banner-mia2.gif

juk_monografy.jpg

Жук В.М. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки: [монографія] / В.М. Жук; ред. О.О. Аврамчук. - К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН, 2009. - 648 с.

У сучасному інформаційному світі бухгалтерський облік, як найдавніша інформаційна система, переживає період «перезавантаження», пошуку нових ідей та затребуваності. В розвинутих країнах все більше проглядається концепція сприйняття бухгалтерської системи важливим елементом національної безпеки та дієвим фактором економічної експансії на ринки країн третього світу.

У монографії розкрито теоретико-методологічні та організаційні засади розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки. Виходячи з наукових доктрин інституціоналізму та концепції сталого розвитку, визначено теоретичні основи розвитку МСФЗ та національної облікової системи. Розроблено класифікацію та ієрархію складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку, науково означено інституціональну теорію бухгалтерського обліку та парадигму бухгалтерського обліку економіки гармонійного (сталого) розвитку.

Сформульовано наукову основу побудови аграрного сегменту теорії бухгалтерського обліку на основі фізіократичних доктрин та біологічної метафори. Науково означено трирівневу модель побудови МСФЗ та національних стандартів бухгалтерського обліку. Визначено методологічні підходи до запровадження стандартів другого рівня з бухгалтерського обліку сільськогосподарської діяльності.

Монографія призначена науковим установам, державним регуляторним органам з бухгалтерського обліку, професійним бухгалтерським організаціям, науковцям, викладачам, керівникам, практикуючим бухгалтерам та студентам.

Рік видання: 2009
ISBN: 978-966-669-295-8
Кількість сторінок: 648

Переглянути повний текст

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
1.1. Концептуальні основи стандартизації бухгалтерського обліку в умовах глобалізації
1.2. Інституціональні підходи до вирішення проблем розвитку та застосування МСФЗ
1.3. Наукове означення інституціональної теорії бухгалтерського обліку (в умовах запровадження Концепції сталого розвитку)
1.4. Інституціональне забезпечення розвитку бухгалтерського обліку в Україні

РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТА РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНІЙ ГАЛУЗІ
2.1. Теоретичні основи запровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку
2.2. Теоретичні засади побудови бухгалтерського обліку в аграрній галузі економіки
2.3 Фізіократична доктрина розвитку бухгалтерського обліку провідних вчених світу
2.4. Парадигма бухгалтерського обліку економіки гармонійного (сталого) розвитку

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ
3.1. Концептуальне забезпечення розвитку бухгалтерського обліку
3.2. Концептуальне означення проблем облікового забезпечення управління аграрним сектором економіки
3.3. Наукова база формування Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України
3.4. Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України: теоретико-організаційна сутність

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ
4.1. Законодавчо-регуляторні заходи по реалізації Концепції
4.2. Методологічні заходи по реалізації Концепції
4.3. Заходи по реалізації методичних завдань Концепції
4.4. Заходи по реалізації завдань Концепції з формування професії
4.5. Очікувані результати реалізації завдань Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
5.1. Методологія обліку сільськогосподарської діяльності, оцінки біологічних активів та сільськогосподарської продукції
5.2. Методологія обліку земель сільськогосподарського призначення
5.3. Методологія обліку галузевого інтелектуального капіталу
5.4. Методологія облікового забезпечення державної підтримки аграрного сектору економіки
5.5. Удосконалення методології бухгалтерської звітності аграрних підприємств

ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

…Не дуріте самі себе учітесь, читайте,
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...
Т.Г.Шевченко

У сучасному інформаційному світі бухгалтерський облік, як найдавніша інформаційна система, переживає період «перезавантаження», пошуку нових ідей та затребуваності. В розвинутих країнах все більше проглядається концепція сприйняття бухгалтерської системи важливим елементом національної безпеки та дієвим фактором економічної експансії на ринки країн третього світу.

