваги приділяється питанням облікової політики у працях Ф.Ф. Бутинця, М.С. Пушкаря, В.В. Сопка, П.Я. Хомина, В.Г. Швеця та інших вітчизняних вчених. Згідно законодавства України термін “облікова політика” означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності [1]. В.Г. Швець вважає, що облікова політика визначає також способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності [2, с.416].

Однак слід розглядати облікову політику і на рівні держави, тобто на макроекономічному рівні. Так, Ф.Ф. Бутинець розглядає два рівні облікової політики. І рівень – політика державних органів щодо розвитку обліку в Україні і ІІ рівень – політика конкретного підприємства з метою забезпечення надійності фінансової звітності [3, с. 51]. Таку ж позицію відстоює М.С. Пушкар [4, с. 34].

Структура макроекономічного регулювання організації бухгалтерського обліку у сільському господарстві України має три основних рівні: державний, регіональний і рівень виконавця. Кожен із згаданих рівнів має свої складові, представлені в ієрархічному порядку. Розглянемо їх більш детально.

Державний рівень містить чотири основні підрівні:

          Верховна Рада України;

          Міністерство фінансів України;

          Міністерство аграрної політики України;

          Управління організації і методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності Міністерства аграрної політики України,

і два допоміжні підрівні:

          Методологічна рада з бухгалтерського обліку (у вигляді дорадчого органу).

          Науково-методична Рада Міністерства аграрної політики України “Облік та фінанси в галузях агропромислового виробництва”.

Другим рівнем є регіональний, що складається з підрівня відділу фінансів, кредитного забезпечення та бухгалтерського обліку головного управління сільського господарства обласної державної адміністрації, і підрівня бухгалтерії управління сільського господарства районної державної адміністрації.

Діюча макроекономічна структура організації інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку у сільському господарстві є недосконалою. Це виражається в послабленні директивних і зворотно-контролюючих інформаційних потоків між регіональним рівнем та рівнем виконавця (суб’єкта господарської діяльності).

На думку фахівців, інформаційне забезпечення підприємств АПК є стихійним і не має системного характеру, та найголовніше – відсутній зворотний зв’язок: проблеми, які постають перед підприємством не розв’язуються тому, що не ставляться ні на рівні Міністерства аграрної політики, ні на рівні Мінфіну чи законодавчих органів [5, с.142].

З метою вдосконалення і налагодження зв’язків між вказаними вище рівнями, пропонуємо вдосконалити структуру макроекономічного регулювання організації бухгалтерського обліку у сільському господарстві шляхом імплементації в існуючу схему управління додаткового блоку, який містить три рівні сільськогосподарського дорадництва:

          департамент науки, освіти та дорадництва Міністерства аграрної політики України;

          обласний центр сільськогосподарського дорадництва;

          районні відділи обласного центру сільськогосподарського дорадництва.

Перший рівень належить до загальнонаціонального рівня в ієрархічній структурі і підпорядковується безпосередньо міністру аграрної політики України на основі директивних організаційно-методологічних інформаційних потоків і зворотно-контролюючих інформаційних потоків.

Департамент науки, освіти та дорадництва Міністерства аграрної політики України доводить інформаційні потоки до нижчого рівня – обласного центру сільськогосподарського дорадництва, який забезпечує на обласному рівні:

          розробку та складання програм науково-практичних семінарів з бухгалтерського обліку;

          розробку та складання навчальних програм формальної освіти з бухгалтерського обліку для фермерів, членів їхніх родин, найманих  та штатних бухгалтерів сільськогосподарських підприємств;

          підготовку інформаційних листків з актуальних питань організації та ведення

бухгалтерського обліку для сільськогосподарських підприємств;

          допомогу у виборі постачальника комп’ютерного програмного забезпечення з метою автоматизації ведення бухгалтерського обліку.

Районні відділи прямо підпорядковані обласному центру сільськогосподарського дорадництва і ставлять за мету забезпечити:

          організацію та проведення науково-практичних семінарів і формальної освіти з бухгалтерського обліку для фермерів, членів їхніх родин, найманих   та штатних бухгалтерів сільськогосподарських підприємств;

          організацію передачі запитів від сільськогосподарських товаровиробників до обласного центру дорадництва;

          організацію передачі сільськогосподарським товаровиробникам інформаційних листків з актуальних питань бухгалтерського обліку, і відповідей на поставлені раніше запити;

          організацію зустрічей ініціативних груп сільськогосподарських товаровиробників щодо створення сервісних обслуговуючих кооперативів з консультантами обласного центру дорадництва.

