banner-mia2.gif

УДК 657.

Я.І. Костецький, к. е. н., старший викладач кафедри статистики,

Тернопільського національного економічного університету

 

 

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ

 

Постановка проблеми. Становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки України поставило перед суспільством ряд нових проблем. Найважливішою з них є процес адаптації бухгалтерського обліку в систему міжнародних стандартів, які стають природною складовою національного бухгалтерського обліку. Адже, на більшості підприємств країни управлінський облік, зокрема у фермерських господарствах, ще не сформувався як цілісне система збору, класифікації та узагальнення необхідної інформації фермерської діяльності. Сучасний управлінський облік, використовуючи зовнішню та внутрішню інформацію повинен забезпечувати потреби не тільки фермерського виробництва, а й маркетингу, управління дослідженням та інших функцій малого бізнесу. Він здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей.

Фермерські господарства України функціонують на підставі Закону України “Про фермерські господарства”: є формою підприємництва громадян, які виявили бажання виробляти товарну продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Як юридична особа вони повинні вести бухгалтерський облік результатів своєї діяльності за господарський рік і подавати звітність. Ведення обліку передбачає: з’ясування самим господарством наслідків своєї госпрозрахункової діяльності, обґрунтування розрахунку сум податку, уявлення про розміщення грошових коштів, визначення майнового стану господарства, здійснення самоконтролю та прогнозування [2].

Перехід до ринкової економіки вимагає від фермерів значно збільшити обсяг інформації, що характеризує їх господарську діяльність. Зі сторони зовнішніх суб’єктів також виникає відповідний інтерес до результатів діяльності фермерських господарств. Збільшується також обсяг інформації щодо попиту на продукцію, що виробляється, можливості її збуту при визначених умовах і вимогах, матеріально-технічному забезпеченні виробництва даної продукції, про основне виробництво та його інноваційну привабливість [1, 4].

Адаптування механізму бухгалтерського обліку та аналізу діяльності фермерських господарств до ринкових умов господарювання це тривалий, складний і суперечливий процес. В Україні в основному фермерські господарства впевнено знайшли своє місце в економіці країни, проте питання управлінського обліку та інформаційного забезпечення фермерських господарств залишаються актуальними та потребують подальшого дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В останні роки питанням управлінського обліку та аналізу сільськогосподарської діяльності присвятили свої праці провідні вітчизняні вчені - економісти: Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Дем’яненко М.Я., Жук В.М., Кірейцев Г.Г., Моссаковський В.Б., Палюх М.С., Пушкар М.С., Радченко О.Д., Саблук П.Т., Хомин П.Я., Яремчук І.Г. та інші.

Разом з тим питання управлінського обліку та аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема, фермерських, досліджені недостатньо, особливо з врахуванням функціонування різних організаційних форм господарювання та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. З позицій удосконалення управлінського обліку в діяльності фермерських господарств він набуває актуальності як для економічної науки, так і практики господарювання.

Метою дослідження є узагальнення підходів та вироблення методики управлінського обліку, звітності та аналізу діяльності фермерських господарств в ринкових умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу. В Тернопільській області в даний час функціонує 587 фермерських господарств, у використанні яких знаходиться 52,7 тис. га сільськогосподарських угідь, в яких працює 3494 постійних працівників та на сезонні роботи залучається 1952 особи. Фермерські господарства створено в основному на базі особистих господарств з додатковим одержанням землі із державного запасу та оренди, у них виробляється більше 3 % валової продукції, а рівень рентабельності усієї діяльності 24,3 % проти 5,9 % у 2005 році (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники розвитку фермерських господарств

Тернопільської області за 2002 –2006 роки

(на кінець року)

Показники

2002

2003

2004

2005

2006

2006 у % до 2002 р.

Кількість господарств, од.

Площа угідь у користуванні, тис. га

             в т. ч. ріллі

Припадає на господарство, га

Валова продукція у цінах 2000 р., млн. грн.

           у т ч.