Серед вітчизняної професійної бухгалтерської еліти немає консенсусу щодо стратегії розвитку національної системи обліку в глобальному світі. Проблема загострюється і тим, що для Української держави бухгалтерські реформи теж є другорядними.

Допустивши переваги економічно розвинутого світу в загальних стандартах бухгалтерського обліку та фінансової звітності, нам ні в якому разі не слід проявляти комплекс меншовартості у формуванні методології обліку в аграрній сфері економіки, з якою Україна позиціонує своє лідерство в глобальному світі. Звідси науково-методичне забезпечення Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрній сфері економіки є справою актуальною та невідкладною.

У монографії визначено місце та місію бухгалтерського обліку аграрного сектору економіки в системі міжнародної стандартизації фінансової звітності та національній системі бухгалтерського обліку. Розкрито підходи до формування системи інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку. Означено теоретичний базис формування галузевої методології обліку – парадигму бухгалтерського обліку економіки сталого (гармонійного) розвитку, інституціональну теорію бухгалтерського обліку та фізіократичну доктрину його побудови. Визначено головні проблеми розвитку обліку в аграрній сфері та шляхи їх вирішення, виходячи із ієрархічності складових забезпечення реалізації завдань Концепції. Сформульовано методологічні підходи до формування галузевих стандартів бухгалтерського обліку.

Теоретичне забезпечення формування Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки апробовано в рамках фундаментальних досліджень академічної науки та схвалено рішенням Бюро Президії Української академії аграрних наук (Додаток А монографії).

Практична реалізація результатів досліджень означена схваленням Колегією Міністерства аграрної політики України Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України (Додаток В монографії).

За результатами досліджень підготовлено дві наукові доповіді: «Наукове забезпечення обліку в системі управління аграрним сектором економіки: теорія і практика» та «Концептуальные основы развития бухгалтерського учета в аграрном секторе экономики Украины». В результаті презентації яких на з’їздах професійних об’єднань бухгалтерів, науково-практичних конференціях, круглих столах, семінарах, автором отримано безліч слушних пропозицій та зауважень, котрі враховані в цій книзі.

Автор вдячний за допомогу у підготовці окремих матеріалів керівництву усіх вітчизняних професійних бухгалтерських організацій, Спілки аудиторів України та Євразійської ради сертифікованих бухгалтерів і аудиторів.

Дослідження проведені завдяки сприянню Міністерства аграрної політики України, Президії УААН, Державного комітету статистики України, Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Розробка, апробація та прийняття на державному рівні викладених монографії досліджень було б неможливе без прямої чи опосередкованої допомоги колективу ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН на чолі з Героєм України, академіком Петром Трохимовичем Саблуком.

Автор висловлює глибоку вдячність за беззмінне наукове керівництво, інтелектуальну та життєву підтримку академіку Дем’яненку Миколі Яковичу.

Автор щасливий від усвідомлення науково-професійної потужності моїх друзів-колег по відділу методології обліку та аудиту ННЦ «Інститут аграрної економіки», Інституту обліку і фінансів, Міжнародному інституту аудиту, науково-виробничому журналу «Облік і фінанси АПК», котрим я щиро вдячний за допомогу в проведенні досліджень та написанні цієї книги.

РОЗДІЛ 1
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Сучасні проблеми глобальної економіки зумовлюють необхідність впровадження нових, сприйнятних для всіх, організаційних та методичних підходів до міжнародної гармонізації (уніфікації) бухгалтерського обліку.

Україна не тільки не намагається впливати на стратегію і тактику побудови міжнародного обліку світовою спільнотою, а й втрачає в національних інтересах через другорядність у вітчизняній практиці бухгалтерських реформ.

