banner-mia2.gif

УДК 338.436:631.1

Л.В. ПЕТІНА, к.е.н., доцент,

Херсонський державний аграрний університет

 

ВПЛИВ ВНУТРІШНІХ І ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

 

Питання, які розглядаються:

·      Проведено оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на конкурентоздатність аграрних підприємств Херсонської області.

Ключові слова: аграрні підприємства, інтеграція, принцип, кластер.

 

Вопросы, которые рассматриваются:

·      Проведена оценка внутренних и внешних факторов, влияющих на конкурентоспособность аграрных предприятий Херсонской области.

Ключевые слова: аграрные предприятия, интеграция, принцип, кластер.

 

Issues that are examined:

·      An assessment of internal and external factors affecting the competitiveness of agricultural enterprises of Kherson region was done.

Keywords: agricultural enterprises, integration, principle, cluster.

 

Постановка проблеми. Херсонська область належить до депресивних регіонів України. Часткове знищення зрошуваної мережі та дренажної системи призвело до скорочення зрошуваних земель і, як наслідок, до зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Низька врожайність сільгоспкультур та висока собівартість виробленої продукції змінила конкурентну ситуацію на аграрному ринку регіону не на користь Херсонщини. Дослідження чинників, які впливають на розвиток конкурентного середовища дасть змогу зробити висновки, які дозволяють розробити конкретні заходи, направлені на підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теорія розвитку конкурентоспроможності аграрних підприємств в Україні найшла своє відображення в публікаціях вітчизняних і зарубіжних вчених – економістів таких як: П.В. Бугай, В.Г. Кудлай, І.Г. Кириленко, І.М. Лифиц, Н.П. Лук’янчикова, П.Т. Саблук, М.Й. Малік, Р.А. Фатхутдінов, А.В. Череп.

Пошуку шляхів розвитку конкурентного середовища в Херсонській області присвячені наукові праці Л.О. Мармуль, Л.В. Петіної, Н.С. Танклевської та ін.

В умовах фінансової кризи загострилася конкурентна боротьба за ринки збуту між виробниками сільськогосподарської продукції не тільки в регіоні, а й на рівні країни, ближнього і дальнього зарубіжжя. Тому, необхідний пошук нових шляхів покращення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Метою статті є аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на покращення конкурентоспроможності аграрних підприємств в Херсонській області.

Виклад основного матеріалу. В останні роки, відповідно до сучасних тенденцій міжнародного розвитку, постійно зростає значимість південних регіонів України як важливого вузла транспортних комунікацій і торговельних зв’язків між Європою і Азією. Переваги Херсонщини полягають в тому, що через її територію проходять важливі залізничні, річкові й повітряні шляхи, які з’єднують економічні райони України, Росії, Білорусії, країн Прибалтики та Кавказу з багатьма країнами світу.

Беручи до уваги природні особливості, розвиток аграрного сектору економіки в регіоні та наявність понад 400 тис. га зрошуваних земель, Херсонська область не тільки може, а й повинна стати потужним регіоном щодо виробництва і експорту сільськогосподарської продукції за кордон, використовуючи переваги транспортних комунікацій, які широко розгалужені по всій території області.

Чисельність аграрних підприємств, що ведуть активну діяльність в Херсонській області, становить 460 виробничих одиниць. За їх кількістю регіон посідає третє місце в Україні, після Кіровоградської та Вінницької областей. Із загальної кількості аграрних підприємств 95 % відноситься до прибуткових та беззбиткових, але за величиною отриманого чистого прибутку вони посідають лише 17 місце серед аграрних господарств України.

У масштабах держави на Херсонську область припадає 2,9 % сільського населення і 4,7 % сільськогосподарських угідь, а питома вага в загальному обсязі виробництва валової продукції України становить 3,8-4,2 % [1].

Сільське господарство є пріоритетним у визначенні господарської спеціалізації регіону. Практично чверть результативних показників виробництва та матеріально-технічного забезпечення у регіональній економіці Херсонщини припадає на сільське господарство. Це свідчить про значний потенціал та ресурси формування і нарощення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Рентабельність виробництва сільськогосподарських підприємств регіону складає 10-12 %, що відповідає одному з найнижчих показників в Україні. Не дивлячись на зростання обсягів виробництва, сільськогосподарські підприємства на ранньому етапі формування конкурентоспроможності.

Найважливішим чинником розвитку сільського господарства є державне регулювання, яке відбувається через цінову, податкову, антимонопольну, фінансово-інноваційну, зовнішньоекономічну політику та нормативно-правове забезпечення.

