banner-mia2.gif

І.В. Кобута,

канд. екон. наук, ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

 

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

-        Аналіз балансу попиту та пропозиції  зерна в України в  2005/06 МР;

-        Поточні цінові тенденції на ринку зерна;

-        Законодавче забезпечення регулювання ринку зерна в 2005/06 МР;

-        Пропозиції щодо урядових заходів по його ефективній організації.

 

Key issues that are considered:

-        Analysis of cereals supply and demand balance in Ukraine in 2005/06 m. y.;

-        Current tendencies of cereals prices;

-        Legislative framework for cereals market regulation in 2005/06 m. y.;

-        Proposals about government measures for an effective organization of cereals market.  

Постановка проблеми. Зерновий ринок – це провідний сектор внутрішнього сільськогосподарського ринку України. В значній мірі завдяки розвитку зернового сектору протягом останніх років досягнуто позитивних зрушень у суміжних галузях. В той же чаc, для зернового ринку характерні значні коливання цін як щорічні, так і сезонні протягом одного маркетингового року. Зменшення валових доходів сільськогосподарських підприємств в урожайні роки та підвищення цін на соціально-чутливі продовольчі товари. Вирішення цих проблем ускладнюються в умовах напруженого державного бюджету. Лібералізація торгівлі та зростання експорту зумовлюють вплив коливань світової кон’юнктури на внутрішній ринок зерна.

Зерновий ринок, як і інші ринки сільськогосподарської продукції, має бути прогнозованим і передбачуваним для всіх операторів ринку. Більшість урядових заходів щодо вирішення проблем зернового ринку мають тимчасовий та декларативний характер. Відсутні комплексність, послідовність та упередженість урядової політики щодо регулювання зернового ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій виділення невирішених проблем. Питання становлення ефективного зернового ринку є дуже актуальними та постійно у полі зору науковців. Значний внесок у вирішення проблем зернового ринку було зроблено такими вченими, як П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, П.І. Гайдуцький, З.П. Ніколаєва, та ін. Однак, вирішення зазначеної проблеми потребує оновлених наукових підходів, апробації пропозицій науковців  з урахуванням поточної кон’юнктури зернового ринку. 

Формування цілей статті (постановка завдання). В даній статті автор ставить за мету на базі аналізу кон’юнктурних тенденцій спрогнозувати баланс попиту та пропозиції зерна в 2005/06 МР (МР – маркетинговий рік), зробити оцінку можливої цінової ситуації та запропонувати комплекс урядових заходів щодо ефективної організації зернового ринку України, визначити пріоритети державної аграрної політики у цьому важливому секторі національного сільського господарства.

Виклад основного матеріалу.

1.Баланс попиту та пропозиції зерна.

Прогнозується, що у 2005/2006 маркетинговому році пропозиція зерна зменшиться на 3% в основному за рахунок зменшення виробництва на 10% порівняно з попереднім маркетинговим роком (табл. 1). Зменшення валового збору зернових очікується за рахунок  скорочення посівних площ під кукурудзою на 30% до 1,72 млн. га замість 2,48 млн. га у 2004 році.

Таблиця 1.

Баланс попиту і пропозицій зерна, тис. тонн

 

 