В цьому розділі досліджуються інтереси глобальних груп впливу на побудову міжнародного обліку, з’ясовуються тенденції його розвитку від зміни інституціонального середовища та появи загальноприйнятної концепції сталого розвитку, означується система інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку та інституціональна теорія бухгалтерського обліку, а також визначаються концептуальні підходи до організаційного та науково-методологічного забезпечення майбутнього розвитку міжнародного бухгалтерського обліку за участю української держави та її науково-професійної спільноти.

Дані дослідження спрямовані на формування науково-теоретичної та професійної позиції представників України в процесах світової глобалізації бухгалтерського обліку та підготовки нормативно-правових актів з розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку. Результати досліджень є науковою основою Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТА РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНІЙ ГАЛУЗІ

Наукові дискусії з приводу доцільності існування та перспектив розвитку галузевих систем бухгалтерського обліку мають неабияку актуальність для України, де фінансова звітність, а, отже, і вимоги до ведення бухгалтерського обліку є однаковими для аптеки, шахти, сільськогосподарського чи інших підприємств. Дивно, але прихильники такого уніфікованого для всіх і вся підходу посилаються на вимоги МСФЗ, при цьому зовсім не переймаючись проблемами МСФЗ, що означені нами в розділі I.

Думки про збільшення числа (рівнів) стандартів можуть здатися і невдалими, проте нашим опонентам варто вивчати історію та, тим більше, прислухатись до тенденцій в глобальному світі. У світовій економіці компанії та цілі країни конкурують у рамках глобальних галузей. Інвестори, аналітики, інші користувачі – вимагають від бухгалтерського обліку повнішої інформації.

Отже, чіткі та узгоджені галузеві стандарти необхідні, а їх розробка цілком реальна за широкої співпраці всіх бухгалтерських інститутів.

Метою досліджень цього розділу є аналіз світових тенденцій, запровадження галузевих стандартів бухгалтерського обліку та означення теоретичних основ побудови та розвитку бухгалтерського обліку в аграрній галузі з врахуванням теорії фізичної економії та Концепції сталого розвитку.

Результати цих досліджень слугуватимуть теоретичною базою Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України та сприятимуть посиленню інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом.

РОЗДІЛ 3
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Незважаючи на безперечну необхідність попереднього означення теоретичних доктрин та практичних підходів перед здійсненням будь-якого реформування, що власне і визначає місію та зміст Концепції, в Україні до цих пір не прийнято національної Концепції розвитку бухгалтерського обліку.

Урядова Програма та Стратегія переходу національної системи обліку на МСФЗ не можуть замінити потребу в комплексному теоретико-фундаментальному та інституціональному баченні розвитку бухгалтерського обліку. Існуючі означення Концепції у вітчизняних наукових розробках поки що не мають завершеного документального оформлення і сприйняття на державному рівні та, окрім того, потребують узгодження з сучасними економічними теоріями та ідеями сталого розвитку.

Метою дослідження даного розділу є окреслення теоретико-практичних підходів до розробки Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України на основі сучасних економічних теорій, стану вітчизняних інституцій та можливостей науки.

У розділі досліджуються існуючі зарубіжні облікові концепції та вітчизняні наукові напрацювання з цього питання; аналізуються проблеми, на вирішення яких запроваджується Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки; визначається місія, завдання, принципи та робочі гіпотези Концепції, її структура та зміст.

РОЗДІЛ 4
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Виконання намічених Концепцією розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки завдань вимагає чіткого бачення шляхів реалізації, закладених у ній теоретико-організаційних ідей та побудови відповідних планів.

Разом з тим, чинні вимоги до такого роду документів передбачають формування не тільки планів, а й визначення конкретних заходів та контролю їх реалізації в часі. Враховуючи, що виконання завдань даної Концепції поставлено на контроль як галузевої науки (Президія УААН), так і Міністерства аграрної політики України (Колегія Міністерства), підходи до реалізації цих планів повинні мати як науковий, так і практичний підтекст.