рослинництва

тваринництва

Кількість працюючих, осіб

         у т. ч. найманих

Питома вага сільгоспугідь у загальній площі сільгоспугідь області, %

741

32,1

31,2

43,3

 

1,6

 

2,5

0,1

2128

1193

 

 

2,9

650

31,2

30,5

47,0

 

1,8

 

2,9

0,1

2786

1375

 

 

3,0

654

35,5

34,4

52,6

 

2,3

 

3,7

0,1

2928

1419

 

 

3,4

656

40,1

39,4

60,1

 

2,7

 

4,2

0,3

3065

1713

 

 

3,8

587

52,7

51,9

88,5

 

3,0

 

4,8

0,4

3494

1952

 

 

4,9

79,2

163,2

165,8

204,3

 

187,5

 

192,0

400,0

164,1

163,6

 

 

168,9

Джерело: Сільське господарство Тернопільської області за 2006 рік. Статзбірник. Тернопіль, 2007.

 

Нормативним документом ведення обліку у фермерському господарстві є Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства агрополітики від 02.07.2001р. № 189. Фермерам надано право вибору у методиці ведення обліку за простою чи подвійною системою за такими формами: проста форма обліку (без використання подвійного запису), спрощена форма (з використанням подвійного запису), облік за спрощеним Планом рахунків для суб’єктів малого підприємництва, облік за типовим Планом рахунків.

Практика ведення обліку у фермерських господарства області свідчить, що застосування тієї чи іншої форми обліку в основному залежить від розмірів господарства, спеціалізації, забезпеченості фінансовими і матеріальними ресурсами.

В економічній літературі в якості критерію при виборі форми обліку пропонується врахувати виручку від реалізації, величину земельної площі, інші параметри [3, 5].

На нашу думку, до критерію вибору форми обліку доцільніше включати площу ріллі, наявність та ціну технічних засобів, обсяг валової продукції.

Вибір в якості із складових критерію вартості виробленої продукції замість обсягу реалізації мотивується особливостями діяльності фермерських господарств, суть яких в тому, що не вся вироблена продукція реалізується одночасно, а тому це викривлює параметри цього критерію. Ми рекомендуємо для фермерських господарств з площею ріллі до 50 га просту форму обліку без застосування бухгалтерських рахунків. Для господарств від 50 до 100 га – спрощену форму із дотриманням принципу подвійного запису і господарств більше 100 га – спрощену меморіально-ордерну, журнально-ордерну, комп’ютерну із застосуванням спрощеного Плану рахунків.

Оскільки фермерські господарства області не великі, тому для них найдоцільнішою буде проста або спрощена форма бухгалтерського обліку.

Слід сказати, що із 587 фермерських господарств Тернопільської області 14,8 % мають у розпорядженні до 5 га землі, від 5 до 10 га – 20,6 %, від 10 до 20 га – 19,8 %, на одне господарство припадає 2,6 працюючих членів господарства [6].

Отже, фермерські господарства області, як і в більшості областей України дрібні і малочисельні, тому найбільш поширеною формою обліку повинна бути проста (без подвійного запису).

Основним регістром за такої форми обліку є Книга обліку доходів та витрат, в якій здійснюють реєстрацію первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання. Однак, даний документ, на нашу думку, потребує певного вдосконалення. Він надто громіздкий, в якому без потреби деталізовані за видами доходи і витрати без врахування того, що фермерські господарства не мають значної їх номенклатури, тут із граф деталізованого доходу за видами типової форми можна залишати лише графу 5 “Виручка від реалізації” та графу 9 “Надзвичайні доходи”, що дозволить забезпечити інформацією складання “Звіту про фінансові результати” (ф. № 2) в повному обсязі, не зменшуючи аналітичності цих документів.

У розділі ІІ “Витрати за елементами” на наш погляд, недоцільно відводити чотири графи для обліку витрат, оскільки це все одно не відповідає вимогам П(С)БО 16 “Витрати”, а відокремлення лише окремих із них не забезпечує поставленої мети щодо аналізу структури собівартості і різко ускладнює облік.

Вважаємо, тут достатньо однієї графи, в якій необхідно відобразити загальну суму витрат, а необхідну деталізацію в розрізі елементів можна забезпечити в листках-розшифровках.

Для фермерських господарств з площею ріллі більше 100 га та обсягом валової продукції 200-400 тис. грн., які відповідають статусу малих підприємств і ведуть бухгалтерський облік за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, вважаємо недоцільним застосовувати всі синтетичні рахунки.

