banner-mia2.gif

УДК 316.4.06:657:343.211.3

Л.В. ШКУЛІПА, аспірантка*,

кафедра теорії бухгалтерського обліку,

Національна академія статистики, обліку та аудиту

 

СКЛАДОВІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ТА МІСЦЕ СЕРЕД НИХ ОБЛІКОВОЇ ДЕТЕРМІНАНТИ

 

Питання, які розглядаються:

Розглянуто взаємодію соціального захисту з іншими елементами суспільної організації.

Встановлено, що бухгалтерський облік є детермінантою, яка впливає на стан соціальної захищеності працівника.

Визначено регулятивні детермінанти у системі соціального захисту та їх зв'язок.

Ключові слова: бухгалтерський облік, детермінантний зв'язок, соціальний захист, інтрозв’язок, екстразв’язок.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Рассмотрено взаимодействие социальной защиты с другими элементами общественной организации.

Установлено, что бухгалтерский учет является детерминантой, которая влияет на состояние социальной защищенности работника.

Определены регулятивные детерминанты в системе социальной защиты и их связь.

Ключевые слова: бухгалтерский учет, детерминантная связь, социальная защита, интросвязь, экстрасвязь.

 

Issues that are examined:

The interaction of social protection with other elements of social organization was considered.

It is proved, that accounting is a determinant that affects the employee's social protection.

The regulatory determinants in the system of social protection and their relationship were defined.

Keywords: accounting, determinant connection, social protection, connection intro, extra connection.

 

Постановка проблеми. В історично-філософській ретроспективі соціальний захист представляє собою забезпечення соціальних потреб особистості. Під поняттям «соціальні потреби особистості» розуміється сукупність природних (сон, їжа, відпочинок, підтримка здоров’я), інтелектуальних та духовних (пізнання, освіта, спілкування, самореалізація, політична участь, праця, творчий підхід) потреб [1, с. 320].

Зміст соціального захисту, його масштаби і межі визначаються на підставі історичного досвіду соціального розвитку, потреба якого з'явилася одночасно з виникненням людського суспільства в рамках тієї чи іншої суспільно-економічної формації. Так, наприклад, першим слов’янським законом, подібним до соціальної програми, вважається «Русская Правда» Ярослава Мудрого, а вперше термін «соціальний захист» з’явився в США в роки Великої депресії 30-х рр. XX ст. Відтоді він набув широкого розповсюдження в науковій літературі, нормативно-правових актах у загальному та спеціальному значеннях.

Сьогодні на міжнародному та національному рівнях відбувається зміна підходу до визначення соціального захисту. Зокрема, на Європейському форумі ЄС, що відбувся в Брюсселі у 1998 р., обговорювалися концептуальні підходи до розуміння соціального захисту і було запропоновано включати у соціальний захист, окрім соціального забезпечення, також і соціальну інтеграцію, отримання освіти, охорону здоров’я, забезпечення житлом, надання соціальних послуг тощо [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання соціального захисту стали об’єктом наукових досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, серед яких: Н.Н. Абакумова, О.І. Антоненко, Р.Ф. Атаманюк, В.Д. Базилевич, Б. Ракитський, Е.А. Колос, А.М. Сердюк, В.В. Денисова, В.В. Капильцова, Л.С. Лісогор, О.В. Макарова, М.В. Мних, С.В. Мочерний, В.М. Новіков, В.В. Онікієнко, О.М. Палій, Ю.І. Палкін, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.А. Скуратівський, С.І. Юрій, К.І. Якуба та інші.

Останнім часом соціальний захист став одним з головних об’єктів суспільної критики та підвищеної уваги наукової спільноти. Проте жодного разу науковцями не розглядався його детермінантний зв'язок з обліком, чим і визначається мета даної публікації.

Виклад основного матеріалу. Соціальна захищеність, як і категорія «свобода волі», має властиві їй причини виникнення та наслідки. Зазвичай, твердження «кожна подія має свою причину» являється науковим аргументом детерміністів, які на початку XVI-XVII ст. висунули позицію (протилежну позиції «свобода волі») генералізації (узагальнення). Ця позиція згодом отримала назву «детермінізм» (від лат. determino – обмежую, визначаю).