2004/2005
 (очікувані)*

2005/2006

(прогноз)*

Залишки на початок періоду

1628

4787

Пропозиція продукції, всього

43687

42387

Власне виробництво

41809

37400

Імпорт

250

200

Попит на продукцію, всього

38900

39000

Внутрішнє споживання, всього

27900

29000

Фонд споживання населенням

7900

7800

Насіння

4000

4000

Корми

14300

15600

Витрати на нехарчові цілі

1100

1100

Втрати

600

500

Експорт

11000

10000

Залишки на кінець періоду

4787

3387

* очікувані дані  та прогноз автора

В останні роки виробництво зерна мало різке коливання по роках: у 2002 рр. – 38,8 млн. тонн зерна, у 2003 р. - 20,2 млн. тонн, у 2004 році – 41,7 млн. тонн. За прогнозом, у 2005 році виробництво зерна складе 37,4 млн. тонн, у тому числі пшениці – 17,4 млн. тонн. На пропозицію зерна також впливатимуть великі обсяги перехідних залишків зерна на початок маркетингового періоду – 4,8 млн. тонн. Попит на зерно практично залишатиметься на рівні попереднього року – 39 млн. тонн. Прогнозується збільшення витрат зерна на корми – на 9% порівняно з попереднім роком. Виходячи із прогнозу валового збору в 2005 році (37-38 млн. тонн) та обсягів перехідних залишків на початок маркетингового періоду,  Україна у 2005/06 МР буде країною-експортером зернових.

Таблиця 2.

Баланс попиту і пропозицій пшениці, тис. тонн

 

 

2004/2005
 (очікувані)

2005/2006

(прогноз)

Залишки на початок періоду

650

1830

Пропозиція продукції, всього

18180

19240

Власне виробництво

17520

17400

Імпорт 

10

10

Попит на продукцію, всього

16350

17040

Внутрішнє споживання, всього

12050

12440

Фонд споживання населенням

6800

6800

Насіння

1500

1500

Корми

2900

3300

Витрати на нехарчові цілі

520

520

Втрати

330

320

Експорт

4300

4600

Залишки на кінець періоду

1830

2200

Валовий збір пшениці прогнозується майже на рівні минулого року – 17,4 млн. тонн (табл. 2). На початок маркетингового року перехідні залишки складають 1,8 млн. тонн. Прогнозується, що на кінець 2005/06 МР залишки пшениці збільшаться на 20% до 2,2 млн. тонн. Збільшення використання зерна пшениці на корми стримується збитковістю виробництва тваринницької продукції.

 

2. Експорт  зерна та проблеми, повязані з цим.

За очікуваними даними, у минулому маркетинговому році (2004/2005 МР) експорт зерна становив 11,0 млн. тонн, у тому числі пшениці – 4,3 млн. тонн, ячменю – 4,5 млн. тонн, кукурудзи – 2,0 млн. тонн.

Прогнозується, що у 2005/06 МР експорт зерна становитиме близько10 млн. тонн, що майже на 1 млн. тонн менше попереднього року. Державне регулювання внутрішніх цін на пшеницю та висока конкуренція на основних ринках збуту будуть мати стримуючий ефект на темпи зростання обсягів експорту пшениці з України.

Image

Рис.1. Структура експорту-імпорту зернових у 2004 році (дані за календарний рік)

 

Кукурудза в 2004 році була найбільш дорогою за вартістю 1 тонни експорту зерновою культурою -137 дол. США за 1 тонну, тоді як середня вартість 1 тонни експорту пшениці склала 113 дол. США. Основними імпортерами українського зерна були країни Близького Сходу – 46,7%, Африки – 13,5%, країни ЄС – 11,9%, СНД – 10,4%.

Географічна структура експорту основних зернових культур з України до інших країн-імпортерів показана на рисунках 2-4.

Image

Рис.2. Основні країни імпортери української пшениці в 2004 році.

Image

 

Рис.3. Основні країни – імпортери українського ячменю в 2004 році.

Image

Рис.4. Основні країни-імпортери української кукурудзи в 2004 році.

 

Враховуючи світові цінові тенденції на ринку зерна, в 2005/06 МР основними імпортерами українського зерна будуть країни Близького Сходу, країни СНД та Північної Африки.

Експорт зерна є визначальним фактором формування внутрішніх цін на зернові культури. Обсяги експорту складають 50-60% від загальних обсягів реалізуємого зерна в Україні. А в традиційні урожайні роки для України при перевищенні пропозиції зерна над внутрішнім споживанням майже в 1,5-1,6 раза експорт виконує  роль стабілізатора цінової ситуації на внутрішньому ринку. Збут надлишку зерна на експорт дозволяє утримувати доходи сільськогосподарських товаровиробників від значного падіння та отримувати стабільне надходження валюти в країну. 