У цьому розділі, на основі класифікації та ієрархії складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку, розглядаються науково-методичні та організаційні шляхи реалізації законодавчо-регуляторних, методологічних, інформаційно-методичних та професійних заходів на виконання основоположних завдань Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

Важливим є розгляд очікуваних результатів від запровадження даної Концепції та наукове означення підрахунку економічного ефекту від реалізації намічених планів.

РОЗДІЛ 5
МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВИХ СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Запровадження стандартів бухгалтерського обліку аграрного сектору економіки є ключовим, фундаментальним завданням науковців та професійних об’єднань бухгалтерів, що визначено трирівневою моделлю побудови МСФЗ та Концепцією розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

Підготовка таких стандартів є справою непростою, нині ще мало прихильників цієї ідеї, залишається багато складних питань, відповіді на які потрібно відпрацьовувати. Проте для України, з позиціюванням її аграрного сектору в глобальному світі, ці завдання є принципово важливими та доленосними.

Метою досліджень даного розділу є наукове означення методологічних підходів до організації обліку найбільш важливих сегментів аграрної економіки – фізичного, біологічного та інтелектуального капіталів, бюджетної підтримки розвитку сільської економіки та територій, а, також, до побудови доповненої галузевою інформацією бухгалтерської звітності. Дані дослідження мотивовані пошуком підходів та передумов формування відповідних галузевих стандартів бухгалтерського обліку.

Апробація ідей таких стандартів сьогодні реалізується в методичних рекомендаціях з організації обліку біологічних активів, земель сільськогосподарського призначення, інтелектуального капіталу, бюджетної підтримки, в пропозиціях щодо вдосконалення діючих МСФЗ, МСБО та П(С)БО України.

ВИСНОВКИ

Головним результатом наших досліджень стала розробка і сприйняття академічною наукою та галузевим управлінням Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України.

Разом з тим, при підготовці монографії нами ставились не менш важливі завдання з розвіювання певних стеоретипів та міфів щодо науки, практики та професії з бухгалтерського обліку.

Міф перший: «Про бездоганність МСФЗ та безальтернативність їх імплементування в національну систему бухгалтерського обліку». Система розробки та запровадження МСФЗ є відносно молодою та знаходиться в стадії пошуку гармонії між її внутрішнім змістом та зовнішнім сприйняттям. Конкуренція за визначальність впливу на цю систему між GAAP США та Лондонським офісом Фонду Комітету з розробки міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку засвідчує більше пошук шляхів розвитку, ніж боротьбу за сферу впливу.

Встановлено, що мотиваційною основою цієї системи та змісту МСФЗ залишаються потреби транснаціональних корпорацій. Розробка стандартів для державного та малого секторів економіки свідчить більше про внутрішню дискомфортність та зовнішню неприйнятність перебудови системи під впливом ТНК, ніж про визначеність у подальшій стратегії та тактиці.

З’ясовано, що масове імплементування МСФЗ відмічається в країнах третього світу, тоді як розвинутий світ підходить до цього вибірково та на принципах адаптування. Підтвердженням цього є неспроможність системи МСФЗ не тільки протистояти, а й запобігати глобальним та національним економічним кризам.

Із теоретичної точки зору, розвиток системи МСФЗ має перспективи лише на принципах та під егідою ООН. Останньому має сприяти і вітчизняна наукова та професійна еліта, оскільки в глобальному світі альтернативи МСФЗ немає.

Важливою є національна здатність до участі в конвергенційних процесах підготовки МСФЗ. Останнє особливо важливо у тих сегмен-тах МСФЗ, де Україна позиціонує себе у світовому розподілі праці – аграрний сектор, транспорт тощо.

Отже, стратегія і тактика запровадження в Україні МСФЗ мають бути подібними до таких у розвинутих країнах. Більше уваги слід приділяти розвитку інституціонального забезпечення побудови національної системи обліку. Розуміючи при цьому, що у ієрархічній класифікації складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку – формальні інститути (а це і МСФЗ) займають найнижчий щабель.

