banner-mia2.gif

УДК 368.5

А.С. ШОЛОЙКО, к.е.н., н.с.

ННЦ “Інститут аграрної економіки”, м. Київ

 

СТРАХУВАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ В СОТ

 

Питання, які розглядаються:

·      Розглянуто страхування як елемент підтримки сільськогосподарського виробництва в умовах членства України в СОТ.

·      Узагальнено умови варіантів здійснення державної підтримки сільського господарства за допомогою страхування.

Ключевые слова: страхование, государственная поддержка, сельское хозяйство.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Рассмотрено страхование как элемент поддержки сельскохозяйственного производства в условиях членства Украины во ВТО.

·      Обобщены условия вариантов осуществления государственной поддержки сельского хозяйства с помощью страхования.

Ключевые слова: страхование, государственная поддержка, сельское хозяйство.

 

Issues that are examined:

·      Insurance as element of support of agricultural production is considered in the conditions of membership of Ukraine in WTO.

·      The terms of variants of realization of state support of agriculture by means of insurance are generalized.

Keywords: insurance, state support, agriculture.

 

Постановка проблеми. Страхування можна розглядати під різними кутами зору. Зокрема, страхування – це підсистема фінансової системи держави, це особлива сфера відносин і вид підприємницької діяльності, це і фінансова послуга, а також інструмент ризик-менеджменту. Всі ці приклади свідчать про багатогранність страхування, його складність та велике значення у соціально-економічному розвитку суспільства. В умовах членства України в СОТ страхування набуло особливого значення – почало виступати елементом державної підтримки сільського господарства, що потребує більш детального висвітлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державній підтримці страхування у сфері сільськогосподарського виробництва присвячені праці О. Гудзь, М. Дем’яненка, Г. Зуба, С. Навроцького. Разом з тим, держава, підтримуючи сільськогосподарське страхування, опосередковано підтримує і сільське господарство, що особливо актуально в умовах членства України в СОТ, оскільки підтримка через страхування належить до заходів “зеленої скриньки”, тобто таких, що не підлягають обмеженню. Саме з такої точки зору слід більш детально розглянути використання страхування.

Метою статті є висвітлення страхування як своєрідного елемента державної підтримки сільського господарства в умовах членства України в СОТ. Для досягнення мети необхідно вирішити таке завдання як визначення основних варіантів використання страхування для підтримки сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог СОТ.

Виклад основного матеріалу. Прийняття у першому читанні проекту Закону України “Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою” від 21.08.2009 р. № 5063 викликано необхідністю застосування сучасних підходів стабілізації сільськогосподарського виробництва, зокрема, через державну фінансову підтримку страхування у вказаній сфері. Вказаний проект закону покликаний законодавчо регламентувати такі відносини. До того ж досвід зарубіжних країн свідчить, що економічна підтримка сільського господарства за допомогою страхування обходиться їм дешевше, ніж відновлення потенціалу галузі, що може бути втрачений через які б то не було причини. Враховуючи членство України в СОТ існує кілька варіантів вказаної підтримки через страхування. Так, згідно положень 7 та 8 Додатку 2 до “Угоди про сільське господарство” доцільно виокремити наступні варіанти здійснення державної підтримки сільськогосподарського виробництва через страхування, що належать до “зеленої скриньки” (табл. 1).

Таблиця 1

Варіанти здійснення державної підтримки сільськогосподарського виробництва через страхування згідно з вимогами СОТ

 

Варіант

Умови надання виплат

Обсяг виплат

Фінансова участь уряду у програмах страхування доходів та гарантування безпеки доходів

Втрата доходів (отримуваних виключно від сільського господарства) перевищує 30% від середнього валового доходу або еквіваленту, вираженого у формі чистого доходу (за винятком будь-яких виплат, отриманих за такою або подібними програмами) за останній трирічний період або від середнього значення за три роки з останнього п’ятирічного періоду, з якого виключаються найменший і найбільший показники.

Сума виплат повинна компенсувати до 70% від втрат доходів виробником у тому році, коли він отримує право на таку допомогу.

Сума будь-яких таких виплат повинна залежати виключно від доходу; вона не повинна залежати від виду або обсягів виробництва, яке веде виробник; цін, внутрішніх чи світових, на товар, що є результатом такого виробництва; наявних факторів виробництва.

