banner-mia2.gif

УДК 004.09:657.1

М.П. ПАВЛЮКОВЕЦЬ, м.н.с.,

ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КЛОУД-КОМП’ЮТЕРНОЇ ФОРМИ ОБЛІКУ

 

Питання, які розглядаються:

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку бухгалтерського обліку. Окреслено перспективи мережевого обліку, необхідність його організації на підприємствах аграрного сектора економіки України.

Досліджено формування теоретико-методологічних засад розвитку форм бухгалтерського обліку, обумовлених запровадження новітніх клоуд-комп'ютерних технологій.

Ключові слова: форма бухгалтерського обліку, мережевий облік, клоуд-комп'ютерні технології.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

Проанализированы современные тенденции развития бухгалтерского учета. Определены перспективы сетевого учета, необходимость его организации на предприятиях аграрного сектора экономики Украины.

Исследовано формирования теоретико-методологических основ развития форм бухгалтерского учета, обусловленных внедрение новейших клоуд-компьютерных технологий.

Ключевые слова: форма бухгалтерского учета, сетевой учет, клоуд-компьютерные технологии.

 

Issues that are examined:

Modern trends of development of accounting were analyzed. Prospects of a network accounting, the need for his organization on enterprises of the agricultural sector of economy of Ukraine were determined.

The process of formation of theoretical and methodological principles of development of accounting forms was examined, caused by the introduction of new kloud-computer technology.

Keywords: form of accounting, network accounting, kloud-computer technology.

 

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку бухгалтерського обліку нерозривно пов’язаний з процесами глобалізації в економіці та запровадженням міжнародних стандартів обліку та звітності.

Законом України Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] запроваджено безпосереднє застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ) для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності у період діяльності з 01.01.2012 р. такими суб'єктами господарювання: публічними акціонерними товариствами; банками; страховими організаціями; іншими підприємствами та організаціями (крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність і дату застосування МСФЗ.

Кабінет Міністрів України Постановою від 30.11.2011 р. № 1223 [2] перевів на безпосереднє застосування МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства й організації, які провадять господарську діяльність за такими видами:

- надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) - починаючи з 01.01.2013 р.;

- допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг: страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010) - починаючи з 01.01.2014 р.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процес міжнародної стандартизації обліку, його наслідки та перспективи активно обговорюються в наукових колах. На його позитивні та негативні наслідки звертають увагу такі відомі вчені як В.М. Жук, С.Ф. Голов, Ф.Ф. Бутинець, Г.Г. Кірейцев, Н.М. Малюга, О.М. Петрук [3].

Всі одностайно пов’язують процес міжнародної стандартизації обліку з явищами глобалізації. Однією з характеристик глобалізаційних процесів є стрімкий розвиток комп’ютерних технологій, перехід від реального до віртуального ведення бізнесу, поява «хмарових обчислень». У зв’язку з цим, потребують відповідного наукового обґрунтування питання певної модернізації системи бухгалтерського обліку задля її відповідності сучасним тенденціям глобалізації як невідворотного процесу в сучасному розвитку економіки.

У зв’язку з цим, метою даної публікації є формування теоретико-методологічних засад розвитку форм бухгалтерського обліку, обумовленого запровадженням новітніх клоуд-комп’ютерних технологій та потребою, у зв’язку з цим, модернізації системи бухгалтерського обліку задля забезпечення її відповідності глобальним тенденціям економічного розвитку України.

Виклад основного матеріалу. Концепція використання «хмарових» обчислювальних ресурсів була запропонована в 1960-і роки Джоном Маккарті.

Система «хмарових» обчислень (англ. cloud computing) з 2000-х років набула широкого розповсюдження закордоном. Західні фахівці давно оцінили переваги цих технологій та впровадили їх в інформаційні системи компаній. Виникнення англомовного терміна Cloud Computing почало активно обговорюватися в 2008 році в одній з тематичних Інтернет-конференцій [4]. В результаті дискусії висувалися різні версії, за однією з яких, термін «сloud» був вперше використаний головою компанії Google Еріком Шмідтом у виступі [5, 6] і набув поширення в засобах масової інформації. Інша популярна версія припускає, що термін Cloud Computing став широко вживатися в США з 2005 року після запуску компанією Amazon.com проекту Elastic Compute Cloud і широко поширився в бізнесі, серед постачальників інформаційних технологій і в науково-дослідному середовищі [7]. Термін «хмара» використовується як метафора, заснована на зображенні Інтернету на діаграмі комп’ютерної мережі, або як образ складної інфраструктури, за якою ховаються всі технічні деталі.