Основними складовими державного регулювання сільськогосподарської сфери економіки є: визначення стратегічних цілей розвитку АПК та способів їх досягнення; розробка комплексних інноваційно-інвестиційних державних програм та організаційно-методологічне і ресурсне забезпечення реалізації регіональних програм; моніторинг попиту і пропозиції на внутрішніх і зовнішніх ринках продовольчих товарів і сировини, а також прогнозування на цій основі ринкової кон’юнктури на близьку і далеку перспективу; контроль за якістю вирощеної сільськогосподарської сировини та вироблених з неї продуктів харчування у відповідності до стандартів, які діють у COM; регулювання земельних відносин та контроль за дотриманням екологічних норм ведення господарської діяльності; гарантована закупівля державою частини вирощеної сільгоспвиробниками продукції по договірним цінам.

До заходів державної підтримки сільськогосподарського виробництва належать: бюджетне фінансування програм розвитку сільського господарства в регіоні; пільгове оподаткування; запровадження пільгових короткострокових та довгострокових послуг; страхування товаровиробників; стимулювання зростання якості продукції рослинництва і тваринництва; цінове регулювання.

Державна підтримка здійснюється також шляхом компенсації сільськогосподарським підприємствам 80 % вартості використаної та оплаченої електроенергії для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях та заповнення водою земельних чеків для вирощування рису [2].

Заслуговує на увагу «Регіональна програма розвитку малого підприємства в Херсонській області на 2009-2010 роки», що містить заходи, впровадження яких дозволить істотно полегшити діяльність підприємств будь-якої форми власності. Вищезазначена програма передбачає зосередження певних коштів в адміністративних районах області, які передбачається використати на впровадження наступних заходів:

- сприяти організації та створенню у селах області торгівельно-закупівельних посередницьких структур у т.ч. на засадах сільгоспкооперації та забезпечення прозорості їх діяльності;

- створити фонди підтримки аграрного підприємства у районах та містах області, заснувати бізнес – центри;

- здійснювати методичну та консультаційну допомогу;

- створити каталог інвестиційних проектів аграрних підприємств регіону з метою пошуку інвесторів;

- побудувати завод по переробці овочів на території Малокаховської сільської ради Каховського району;

- провести реконструкцію тваринницького комплексу фермерського господарства «МІК» у Каховському районі та ін.

Залучення коштів місцевого і державного бюджетів на виконання програм і заходів дасть змогу значно збільшити фінансові потоки аграрних підприємств, розширити їх економічні та технічні можливості, ефективно реалізувати накопичений виробничий і трудовий потенціал, покращити конкурентне середовище.

Формування конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору економіки Херсонської області має свою специфіку і ряд особливостей. Так, на сьогоднішній день існує ряд чинників, які стримують розвиток сільськогосподарського виробництва, перешкоджають адаптації сільськогосподарських товаровиробників до умов ринкової конкуренції.

Значною проблемою формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств Херсонської області є висока розораність земельних угідь, а відсутність достатнього державного фінансування впливає на низький рівень відновлення продуктивності ґрунтів. Відсутність державної і регіональної програм відновлення роботи дренажних систем та зрошуваної мережі спричиняє до підтоплення не тільки зрошуваних земель, але й значних земельних площ, які до них прилягають, що знижує ефективність ведення сільського господарства в регіоні.

Проблеми меліорації та відновлення родючості ґрунтів не єдині, що стримують підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств Херсонщини. Так, за останні 15 років значно зменшився рівень зайнятості сільського населення, знизився їх професійний рівень як виробників сільськогосподарської продукції. Такі професії як тракторист, майстер машинного доїння корів, гідротехнік та ін. потрапили в число дефіцитних. Ділова активність сільського населення є низькою.

Загрозливих масштабів набула деіндустріалізація сільського господарства. Основний капітал галузі з 2000 року зменшився більш як у 3 рази.

Основна частина засобів виробництва в сільгосппідприємствах відноситься на будівлі та споруди – 80 %. Машини для обробітку земельних угідь та обладнання складають лише 14 %. На сьогоднішній день рівень забезпечення аграрних підприємств тракторами, комбайнами та іншою технікою становить 40-45 % потреби, що є основним чинником зниження конкурентоспроможності аграрного виробництва.

Рівень забезпеченості енергетичними потужностями сільськогосподарських підприємств Херсонської області є нижчим за відповідний показник в Україні. Серед 25 територіально-адміністративних регіонів України аграрні підприємства Херсонщини за рівнем забезпеченості енергетичними потужностями знаходяться на дванадцятому місці.

На рівень конкурентоспроможності впливає підвищення родючості ґрунтів, що здійснюється за рахунок внесення органічних та мінеральних добрив. Але з огляду на низьку платоспроможність аграрних підприємств, мінеральні добрива вносяться на 45 % посівних площ, а органічних лише на 0,6 %, що негативно впливає не тільки на отримання валового збору зернових, масляничних та технічних сільгоспкультур, але й на якість отриманої продукції, що робить її неконкурентоспроможною.