Виплати (що здійснюються прямо або через фінансову участь уряду у програмах страхування врожаїв) на відшкодування збитків від стихійних лих

 

Після офіційного визнання урядом того факту, що стихійне або подібне лихо (включаючи епідемії, зараження шкідниками, ядерні катастрофи, а також воєнні дії на території відповідного Члена СОТ) мало або має місце.

Втрати виробництва перевищують 30% від середнього виробництва за останній трирічний період або середнього значення за три роки з останнього п’ятирічного періоду, з якого виключаються найменший і найбільший показники.

Виплати, що здійснюються після стихійного лиха, повинні відноситися лише до втрат доходів, землі або інших факторів виробництва, що виникли в результаті такого стихійного лиха.

Виплати повинні компенсувати не більше, ніж повну вартість відшкодування втрат і не повинні передбачати вимог щодо виду або обсягу майбутнього виробництва.

Виплати, що здійснюються під час стихійного лиха, не повинні перевищувати рівня, який є необхідним для запобігання або мінімізації подальших втрат, тобто втрат доходів, землі або інших факторів виробництва, що виникли в результаті такого стихійного лиха.

 

Здійснення урядом двох програм одночасно

Дотримання вимог, що діють по кожній програмі.

Якщо виробник отримує в один і той самий рік виплати по кожній з програм, то загальна сума таких виплат повинна бути до 100% від загальних втрат виробника.

Джерело. Складено за [1, п. 7 – 8 додатку 2].

 

Відповідно до інформації, наведеної в табл. 1, можна зробити висновок, що існує три можливих варіанти втілення державної підтримки сільськогосподарського виробництва через страхування, критерієм віднесення яких до заходів “зеленої скриньки” є обсяг втрат виробництва більше 30% від середнього значення за три роки. При цьому виділення третього варіанту, коли дві програми здійснюються одночасно, дало змогу визначити особливості їх реалізації згідно з вимогами СОТ (рис. 1).

Як видно з рис. 1, у разі реалізації одночасно двох варіантів здійснення державної підтримки сільськогосподарського виробництва через страхування, умови надання виплат суб’єктам господарювання по кожному з них взаємно переплітаються, а відтак врахування зазначених особливостей допоможе уникати помилок під час адміністрування вказаних програм і сприятиме дотриманню вимог СОТ.

Image

Рис. 1. Особливості здійснення державної підтримки сільськогосподарського виробництва через страхування згідно з вимогами СОТ.

Примітка. Складено за [1, п. 7 – 8 додатку 2].

 

Україна має певний досвід надання прямих виплат сільськогосподарським товаровиробникам на відшкодування збитків від настання стихійних лих з резервного фонду державного бюджету. Однак зазначені виплати є переважно разовими, несистемними та незначними, що не забезпечує впевненості щодо їх достатності та гарантії здійснення в кожному конкретному випадку.

Слід підкреслити, що держава не приймала фінансової участі у програмах страхування доходів та гарантування безпеки доходів, що пояснюється відсутністю надійних індикаторів майбутніх цін на продукцію через те, що не створено ефективної ринкової та маркетингової інфраструктури в агросекторі.

Натомість з прийняттям Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” № 1877  від 24.06.2004 р. з’явився досвід у сфері підтримки стабільності сільськогосподарського виробництва за допомогою страхування через здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку [2, ст. 10]. Однак враховуючи зарубіжний досвід можливі й інші заходи державної підтримки сільськогосподарського виробництва за допомогою страхування (табл. 2).

Таблиця 2

Види заходів державної підтримки сільськогосподарського виробництва за допомогою страхування

 

Назва заходу

Характеристика

Виділення коштів для заснування страхових компаній

В деяких країнах уряд виділяє кошти для заснування спеціальних страхових компаній, часто державної форми власності, для надання страхових послуг в аграрному секторі.

Субсидування затрат страховиків (операційних та адміністративних)

В деяких країнах уряд субсидує затрати страховиків на ведення справи. Наприклад, страховики можуть одержувати фіксовані субсидії на договір страхування для надання послуг невеликим господарствам (в США 20-40 доларів).