Міф другий: «Про абсурдність галузевих сегментів теорії бухгалтерського обліку та МСФЗ».

Однакова фінансова звітність для промислового, торгового та сільськогосподарського підприємства повинна мати в своїй основі щось більше, ніж абсурд. На поверхні цього явища ми бачимо МСФЗ, але глибшим поясненням є консервативність та замкнутість теорії бухгалтерського обліку.

Потребує перегляду зовнішнє та внутрішнє сприйняття системи бухгалтерського обліку. В доповнення до класичного змісту цього поняття нами привноситься регуляторний та інституціональний рівні. Регуляторний рівень впорядковує реакцію бухгалтерської системи на всезростаючі запити на її інформацію від різноманіття інституцій глобального світу. Це надає динамізму розвиткові бухгалтерської системи, зумовлює зміну змісту її предмета, об’єктів, методів, методології та в кінцевому підсумку посилює її значимість не тільки в розвитку галузевих економік, а й в системі сталого розвитку людства.

Розвиток галузевих сегментів практики та теорії бухгалтерського обліку формують всезростаючі інституціональні запити на специфічну облікову інформацію. В основі такої інформації є галузева різниця у факторах, що визначають вартісні показники їх стану та діяльності. Домінування в об’єктах аграрного бухгалтерського обліку біологічних та фізичних складових формує його предмет, методи і фактори вартості на основі доктрин теорії фізичної економії та новітніх запитів інституцій сталого розвитку.

Трирівнева модель побудови міжнародної фінансової звітності, так само як і трирівнева модель побудови національних стандартів бухгалтерського обліку (загальний, галузевий та корпоративний рівні), є обґрунтованим підходом до подолання проблем МСФЗ та майбутнього розвитку бухгалтерського обліку. Така модель передбачає не тільки ідентифікацію галузевих факторів вартості, розробку стандартних показників, забезпечення зіставності звітності за цими показниками, а й суттєво розширює зміст теорії бухгалтерського обліку галузевими сегментами.

Міф третій: «Про відірваність науки від практики в бухгалтерському обліку». Головним завданням науки є вирішення проблем практики та прогнозування. Характерний для національної ментальності стеоретип – «наука для науки» чи, в кращому разі, «наука для освіти», поступово змінюється під впливом прагматичних західних підходів у цій сфері.

Провадження на Заході як науки, так і освіти з бухгалтерського обліку досвідченими професіоналами-практиками є продуманою системою накопичення, обмірковування та передачі знань. Незважаючи на те, що в більшості випадків оформлення результатів досліджень західних вчених в Україні не прийняли б за наукові праці, їх підхід є орієнтиром для розвитку вітчизняної науки з бухгалтерського обліку, принаймні – академічної.

Отже, головним завданням академічної науки є проведення фундаментальних досліджень для ефективного провадження прикладного сегменту науки з бухгалтерського обліку.

Наукове означення парадигми бухгалтерського обліку економіки гармонійного (сталого) розвитку та інституціональної теорії бухгалтерського обліку створює фундаментальну основу для провадження Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки.

Виконання заходів Концепції спрямовано на вирішення практичних завдань. В той же час, реалізація останніх передбачає проведення серйозних та результативних теоретичних досліджень. Отже, у виконанні місії Концепції – наука та практика єдині. До цього ж потрібно прагнути і при науково-практичному забезпеченні загальної місії бухгалтерського обліку.

Міф четвертий: «Про безальтернативність західного підходу в регулюванні бухгалтерського обліку та розвитку його професії». Вплив на розвиток західного бухгалтерського обліку професійних об’єднань бухгалтерів не дає спокою активним вітчизняним вченим та практикам в бажанні створити та керувати чимось подібним і в Україні. Останнє посилюється та знаходить практичну реалізацію за допомогою західних донорів. Проте бажаного результату ні «наші хлопці», ні «їхні донори» не досягають, а, головне, не має очікуваного результату і Україна.