Ключовою детермінантою соціального захисту залишається людина з її потребами [3, с. 18]. За словами Б. Ракитського, «соціальна захищеність є цінністю, тобто специфічним параметром суспільного устрою, системи суспільних відносин… Спільне для всіх цінностей – це належність суб’єкта до суспільства як до середовища, сприятливого для досягнення його (суб’єкта) інтересів» [4, с. 4]. «Соціальний захист населення, - вважає Е.А. Колос, - є одним з елементів процесу суспільного виробництва» [5]. Тобто, соціальний захист у філософському розумінні детермінується як наслідок соціального, або як процес «людина – соціальний захист – соціальність».

Соціальність проявляється у двох аспектах. По-перше, соціальні права відображають потреби окремої людини як члена суспільства не лише на збереження свого фізичного існування як члена соціуму, а й на соціальний розвиток. По-друге, для реалізації цих прав вимагається взаємодія з іншими суб’єктами відносин, справедливий розподіл благ у суспільстві і рівний доступ до них усіх категорій населення. Таку взаємодію соціального захисту з іншими елементами суспільної організації можна відобразити наступним чином (рис. 1).

Image

Рис. 1. Комплексна взаємодія соціального захисту з елементами суспільної організації

 

Соціальний захист з усіма наведеними на рис. 1 елементами має ґрунтовний причинно-наслідковий зв'язок. Причому, подвійне пересікання на зображенні показує результат взаємодії, а потрійне – умову стабільного розвитку. У зв’язку з цим головні елементи впливу на соціальний захист можна назвати регулятивними детермінантами у становленні соціального захисту і, відповідно, класифікувати на макросередовище впливу (економічна, політична, екологічна) та мікросередовище (індивідуальна та облікова детермінанти). Пояснити їх можна наступним чином:

політична детермінанта – це фактор, який визнає актуальність соціальних потреб людини, та в силу своєї компетентності не бажає сприяти їх задоволенню;

індивідуальна детермінанта – це фактор, який визначає соціальні потреби людини, пов’язані з її індивідуальним способом життя: сімейним станом, звичками, фізичним та духовним розвитком, освітою та сферою професійної діяльності;

облікова детермінанта – це фактор, який допомагає визначити соціальні потреби людини зі сторони роботодавця та задовольнити їх шляхом спрямування роботи бухгалтера на суспільне благо;

економічна детермінанта – фактор, який визначає її соціальні потреби, пов’язані з існуючими соціально-економічними відносинами та обраною економічною діяльністю в країні;

екологічна детермінанта – фактор, який визначає соціальні потреби людини, пов’язані з екологічно-чистим середовищем її життєдіяльності та можливим його покращенням у майбутньому.

Центральним ядром у такій взаємодії (рис. 1) є положення про існування причинності, тобто такого зв’язку явищ, в якому  одне  явище – причина  – при певних умовах породжує інше явище – наслідок. Такий зв'язок - «причина-наслідок» у соціальному захисті – є надзвичайно багатогранним, що дає підстави виділяти підкомпоненти кожної детермінанти: освіта-соціальний статус, свідомість–духовна людина (індивідуальної детермінанти); здоров'я-працівник, природа-багатство (екологічної детермінанти); закон-справедливість, влада-суспільство (політичної детермінанти); відносини-економіка, недофінансування-криза (економічної детермінанти); розрахунок-управління, заробітна плата-матеріальний стимул (облікової детермінанти) тощо. Наприклад, освіта є причиною того чи іншого соціального статусу, її відсутність є наслідком ряду інших причин (таких як незацікавленість, відсутність коштів). Такі компоненти, або складові, в подальшому дослідженні пропонуються розглядатися в екстра- та/або інтрозв’язку зі станом соціальної захищеності (табл. 1).

Таблиця 1

Існуючий детермінантний зв'язок зі станом соціального захисту

№ п/п

Детермінантний зв'язок

Економічна детермінанта

Політична детермінанта

Екологічна детермінанта

Облікова детермінанта

Індивідуальна детермінанта

1

Екстразвязок

ü   

ü   

ü   

ü   

 

2

Інтрозвязок

 

 

 

ü   

ü   

 

Екстразв’язок (від лат. екстра - поза, зовні, крім) – це зовнішній зв'язок між соціальним захистом та детермінантою, компоненти якої мають вплив на соціальний захист [пропонується автором].