Херсонська область має значний потенціал розвитку сільськогосподарського виробництва: великі площі сільськогосподарських угідь (1968 тис. га, у тому числі 1770 тис. га ріллі, з них 425 тис. га зрошуваних земель), родючі землі і значну суму ефективних температур, що дозволяє отримувати на зрошуваних землях два врожаї багатьох овочевих культур та деяких видів зернових, наприклад проса. Вирощування зернових та технічних культур відбувається у значних обсягах в усіх районах Херсонської області. Кращі товаровиробники регіону отримують високі і стабільні врожаї озимої пшениці по 50-60 ц/га, товарного насіння соняшнику по 25-30 ц/га, томатів по 800-1000 ц/га.

В Херсонській області спостерігається поступовий ріст всіх показників продуктивності галузі тваринництва. Це стосується як сільськогосподарських підприємств, так і господарств населення. Разом з цим слід відмітити, що результативність ведення тваринництва в області є незадовільною і на рівні країни характеризується низькою питомою вагою у загальнодержавному обсязі виробництва. Важливими чинниками зростання обсягів виробництва продукції тваринництва в регіоні можуть бути: створення нових спеціалізованих господарств з промисловою технологією виробництва; створення власної селекційно-племінної бази; покращення умов утримання і годівлі худоби та птиці; залучення інвесторів до реконструкції існуючих та будівництво нових тваринницьких комплексів, здатних забезпечити виробництво конкурентоспроможної продукції.

Одним з чинників підвищення конкурентоспроможності виробництва у сільському господарстві є зниження основних витрат на виробництво та діяльність підприємства. Для цього необхідно проводити аналіз витрат, що відбуваються в процесі виробництва у розрізі окремих статей. У тваринництві найбільший обсяг витрат обліковується за наступними статтями: корми (72-75 %) та витрати на оплату праці (19-20 %). При цьому потрібно звернути увагу на те, що витрати на оплату праці залежать від рівня механізації та ручної праці на фермах. Чим вищий рівень ручної праці – тим більші витрати на оплату праці. Застосовуючи технологію випасу тварин на пасовищах можна також значно знизити витрати на виробництво кормів на утримання худоби.

Конкурентоспроможність сільськогосподарського виробництва залежить від організації просування та збуту продукції, яка включає наявність декількох каналів збуту, форми розрахунків, рівні цін та ін. Велике значення має вексельна форма при взаєморозрахунках суб’єктів господарювання. При цьому, господарство не скорочуючи обігових коштів, підтримує свою платоспроможність, що впливає на покращення рівня його конкурентоспроможності.

Перспективний розвиток підприємства можливий лише за умови використання науково-технічного потенціалу, який поєднує професійний науково-практичний досвід і застосування перспективних модернізованих і сучасних технологій [3]. Рівень науково-технічних розробок та інновацій у сільськогосподарській галузі, насамперед, залежить від державної політики та підготовки кадрів управління сільськогосподарською сферою виробництва, спроможних організувати беззбиткове виробництво конкурентоспроможної продукції високої якості, її реалізацію, раціональне використання наявних ресурсів, поліпшити організацію праці на підприємстві.

На нашу думку, одним з найважливіших чинників досягнення конкурентних переваг підприємств є розвиток інтеграційних процесів, спрямованих на поєднання діяльності сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності та переробних підприємств Херсонської області. Доцільним є формування інтеграційних структур кластерного типу з можливим входженням до них на добровільних засадах сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, кредитних та наукових установ, та фізичних осіб з метою стабілізації та подальшого розвитку економічних зв’язків між учасниками інтегрованого угрупування, отримання конкурентних переваг, а також економічних і фінансових вигід від своєї господарської діяльності. Перспектива розвитку такого об’єднання залежатиме: від використання науково-технічного потенціалу; застосування удосконалення технологій виробництва; підготовки висококваліфікованих спеціалістів; удосконалення елементів маркетингової стратегії та системи управління якістю на всіх стадіях для всіх членів об’єднання; єдиної цінової політики та справедливого розподілу між учасниками отриманого прибутку.

Велике значення для покращення конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону має обсяг їх інвестування, загальна потреба в яких – 140-150 млн. грн. Збільшення притоку інвестицій в сільськогосподарську галузь Херсонської області повинно розглядатися як пріоритетний напрям діяльності місцевих органів державного управління та органів місцевого самоврядування.

На даний час країни ЄС є найбільшими іноземними інвесторами області, які основну частину інвестиційного капіталу вкладають у харчову та переробну галузь АПК. Країни ж СНД на сьогоднішній день мають низький рівень інвестиційної активності.