Переваги «хмарових» технологій в економіці оцінили західні спеціалісти. Так Джим Сінур, віце-президент дослідної та консалтингової компанії, що спеціалізується на ринку інформаційних технологій «Gartner» зазначає, що ідея спільного використання інформаційних ресурсів великою кількістю різноманітних організацій і користувачів створює умови для ефективного управління бізнес-процесами та оптимізації роботи в цілому. Поява «хмарових» обчислень дає реальну можливість невеликим компаніям використовувати суперкомп’ютерні та аналітичні системи для оптимізації їх роботи, що до недавнього часу були доступні лише великим організаціям з потужними фінансовими ресурсами [8].

«Завдяки технологіям «хмарових» обчислень, – погоджується розробник інформаційних систем і автор книги IT Portfolio Management: Unlocking the Business Value of Technology Брайан Майзліш, – відкриваються нові можливості для скорочення витрат і підвищення ефективності роботи. «Хмарові» обчислення – це нова платформа для ділових операцій, що об’єднує в собі ключові аспекти Інтернет-програмування, управління взаємодією людей, бізнес-процесами та інтелектуальними ресурсами підприємства. В основі бізнес-моделі XXI століття лежить нова інформаційна парадигма спільної роботи і управління, яка створює умови для розвитку інновацій і значного підвищення продуктивності» [9].

Український ринок «хмарових» технологій почав розвиватися з 2006 року. І поки ще перебуває в стадії зародження. Хоча в світі «Cloud Computing» успішно завойовує популярність.

«Хмарові» обчислення - це платформа, за допомогою якої окремі люди і компанії використовують Інтернет, для отримання доступу до необмежених апаратних та програмних ресурсів та інформації для задоволення більшості обчислювальних потреб, залишивши технічне обслуговування провайдерам хмарових послуг (CSP). Це наступний крок в еволюції Інтернету як джерела послуг відповідно до якого вся інформація знаходиться в окремих дата-центрах, і її використання відбувається за допомогою віддаленого доступу – через Інтернет.

«Хмарові» обчислення забезпечують зручну платформу для проведення спільних робіт, сумісний доступ до програм, та доступ до баз даних мережі Інтернет. В концепції «хмарових» обчислень глобальна мережа розглядається як невід’ємна частина власних локальних мереж.

Як приклад, електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Інтернет. На сьогодні свою адресу електронної пошти мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Відправлення листа по електронній пошті значно дешевше відправлення звичайного листа. Крім того, повідомлення, надіслане електронною поштою дійде до адресата за кілька годин, на відміну від звичайного листа [10].

З появою «хмарових обчислень» тенденції віртуалізації бізнесу нерозривно пов’язані з системою інформації в управлінні підприємством, у зв’язку з цим, бухгалтерський облік, як головне джерело фінансової інформації потребує суттєвої модернізації в цьому напрямку.

Провівши аналіз існуючих форм бухгалтерського обліку, ми прийшли до висновку, що жодна з них у повній мірі не відповідає вимогам та принципам інформаційного забезпечення у системі «хмарових обчислень». Разом з тим, розробка відповідного теоретико-методологічного обґрунтування нової форми обліку, яка б задовольняла новітнім умовам передачі та використання фінансової інформації, забезпечить їх впровадження в площину бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим пропонуємо доповнити існуючий перелік форм бухгалтерського обліку – клоуд-комп’ютерною.

Дана форма обліку базується на повному переході до віртуального ведення обліку через мережу Інтернет.

Застосування «хмарових» технологій в бухгалтерському обліку передбачає формування та використання облікової інформації за вимогою бухгалтера з будь-якого місця планети, з будь-якого комп’ютера чи навіть мобільного телефону. Це дозволяє не купувати додаткове апаратне та програмне забезпечення такі як пакет офісних програм, клієнт електронної пошти, бізнес-програми.

Для аграрних холдингів з розгалуженою територіальною структурою, коли центр управління знаходиться географічно віддалено від сільськогосподарських підприємств дана форма обліку стає дуже потрібною та актуальною. При цьому вирішується проблема управлінського обліку щодо оперативності та доступності даних сільськогосподарських підприємств по регіонам (центрів витрат) з центру управління холдингом.

Формування та використання облікових даних за клоуд-комп’ютерною формою можна порівняти з доступом до електронної пошти який можна здійснити з будь-якого комп'ютера, навіть з мобільного телефону. Аналогічним чином може бути зорганізована робота з обліковою інформацією та документообіг. Дані бухгалтерського обліку доступні певному обмеженому колу осіб будь-де, при цьому вона максимально захищена від несанкціонованого доступу. «Хмарові» технології на даному етапі розвитку повністю задовольняють зазначеним вимогам.

Слід відзначити, що «хмарові» обчислення вже частково впроваджені в облікові системи. Зокрема існує інтеграція додатків 1С:Підприємство в «хмару». Вже сьогодні ряд компаній, з різних причин винесли весь бухгалтерський облік за межі офісу, як правило, на хостинг-майданчик Інтернет-провайдера. По-перше, сервер з бухгалтерією знаходиться за межами компанії, і в разі підвищеної уваги до компанії з боку регулюючих органів, керівництво може бути спокійним за збереження конфіденційних даних. По-друге з’являється можливість гарантованого безпечного доступу до системи обліку з будь-якого куточка країни і світу, тому що система не прив’язана до фізичного розташування підприємства.