Інтрозв’язок (від лат. інтро – всередину) – це внутрішній зв'язок між соціальним захистом та детермінантою, на компоненти якої впливає соціальний захист [пропонується автором].

В таблиці 1 відображено двосторонню взаємодію бухгалтерського обліку зі станом соціальної захищеності працівників. Дійсно, бухгалтерський облік здатен змінюватися відповідно до вимог суспільства. Гарантія ліквідації та своєчасності виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги та інших соціальних виплат є головним стрижнем у розвитку соціального захисту населення в цілому. Компоненти цієї детермінанти, яку ми називатимемо «обліковою», мають екстра- та інтрозв’язок у системі соціального захисту: соціальні зміни можуть бути обумовлені розвитком самого бухгалтерського обліку (екстразв’язок); соціальний захист, в свою чергу, впливає на обрану методологію ведення бухгалтерського обліку на підприємстві (інтрозв’язок).

Суб’єктами соціального захисту є не тільки держава у особі відповідних державних і муніципальних служб, а й підприємства (чи підприємці), об'єднання громадян (профспілкові організації) та самі громадяни – наймані робітники [6, с. 95; 7]. Зокрема, як пише А.М. Сердюк, «турбота про здоров’я людини починається на його робочому місці» [8, с. 67]. Це означає, що, перебуваючи у соціально-трудових відносинах із підприємством, працівник потребує соціального захисту, який би забезпечував дотримання його прав, давав можливість ефективного задоволення потреб даного працівника та його родини, а також сприяв кількісному та якісному відновленню продуктивних сил суспільства, зокрема, трудових ресурсів.

Облік, як колиска економіки, може забезпечити таку потребу працівника. Ось чому на рис. 1 його виділено в окрему категорію впливу на соціальний захист як підвиду економічної діяльності. Взаємодія свідчить, що через обліково-контрольні механізми в соціально-економічній діяльності досягається стабільність соціально відповідального розвитку підприємства (№ 1) та продуктивність праці (№ 5). Для досягнення такої стабільності, злагоди та взаєморозуміння мають бути залучені всі: керівник, бухгалтер, працівник.

Фундаментом підтримки соціально незахищених громадян є належність бухгалтерського обліку до тих наук, результат яких суттєво залежить від людського чинника. І досягнення хоча б мінімального рівня справедливості неможливе без об’єктивного відображення бухгалтерської інформації, справедливого розподілу результатів діяльності, забезпеченості соціальної сфери. А справедливим вважається не те суспільство, у якому кожен має рівну кількість благ, а те, у якому кожен має рівні можливості, засновані на принципах соціальної справедливості та соціальної солідарності [9].

Тому, всі розглянуті вище регулятивні детермінанти соціальної захищеності можна розташувати за ступенем впливу на соціальний захист наступним чином (табл. 2).

Таблиця 2

Регулятивні детермінанти у системі соціального захисту за ступенем впливу на проблему та їх зв'язок

№ п/п

Регулятивна детермінанта

Середовище існування

Зв'язок з системою соціального захисту (причина)

Вихід з існуючої ситуації (наслідок)

1

Політична

макрорівень

Нейтральне політичне відношення до  соціального захисту

Удосконалення нормативної бази, структурна зміна влади

2

Економічна

макрорівень

Соціальний захист – підсистема економіки

Соціальний захист = економіка (за ступенем важливості для країни)

3

Екологічна

макрорівень

Екологічний стан спрямований на індивідуальний захист кожного

Покращення технологій виробництва

4

Облікова

мікрорівень

Соціальний захист вважається не профільним завданням у бухгалтерському обліку (є ряд інших профільних завдань, таких як збільшення прибутку тощо)

Спрямувати роботу обліковців на суспільне благо

5

Індивідуальна

мікрорівень

Соціальний захист - актуальна потреба кожної людини

Зміна людської свідомості в прогресивному напрямку

Примітка: розроблено автором.