Серед факторів, що ускладнюють експорт сільськогосподарської продукції в нашій країні – це затратність та довготривалість процедур митного оформлення, сертифікації якості товару, ветеринарного та карантинного контролю експортних партій. В Україні маркетингові витрати при вивезенні зерна на експорт, в порівнянні із іншими країнами, вище у 2-3 рази. У середньому рівень маркетингових витрат, необхідних для організації поставки на умовах FOB, дорівнює 27 дол. США. Саме ця сума, як правило, становить різницю між цінами на світових ринках та внутрішньою ціною, яку недоотримає вітчизняний товаровиробник. Незрозумілими є і очевидні диспропорції у стягненні тарифів на різних етапах транспортування. Так, комплекс послуг по перевантаженню зерна залізницею коштує у середньому 6 дол. США на 1 тонну, тоді як вартість перевалки та інших процедур у порту досягає 11 дол. США.

Підвищення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом вже звична практика, яка спонукає трейдерів поступово відмовлятися від послуг цього виду транспорту та переходити на автомобільні перевезення. Відносно висока вартість транспортування, в свою чергу впливає на зниження внутрішніх цін на зерно і в решті решт знижує доходи сільськогосподарських виробників. 

Морські порти характеризуються недостатньою потужністю портових елеваторів та пропускною здатністю. Загальна емкість портових елеваторів біля 340 тис. тонн. Швидкість відвантажування зерна на судна в вітчизняних портах у 5 разів менша порівняно з іноземними портами. Питання оптимізації та диспетчеризації відвантажень зерна через порти на експорт потребує також вирішення.

Практика транспортування зерна показує, що річковий транспорт використовується в Україні не в достатній мірі. Доставка вантажу річковим транспортом майже у два рази дешевше, ніж залізничним. Але тут існують певні проблемі, пов'язані з недостатньою глибиною річок та поганим станом шлюзів для проходження великовантажних суден.

Несвоєчасне відшкодування ПДВ експортерам є суттєвою причиною, яка впливає на зменшення закупівельних цін. Головною причиною значної заборгованості Державного бюджету по відшкодуванню ПДВ є відсутність коштів на рахунках місцевих бюджетів, за місцем яких зареєстровані експортери, а також проблема отримання додаткових коштів з державного бюджету на таку компенсацію. Витратна частина державного бюджету не передбачає окремої статті для виплати сум відшкодування експортерам та ПДВ з доходної частини бюджету використовується на інші потреби. Згідно порядку відшкодування ПДВ воно здійснюється тільки з аналітичного рахунку з обліку податку на додану вартість регіональних органів Державного казначейства, а в разі  недостатності або відсутності коштів на відповідному аналітичному рахунку повернення здійснюється за рахунок поточних надходжень на балансовий рахунок з обліку доходів загального фонду державного бюджету.

У звязку з цим, потребує реформування і система субсидування сільського господарства через механізм ПДВ. Схема акумуляції ПДВ та дотацій на молоко і м’ясо, дозволяє надати субсидій на суму біля 3 млрд. грн в сільське господарство, минаючи надходження до Державного та місцевих бюджетів. 

3. Оцінка можливої цінової ситуації на зерновому ринку в 2005/06 МР.

З 2000 року на внутрішньому ринку зерна спостерігаються ознаки вільного ціноутворення (рис.5). Свідченням тому є реальна ситуація на ринку зерна, яка повністю відповідає класичній формулі: “пропозиція збільшується — ціна реалізації знижується” та, навпаки, “пропозиція зменшується — ціна зростає”. При цьому внутрішня ціна на зерно при ситуації меншої пропозиції зерна за умов імпортної залежності (наприклад, у 2000 р та 2003 р.) дорівнює світовій ціні плюс витрати на доставку зерна до місця споживання. Витрати при цьому враховують фрахт до кордону України, транспортні та інші операційні витрати по доставці зерна територією України. При перевищенні внутрішньої пропозиції зерна порівняно з внутрішнім попитом внутрішня ціна визначається експортною ціною на умовах FOB за мінусом витрат на транспортування до кордону та вартості інших експортних процедур.