Зокрема, тут немає необхідності вести рахунок 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”, оскільки сучасний фінансовий стан фермерських господарств такий, що вони не беруть участі в капіталі інших підприємств. З цих причин недоцільно застосовувати рахунок 35 “Поточні фінансові інвестиції”.

Більшість фермерських господарств не здійснюють жодних витрат, які можна було б віднести до майбутніх періодів, а тому тут немає необхідності у застосуванні рахунка 39 “Витрати майбутніх періодів”, бо навіть у тих випадках, коли фермерське господарство орендує основні засоби в інших підприємствах чи здійснює підписку на газети чи журнали, такі витрати настільки мізерні, що їх зразу можна списати на витрати виробництва. З таких же міркувань недоцільно застосовувати рахунок 69 “Доходи майбутніх періодів”, зважаючи на те, що у фермерських господарств таких доходів, як правило немає.

Аналогічно немає потреби щодо ведення синтетичного рахунка 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

На синтетичному рахунку 55 “Інші довгострокові зобов’язання” передбачено вести облік довгострокових позик, довгострокових векселів виданих, довгострокові зобов’язання з облігацій та оренди. В умовах фермерських господарств з усіх зазначених операцій на практиці здійснюються лише ті, які пов’язані з кредитуванням господарства. В даний час фермери користуються лише короткотерміновими позиками, облік яких ведеться на рахунку 68 “Розрахунки з інших операцій”. Таким чином, взагалі відпадає потреба у застосуванні згаданого синтетичного рахунка.

При потребі фермерські господарства можуть використовувати й інші рахунки. Разом з тим, облік витрат вони можуть вести лише із застосуванням рахунків класу 8 “Витрати за елементами” та рахунка 23 “Виробництво”. В цьому випадку застосовується рахунок 85 “Інші витрати” для обліку витрат на фінансову діяльність господарства, а також витрат від надзвичайних подій, податку на прибуток. Це дозволяє фермеру скласти фінансову звітність та визначити собівартість продукції [7].

Висновки. Запропоновані форми обліку для фермерських господарств дозволяють вибрати найбільш оптимальний її варіант в залежності від розмірів землі, чисельності працюючих та обсягу валової продукції, що дає змогу фермерам отримувати економічну інформацію для оцінки результатів господарської діяльності та складання балансу.

Основним чинником, який впливає на організацію та трудомісткість обліку, є уніфікація облікових регістрів. Зважаючи на ці обставини, фермерам необхідно скоротити число разових операцій з надходження продукції (подорожні листки, талони) чи операцій за один день (регістри надходження зерна чи іншої продукції з поля), і вести накопичення даних за весь період її збирання. Ведення “Щоденника надходження сільськогосподарської продукції” (ф. № 81) з дещо зміненою методикою записів у ньому знизить трудомісткість обліку при оприбуткуванні продукції, не знижуючи його цінності та аналітичності.

Будову форми звітності “Основні показники господарської і фінансової діяльності селянського (фермерського) господарства” форма № 2 (ферм) слід удосконалити шляхом включення показників про якість землі, наявність оборотних засобів та витрат виробництва і розділу ХІ “Баланс надходжень і витрат коштів”, що дасть можливість отримувати повну інформацію щодо ефективності виробництва продукції і порівнювати з результатами діяльності інших сільськогосподарських формувань.

 

Список використаних джерел

1.      Голов С.Ф. Управлінський облік: Підручник. – К.: ФПБАУ, 2003. – 704 с.

2.      Закон України “Про фермерське господарство”, від 19.04.2003 р.

3.      Облік у селянському (фермерському) господарстві. Посібник. За ред. М.Я.Дем’яненка. - К.: ІАЕ, 2001.- 403 с.

4.      Пушкар М.С. Управлінський облік. – Тернопіль: Поліграфіст, 1995. – 164 с.

5.      Радченко О.Д., Тростенюк Д.Г. Удосконалення бухгалтерського обліку у фермерських господарствах. // Економіка АПК. - 2005, - №12. – С. 96-101.

6.      Фермерські господарства Тернопільської області за 2006 рік: Статистичний бюлетень: [Довідник] / Тернопіль, 2007.

7.      Хомин П.Я., Костецький І.І., Костецький Я.І. Облік та аналіз діяльності фермерських господарств. – Тернопіль: Поліграфіст, 1998.-144 с.