 

Як свідчать дані табл. 2, індивідуальна детермінанта (людина) найбільше зацікавлена у потребі захисту соціальних прав, проте має найменший вплив на її вирішення. Політична детермінанта (принаймні в Україні) має найбільший вплив на вирішення людських потреб у соціальному захисті. Облік перебуває на одній і тій же сходинці, що і людина, іншими словами – працівник.

Не можна не погодитись із висновком російського вченого В.В. Денисова про те, що «на першому плані людської життєдіяльності завжди стоїть задоволення матеріальних потреб, без чого неможливі підтримка й відтворення самого життя… Соціально-економічні права є базисними, а громадянсько-політичні – надбудовними, залежними від них» [10, с. 11]. Американський філософ І. Берлін вважає, що без наявності базисних соціально-економічних прав всі інші права людини не є працездатними, оскільки запропонувати політичні права людям, які є голодними, хворими, неграмотними, не отримують необхідної медичної допомоги, означає насмішку над ними [11]. Такий висновок видається обґрунтованим, оскільки цілком відповідає сучасному становищу у справі здійснення соціального захисту.

Висновок. Отже, на нашу думку, соціальний захист – є інструментарієм, який комплексно регулює на мікрорівні країни соціальні потреби індивіда, соціальну орієнтацію бухгалтерського обліку, на макрорівні – екологічні ресурси, дії правлячої верхівки та соціальну спрямованість економіки країни. Розглянута комплексна взаємодія соціального захисту з різними елементами впливу на нього допомагає відкрити нові орієнтири у подальших облікових дослідженнях та підкреслити значимість бухгалтерського обліку на мікрорівні. Не погодимося з думкою М. Бердяєва, який зазначає: «Менш за все економіка може створити нову людину. Економіка відноситься до засобів, а не до цілей життя. І коли її роблять метою життя, то відбувається деградація людини»». Але економіка може зробити людину соціально захищеною (екстразв’язок) і це багато чого значить. Вислів В.І. Леніна - «Якою б досконалою техніка не була, в центрі виробництва залишається людина» - набуває наступного смислу: «Соціально захищена людина - це і якість виробництва, і досконала техніка» (інтрозв’язок).

 

Список використаних джерел

1. Осадчая Г.И. Социология социальной сферы: [учебное пособие для высшей школы] / Г.И. Осадчая. - [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Академический Проект, 2003. – 336 с.

2. European social Policy Forum. Brussels, 24-26 June. 1998. Summary report. Ed. By M. Carley. № 29, 28, 38.

3. Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків: [колективна науково-аналітична монографія] / За ред. Е.МЛібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Держкомстат України, 2010. – 496 с.

4. Божко В.М. Правове регулювання оплати праці в Україні напередодні скасування кріпосного права / В.М. Божко // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 3(52). - С. 40–47.

5. Управление ответственностью: [уч.-метод. пособие для руководителей] / Сост. В.И. Федосеев, С.П. Кретов, С.С. Шибаева; отв. ред. В.А. Грищенко. – Новосибирск: Изд-во СГУПСа (НИИЖТа), 2001. – 114 с.

6. Бутенко Ю.А. Соціальна політика України: соціальний захист працівників у трудових правовідносинах / Ю.А. Бутенко // Управління розвитком. - 2010. - № 7(83). - С. 95–96.

7. Крупник А.С. Соціально-захисна спрямованість державної соціальної політики за умов трансформації українського суспільства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / А.С. Крупник. – Одеса, 2002. – 17 с.

8. Сердюк Ю.О. Соціальний захист - історичний аспект еволюції / Ю.О. Сердюк // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - № 27. - С. 379–383.

9. Жиглей І.В. Бухгалтерський облік соціально відповідальної діяльності: теорія, методологія, організація: дис. … доктора екон. наук: спец. 08.00.09 / Ірина Вікторівна Жиглей. – Житомир, 2011. – 270 с.

10. Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 30 січня 2003 р.) / за ред. Н.Б. Болотіної. - К.: «МП Леся», 2003. – 200 с.

11. Berlin I. «Two Concepts of Liberty» in «Essays on Liberty» / I. Berlin. – Oxford, 1989. – P. 15.



* Науковий керівник: Скрипник М.І. – к.е.н,. доцент Національної академії статистики, обліку та аудиту