В 2005 році середньорічна ціна реалізації зернових значно не відхилиться від показника 2004 році. Серед основних факторів, що  можуть сформувати подібний рівень ціни: заявлені Урядом мінімальні закупівельні ціни та подорожчання матеріально-технічних ресурсів і послуг для вирощування та збирання зернових, яке відбулося у першій половині 2005 року.  Крім того, баланс попиту та пропозиції зерна свідчить, що загальна пропозиція на 3% менше попереднього року, а валовий збір основних зернових культур очікується меншим порівняно з врожаєм 2004 року. 

Image

 

Рис.5. Баланс зерна та середня ціна реалізації в 2000-2004 роках.

 

Через ці ж причини сезонне зниження на початку масової реалізації зернових в цьому році може бути меншим порівняно з попередніми врожайними роками. Традиційно пік реалізації зерна припадає на липень-вересень, коли сільськогосподарські підприємства продають 50 % урожаю поточного року, а на період липень-грудень — в середньому 90 % урожаю.

У таблиці 3 наведено ціни реалізації пшениці різних класів в червні 2005 року та прогнозні закупівельні ціни, що складуться на ринку в липні-серпні 2005 року.

Таблиця 3.

Ціни реалізації пшениці в кінці 2004/05 МР та на початку 2005/06 МР

 

 

 

Класи пшениці

Ціни пропозиції у червні

2005 року,

грн/т  (з ПДВ),

дані АПК-інформ

Ціни попиту в червні

2005 року,

грн/т  (з ПДВ),

дані АПК-інформ

Прогнозні ринкові закупівельні ціни на пшеницю 

в липні-серпні 2005 року,

грн/т  (з ПДВ)*,

 

пшениця м’яка 3 класу

580-770

550-660

560-700

пшениця м’яка 4 класу

480-630

430-560

480-600

пшениця м’яка 5 класу

430-530

370-470

430-480

пшениця м’яка 6 класу

380-430

350-390

380-420

*оцінка автора

Нижчий можливий рівень цін на пшеницю  всіх класів є прийнятним для експорту, хоча і знижує прибутковість експортних операцій для експортерів, враховуючи те, що тарифи на транспортування підвищилися, зросли ціни на пальне та знизився курс гривни по відношенню до долару США та євро. Для порівняння фактична вартість 1 тонни експорту пшениці в першому і другому півріччі минулого маркетингового періоду наведена в таблиці 4. Партії пшениці, які будуть продаватися з верхнім рівнем закупівельних цін (згідно з прогнозом в таблиці 3) будуть реалізовуватися на внутрішньому ринку для подальшої переробки.  

Таблиця 4.

Фактична вартість 1 тонни експорту пшениці по класах

 

Липень-грудень 2004 р.,

 

Січень-червень  2005 р.,

 

 

грн/т  (з ПДВ)

$ USD

грн/т  (з ПДВ)

$USD

пшениця м’яка 3 класу

884

166

719

140

пшениця м’яка 4 класу

604

114

624

120

пшениця м’яка 5 класу

531

100

564

109

пшениця м’яка 6 класу

508

96

527

102

В той же час, якщо встановлені Урядом мінімальні закупівельні ціни будуть застосовуватися в якості обов’якової граничної межі при операціях продажу чи закупівлі зерна на внутрішньому ринку, тобто з порушенням положень Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”, то експорт продовольчих класів пшениці суттєво скоротиться, а експорт фуражної пшениці буде заблоковано.