Для посилення інвестиційної привабливості регіону планується збільшити темпи залучення прямих іноземних інвестицій та довести їх до рівня 20-21 млн. дол. США у 2015 році. За прогнозами, до 2015 р. збережеться тенденція загального росту іноземних інвестицій щорічно на 15,0-20,0 %. При цьому 70,0-80,0 % інвестицій мають бути інноваційними. Скорочення термінів інвестиційного циклу від проектування до введення в дію виробничих об’єктів та інноваційних технологій значно б покращило якість використання інвестиційних коштів.

Вагомим чинником, який впливає на конкурентоспроможність аграрних підприємств є стан ринкової інфраструктури в регіоні як свідомо створених інституцій, що обслуговують взаємодією суб’єктів господарювання, сприяють процесам купівлі і продажу та руху товарно-грошових потоків.

Ринкова інфраструктура дозволяє: прискорити рух товару від виробника до споживача; зменшити витрати на реалізацію товару; брати безпосередню участь товаровиробникам в процесі «виробництво-збут»; якісно обслуговувати клієнтів під час продажу та купівлі продукції; знижувати рівень ризику при вирощуванні, транспортуванні, зберіганні та реалізації сільгосппродукції; своєчасно використовувати сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки безпосередньо в господарствах; використовувати деякі види робіт, які не в змозі зробити сільгосппідприємства (обробіток пестицидами сільгоспугідь авіацією); своєчасно отримувати кредити, інвестиції та ін.

На жаль розвиненість ринкової інфраструктури в регіоні є недостатньою. Так Херсонська область займає 24 місце в Україні за кількістю страхових компаній.

До найкрупніших суб’єктів страхового ринку Херсонщини, що надають послуги аграрним підприємствам, відносяться такі компанії як Оранта, ІНГО-Україна, Провідна, Аска, Універсальна. В цілому ж 72 % від усіх зареєстрованих в регіоні страхових компаній співпрацюють з сільськими підприємствами.

Лізингові компанії в Херсонській області функціонують з 2000 року. Основною з них є ТОВ «Українська Аграрна Лізингова Компанія». За допомогою кредитних і лізингових програм компанії сільгосппідприємства Херсонщини щорічно купують більш як 40 одиниць зернозбиральної техніки, 130-150 тракторів, більш 300 одиниць різного сільськогосподарського інвентарю – плугів, культиваторів, сівалок та ін.

Особливе місце в інфраструктурі регіону посідають біржі. З 39 зареєстрованих бірж лише 2 аграрні. Не дивлячись на це, аграрні біржі в структурі обсягів укладених угод утримують перше місце, коефіцієнт ліквідності яких становить 97,5-98,0 %.

Разом з цим, слід відмітити, що такі елементи ринкової інфраструктури як сервісне обслуговування сільгосптехніки, зберігання овочевої і плодової продукції, транспортне обслуговування, надання банками довготермінових кредитів не відповідають ринковим вимогам.

Не дивлячись на ці та інші недоліки, розвиток ринкової інфраструктури в області набуває значного поліпшення, що створює умови для подальшого розвитку сільськогосподарського сектору економіки.

Висновки. Найбільший вплив на конкурентоспроможність аграрних підприємств в регіоні мають наступні чинники: державна економічна політика; розробка і впровадження регіональних програм розвитку сільського господарства; збільшення обсягів виробництва продукції і покращення її якості; впровадження інноваційних технологій; покращення інвестиційного клімату; ефективне використання ресурсного потенціалу; спеціалізація і інтеграція сільськогосподарських підприємств.

Для економічного зростання Херсонщина має конкурентні переваги: вигідне географічне положення регіону; сприятливі агро-кліматичні умови; велику площу земельних угідь та зрошуваних земель; матеріально-технічну базу; ринкову інфраструктуру; наявність наукової бази для підготовки спеціалістів; сталість інвестиційного забезпечення; готовність представників державної влади в регіоні сприяти розвитку спеціалізації та інтеграційним процесам в сільськогосподарському виробництві.

Аналіз впливу чинників на розвиток сільського господарства в регіоні показує, що значну роль в поліпшенні конкурентних переваг відіграє спеціалізація і інтеграція суб’єктів господарської діяльності, їх інноваційно-інвестиційна діяльність, розвиток інфраструктури.

Однією з форм інтеграції на Херсонщині мають бути кластеризовані об’єднання сільськогосподарських і переробних підприємств, як перспективний вид організації виробничо-комерційної взаємодії суб’єктів господарювання.

 

Список використаних джерел

1.       Статистичний щорічник Херсонської області за 2009 рік / [за ред. В.А. Вознюка]. – Херсон: Головне управління статистики у Херсонській області, 2009.

2.       Про схвалення Концепції Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2006-2009 роки, розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 червня 2005 р. № 210 // Урядовий кур’єр. – 2005. - № 23 – С.12.

3.       Беленос О.К. Конкурентные преимущества и конкурентоспособность промышленных предприятий / Беленос О.К., Долгих В.В. – Воронеж, 2004. – 325 с.