Дослідженнями встановлено, що значною мірою цю проблему вирішує підхід на основі сучасної інституціональної теорії. Україна має шукати свій шлях розвитку, виходячи зі стану її формальних та неформальних інститутів, які, звичайно, змінюються під впливом зовнішніх факторів.

Обґрунтовано, що інститут професійних бухгалтерів в ієрархії складових інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку займає найвищий щабель. Бажані зміни в цьому інституті можливі лише у разі забезпечення змін в усіх попередніх щаблях інституціонального забезпечення розвитку бухгалтерського обліку. Проте до Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України, жодний вітчизняний програмний документ з бухгалтерського обліку не розглядав цю проблему системно.

Дослідженнями обґрунтовано побудову регуляторного органу з бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням усіх суб’єктів методологічного впливу з системи інституціонального забезпечення його розвитку. Це державні органи загального та галузевого призначення, професійні об’єднання бухгалтерів, представники науки та освіти. Віднесення національної системи обліку до елементу національної безпеки держави, зобов’язує суб’єктів регуляторного органу не тільки до розробки, а й до контролю дотримання встановленої методології та стандартів бухгалтерського обліку.

З’ясовано, що досягнення бажаного розвитку професії бухгалтера в Україні неможливе без участі держави. Законодавче визначення сутності та статусу професійного бухгалтера вимагає і затвердження національних програм навчання та сертифікації, державної підтримки функціонування професійних бухгалтерських організацій.

Національний підхід у регулюванні бухгалтерського обліку та розвитку його професії не суперечить політиці міжнародної федерації бухгалтерів та не направлений проти запровадження в Україні МСФЗ. Навпаки, МФБ, Світовий банк, ООН радять кожній країні вирішувати проблеми запровадження міжнародних підходів у розвитку бухгалтерського обліку з урахуванням національного інституційного середовища.

Міф п’ятий: «Про неспроможність вітчизняної науки та практики впливати на зміст МСФЗ та стандарти професії бухгалтера». Багато в чому цей стеоретип пов’язаний з мовним бар’єром. Вітчизняне майбутнє в цій справі за молоддю. Проте і зараз в Україні є практики і вчені, які гідно представляють нашу країну в міжнародних бухгалтерських організаціях.

На міжнародні бухгалтерські «правила гри» краще впливати на стадіях їх розробки, ніж потім адаптувати під національну специфіку. Це насамперед стосується тих сегментів «правил», де Україна позиціонує себе лідером у світі. Серед таких беззаперечно має бути розвиток бухгалтерського обліку та професії бухгалтера в аграрному секторі економіки. Приклад невдалого адаптування МСБО 41 «Сільське господарство» має бути для нас останнім негативним уроком.

Особлива увага в Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки приділена побудові методології обліку земель сільськогосподарського призначення, біологічних активів, сільськогосподарських енергетичних запасів, специфіці інтелектуального капіталу, бюджетній підтримці розвитку виробництва та сільських територій, екології та природокористуванню. Постановка нової методології обліку – передує запровадженню МСФЗ другого (галузевого) рівня і має за мету розкриття вартісної специфіки та значимості аграрної галузі в розвитку людства.

У цій справі важлива концентрація зусиль – держави, науки та професійних об’єднань бухгалтерів задля вивчення зарубіжного досвіду, збереження вагомих напрацювань радянської школи аграрного обліку та осмислення національної причетності до фізіократичних доктрин розвитку бухгалтерського обліку.

Вихід України на провідні ролі в розробці міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для сільськогосподарської діяльності мотивовано не амбіціями вітчизняних вчених та лідерів професійних бухгалтерських об’єднань, а потребою держави мати лідируючі позиції на світовому ринку продуктів харчування, біопалива та біоенергетики.

На цьому, відчуваючи себе українцями, ми і стоїмо.