Що стосується продаж пшениці для внутрішнього споживання та переробки, а не на експорт, то рівень встановлених Урядом мінімальних цін не є занадто високим. Так, порівняння затверджених Урядом мінімальних закупівельних цін на поточний сезон та фактичних закупівельних цін минулого сезону (таблиця 5) показує, що встановлений Урядом на 2005/06 МР рівень цін лише на 5-10% в залежності від класу вище від середньої закупівельної ціни, яка склалася в минулому році при закупівлі підприємствами, які переробляли пшеницю і реалізовували продукти переробки на внутрішньому ринку.

 

Таблиця 5.

Фактичні закупівельні ціни на пшеницю в середньому за 2004/05 МР та мінімальні закупівельні ціни на пшеницю з урожаю 2005 року.

Пшениця м’яка

 

Фактичні закупівельні ціни

(з ПДВ) в середньому за

2004/05 МР*

Державна мінімальна закупівельна ціна (з ПДВ)  на 2005/06 МР

1-го класу

920

930

2-го класу

824

780

3-го класу

656

690

4-го класу

558

540

5-го класу

456

495

6-го класу

447

490

*середні ціни закупівлі пшениці підприємствами, які займалися прийманням на зберігання та переробкою зерна (мають власні або орендовані пристосовані для зберігання приміщення та власні або орендовані переробні потужності), закупівлі як напряму у сільськогосподарських підприємств, населення або посередників.

В умовах відсутності коштів для здійснення фінансових інтервенцій зерна можливі адміністративні заходи по утриманню високих цін на інші експортно-орієнтовані зернові культури негативно відобразяться на експорті цих зернових культур, та можуть привести до затоварення внутрішнього ринку з відповідними наслідками.

Так, для кукурудзи на період її масової реалізації може скластися ринкова ціна на рівні 380-400 грн/т. При умові зниження валового збору порівняно з очікуваним, безперечно ринкові ціни будуть дещо вище - 400-440 грн/тонну.  В той же час мінімальні закупівельні ціни на кукурудзу 1-3 класу затверджені на рівні 550-450 грн/т відповідно.

За статистичними даними середній рівень ринкових цін минулого року на зернові культури (452 грн/т) забезпечив 20 % рентабельність (табл.6), у тому числі пшениці – 30,4%. За прогнозом у 2005 р. рівень рентабельності залишатиметься на рівні попереднього року.

Таблиця 6.

Фінансові результати від реалізації продукції

 

Собівартість 1 т реалізованої продукції, грн

Ціна реалізації 1 т, грн

Рівень рентабельності, %

2004

зернові культури, всього

377,02

452,83

20,1

пшениця

377,47

492,27

30,4

кукурудза на зерно

383,30

432,11

12,7

ячмінь

354,23

387,78

9,5

овес

350,05

366,78

4,8

інші зернові культури

393,53

422,03

7,2

 

2003

зернові культури, всього

367,27

535,40

45,8

пшениця

417,34

629,16

50,8

кукурудза на зерно

328,49

493,64

50,3

ячмінь

355,61

507,99

42,9

овес

309,01

397,99

28,8

Стримуючим фактором від падіння ринкових цін на зернові в 2005/06 році буде також очікуваний рівень собівартості зерна. У зв’язку із подорожчанням матеріально-технічних ресурсів виробнича собівартість 1 тонни пшениці у 2005 р. (з урахуванням витрат на збут) прогнозується на рівні 400 грн/т.

Рівень цін, затверджених Урядом на 2005/06 маркетинговий рік, передбачає щонайменше 25% рентабельності при реалізації зерна за цінами не нижче мінімальних. 

Цінова ситуації на світовому ринку. На світовому ринку на 2005/06 МР котирування ф’ючерсів на продовольчу пшеницю на умовах EXW складає в межах $115-135 тонну - липень-вересень 2005 року (табл.7-10). Більш низькі ціни (на умовах EXW) прогнозуються на Будапештській товарній біржі – 104-108 дол. США за 1 тонну.

 

Таблиця 7.

Ф’ючерсні контракти на продовольчу

пшеницю на світових біржах, дол. США/т

дата поставок

дата проведення торгів

31/05/2005

08/06/2005

Лондонська біржа (LIFFE)

2005 07 Лип.

