banner-mia2.gif

УДК 657: 633.1

В.С. Уланчук,

доктор екон. наук, проф., зав. кафедри обліку і аудиту

Уманський державний аграрний університет

Н.В. Оляднічук,

викладач кафедри обліку і аудиту;

Уманський державний аграрний університет

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

- Проанализированы недостатки документального оформления хозяйственных операций в скотоводстве;

- Рассматривается действующая методика исчисления себестоимости продукции молочного скотоводства;

- Предложена новая методика распределения затрат производства в молочном скотоводстве.

 

Key issues that are examined:

- The drawbacks of paper registration of farm operations were analyzed;

- The acting methodology determination the prime cost in milk livestock production is disclosed;

- The new methodology detailed accounting registration in milk livestock production is proposed.

 

Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи й відповідальність за несвоєчасне складання останніх і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, що склали й підписали ці документи.

Впровадження нових принципів господарювання на основі ринкових відносин, розвиток підприємницької діяльності потребують перегляду облікових процесів в сільському господарстві, удосконалення первинних документів та спрощення обліку.  

Одночасно виникає питання про обґрунтованість державного управління такою важливою галуззю як сільське господарство за відсутності облікової інформації, яка б відображала її специфіку.

За останні роки в Україні вжито ряд заходів щодо поліпшення оформлення первинних документів, але господарські суб’єкти припускаються багатьох помилок та ігнорують деякими обов’язками, що призводить до ускладнення обліку.

Дослідження науковців та практиків щодо первинного обліку проводяться вже давно і знайшли своє втілення у наукових працях В.Б. Моссаковського [2,3], Н.Л. Правдюк [4], П.Т. Саблука [5], Л.К. Сука [6], М.А. Ящука [7] та інших.

Метою статті є вивчення стану обліку і розподілу витрат в тваринництві, зокрема в молочному скотарстві та його удосконалення.

Особливістю обліку у скотарстві, на відміну від рослинництва, є те, що у ньому не існує тривалих перерв між строками вкладень матеріальних ресурсів, виходу продукції. Вважається, що всі затрати даного звітного року відносяться на виробництво продукції цього ж року. З цього випливає, що у бухгалтерському обліку немає необхідності розмежовувати затрати скотарства за суміжними роками.

Технічний процес виробництва у тваринництві характеризується однорідністю виконуваних операцій: годівля, догляд за тваринами, отримання продукції. Причому всі ці операції, як правило, протікають безперервно і не розмежовуються точно у часі, тобто відсутній чітко виражений розподіл затрат у часі робіт, за окремими операціями. У бухгалтерському обліку, таким чином, відпадає розподіл за цією ознакою.

Основними завданнями обліку затрат у галузі тваринництва є: економічно обґрунтований розподіл затрат за видами виробництв і групами тварин; точний розподіл всіх затрат за економічно однорідними елементами і статтями, які формують собівартість виробленої продукції; своєчасне, точне і повне відображення виходу продукції, отриманої від тваринництва; точне відображення витрат у підрозділах підприємства; економічно обґрунтоване визначення собівартості основної, супутньої та побічної продукції.

Від вирішення даних завдань в значній мірі залежить процес обліку, зокрема стан галузі тваринництва. Тому вирішення їх є досить актуальними, потребує постійної уваги і високої кваліфікації фахівців.

На сторінках періодичних видань широко обговорюються проблеми обліку витрат, розглядаються конкретні пропозиції з покращення його методики, з удосконалення первинних документів, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, запровадження в обліку показників, які характеризують діяльність структурних підрозділів підприємства.

При переході до ринкової економіки, коли собівартість стає внутрішнім показником, слід так систематизувати витрати, щоб можна було звести до мінімуму кількість статей, спростити методику витрат та їх розподіл і в той час отримувати необхідну інформацію для управління ними. Головною ознакою виділення витрат в окремі статті калькуляції повинно стати відношення їх до продукції, яка виробляється.

При обчисленні фактичної собівартості продукції застосовують ті самі методи, що і при обчисленні собівартості продукції, яка планується до випуску. По суті планування – також облік, об’єктом  якого є планові завдання. Тому твердження, що облік  витрат і калькуляція – незалежні одне від одного, безпідставні.

Одне з найбільш дискусійних питань калькуляції собівартості продукції молочного скотарства – це обґрунтування правильності розподілу витрат на продукцію основну, супутню  та побічну.

Аналіз нормативних-законодавчих актів та літературних джерел дає змогу стверджувати, що для визначення собівартості продукції молочного скотарства у довготривалій практиці бухгалтерського обліку застосовувались різні методи.

Тривалий період застосовувалася методика розрахунку собівартості продукції молочного скотарства, суть якої полягає у тому, що 1 голова приплоду прирівнювалась до 1 ц молока. Це співвідношення пояснювалось тим, що для отримання 1 ц молока і 1 голови приплоду витрачалась однакова кількість кормових одиниць. Недоліком цього методу є те, що відображалось співвідношення лише за витратами кормів і не приймались до уваги інші види витрат. Наступною була методика, при якій 1 голова приплоду рівнялася 1,5 ц молока.