При впровадженні запропонованої форми обліку та її належного технічного забезпечення оптимізується не лише процес управління підприємством, а також може бути забезпечене значне удосконалення інформаційного забезпечення управління на рівні галузі. Адже клоуд-комп’ютерна форма обліку на відміну від паперових та простої комп’ютерної форм не має жодних обмежень ані в просторовому розумінні, ані в кількості користувачів інформацією.

В кінці 90-х років в Росії в рамках аграрних реформ (проект аграрна російська інформаційна система - АРІС) запропоновано створення сучасної інформаційної інфраструктури, що базується на комп’ютерній системі і забезпечує інформаційну взаємодію всіх рівнів управління АПК (район - область - федеральний рівень) [11]. Такі Вчені як А. Костров, В. Кошелєв, Б. Сметов, В. Козлов розробили та впровадили організаційні засади діяльності інформаційно-консультаційної служби для накопичення різноманітної інформації про ситуацію на всіх ринках, особливо на тих, на які орієнтовані сільськогосподарські підприємства, про сили, що діють і протидіють на ринках (існуючих і потенційних конкурентів, клієнтів, посередників тощо), а також про стан факторів макросередовища [12].

Клоуд-комп’ютерна форма обліку в цьому напрямі забезпечить можливості формування єдиної бази даних, необхідної для узагальнення даних бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств на рівні галузі, таким чином забезпечуючи реальною фінансовою інформацією  галузеве управління, а також зворотний зв’язок від органів галузевого управління в особі Міністерства аграрної політики та продовольства до сільськогосподарських підприємств. Прикладом такого зворотного зв’язку може бути централізоване формування інформації про справедливі ціни на біологічні активи та сільськогосподарську продукцію, яка необхідна для ведення обліку сільськогосподарської діяльності згідно П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Висновки. Як висновок зазначимо наступне: запровадження МСФЗ в Україні, поява нових, глобальних інформаційних потреб ставить нові завдання перед системою бухгалтерського обліку, вирішити їх можна лише через процес його модернізації з застосуванням новітніх інформаційних систем. У зв’язку з цим, наявний теоретико-методологічний інструментарій вимагає суттєвого удосконалення на предмет відповідності існуючим тенденціям в розвитку інформаційних технологій в бухгалтерському обліку. Нами запропонована нова форма бухгалтерського обліку під назвою «клоуд-комп’ютерна», що пов’язана з появою концепції «хмарових» обчислень в розвитку інформаційних технологій та Інтернету. Розробка відповідного методичного наповнення застосування даної форми обліку на практиці – питання наразі надзвичайно важливе та актуальне.

 

Список використаних джерел

1. Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: Закон України від 12.05.2011 р. № 3332-VI // Урядовий кур'єр. – 2011. - № 109 від 17.06.2011 р.

2. Про внесення змін до «Порядку подання фінансової звітності»: Постанова Кабінету міністрів України від 30.11.2011 р. № 1223 // Урядовий кур'єр. – 2011. - № 227 від 06.12.2011 р.

3. Жук В.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки: [монографія] / В.М. Жук. - К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН, 2009. – 648 с.

4. Cloud Computing Group Who invented the term Cloud Computing? [Electronic Resources]. - Access mode: http://blogs.idc.com/ie/?p=543.

5. Eric Schmidt Eric Schmidt, Web 2.0 vs. Web 3.0 [Electronic Resources]. - Access mode: http://www.youtube.com/watch?v=T0QJmmdw3b0.

6. Леонид Черняк Интеграция – основа облака [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.osp.ru/os/2011/07/13010473/.

7. Joseph M. Hellerstein, Surajit Chaudhuri, Mendel Rosenblum: Proceedings of the 1st ACM Symposium on Cloud Computing, SoCC 2010, Indianapolis, Indiana, USA, June 10-11, 2010.

8. Фингар П. Dot.Cloud: облачные вычисления – бизнес-платформа XXI века. – М.: Аквамариновая Книга, 2011. – 256 с.

9. Bryan Maizlish, Robert Handler IT Portfolio Management: Unlocking the Business Value of Technology. - Wiley, 2005 – 400 p.

10. Основы организации и функционирования информационно-консультационной службы в АПК: учеб. пособие / под ред. В.М. Кошелева. – М., 1999. – 272 с.

11. Сметов Б. Роль и место ИКС в системе АПК региона / Б. Сметов, В. Козлов // АПК: экономика, управление. – 1998. – № 11. – С.14-17.

12. Костров А.В. Основы информационного менеджмента: учеб. Пособие / А.В. Костров. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 128 c.