122

125

2005 09 Вер.

122

126

Біржа Чикаго (CBOT)

2005 07 Лип.

122

115

2005 09 Вер.

126

119

Французька міжнародна фінансова біржа (MATIF)

2005 07 Лип.

130

133

2005 09 Вер.

129

132

Будапештська товарна біржа (BCE)

2005 08 Серп.

106

104

2005 09 Вер.

107

108

 

Таблиця 8.

Ф’ючерсні контракти на фуражну пшеницю

на світових біржах, дол. США/т

дата поставок

дата проведення торгів

31/05/2005

08/06/2005

Будапештська товарна біржа (BCE)

2005 08 Серп.

99

100

2005 09 Вер.

99

101

 

Таблиця 9.

Ф’ючерсні контракти на фуражний ячмінь на світових біржах, дол. США/т

дата поставок

дата проведення торгів

31/05/2005

08/06/2005

Вінніпегська товарна біржа (WCE)

2005 07 Лип.

91

97

2005 10 Жовт.

92

97

Будапештська товарна біржа (BCE)

2005 08 Серп.

107

108

 

Таблиця 10.

Ф’ючерсні контракти на фуражну кукурудзу на світових біржах, дол. США/т

дата поставок

дата проведення торгів

31/05/2005

08/06/2005

Біржа Чикаго (CBOT)

2005 07 Лип.

87

85

2005 09 Вер.

91

89

Французька міжнародна фінансова біржа (MATIF)

2005 07 Лип.

146

159

2005 09 Вер.

148

154

Будапештська товарна біржа (BCE)

2005 08 Серп.

116

119

2005 09 Лист.

115

117

 

4. Рішення, що прийняті Урядом в частині регулювання зернового ринку

Протягом 2005 року Урядом прийнято ряд рішень в частині регулювання зернового ринку:

1) затверджено Методику встановлення мінімальної закупівельної ціни на окремі об'єкти державного цінового регулювання;

2) затверджено перелік об'єктів державного цінового регулювання на 2005/06 маркетинговий рік;

3) затверджено мінімальні ціни на ряд зернових та олійних культур врожаю 2005 року;

4) визначено обсяги державних закупівель.

Крім того, на виконання положень Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” Уряд зобовязаний вжити заходів по організації фінансових інтервенцій у разі зниження ринкової ціни на зернові культури нижче рівня мінімальної закупівельної на 5-20%, та надати бюджетні позики під заставу зернових.

Для цього підготовлено нормативний акт про створення Аграрного Фонду.

Крім того, в планах Уряду наступні заходи:

-        додатково виділити кошти із Загального фонду Державного бюджету на здійснення інтервенційних та заставних операцій із зерном;

-        подати проект відповідного рішення Уряду щодо формування інтервенційних запасів зерна (1 млн. тонн), обсягів заставних операцій (0,5 млн. тонн) та ресурсів для регіональних потреб (1, 5 млн. тонн).

-        підготувати пропозиції щодо посилення інформаційної підтримки виробників

-        вирішити питання використання не витребуваного зерна загальним обсягом 183 тис. тонн на суму 76,6 млн. грн., яке відповідно до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні” перейшло у власність держави і находиться на зберіганні ДАК „Хліб України”;

-        підготувати пропозиції по скороченню маркетингових витрат для експортерів зерна.

Встановлення мінімальних закупівельних цін повинно розглядатися Урядом тільки у поєднанні з можливістю здійснення інтервенційних закупівель. Згідно Закону України „ Про державну підтримку сільського господарства України” мінімальна ціна є лише ціновим індикатором (показником) відхилення ринкових цін і підставою для прийняття рішення про здійснення фінансових інтервенцій при відхиленні ринкових цін на 5-20% нижче рівня мінімальних. Це свідчить про те,що ринкові ціни можуть буди як меншими, так і більшими порівняно з мінімальними закупівельними.