Субсидії на проведення оцінки збитку

Проведення оцінки збитку пов’язано з додатковими затратами страховиків, що, зазвичай, включаються у витрати на ведення справи. Однак такі додаткові затрати часто не виправдовують себе у випадку надання послуг дрібним і віддаленим господарствам, що сплачують незначні страхові премії. Для заінтересування страховиків у наданні страхових послуг таким страхувальникам іноді запроваджуються субсидії на проведення оцінки збитку.

Субсидування перестрахувальних премій

Держава також може субсидувати перестрахувальні премії або надавати внутрішнє перестрахування. При цьому зазвичай створюється національний пул перестрахування катастрофічних ризиків (ТАРСІМ в Туреччині), що полегшує умови доступу до міжнародного перестрахування через встановлення рівнів перестрахування ризиків. Наприклад, 200% від суми зібраних страхових премій перестраховується на міжнародних ринках, 120%-199% - через національний пул, що субсидується державою, а решта утримується страховими компаніями.

Субсидування частини виплати страхового відшкодування державою

Такі субсидії використовуються в Казахстані при обов’язковому страхуванні сільськогосподарських культур. Однак через високі ставки страхових премій аграріям вигідніше сплатити штраф за нестрахування. До того ж може з’явитися посилення проблеми моральної шкоди, коли при незначних збитках, страхова компанія завищуватиме їхній рівень з метою одержання більшого обсягу субсидій від держави.

Субсидії на навчання і тренінги

З метою підвищення обізнаності та поширення інформації про страхування серед аграріїв страхові компанії прагнуть проводити якомога більше семінарів і тренінгів. Однак дороговартісність таких заходів призводить до запровадження субсидування їх державою (США).

Субсидування розробки нових страхових продуктів

Вартість розробки страхових продуктів є достатньо високою, що спричинює копіювання страховиками існуючих страхових продуктів замість розробки нових. Субсидування розробки нових продуктів знижує ризики для страхових компаній. Держава також може стимулювати розробку нових страхових продуктів через фінансування актуарних розрахунків, надання масиву даних по врожайності, збиткам, погодним параметрам, розміщувати нові погодні станції.

Примітка. Складено за [3].

 

Не менш важливим заходом підтримки сільськогосподарського виробництва через страхування є стимулювання державою створення сільськогосподарських товариств взаємного страхування, що  відноситься до заходів розвитку інфраструктури села, які також включені до “зеленої скриньки”. Суттєвою перевагою товариств взаємного страхування ТВС є непідвладність процесам поглинання іншими компаніями. У цілому створення сільськогосподарського товариства взаємного страхування розширює можливості страхування сільськогосподарського виробництва, оскільки взаємне страхування є вигідним у випадку, якщо акціонерне страхування є надто дорогим або не надає страховий захист від певної групи ризиків, або ж страхувальників не задовольняють умови страхування в страховій компанії. Однак створення і діяльність ТВС усе ще не має належної законодавчої регламентації, при тому, що вказана організаційна форма закріплена ст. 14 Закону України “Про страхування” [4, ст. 14]. У зв’язку з цим, страховий захист на підставі членства в ТВС може принести сільськогосподарському підприємству додаткові організаційні ускладнення. А відтак вкрай необхідним є прийняття Закону України “Про товариства взаємного страхування”.

Висновки. Держава, підтримуючи страхування у сфері сільськогосподарського виробництва, тим самим підтримує і сільське господарство. Такий підхід особливо актуальний в умовах членства України в СОТ, оскільки підтримка через страхування належить до заходів “зеленої скриньки” і може втілюватися через “фінансову участь уряду у програмах страхування доходів та гарантування безпеки доходів”, а також через “виплати (що здійснюються прямо або через фінансову участь уряду у програмах страхування врожаїв) на відшкодування збитків від стихійних лих” або через здійснення вказаних варіантів одночасно. Розробка та реалізація зазначених програм сприятиме підвищенню рівня захисту майнових інтересів суб’єктів господарювання та стабілізації процесу сільськогосподарського виробництва.

 

Список використаних джерел

1. Угода про сільське господарство [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=47673&cat%20_id=38227

2. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24.06.2004 року № 1877-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

3. Шинкаренко Р. Виды государственной поддержки аграрного страхования / Р. Шинкаренко [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.agroinsurance.com/blog/2008/06/blog-post_26.html.

4.        Про страхування: Закон України від 07.03.1996 року № 85/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=85%2F96-%E2%F0