З 1987 року у нашій країні розподіл витрат у молочному скотарстві здійснюють у відповідності з витратами обмінної енергії кормів. Суть даного методу зводиться до того, що з усієї суми витрат виключається вартість побічної продукції. 90 % витрат, що залишилися, відносяться на молоко і 10 % на приплід. Цей метод також підлягає критиці, тому, що базується лише на частині витрат, які складають половину або менше половини із загальної суми.

Нині, згідно з чинним положенням, застосовують інший метод. Суть його у тому, що спочатку розраховують собівартість 1 голови приплоду за вартістю 60 кормоднів утримання корови. Недоліком у цьому методі є те, що обчислюють собівартість 1 голови приплоду, враховують лише кількість голів одержаного приплоду і не беруть до уваги його масу при народженні. Це питання неодноразово піднімалось економістами. Зокрема Моссаковський В.Б. вважає, що при визначенні собівартості приплоду за калькуляційну одиницю слід брати не поголів’я, а його живу вагу.  Так, 1 кг молока = 6 кг живої маси. Проте, твердження такого роду потребують подальших досліджень [2].

Питання амортизаційної політики в сільськогосподарських підприємствах досить складне, зокрема порядок нарахування амортизації на продуктивну худобу основного стада. Проблеми такого роду виникають в тих агроформуваннях, які самі вирощують племінних продуктивних тварин, переводять їх в основне стадо і на них має нараховуватися амортизація на загальних підставах. Одночасно слід визнати, що досить часто зустрічаються складності при встановленні норм амортизації на тварин. Як відомо, загальна схема розрахунку передбачає, що по конкретному об’єкту підприємство має встановити первісну та залишкову його вартість, а також очікуваний термін використання. Якщо перші дві величини по тваринах визначити порівняно легко, то термін експлуатації тварин встановити заздалегідь досить важко, що пов’язано з хворобами тварин, непридатністю тварин тощо. Нетелі переводять в основне стадо на другий день після отелення і передбачить їх продуктивність майже неможливо, а від цього залежить тривалість експлуатації [3].

Метою обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне й достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення  контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Правильно організований облік допомагає контролювати оприбуткування обсягів виробленої продукції та рівень собівартості її виробництва. Розкривати внутрішні резерви галузі молочного скотарства. Володіючи точними даними про обсяг і склад кормів, кількість поголів'я, вихід продукції можна чітко і більш правильно організувати виробництво, отримати достовірну інформацію про фактичні виробничі дії кожного підрозділу про виробництво продукції певного виду.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та вартості одержаної продукції (виконаних робіт та наданих послуг), трудових, матеріальних та грошових витрат на її виробництво по підприємству в цілому  та окремих його структурних підрозділах (бригадах, цехах, фермах тощо).

Відповідно до Методичних рекомендацій з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств у молочному скотарстві розраховується собівартість центнера молока й однієї голови приплоду.  Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо-днів утримання корови. Собівартість одного кормо-дня визначається діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів. Для визначення собівартості центнера молока необхідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) розділити на кількість центнерів одержаного молока [1].

Для прикладу розглянемо порядок визначення собівартості продукції молочного скотарства у СТОВ „АФ „Маяк” Золотоніського району Черкаської області в 2005 році.

Витрати на виробництво молока і приплоду (без вартості гною) склали 3920,9 тис. грн., в тому числі: на молоко 3530,8 тис. грн., на отримання приплоду 390,1 тис. грн. В 2005 році надоєно 60108 ц молока та отримано приплоду 672 голови. Таким чином, собівартість 1 ц молока склала 58,74 грн. (3530,8 тис. грн. /  60108 ц), собівартість 1 голови приплоду 580,51 грн. (390,1 тис. грн. / 672 гол.).

Загальновідомо, що фактичну собівартість продукції тваринництва визначають на підставі бухгалтерських даних про затрати і вихід продукції. В молочному скотарстві отримують молоко, приплід, гній і відповідно обчислюють собівартість за цими видами продукції. Проте, крім вказаної продукції в молочному скотарстві від корів отримують ще й приріст живої маси, який не оприбутковується і не відображається в обліку. При цьому не враховуються затрати живої праці працівників, зайнятих на роботах по догляду за продуктивною худобою і, як наслідок, їм не нараховується оплата праці за отриманий приріст живої маси тварин основного стада. Крім цього, на формування приросту витрачаються корми та іншого роду запаси. Тому затрати на утримання основного молочного стада за мінусом вартості побічної продукції повинні розподілятися не тільки між молоком і приплодом, а й приростом живої маси корів. Виходячи з цього, ми пропонуємо обчислювати собівартість продукції молочного скотарства (молока, приплоду та приросту живої маси корів) застосовуючи базу розподілу, що визначається кормовими одиницями. До 10 %  від загальної кількості витрат (за мінусом витрат на побічну продукцію) припадає на отримання приросту живої маси корів.