Але для функціонування механізму фінансових інтервенцій саме за схемою Закону „Про державну підтримку України” в бюджеті 2005 року не передбачено коштів взагалі.

Для формування державного продовольчого резерву для здійснення товарних інтервенцій Аграрний фондом (а не Держрезервом) з пшениці у розмірі 1,5 млн. тонн (підпункт 7 статті 18 закону) в 2005 році потрібно близько 800 млн. грн. Тобто у відповідності з Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” в цьому році потрібно сформувати запаси зерна для можливих товарних інтервенцій у майбутні роки у випадку дефіциту зерна на внутрішньому ринку.

Формування державного продовольчого фонду у розмірі 1,5 млн. тонн в цьому році може виконати функцію стабілізації цін у період масової реалізації, але кошти на цілі також відсутні.

Фактично Державний бюджет України на 2005 рік передбачає із спеціального фонду для Аграрного фонду для формування державного продовольчого резерву лише 335 млн. грн. Останні повинні бути сформовані за рахунок повернення коштів, наданих Мінагрополітики під заставні та інтервенційні операції з зерном на суму 285 млн. грн. та повернення бюджетних позичок за кредитами, наданими під гарантії Уряду на суму 50 млн. грн.

Питання використання не витребуваного зерна досі не вирішене, кошти від повернення позичок не надходили.

Із спеціального фонду Державного бюджету також передбачено виділення 400 млн. грн. для Держкомрезерву на заходи щодо формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів.

Виходить, що головною проблемою фінансового забезпечення інтервенцій в цьому році є незахищеність статей спеціального фонду Державного бюджету. На майбутні роки потрібно передбачати фінансування інтервенційних закупівель через статті Загального Фонду.

Фактично в поточному маркетинговому році повторюється ситуація  минулих врожайних років. Так, наприклад, в 2002 році через відсутність державного фінансування заставні закупівлі проводилися в незначних обсягах. Внаслідок цього ціни не вдалося утримати від значного їх зниження. Таким чином, без наявності реальних грошових коштів для стабілізації доходів виробників зерна цінове державне регулювання є не дієздатний, а встановлення мінімальних цін розглядається як адміністративне обмеження, втручання держави в цінову політику окремих суб’єктів ринку та порушення ринкових принципів.  

5. Удосконалення організації ринку зерна.

Для ефективної організації зернового ринку Уряд повинен знайти баланс між підтримкою доходів сільськогосподарських виробників зерна та сприятливою експортно-оріентовною політикою. 

Основними урядовими заходами по ефективній організації зернового ринку мають бути наступні:

-        Обовязкове щорічне формування державного резерву зерна на випадок неврожаю, інших непередбачених обставин в обсязі до 1-1,5 млн. тонн продовольчого зерна, що в компетенції Державного матеріального резерву. Цей резерв повинен планово поновлюватися та реалізуватися за ринковими цінами.

-        Повинно бути законодавчо визначено поняття “продовольча безпека держави”, критерії та показники продовольчої небезпеки на зерновому ринку.

-        Запровадження механізму інтервенційних закупівель продовольчого зерна як захід ста­білізації доходів виробників сільськогосподарської продукції для усунення значних цінових коливань на зерновому ринку в період масової реалізації.

-        Передбачити у Державному бюджеті України видатки на здійснення інтервенційних закупівель зерна у обсязі щонайменьше 1,5 млрд. грн.

-        Підготовка стратегії розвитку зернового ринку в Україні, яка має бути спрямована на прибутковість виробництва, підвищення якості та оптимізацію видів вирощуваної продукції для використання порівняльних переваг українських земель, конкретні заходи по підтримці доходів виробників та відповідне фінансування;

-        Розроблення програми державної допомоги по страхуванню врожаю зернових культур для відшкодування збитків сільськогосподарським товаровиробникам від стихійних лих.