Більш детально розглянемо організацію роботи обласного центру сільськогосподарського дорадництва на прикладі Вінницької області. З 1 жовтня 1998 року на факультеті післядипломної освіти Вінницького державного сільськогосподарського інституту розпочала діяльність дорадча служба. Основні аргументи на користь університетської моделі цієї служби можна звести до наступного:

          під час формування і організації функціонування дорадчої служби використовується потужна матеріально-технічна і навчально-методична база університету;

          досвід і висока кваліфікація професорського-викладацького і наукового персоналу факультетів, кафедр і лабораторій різного профілю гарантує високу якість консультаційних послуг товаровиробникам практично в усіх галузях аграрної науки і практики. В даному випадку відсутнє посередництво на відміну від інших форм організації дорадчої служби (приватні консультаційні фірми, дорадчі відділи при управліннях сільського господарства);

          міцні та широкомасштабні зв’язки університету з науковими, адміністративними, комерційними і іншими організаціями, а також з сільськогосподарськими підприємствами, його авторитет в регіонах дають можливість університету чинити значний вплив на формування аграрної політики;

          довіра товаровиробників до консультантів, викладачів і спеціалістів служби, створеної на базі університету і напряму непов’язаних з адміністративним апаратом, значно вища, ніж до чиновників, що створює виключно позитивні умови для ефективної реалізації працівниками служби своїх основних функцій. 

                 Однозначно, що слабкі сторони в такої моделі відсутні. Однак, варто зазначити, що у всіх країнах, де вона застосовується, фінансування служби здійснюється в основному за рахунок бюджетних коштів. Хоча окремі служби успішно поєднують принципи самоокупності або часткового покриття затрат.

                 Центр дорадництва інституту післядипломної освіти здійснює сільськогосподарську дорадчу діяльність, спрямовану на поліпшення добробуту сільського населення та розвитку сільської місцевості, а також щорічно проводить підготовку по 2-х тижневій програмі молодих фермерів на базі центру перепідготовки кадрів (ЦПК) “Олімп”. Штат дорадчої служби складається із співробітників, які мають вищу сільськогосподарську освіту, пройшли навчання по програмі сільськогосподарських дорадників та експертів-дорадників, здали іспит і отримали кваліфікаційні свідоцтва. Ці співробітники забезпечують виконання наступних функцій:

          створення умов для прибуткового господарювання на селі;

          сприяння розвитку сучасної інфраструктури стабільного аграрного розвитку;

          підтримка інноваційного розвитку сільського господарства;

          сприяння розвитку сільських територій та вирішення соціальних проблем сільського населення;

          забезпечення функціонування дієздатної мережі дорадчої служби в районах Вінницької області.

              Центр дорадництва складається з центрального відділу, навчально-консультативного підрозділу, науково-інформаційного підрозділу та організаційного підрозділу по роботі з осередками. Центральний відділ здійснює загальне керівництво і організаційну роботу з усіма підрозділами та забезпечує контроль за їх діяльністю. Навчально-консультативний підрозділ складається з відділів: економіки, консультативно–правового забезпечення, тваринництва, механізації сільського господарства, освітянської роботи та видавництва. Науково-інформаційний підрозділ складається з: агрохімічної лабораторії, лабораторії з охорони праці, наукового відділу (виведення нових сортів та гібридів сільськогосподарських культур та високопродуктивних порід тварин).

Вінницький державний аграрний університет об’єднує 9 технікумів та коледжів аграрного спрямування, на базі яких створені осередки сільськогосподарського дорадництва в 2006 році, які обслуговують по 3 – 4 райони висококваліфікованими спеціалістами.

Серед широкого спектру послуг центр дорадництва надає наступні:           Аудитинг:

          постановка і ведення бухгалтерського обліку;

          системний і фінансовий аналіз господарської діяльності;

          податкове планування і оптимізація оподаткування;

          оцінка кредитоспроможності підприємства.

Інформаційно – технологічний консалтинг:

          автоматизація бухгалтерського обліку;

          автоматизація документообігу та бізнес-процесів.

Інститут післядипломної освіти та дорадництва багатофункціональний підрозділ Вінницького державного аграрного університету, який має великий досвід в підвищенні кваліфікації керівників і спеціалістів аграрних формувань та наданню дорадчих послуг, однак в області народжуються дуже сумнівні асоціації по дорадництву, які не мають ні відповідної матеріально-технічної бази, ні професійних кадрів і при цьому намагаються отримати фінансування з державного бюджету.

Висновок. Ми вважаємо, що найкращою моделлю сільськогосподарського дорадництва буде визнана університетська і  її трирівнева структура забезпечить формування повноцінної макроекономічної облікової політики в Україні. Це в свою чергу дасть змогу забезпечити дієвий зв’язок між обліковою політикою держави та обліковою політикою конкретного суб’єкта господарювання, в даному випадку у сфері сільськогосподарського виробництва.

 

 

Список використаних джерел

1.      Закон України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, із змінами.

2.      Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 444с.

3.      Організація бухгалтерського обліку. Навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун та ін. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576с.

4.      Пушкар М.С. Облікова політика і звітність. Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 141с.

5.      Лавріненко Л.І. Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України у розв’язанні проблеми інформаційно-методичного забезпечення підприємств АПК. // Облік і фінанси АПК. – №1. – 2004. - С.142