Для забезпечення об’єктивності у визначенні результатів праці та обчисленні собівартості продукції молочного скотарства вважаємо доцільним один раз в рік оприбутковувати та брати на облік приріст живої маси корів перших п’яти лактацій (саме в цей період корови збільшують свою вагу). Для цього процесу рекомендуємо до впровадження первинний документ „Відомість визначення приросту живої маси корів” (додаток А).

Даний первинний документ бажано заповнювати в процесі річної інвентаризації або після її проведення (після розтелення корів). В документі вказують інвентарний номер корови, породу, вік, номер лактації, вагу та дату  попереднього зважування, вагу на дату зважування, приріст за досліджуваний період (рік). Дані цієї відомості будуть занесені в Інвентарну картку обліку основних засобів, де протягом терміну виробничого використання можна прослідкувати за динамікою показників кожної корови.

Отже, запропонована нами методика визначення собівартості продукції молочного скотарства дозволить більш достовірно здійснити розподіл витрат за об’єктами калькулювання та вірно нарахувати оплату праці тваринникам. Таким чином, з використанням даної методики розподіл витрат у молочному скотарстві СТОВ „АФ „Маяк” в 2005 році буде наступний (табл. 1).

Таблиця 1.

Розподіл витрат у молочному скотарстві СТОВ „АФ „Маяк”

Види продукції

Витрати за діючою методикою

Витрати за пропонованою методикою

всього,

тис. грн

одиниці продукції, грн.

всього,

тис. грн

одиниці продукції, грн.

Молоко

3530,8

58,74

3317,2

55,19

Приплід

390,1

580,51

390,1

580,51

Приріст

-

-

213,6

595,75*

Всього

3920,9

х

3920,9

х

*Собівартість 1 ц приросту живої маси (595,75 грн. * на 358,56 ц приросту = 213612 грн.)

 

Аналіз результатів доводить, що собівартість молока в досліджуваному підприємстві завищена на 3,55 грн. за кожен центнер молока, а працівникам недорахована оплата за 358,56 ц приросту.

Отриманий приріст корів оприбутковують в дебет 155 субрахунку „Формування основного стада” з кредиту 232 „Тваринництво” на суму 213,6 тис. грн., а потім в дебет 107 субрахунку „Робоча і продуктивна худоба” з кредиту 155 субрахунку „Формування основного стада”. Таким чином, вартість основних засобів збільшиться на суму оприбуткованого приросту живої маси корів.

Вважаємо, що питання досить актуальне, вирішення якого має здійснюватися на загальнодержавному рівні, тобто потребує розробки спеціального Положення з бухгалтерського обліку приросту живої маси тварин основного стада.


Додаток А

 

ОРГАНІЗАЦІЯ     СТОВ „АФ „МАЯК” Золотоніського району Черкаської області

ВІДДІЛЕННЯ        МТФ № 1

ДАТА                      20. 12. 2006 р.

 

ВІДОМІСТЬ     № 1    ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОСТУ ЖИВОЇ МАСИ КОРІВ

 

За ким закріплені тварини (П.І.Б.)  Мартиненко К.Ю., Петренко А.П.

Вид тварин          КОРОВИ                        

Зважувалось        90    корів

Кличка корови

Інвентарний номер

Порода

Вік, років

Номер лактації

Вага попереднього зважування

Вага на дату зважування, кг

Приріст живої маси за рік, кг

дата

кг

Мальва

1001

Червона степова

5

3

18.12.2005

389

425

36

Пава

1002

-//-

3

1

18.12.2005

348

377

29

...

...

...

...

...

...

...

...

...

Всього

*

*

*

*

*

36420

40006

3586

 

Середній приріст живої маси 1 голови ,   кг        39,84

Всього приросту живої маси,    ц                35,86

Примітка: Молочне стадо налічує 900 голів (за якими визначають приріст).

Таким чином: 900 гол. * на 39,84 кг  маємо 358,56 ц приросту по молочному стаду корів.

 

Зоотехнік ____________________

Завідувач ферми ___________________

Особа, за якою закріплені тварини _______________________


 

Список використаної літератури

1. Методичні рекомендації з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2006.  – № 4. – С. 3 – 52.

2. Моссаковський В.Б. Удосконалення обліку і контролю витрат в сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. – 1998. – № 3. –  С.42 – 46.

3. Моссаковський В.Б. Про амортизацію тварин основного стада  // Облік і фінанси АПК. – 2005. –  № 3. – С. 20 – 24.

4. Правдюк Н.Л. Проблеми удосконалення фінансового обліку в сільському господарстві // Економіка АПК. – 2004. – № 8. – С. 104 – 108.

5. Саблук П.Т., Царьов М.С., Шпак Д.Ф. Бухгалтерський облік в сільському господарстві. Запитання і відповіді. – К.: Урожай, 1988. – 376 с.

6. Сук Л.К. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Практикум. – К.: Урожай, 1994. – 144 с.

7. Ящук М.А. Удосконалення первинного обліку в колгоспах при внутрішньогосподарському розрахунку / Экономика и организация сельского хозяйства. Межведомственный сборник УНИИЭОСХ, вып. № 2, Изд-во «Урожай», К., 1964.