-        Міжурядові та міжбізнесові домовленності з метою стабільного збуту зерна на зовнішні ринки інших країн (з Туркменістаном, Білоруссю, Росією, країнами Південно-Східної Азії  та т.д. ). Приклад таких держав, як Франція, США, Австралія свідчить про те, що сильні позиції зерна з цих країн на близькосхідному ринку є результатом послідовної і широкомасштабної державної політики, що реалізується через діяльність уповноважених організацій в пріоритетних для експорту зерна регіонах світу.

-        Розроблення заходів із сприяння закупівлі річної потреби продовольчого зерна на початку маркетингового періоду борошномельними підприємствами та комбінатами хлібопродуктів у м.Києві та інших крупних обласних центрах, практикуючи заключення попередніх домовленостей про закупівлю зерна напередодні нового врожаю та видачу пільгових кредитів для цієї мети.

-        Суттєве доопрацювання проекту Програми розвитку виробництва та ринку комбікормів до 2007 року, передбачивши заходи стимулювання виробництва комбікормів та білково-вітамінно-мінеральних добавок для виготовлення комбікормів.

-        Вжити заходів із підвищення доходності тваринництва як фактору, що підвищує внутрішній попит на зернові.

-        Розробити програму створення системи моніторингу, аналізу та прогнозування кон'юнктури аграрного ринку, збирання і оперативне інформування всіх учасників зернового ринку щодо рівня цін на сільськогосподарську продукцію та продовольство, передбачивши у Державному бюджеті України близько 10 млн. грн. на її виконання. Така система повинна забезпечити більшу інформованість всіх суб’єктів ринку та підвищити прибутковість виробників за рахунок виявлення ринків збуту, трансформації їх виробничої стратегії з урахуванням вимог ринку, вирівнюванню цін на аналогічну продукцію в регіонах, зменшення маркетингових витрат.

-        У складі Міністерства аграрної політики України створити сектор аналізу поточної кон’юнктури на основних ринках та короткострокового прогнозування ринкової ситуації. До цього часу міністерство не має аналітиків з цих питань.

-        Прискорити розробку нових стандартів на зерно, яке відповідає основним вимогам оцінки якості у країнах Європейського Союзу, США та Канаді.

-        Вжити заходів щодо подальшого розвитку транспортної інфраструктури.

-        Ефективно використовувати антимонопольне законодавство України в частині запобігання домовленостям між операторами ринку, зокрема Закону України від 12 лютого 1992 року № 2132 “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”.

-        Вжити заходів щодо зменшення заборгованості держави по від­шко­ду­ван­ню ПДВ експортерам та удосконаленню механізму відшкодування ПДВ.

Таким чином, для експортно-орієнтованої галузі, якою є зернова галузь сільського господарства України,  державна політика вбачається у відході від неринкових заходів, запровадженні комплексу заходів з регулювання ринку з відповідним фінансовим забезпеченням з Державного бюджету України, в іншому разі – за відсутності бюджетних коштів Уряд повинен уникати примусового дотримання адміністративно встановлених державою цін реалізації зернових на внутрішньому ринку.  

Список використаної літератури:

1.        Закон України „Про державну підтримку сільського господарства України” № 1877 від 24.06.2004 р.

2.        Кобута І., О.Шевцов. Зерновий ринок України у 2002/03 маркетинговому році, квітень 2003 р., Київ-2003, Збірник робіт проекту ПРООН „Актуальні питання: аграрної політики”.

3.        Огляд ситуації на світовому ринку зернових. Огляд позабіржевого ринку зернових. Матеріали журналу АПК-інформ № 24 від 13.06.2005 р.

4.       Постанова КМУ № 399 від 26.05.2005 р. “Про затвердження Методики встановлення мінімальної закупівельної ціни на окремі обєкти державного цінового регулювання та переліку таких обєктів на 2005/06 МР”.  

5.       Наказ Міністерства аграрної політики України  № 238 від 2.06.2005 р. „Про мінімальні закупівельні ціни на окремі об’єкти державного цінового регулювання”.